хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «осінь»

Блог Провінційного Растамана. Романтичний загон про осінь!

Привіт народ! Перша замітка в "Блозі Провінційного Растамана".
Пісня волиняк, та що прикріпленна до цього посту, надихнула мене власне на цей пост. Було б логічно написати його осінню, але зараз теж можна!
Я люблю осінь! Осінь для мене це найкраща пора! Знаєте, люблю коли зранку вже прохолодно а вдень сонце ще прогріває повітря до комфортної температури, літає "бабине літо" і починає жовтіти листя на деревах. Але найбільший кайф починається десь в кінці вересня, коли дерева навколо стають різнокольоровими.Розмаїття кольорів вражає! Це залежить від виду дерев! Звичайно, найбільш гарні це дуби, берези і клени. Якщо їхати осінню трасою Луцк-Рівне, перед вами відкриється реально круті пейзажі! Звичайно, наш край не зрівняється з карпатами, але я там не був і нічого сказати не можу. Хоча на фото все просто бомба!
Осінню особливо гарні заходи сонця! ну щось типу такого як на аві пабліка. В восени гарно скрізь і не важливо чи це місто чи село! Я правда більш відаю перевагу урбаністичній осені, але в селі вона не менш гарна! Осінь в місті - це романтика! Що може бути краще ніж ходити з коханою людиною в парку по пахучому опалому листі? Або дощовим днем сидіти в кав'ярні за чашкою гарячого напою і спостерігати що робиться за вікном? Це напевно найкращі речі в світі! Осінню взагалі можна робити багато романтичних штук! Я реально не розумію людей, які не люблять осінь!
Осінній дощ! Осінній дощ це взагалі окрема тема! Я дуже люблю дощ, але про нього я як небуть потім напишу.
Ця замітка була написана сьогодні о 00:43

О Осені ! ... Осені ! ...

   

Niech sie wszystko odnowi, odmieni.... O jesieni, jesieni, jesieni ..... Niech sie noca* do glebi przezrocza nowe gwiazdy urodza* czy stocza* , niech sie spelni, co sie nie odstanie, chocby krzywda, chocby bol bez miary, nieslychane dla serca ofiary, gniew czy milosc, zycie czy skonanie, niech sie tylko cos predko odmieni. O jesieni!... jesieni! ... jesieni! Ja chce burzy, zeby we mnie z sila* znowu serce gorzalo i bilo, zeby zycie unioslo mnie cala* i jak trzcine w objeciu lamalo! Nie trzymajcie, nie wchodzcie mi w droge juz sie tyle rozpryslo wedzidel ... Ja chce szczescia i bolu, i skrzydel! i tak dluzej nie moge, nie moge! Niech sie wszystko odnowi, odmieni! ... O jesieni! ... jesieni! ... jesieni.

                                     

Блог провінційного Растамана. Осінній настрій.

Ну от зайшов в свій паблік. Мда.. якось навалилась на мене осіння хвиля, настрій... Таки справді осінній настрій. Два віршовані тексти про осінь. Жаль що їх ніхто не покладе на біт, та й нема там що класти. Знову в Фіолеті знайшлась пісня, яка буде ще як мінімум два з половиною місяці в мене на репіді, можливо набридне. Ну й нехай, пісня від того гіршою не стане! 
Я люблю Осінь, реально люблю! Цікаво, а що любить Вона? Можливо "тумани ранкові, над містом ще сонним"? Чи може коли осіннє сонце заливає золотом парки, вулиці, будівлі, крони дерев? Чи може Осінь любить коли люди по справжньому радіють їй, а не ховаються під важким замком депресії? Я пробою уявити Осінь в людській подобі.. Це однозначно дівчина! Руденьке диво! В якомусь стильному пальті і в чобітках. Вона слідкує за стилем, адже по суті вона його і задає. Для чужих вона не привітна і холодна, але насправді вона дуже хоче бути з кимось поруч, щоб хтось тримав її в ніжних, теплих обіймах і просто кохав...

Вже другу Осінь я не буду спостерігати зі своєї обдертої 243-ї аудиторії. Замість мене там інші студенти будуть дивитися на парк біля мого інституту... Люблю ту страшну аудиторію, там добре.

Слухайте пісеньку! Осінь лише набирає оберти! І це класно!

Осень баловница

Осень баловница в лужи загляделась,
Гроздьями рябины сочными зарделась.
Хороша, чертовка! Подмигнув лукаво,
Села шить обновку – к свадьбе покрывало.

Лоскуток зелёный, жёлтый и багряный,
С крапинками охры, золотой, румяный.
Зачерпнула сини, всполохов зарницы,
Облаков пушистых, зёрнышек пшеницы.

Нежной паутинкой вышила цветочки,
Бусины-дождинки нанизав цепочкой.
Красота! Чудесно! К свадьбе всё готово,
Остаётся только жениху дать слово.

С Ветром обвенчаться дЕвица согласна.
Он жених завидный: вольный, буйный, страстный.
Всё дарил подарки, нежности и ласки,
Словно королевич из волшебной сказки.

Рассмеялась Осень грозовым раскатом,
Закружилась в танце дождиком стаккато,
Тихим переливом зазвенела тонко…
Усмехнулся Ветер: «Ты совсем девчонка»!

Т.Лаврова



 

Блог Провінційного Растамана. Екватор осені

Привіт Люди!
Осінь вже перетнула свій екватор. Якраз зараз справжня осінь. Саме зараз я реально зрозумів фразу "Під шуми листопаду, тихо засинає світ". Ви чули шум падаючого листя? Я цієї осені вперше почув, це - класно! Осінь таки подарувала нам хороші, теплі дні. Потрібно їй подякувати за це! Але хоч осінь і неймовірна, про те натхнення якось не приходить, і написання моєї книги про осінь, зупинилось десь на початку вересня. Потрохи думаю забити на те діло, але то всьо лірика.
Арабська приказка говорить: Що трапилось одного разу, може ніколи більше не трапитися. Але те, що трапилося двічі, неодмінно трапиться і втретє. Дійсно, не все так просто на цій планеті. До чого це я? А не до чого, просто данну приказку я вже чув два рази. Одже якщо вірити приказці, я її ще колись неодмінно почую в третє! А ще коли чешеться ліва долоня це до грошей, це дійсно так! Але мені чомусь верталися лише мої гроші... Але то тож лірика.
В колонках Репчина в перемішку з Депстепом і Регі, і крапелька Року. Випадково зустрів її... Жаль що в мережі і ще більше жаль що між нами сотні кілометрів пеларелі, або дорожньої розмітки, кому що ближче до душі... Але то тож лірика. Ще лише почалась друга половина осені, не все втрачено! І ще ловіть щось таке, можливо колись стане віршованим текстом.
Все буде добре!
Все буде як треба!
Джа слухає Джаз!
Джа слухає Реггі!

осінь

 

У любви тоже есть осень и познает ее тот, кто не забыл вкус поцелуев любимого.

...дух осінній

Ух!  Ух!...
Вже іде,
Літо краде
Легкий
осінній дух...
Ночі - німі.
В холоді тиша.
Спеку залишу
На поталу зимі.
Вже поглядає
Здибленим оком
Сум. Й ненароком
З-за слів виглядає.
...З-за слів.
Й із змочалених снів...
...Крадуться сум і дух осінній,
І вже немає квітів синіх,
А лише жовті та рябі...
Я осінь - залишу собі.

Дощить.


Дощить. І небо все захмарене.
Ховає сонце промінці.
Мандрую з посмішкой зухвалою
І парасолькою в руці.
Нехай намокну вся до ниточки
Та заблукаю у дощі,
То осінь знов збирає квіточки
Моєй зав'ялої душі.
Та де ж то щастя бродить, боже мій!?
Чи дочекаємось його?
На міцність нас життя випробує,
Но не загасить дощ вогонь.
І листя обгорілим спалахом
Прикрасить хвилі сірих днів.
Чому ж в житті любові мало нам?
Хто з нас любити не хотів?
То дай нам, Боже, сил та розуму,
Натхненно дарувати мир:
Немає часу вже на роздуми,
Зростає наших душ пустир.
Не хочу я тремтіти осінню
Від кришталевих холодів.
Я хочу потонути в повені
Дощу приємних почуттів.
24.09.2022.
ФЮМ

Приєднуюся

Людмила:

ЖЕЛАЮ ВАМ

Мечтать... Летать... И думать о прекрасном.
Во сне касаться звёзд и облаков.
И верить в то, что это не напрасно.
Что в жизни нашей будет всё легко.

Надеяться на Чудо... Верить в сказку..
Любить друг друга и тепло дарить.
И жить по настоящему... Без маски.
Смеяться... Плакать... И судьбу творить.

Дарить друг другу радость и улыбку
От счастья плакать... от любви сгорать..
И не бояться совершить ошибку...
Весь опыт жизни в Мудрость собирать.

Не думать о плохом... Не жить вчерашним.
Не злиться на судьбу, когда идёт не в масть...
Признаться в чувствах... Быть немного грешным
И наслаждаться этой жизнью всласть.

© Ольга Пальчик