осінь
- 22.10.12, 10:19
У любви тоже есть осень и познает ее тот, кто не забыл вкус поцелуев любимого….
3
хочу сюди!
-
-
34 роки, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 20-90 років
Замітки з міткою «осінь»
Жовтневої пори
Розкішні кольори -
Форшлаги та морденти,
СинкопАплодисменти!
Акорди золоті,
Арпеджіо багряні -
Всі tutti й соло ті –
Арфові й фортеп'янні –
Жовтневих кольорів
Екзистенційний джаз…
***
А день вже постарів,
За обрій втік від нас…
18.10.2012
© Copyright: Марина Степанська
Раздел: лирика пейзажная
Свидетельство о публикации № 15571
9
ну от.. тепер можна зі стопроцентною впевненістю лаяти погоду і нити про літо, що скінчилось..
утепляти вікна під збірник рок-балад і чашку кави..
сходити нарешті в кіно, бо що там було влітку робити..
навести порядок в голові ну і тд тп, ще багато корисних речей
)))
утепляти вікна під збірник рок-балад і чашку кави..
сходити нарешті в кіно, бо що там було влітку робити..
навести порядок в голові ну і тд тп, ще багато корисних речей
)))
4
Краплини дощу
- 11.10.12, 20:43
Осінь.
Рахує краплинами дощ
Здичавілий смуток.
Бродиш бездомником
Станціями до стацій.
Восьма, дев'ята…
І тільки би не забути
Літні обличчя ЛЮДЕЙ
В черговій фрустрації.
Осінь.
Ще не зажовтіло
Останнє листя.
Тиха молитва доріг
У вечірніх пазухах…
Десять…
Дванадцять, тринадцять...
Укотре вистигне
Слово не вимовлене
У самотніх враженнях.
Це не Голгофа,
Це осінь на склі сльозиною.
Тільки би йти
До кінця і не зупинятись, та
Перший листок опадає
Так безневинно
І,
Зрештою, станція-стація
Чотирнадцята.
Рахує краплинами дощ
Здичавілий смуток.
Бродиш бездомником
Станціями до стацій.
Восьма, дев'ята…
І тільки би не забути
Літні обличчя ЛЮДЕЙ
В черговій фрустрації.
Осінь.
Ще не зажовтіло
Останнє листя.
Тиха молитва доріг
У вечірніх пазухах…
Десять…
Дванадцять, тринадцять...
Укотре вистигне
Слово не вимовлене
У самотніх враженнях.
Це не Голгофа,
Це осінь на склі сльозиною.
Тільки би йти
До кінця і не зупинятись, та
Перший листок опадає
Так безневинно
І,
Зрештою, станція-стація
Чотирнадцята.
14
Жовтень
- 25.09.12, 22:25
Холодний вітер наганяє хмари,
Шумить і стогне прохололий ліс,
Долами осінь розстила тумани,
Цю дивну пору жовтень намприніс.
І з кожним днем стає все холодніше,
Зриває вітер листя із гілок,
І сонечко встає щодня пізніше,
І довше хмари дивляться в ставок.
Вже на деревах листя пожовтіло,
У вирій полетіли журавлі,
І небо зажурилось, посивіло-
Це верховодить осінь на землі.
25.09.2012 Олександр Чалий
23
И ЦАРСТВО ОСЕНИ НАСТУПИТ
Синеет небо, солнце светит,
Дубы зеленые стоят,
На пятнах, листьевзолоченых,
Ты свой задерживаешьвзгляд.
И понимаешь, зелень скоро
Вся станет яркой, золотой,
И царство Осени наступит,
Такой любимой и родной.
И будем радоваться солнцу,
Что согревает только днем,
Желать, чтоб Осень золотая
Была подольше за окном.
И наслаждаться красотою,
Что Осень щедро нам дарит,
И быть уверенным, надолго,
Все это память сохранит.
И в холода, и в непогоду,
Все это станем вспоминать,
С тоской, любовью инадеждой
Златую Осень будем ждать!
Лаврухина Татьяна
1
прекрасний початок
- 21.09.12, 10:13
Осінь осінь !:)).
Як ваш настрій?)
А я учора купила шапку і шарф, але не наділа.тому що бабине літо
обпадає листя і все так красиво.
хочеться ще раз побажати вам взаємної любові, вірних друзів, здоров'я
і більше приємних моментів!
Як ваш настрій?)
А я учора купила шапку і шарф, але не наділа.тому що бабине літо
обпадає листя і все так красиво.
хочеться ще раз побажати вам взаємної любові, вірних друзів, здоров'я
і більше приємних моментів!
0
В ритмі вальсу осіннього, в ирій…
- 04.09.12, 17:22
- Стих_и_я
"Раз - два – три!" –
Парубки-чорнобривці до айстр
Нахиляються: "Будьте ласкаві,
Панни Пишні, осінній цей вальс
Бурштиново-терпкий, затанцюймо!
Закружляймо у вихорі нот "Раз – два – три!"
Під каштанове "Боммм!" басовите,
В золотавих арпеджіо сонячних арф,
В схлипах струнних дощів екстатичних…
"Раз – два – три!" Як багато багать -
На жоржинах жабо пломеніють!
Тисячами вітрильників листя пливе –
В ритмі вальсу осіннього, в ирій…
03.09.2012
© Copyright: Марина Степанська
Раздел: лирика пейзажная
Свидетельство о публикации № 14057
11
Люблю осінь
- 03.09.12, 21:55
Люблю осінь. ВІД... і ДО. Від кінця літа, коли вдень парко і нічого ще не нагадує про ЇЇ наближення, але ввечері вже овіває прохолодою. Перші засохлі листочки нагадують, що і цього року ВОНА відбудеться. Дні стають коротші, вечори довші, ночі прохолодніші. Перші осінні дощі змивають ілюзію вічного тепла. Зручні капці і парасольки - невід'ємні ЇЇ атрибути. Каплі дощу на шибках, в калюжах трішки листя - от ВОНА і прийшла. Це лише початок, ще трішки яскравого сонця, ще трішки погожих днин.... Все більше жовтих фарб, оранжевих, червоних. Золоті килими навкруги. Повітря застигле, без вітру, без хмарин. Час зупинився, аж млосно і дивно якось :) Каштани на бруківці .... і знову дощ, все зимніший і пронизливіший вітер. І вже опало листя, і кошики з городиною і опеньками давно в кладовій.
Теплий шарфик притримує дихання, яке хіба цівкою проривається крізь туманну мжичку. ...
Перший морозець і перший сніг. Люблю перший сніг. Він припорошує усі сліди, усі думки, створює настрій чогось чарівно-святкового. Перший сніг завжди тає.... :)
17
