хочу сюди!
-
-
43 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років
Замітки з міткою «кохання»
Жінка
- 28.11.18, 17:20
Для того аби Пізнати Жінку -
Чоловік повинен Розглядати її не як самець - савець, не лише як обєкт для
реалізації своїх " статевих потреб" ..
А - "відкривати" її як Таємниці Всесвіту . . Жінка - це для чоловіка і є ця Таїна
про "земне" -
Чоловік повинен Розглядати її не як самець - савець, не лише як обєкт для
реалізації своїх " статевих потреб" ..
А - "відкривати" її як Таємниці Всесвіту . . Жінка - це для чоловіка і є ця Таїна
про "земне" -
Жіноче Тіло - це тонкий музичний інструмент . як Висновок - "Грати" на такому музичному Витворі - може майстерний "Музикант"
(далі буде ( щось ще нафілософствую ) )
1
хто казав,що просто!?
- 13.01.15, 23:13
Вибач. Прошу не карай.
Сльози градом
Скінчено рай.
Любий, не щирий!
Як мені це остогидло!
Я! за все нестиму гріх
Ти ж мовчатимеш,
Глузуватимеш з всіх.
Дітей двоє, добра жона
Нащо я є, нащо прийшла?!
Дітей двоє,тиха вона
Сльози рікою
Я одна.
Мені не гірко
Мокро трошки
Я погана
Ти - хороший.
Люди - не люди,
Їм не збагнути
Суд пересуд
Не оминути.
Звикла, знаю...
Гіркий жребій - я кохаю.
Сльози градом
Скінчено рай.
Любий, не щирий!
Як мені це остогидло!
Я! за все нестиму гріх
Ти ж мовчатимеш,
Глузуватимеш з всіх.
Дітей двоє, добра жона
Нащо я є, нащо прийшла?!
Дітей двоє,тиха вона
Сльози рікою
Я одна.
Мені не гірко
Мокро трошки
Я погана
Ти - хороший.
Люди - не люди,
Їм не збагнути
Суд пересуд
Не оминути.
Звикла, знаю...
Гіркий жребій - я кохаю.
1
2 віршованих тексти
- 13.12.13, 22:35
Ми не читаємо книжки, зате читаєм пабліки
І всі підсіли на власний сорт героїну,
як на голку наріки!
В ночі, коли одні, коли в тиші,
Ми думаєм про тих хто у душі,
Про тих хто в самому сердці!
І в багатьох заради них, воно ще б'ється.
Кохання перетворили на наркоту.
Якщо так, то так то похуй.
Дилер, дай дозу, по вені їбану!
А мені б таку як ти, тільки щоб кохала.
Я не знаю де її знайти, але я скучаю, правда!
А мені б таку як ти, тільки щоб поряд, щоб взаємно!
Та тебе тут нема, лише в текстах ці сентименти...
Двадцять п'ята осінь так і не стала доброю.
Листя опало, душа лишилась хворою.
А навколо всі такі щасливі, всі по парах.
В день тримаючись за руки, в вечері по барах.
А я пам'ятаю як тоді сидів на парах.
Двісті сорок третя аудиторія, вікно.
Вона десь в цих стінах, та їй насправді все одно.
По вікні вода, за вікном дерева голі
І парк на сороковому мікрорайоні.
1
Двi закоханi дiвчини...
- 01.03.13, 21:40
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Цвiтуть дзвiночки на веснi
I сповiщають день
Про двох закоханих дiвчат
Їх поцiлував напевно Бог
Бiжiть душею i любiть
Носиками трiться собi
Я трави вам встелю
I сон ваш обережу)))!!!
1
Квіти що не пахнуть
- 16.07.10, 00:43
Бачиш кров на долонях? То є краплі душі моєї…
Вони теплі й червоні, ллються прямо з очей.
Дощем зі сліз червоних, я поливаю квіти болю
Що розцвіли під впливом пустоти ночей.
Їх корінці прорвали серце і прижились,
Немов там місце приберіг для них.
Та ні… як добре що ще не змирились,
З плоттю… з світом почуттів моїх.
Та все одно, я вирву їх з корінням!
Нехай, можливо серце я порву!
Кінець настане всім сумлінням,
В душі зі спокоєм піду…
Всі мої вірші в моєму персональному блозі: http://www.moivirshi.com.ua/my/ivanko/
Вони теплі й червоні, ллються прямо з очей.
Дощем зі сліз червоних, я поливаю квіти болю
Що розцвіли під впливом пустоти ночей.
Їх корінці прорвали серце і прижились,
Немов там місце приберіг для них.
Та ні… як добре що ще не змирились,
З плоттю… з світом почуттів моїх.
Та все одно, я вирву їх з корінням!
Нехай, можливо серце я порву!
Кінець настане всім сумлінням,
В душі зі спокоєм піду…
Всі мої вірші в моєму персональному блозі: http://www.moivirshi.com.ua/my/ivanko/
1
"Перемога" в лапках
- 16.07.10, 00:23
Тихо! Чуєш, він співає? – Вітер осені з дощем в дуеті.
Так холодно, так вогко і без крайнощів плаксиво…
Десь за вікном, виром диких почуттів і силуетів
Малюється кохання барвами із золота ліниво.
Можливо там, за тим вікном зникаєш ти безслідно;
Можливо десь шукають саме те, що ти не встиг…
Тютюн та кава, номери всі стерті — вже не видно,
Тих подивів, страждання кольорів – ти переміг!
Всі мої вірші в моєму персональному блозі: http://www.moivirshi.com.ua/my/ivanko/
Так холодно, так вогко і без крайнощів плаксиво…
Десь за вікном, виром диких почуттів і силуетів
Малюється кохання барвами із золота ліниво.
Можливо там, за тим вікном зникаєш ти безслідно;
Можливо десь шукають саме те, що ти не встиг…
Тютюн та кава, номери всі стерті — вже не видно,
Тих подивів, страждання кольорів – ти переміг!
Всі мої вірші в моєму персональному блозі: http://www.moivirshi.com.ua/my/ivanko/
1
Співаю тебе
- 03.08.09, 10:25
Задивилась на тебе, мій любий...
Стрепенулась душа і злетіла!
Я співаю тебе своїм тілом
І смакують ім’я твоє губи.
Відчуваєш – тебе сповиваю
Найпалкішим і ніжнім коханням?
Як, чому – недоречні питання;
Піснь правічну всім серцем співаю.
02.08.2009
1
