спочатку хотіла написати геть інше - поплакатись на поганих людей, але на щастя тирнету не було, тому після деяких роздумів такі висновки:

Сам "заварив кашу", сам образився..

А кажуть, що це лише жінки так практикують.

Тепер не знаю, чи то сміятись, чи поплакати трохи...

ПРОЧИТАЙТЕ БУДЬ ЛАСКА й подивіться з ким і чим маємо справу цікаво коли почнуть ноутбуки забирати як в Білорусі На белорусской границе отбирают технику у интернет-активистов   КДБ білорусі проводить зачистку інформаційного простору

Добрый день, stepan.

На Ваш комментарий: ------------------------------------- В тебе в ніку остання буква "н" чи "р" ? ------------------------------------- поступила жалоба. Мы рассмотрели ее и приняли решение уменьшить Ваш личный рейтинг на 100 баллов. Подобные меры применяются нами к тем комментариям, в которых пользователи спамят или оскорбляют других пользователей. Читать этот комментарий на narod.i.ua: http://narod.i.ua/user/2744297/gbook/3481343/#advA_advC_2744297_3481343 Вы получаете первое предупреждение. Если в течение семи дней больше предупреждений не будет, то это предупреждение будет снято. Если до снятия первого предупреждения вы получите второе, а потом в течение еще семи дней третье, то ваш аккаунт будет переведен в режим чтения на одну неделю. В этом режиме вы не сможете размещать ни какую информацию на сайте или комментировать других пользователей. -- С уважением, команда I.UA www.i.ua

Осіння челеста - по листі краплини;

Ці звуки прозорі вітрильники жовті

Зривають з гілок - перехожим під ноги...

"Тум-тум-м!" - барабанчики тихі - каштани.

У хмарах трембіти тужливо лунають...

22.09.2010

 © Stepans’ka Marina (SMG)

 

Ніч з дощем брудні танцюють танці.
Дивними словами наповнюють папір;
Граються у пристрасть неначе ті коханці,
Що сором втратили і вибігли на двір.

Барвами із блискавок грім їх повінчає,
Вітер позолотою устелить їхній шлях.
Феєрія природи під звуки заспіває
Закоханих у вічність - у людських серцях.


Всі мої вірші в моєму персональному блозі: http://www.moivirshi.com.ua/my/ivanko/

Бачиш кров на долонях? То є краплі душі моєї…
Вони теплі й червоні, ллються прямо з очей.
Дощем зі сліз червоних, я поливаю квіти болю
Що розцвіли під впливом пустоти ночей.

Їх корінці прорвали серце і прижились,
Немов там місце приберіг для них.
Та ні… як добре що ще не змирились,
З плоттю… з світом почуттів моїх.

Та все одно, я вирву їх з корінням!
Нехай, можливо серце я порву!
Кінець настане всім сумлінням,
В душі зі спокоєм піду…


Всі мої вірші в моєму персональному блозі: http://www.moivirshi.com.ua/my/ivanko/

Коли тебе я бачу, відчуваю сморід-
На сонці плоть грайливо тліє,
Не мов кохання дикий повід.
Далеко хтось, про нього мріє.

З’їдають плоть тремтливо черви,
Куштують смак любові гади!
Мабуть у них залізні нерви,
Жують падлюки без поради…

Ти дивишся на неї й плачеш,
Вона тліє… невгамовно мре…
Коли в собі помилку побачиш,
Знов вона життя найде.


Всі мої вірші в моєму персональному блозі: http://www.moivirshi.com.ua/my/ivanko/