Бачиш кров на долонях? То є краплі душі моєї… Вони теплі й червоні, ллються прямо з очей. Дощем зі сліз червоних, я поливаю квіти болю Що розцвіли під впливом пустоти ночей. Їх корінці прорвали серце і прижились, Немов там місце приберіг для них. Та ні… як добре що ще не змирились, З плоттю… з світом почуттів моїх. Та все одно, я вирву їх з корінням! Нехай, можливо серце я порву! Кінець настане всім сумлінням, В душі зі спокоєм піду… Всі мої вірші в моєму персональному блозі:...

Читати далі...

Ти мене опалив…А точніше спалив мою душу.Ти надію убив!Я за гріх твій молитися мушу.Ти пограв у життя,Та в тій грі не зумів зупинитись.Я прошу каяття,За нестерпне бажання помститись.

...Маша не любила бывать в дельфинарии, но так случилось, что именно их группе в детском садике выпала честь бывать в дельфинарии каждую субботу по благотворительной программе. Маша вообще считалась необычным ребёнком, немного замкнутым, никого близко к себе не подпускала, и за это её не любили, даже воспитатели к ней относились как то напряженно, с опаской. И как обычно, приходила Маша со своей группой по субботам,у саживалась отдельно от всех и отстранённо от всего происходящего пережидала...

Читати далі...

  Біль...Вона буває різна...Але чомусь однаково нестерпна...Цікаво а яка біль сильніша: моральна чи фізична? А можливо її взагалі не існує, а це просто наша видумка? Фізичне відчуття чи душевна потреба, яку ми звикли називати одним словом - БІЛЬ!  Але тоді чому нам так важко пережити це відчуття?.... Біль фізична... Її можна перечекати, приглушити, зціпивши зуби перетерпіти.... Сльози.... Вони допомагають справитися... Біль моральна, душевна.... Вона гірша.... Від неї не...

Читати далі...

Тягне ж мене на збочення... Якщо їхати, то автостопом, навіть якщо є можливість взяти квитки на автобус або зілізницю... Якщо влаштовуватись на ніч, то десь в лісі, в наметі, навіть якщо є можливість відпочивати в м'якій кроваті у друга вдома... А останній мій "коник" вже і мені самому схожий на ситуації з анекдоту, в якому секс за взаємним бажанням був можливий тільки стоячи та в гамаку.. Тре було поїхати по сусідніх селах. Як вариант, можна було поїхати бусом (10-15...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Життя неможливе без кохання,кохання неможливе без болю,біль неможливий без рани,рана неможлива без насилля,неважливо,духовне воно чи фізичне,але воно веде за собою сльози,думки про самогубство і,невдовзі,сам акт суїциду. Дуже часто виникає питання «Навіщо ми живем?».Я ні разу не чула гідної відповіді на нього. Ми народжуємось,ростемо,вчимося,закохуємось,одружуємось,спимо,народжуєм дітей,старієм,бачим внуків,помираємо.. Але іноді наше життя здається...

Читати далі...

Період "В". Це той, що йде після періода "ПЕРЕД". У мене він був жахливим, бридким і огидним. Якими б очима не дивитись - він у мене таким і був. Бо замість любові я розвинув в собі ненавість. Ненавість до себе.Все починається з людини. Кожний живе в своєму власному світі. Хтось в щасливому, хтось в жорстокому. Хтось в голодному та холодному, а хтось в настільки переповненому благами, що його аж нудить від цього. Але в першу чергу - це особисто його світ.Я жив в недовірі та...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Ця неймовірна біль, Пронизує все тіло.... Наскочить звідусіль Страждати змусить вміло Налиже кісточки Мов відчаю перлини На відчуттів нитки... Крізь дикі жертви стони Думки усі зітре... Не знаєш де... і хто ти Знущання це тривке... Тримати буде доти Допоки не зламавсь Дух в полоні агоній Він бореться!!! Не здавсь Розкрив обман про спокій Що начебто прийде Коли опустиш руки Ні!!! Легко так не буде... Ілюзії лиш муки...

Читати далі...

[Приєднана картинка] У кипах паперу старий віднайшла Загублений аркуш старого листа Повернений долею через роки Аби нагадати, які були ми.. Розбірливий почерк цей душу п’янить Несе у забуту минулого мить Коли помилялись, в надії жили Кохали й прощали, щасливі були Прекрасніший погляд у цілому світі Так ніжно дивився, хотілося жити... Розніжені теплої літньої ночі Залишились поруч, дивилися в очі Позаду зосталися місто і гамір, Щоб більш не вернутись, єдиний був...

Читати далі...

спочатку трішки відступає назад... даючи марну надію, махаю ручкою десь в далині...і ти вже починаєш радуватися, невже пощастило, невже на цей раз пронесло, і все буде добре...та даремно, не потрібно вірити її обміну, маленькій хитрості... через хвилини вона виникає прямо перед обличчям , дивиться в очі, так лагідно , цим страшним поглядом із жовтим вогнем...хватається за виски і повільно починає здавлювати... і ці хвилини здаються просто вічністю, встигаєш зметнутися, до небес з...

Читати далі...