Реклама як відомо це засібпрогресу та вільної конкуренції. Після розвалу Союзу та переходу начебтосоціалістичного строю до начебто капіталістичного, кожен з нас відчув діюреклами на собі. І хоч реклама існувала і за советьских часів (яку тозабороняли то дозволяли), все ж їй не зрівнятися з тим розгулом якій ми бачимонині.

Так ось, напередодні виборів,кожен з нас, майже щодня може мати «щастя» бачити, слухати не лише звичайну,таку обридлу і таку буденну рекламу, а й ще рекламу політичну. Про останню я їхотів би висловити свої думки. Накипіло і край.

 Невеличкій вступ до основного.

Останніх два роки я простовідпочивав від телебачення. Бачити рожі цієї влади та слухати різну брехню – небажаю. Проте не маю нічого проти тих, хто так не вважає. Подобається зомбоящик– вперед. Час від часу я робив спроби щось там знайти цікаве – але всілякі«нещасні Фросі», «чесні і непідкупні російські прокурори», «моторні і завзяті російськіж менти» - то не для мене, тим паче, всі ці, скажімо, герої, не моєї країни. Щей актори так собі, провінція. Єдине, що я дивився, то канал «Мега» знауково-популярними передачами. Але у зв’язку із ремонтом мені довелося змінитимісце дислокації і поселитися в залі перед телевізором. Тимчасово. Це обмежилой доступ до мережі, то як підключитися я можу лише в своєї кімнаті, що роблютепер в певний час. От я і почав дивитися цей клятий ящик частіше. Побачив і тукляту рекламу. Ну й бридота.

Голохвастов (-остий)відпочиває.

Перша реакція на побачене –це кинути щось важке у екран телевізора. Сором. Рекламою це назвати можна, алез певними уточненнями та обмовками. Почну про кожну окрему політсилу та їхзагальні гасла.

Отже, комуняки (-істи,сатаністи тощо). Брехуни №1. Це й так всім відомо. Всім, окрім тих відсотків, щоза них голосують. Витягнули із шухляди свої заїжджені гасла про страшнихолігархів і буржуїв, яких вони обов’язково накажуть, але потім, коли прийдутьдо влади. Безкоштовна медицина, освіта та інше бла-бла-бла, без конкретики якимкоштом все це буде зроблено. Головне і центральне гасло – «вернем странународу». Я просто плачу, а якось, ідучи в трамваї і бачачи цей вислів набігборді – розсміявся. Можливо у Швейцарії, там і дійсно країна належитьнароду, а тут і у совку все належало партії. Ну і ладно, хрін з ними,утопістами. Аби не закликали до боротьби з світовою буржуазією. 

Коротше, це реклама,утопічна, 100% брехлива, але вписується в рамки політ реклами. Я навіть з їх центральнимгаслом згоден, за однією умовою. Повернемо країну народу, але без комуністів.Думаю якось без них проживемо.

Діти кукурудзи та Удар.

Першою, хто почав піаритисябула звісно Королевська (-явська). Не буду торкатися матеріальної сторони, боне знаю напевно звідки на це бралися кошти. І не мало. Реклама пристойна, все врамках, хоча там було щось у пресі про вкрадене гасло «Україна вперед», якфутбольне гасло Євро -2012. В принципі, Шевченко в її партії є, так, що можнавідмазатись.

Звісно, що реклама міститьнаївні обіцянки, виглядає не впевнено, особливо з першими обличчями партіїШевченко та Короляв...евсої, та Бог з ними. Мене особисто, вона не цікавість,тому що я не вважаю її політиком. Це випадкова людина у владі, що прийшла припідтримці Тимошенко і їй це сподобалось. Бути при владі і нічого не робити.Проїхали.

Удар. Не знаю, як вам, алевсі ці Фронти, Удари, Батальйони та Камікадзе були б доречніше у 1917 році, ане у 2012, коли марсохід Куріоситі борознить марсіанські ґрунти. Хто не згоден– я зрозумію, висловлюю лише своє відношення. Не нав’язую.

Якось не вбачаю я у Віталі політика, проте все може бути. Реклама звичайна, принаймні нічого кричущого яне побачив і виходячого за рамки теж. Не буду аналізувати.

Аншлаг, аншлаг…

Партія Регіонів (дерібанів іще добра сотня епітетів). Власне із за неї, я і хотів написати про рекламу,тому зачепив інших причепом.

Коли дивишся їх роликивідразу на думці лише один термін – це антиреклама! Я не знаю яких вонинаймають рекламістів чи хто в них там диригує, але сподіваюся, що не нікчемаЧечетов (-откін), бо і таке спадає на думку, дивлячись такий непотріб. Цеяскравий приклад бездарності та взування лохторату. По-перше, ключове слово«попередники». Я не знаю, наскільки треба бути тупим і скільки треба ясногорозуму, щоб змінити мислення, проте регіоналам це не загрожує. Сподіваюся колиАзаров помре, на його могилку принесуть вінок з написом «від попередників».

Всюди вині помаранчеві, вкраїні був хаос, мало не війна, але прийшли «визволителі» і «покращили» все нав круги. Алілуя! Сотні робочих місць, стабільність, Євро-2012, програми захистутам чогось. Ну просто казка.

Є один цікавий термін. Першимйого використав, якщо не помиляюсь Ющенко. Це популізм. І Янукович, теж йоговикористовував. Юлька-популістка. Згадали?

Так ось. На сьогодні, побитівсі рекорди по популізму. Кожний риг (-іонал), від великого до маленького,випереджаючи один одного, б’є себе в груді і кричить на скільки він покращивкраїну, місто, село і т.п. Деякі бовдури навіть лисапеди вписують, як неабиякийакт покращення чи там кількох комп’ютерів для школи. Люди добрі, я сьогодні даводному мужику підкурити, а іншому цілу сигарету, а ще допоміг сусідці донести сумкидо дому! Хіба я не молодець? Ото я такий!!! Слава мені. Тпхьу, коротше. Такіречі повинні говорити вдячні люди, а не депутати, до речі наші слуги.

Окрім цькування попередників, партія проффесіоналів,не гребує цькувати і сучасників: тій ж Удар. Є реклама де чувак каже що Україна– то не боксерський ринг. Згоден. Але вона і не тюремна колонія!!! Розумієтепро кого я?

Брехня –то ще один козирнийтуз від ПР. Замилити людям очі «стабільністю» і впевненими кроками і світлемайбутнє. Наприклад, Янукович, каже, що «покращення» є, але ми такі-сякі їх непомічаємо. Азаров, взагалі молодець. Приїхав до нас у місто і почав нестичергову ахінею про стабільні заробітки. Коли робочий сказав, що він заробляє1.500 замість азаровськіх середніх 3.000 – отримав від Пахла ігнор. Так вамкозлам, що ПР каже то і є. Іншого не буває. Недарма з’явилося стільки карикатур,де «дятли довбають при підтримці ПР, риба йде на нерест при підтримці ПР» тощо.Повний абсурд. Безмежний і повний.

Найцинічніша і аморальна реклама.

                      (з мережі).

Кінцева зупинка.

Так, там ще ОП є. Ну що яможу сказати? Яценюк для мене залишається тим же хлопчиськом серед здоровихдядьок та тіток. Він щось там постійно кричить, але його не всі чують. Чому?Напевно слабуватий він для лідера. Тому оця реклама, де він впевнено викликаєгасла і щось там обіцяє під  шаленівикрики натовпу мене не чіпляє. Головне гасло Батьківщини – «ми їх зупинимо».Зрозуміло кого і це розумно, аніж писати «при помаранчевих» як це роблять риги.Ну для ригів, звісно закон не писаний. Навіть Закон про рекламу. Вони самізакони малюють, як молодь-графітники закарлючки на парканах. 

Так ось, це «ми їх зупинимо»- не викликає в мене оптимізму. Бо я знаю, що не зупините!!! Не зупините, покине об’єднаєтесь з іншими. Ви вже зупиняли, що навіть вислів з’явився – «развеликак котят». Похвально.

Нарешті бачив один ролик відСвободи – Україну українцям, чи щось таке. Лаконічно і зрозуміло. Навітьстрашних бандерівців зі шмайсерами не має, як уявляють їх деякі розумники. Меніособисто не зрозумілий цей жест із пальців – та в кожній партії є своїатрибути.

Коротше кажучи, мене можназвинуватити в упередженості до ПР та КПУ – визнаю, я їх зневажаю. Та комуністимене просто смішать своєю рекламою недосяжного, а ПР порушують всі моральні таетичні норми. То і хай їм грець.

Тут кінець.

==================================================================

Пробиотик © 2012.

Період "В". Це той, що йде після періода "ПЕРЕД". 

У мене він був жахливим, бридким і огидним. Якими б очима не дивитись - він у мене таким і був. Бо замість любові я розвинув в собі ненавість. Ненавість до себе.

Все починається з людини. Кожний живе в своєму власному світі. Хтось в щасливому, хтось в жорстокому. Хтось в голодному та холодному, а хтось в настільки переповненому благами, що його аж нудить від цього. Але в першу чергу - це особисто його світ.

Я жив в недовірі та ненависті до всесвіту (тобто, до самого себе). Я не хочу звинувачувати батька в своїх невдачах, хоча він і міг стати найвіроємнішою причиною моєї психологічної травми з самого дитинства. Я не хочу звинувачувати матір або брата... Взагалі, зараз розумію, що це не має сенсу когось звинувачувати в своєму стані окрім самого себе. 

Люди мене не розуміли не тому, що я такий унікальний, чи ні у кого не було схожих проблем. Скоріш я сам заважав їм це зробити. Я брехав на кожному кроці. Всім хто мені траплявся. Брехав і на користь собі і на шкоду... Чому? Не знаю. Мабуть, мені не хотілось жити тим життям, яким я жив на той час, а як змінити його я ще не знав, і робив все по-дитячому.  Знаєте, як дитина заплющує собі очі, щоб її ніхто не бачив? Ось приблизно так я всім брехав про своє життя для того, щоб змінити свою реальність. 

Якщо розкласти це лайно по полицях, то смердіти буде довго і неприємно... але розібране, відсортоване та перероблене лайно обов'язково стає корисним здобрювачем, навіть якщо глибоко закопати - то просто перетвориться на перегній, торф або копалини. З переробленого культивованого лайна як не вертись, виходить щось корисне.

Якщо ж не розкладати, не роздивлятись, і взагалі не звертати увагу на той фекальний прошарок, яким обростаєш під час життя в брехні та ненависті, то починаються величезні неприємнощі.. Воно вживляється в шкіру та тіло, стає часткою тебе самого, невід'ємним атрибутом життя та всього світу навколо. Яким бачиться світ, якщо дивитись на нього очіма, що заліплені лайном? Відповім - світу неможливо роздивитись, бо бачиш лише те саме лайно.

Я покрився прищами... Я став багато пиячити. В 18 років з завзятого агітатора проти паління я перетворився на нікотино-залежну людину... Я набрав за 2 роки більше 30 кіло зайвої ваги... Я став таким, яким я себе уявляв - бридким, огидним, мерзотним... Я не вірив самому собі, і не вірив нікому навколо.. І кожного дня я робив щось таке, щоб зробити своє життя кращим... щоб впевнитись в тому, що життя - саме таке лайно, яким я його бачу. 

Хмм... тоді у мене був штик-ніж, автомат... тоді я писав вірші про смерть... і думав про смерть... і пів сотні разів ледь не загинув від нещасних випадків... я командував собою, і дозволяв це робити іншим людям навколо себе... Я хотів перетворитись на бездумного безрадісного робота, підкоритись програмі та плисти по течії життя в маріхуановому дурмані на зважаючи ні на що навколо... Все було заліплено лайном...

А іноді лайно підсихало та відлущувалось... І я бачив проблиски світла... Справжнього, незвичного, примарливого... Давно забутого світла, про яке я так мріяв, я віра в яке всеж зберігалась десь в куточках моєї душі... І тоді я намагався вибратись з того бруду, що мене обліпив з усіх боків, і ... вмазувався в той, який ще раніше разкидував навколо... Світло знову зникало.

Я мабуть і одружився для того, щоб впевнитись, що щастя не буває навіть в родинному союзі... Що все-одно буде зрада.. Підсвідомо я завжди на це очикував... Не від себе чекав, а від свого батька своєї дружини. Сам собі я не міг дозволити зраду. Зрадити мене міг хто завгодно, окрім мене самого. Бо якби це зробив я, то я б дізнався правду. Я б дізнався правду про себе та про своє лайно, про ті вонючі маси, які я розповсюджував навколо себе. Правду знати боляче... Правду взагалі мало хто хоче знати... 

Мало хто хоче змінити свої думки щоб позбутись постійних головних болів та депресій. Простіше купити таблетки в аптеці. Мало хто хоче знати правду про свої думки, про їх природу, про причини та наслідки... Це боляче. Ніколи не хочеться звинувачувати самого себе у всіх своїх негараздах. Не хочеться брати на себе біль та відповідальність. Простіше зкинути на когось... бажано - стороннього, але можна і на близьку людину - вона теж зтерпить... якщо помітить... бо близькі так само нічого не бачать через власний прошарок фекалій - так само зайняті захистом самих себе від проблем, болю та неприємнощів.

Дружина мені зрадила... У неї не було іншого вибору. Вона чесно намагалась не робити цього, але я завжди досягаю своєї мети. Якщо я поставив собі за мету довести всьому світові, що всі і все - непотріб, сміття та лайно, то я це зроблю. Справ-то - просто самому в це повірити... А якщо ще хтось таку ідею підтримає - то це вже його власні таргани та проблеми. Мене вони не стосуються.

Я довів себе... остаточно... я вбив себе, потім почав заражати всіх навколо... Я вбив свого батька свєю глухістю та черствістю.. Я зізнаю свою долю провини в його долі. Я потягнув за собою сестру та брата... Іноді намагався туди ж і свою матусю втрутити. Але моя мати світла. Світла і добра. Я б не зміг їй нічого зробити. Лайно тільки до лайна прилипає... А на чисте та захищене - не зможе.

Я загубив друзів. Частина відгорнулась від мене самостійно, інших я сам послав куди далі через абміції ненависть дурість. Практично - залишився сам на сам... і обізвався жьівотньім... І став жити за правилами тварини - "не гадь там де живеш", "не ламай гілку, на який сидиш", "розвивайся, бо виживають лише найміцніші та найжвавіші". Прийшлось відтряхувати лайно з очей та інших частин тіла... Почав вчитись жити по-новому... По-доброму. Не знищуючи самого себе та світ навколо себе

Не знаю, чи врятувало це мене від загибелі, чи не врятувало, а просто захистило... Але я досі живий.

Рік тому, 7 серпня, цей період "В" у мене закінчився, і почався новий період "ПІСЛЯ".

про цей період напишу потім... не знаю коли.. коли відійду від шоку з тієї правди, яку сам про своє минуле наколупав )-:

Щастя вам, любі друзі!

І хай вам ваше правда ніколи не стане смертельно болючою. 

Живіть чесно та відверто.

Я люблю себе вас, люди!