Даю Вам Я інформацию про конфлікт між Рідновірами і московськими Християнами з участю Міліції який був в Київі біля Музея України 19 серпня 2007 року.Об"єднання Рідновірів Україны ОРУ Голова Волхвиня Зореслава було втягнуто в бійку з "Украинской Православной церковью УПЦ Московского патриархата".Рідновіри проводять свої обряди в Київі на місці давнього рідновірського капища Рода біля музея на вулиці Володимирський і Вони були здивовані з"явленням приблизно в 10 метрах від капища нової часовні з дерева збудованої Представниками "Украинской Православной церкви УПЦ Московского патриархата".Фанатичні московські Християни категорично відмовляються признати право Рідновірів на Їх народні традиційні обряди з піснями.Коли приблизно на протязі місяця конфлікт досяг кульмінації і почалися бійки між Рідновірами і московськими Християни в справу втрутилася Міліція.Потім приблизно через тиждень в одній з бійок Представники московської церкви почали стрільбу на ураження по Рідновірах з пістолетів з гумовими кулями.Після бійки Рідновіри поранені гумовими кулями потрапили у лікарні.Большість ЗМІ як українські так і московські подали конфлікт неправдиво з додаванням фантастичних обвинувачень проти Рідновірів.Витоки конфлікта знаходяться на початку христианської єпохи коли народні традиції Русі України Візантійці бажали змінити на віру засновану на Библії.Київ в ті часи одне з найбагтших міст Европи мав прибуток тому що контролював шлях «з варяг в грекі» південна частина якого проходила по Дніпру.Найбілш давнє з відомих Архіологам капищ в Київі зтворено Русичами приблизно в VI столітті до різдва Христа.Знаходиться капище недалеко від вала Владимирова на горі над Подолом.Його разкопав в 1908 році Археолог - любитель Вікентій Хвойко.Стаття 19 Декларації Прав Людини Організації Об'єднаних Націй сповіщає:"Кожна Людина має право на свободу переконань і на вільне виявлення їх; це право включає свободу без перешкод триматися своїх переконань і свободу шукати, отримувати і розповсюджувати інформацію і ідеї всякими засобами і незалежно від державних кордонів."Ми звертаємо увагу Читачив на відсутність в статті 19 всяких додаткових обмежень які стосуються "розпалювання чи збудження національної, расової чи релігійної різниці".Всі судебні статті і акти які обмежують розповсюдження інформації під ширмою що вона "розпалює чи збуджує націоальну, расову чи релігійну різницю" проти діють Декларації Прав Людини Організації Об'єднаних Націй і формально мізерні, як статті що мають нижчий рівень виконання для судів.Слава Людям які боряться з цензурою в літературі.
Пройшло аж два дні, а я й досі не можу збагнути, чому свята для кожного достойного українця (якщо брати глобальніше – європейця) неділя перетворилась на криваву. У цей день порядні люди зазвичай відпочивають після трудових буднів, а багато з них навіть присвячують вихідний справам духовним.
Хтось недільного ранку заходить до золотоверхої церкви, а дехто, як Артем Брезгін, приходить на капище. Та чи можна було збагнути, що у нашій аж занадто терпимій до різних вірувань та релігій країні, звичайна прогулянка з дружиною та півторарічною дитиною поруч Головного Капища України обернеться ледь не трагедією.
Я не вправі судити про моральне право та далеко не компетентний, щоб коментувати юридичний аспект будівництва УПЦ МП каплички поруч із розкопками руїн Десятинної, але вочевидь її служителям та прихожанам там досить таки тісно і вони зовсім не готові ділитися зручним місцем із язичниками, яких представляє Об’єднання Рідновірів України (ОРУ.
Хай там як, але похмурого ранку 19 серпня, язичники знову прийшли, щоб віддати шану Богам. З каплички суворо споглядали дійство, та переконаний, журилися через відсутність міжконфесійних контактів, бо некомунікабельність та ігнорування з боку язичників, пресдтавники московського патріархату лихо компенсували гостинними криками про те, що “никакого хохляцкого языка нет и нет никакой хохляцкой земли, нет и не будет”.
Напевно, все й закінчилося би дружньою сваркою на грунті українофобії та ненависті до нашого національного, якби пономар каплички Сергій, за власним висловом “людина божа”, не почав вправно орудувати кастетом, доказом чого є глибокі рани на обличчі одного з рідновірів - громадського діяча Івана Івановича Тернового. Далі гарячіше… Охоронець якогось з прихожан дістав пістолет "Форд-17" та без застережень сумління почав стріляти в язичників.
Не варто навіть описувати розпач дружини Артема, на очах якої чоловіку всадили дві кулі та вже лежачого були чимдуж руками, ногами та різними предметами, за які зазвичай дають кілька років умовно. Це не голлівудський бойовик, а справжній христовий поход. Приїхала швидка та міліція. Артема відвезли до лікарні.
Здається на цьому жахи кривавої неділі мали скінчитися і зранку Артема виписали з лікарні. Не знаю, чи зарікався він у цей момент ходити із сім’єю на щонедільні славлення, але часу в цього добропорядного та серйозно потерпілого громадянина наче демократичної та правової країни для філософських роздумів було не багато. Не встиг Артем зібрати речі, як з’явився полковник міліції Олексій Іванович Кірєєв разом з конвоєм та відправив законослухняну жертву бійні, дякувати вищим силам, не по етапу, а для початку до відділку міліції на Прорізній.
Продовження історії не показують навіть у відвертіших бандитських серіалах: пресинг слідчих, допити, відмова пустити до підозрюваного рідних та правозахисників, небажання викликати швидку, не зважаючи на жахливий стан здоров’я. Лише після погрози вчинити ґвалт та організувати прес-конференцію прямо у стінах райвідділку, Артема відвезли до лікарні.
Переконаний, варто запитати начальника Шевченківського РУВС пана Петра Тимофiйовича Мiрошнiчнка варта була спроба відібрати фотоапарат у немолодої язичниці великого синця на руці від укусу, чому для всіх оточуючих очевидна річ, що Артем – жертва ганебної провокації, ігнорується правоохоронцями. Хоча на останнє питання відповідь просто – резонансна справа потребує оперативної реакції, а людину, яка щойно встала з операційного ліжка зробити крайньою надзвичайно легко. Зараз не карають винних. Зараз роблять “терпілами” слабких та беззахисних.
Не лише Артема затисли коліщата каральної машини. Наразі ще четвера молодиків, які навіть не проходили в неділю поруч з Володимирською, 2 знаходяться певно на оздоровленні в ІТУ на Подолі. Можливо молодим хлопцям, серед яких один неповнолітній, сплести лапті швидше, ніж дорослому Артему? Це питання на совісті міліції.
Залишається гадати, кому вихідне подібне шоу? Для чого людини, що прийшлся з дружиною та малою дитиною накидатися на кiльканадцять головорiзiв? Хто не побоявся вдягнути на руку кастет? Хто хочу дограбувати країну остаточно роз’єднавши її полум’ям ворожнечі? Хто готовий заради примарних успіхів на позачергових виборах спаплюжити життя ще одній українській сім’ї? Чому деякі прибічники УПЦ МП діяли так нахабно, неначе “господа” джеймси бодни чи просто офіцери ФСБ на спеціальному завданні? Кому заважає наша національна єдність? Чому російські канали відверто провокують і змальвують нам міфічний погром скінхедами, яких між іншим ніхто не бачив, погром православної церкви. Навіщо, в решті решт, сварити українців та росіян? Висновки робіть самі. http://untp.org.ua/index.php?id=780
![[0919_1.jpg]](https://4.bp.blogspot.com/_890pS8vr5vI/S4GQps5u2EI/AAAAAAAAMTk/MaRZSk1sLS4/s1600/0919_1.jpg)
