Ні мовному закону! Зупинимо розкол України! Загальноукраїнська акція 2 липня!
КИЇВ http://vk.com/mova02 https://www.facebook.com/events/240633106048848
ПРИХОДЬ ПІД ВЕРХОВНУ РАДУ 2 липня о 10.00 (з боку комітетів, вул. Грушевського 18/2) і скажи депутатам, щоб ЗАЙНЯЛИСЬ ДІЛОМ, А НЕ ЯЗИКОМ!
13.00 — в усіх обласних центрах України біля облдержадміністрацій
Прийдіть і приведіть друзів та родичів. Важлива кожна людина!
Кнопкодави з Партії Регіонів вирішили будь-що прийняти провокаційний законопроект Колесніченка-Ківалова «Про засади державної мовної політики».
Його прийняття призведе не до захисту мов меншин, як бреше влада, а до нищення української мови, розколу країни, мільярдних витрат з бюджету і величезного розростання бюрократії. Регіонали хочуть поділити українців за мовами і зіштовхнути лобами. За задумом влади, це змусить людей забути про нечесне збагачення купки обраних на тлі зубожіння мільйонів, небачену корупція, політичні репресії, міжнародну ізоляцію України.
5 червня депутати з фракції Партії регіонів та «тушки» проголосували за законопроект «Про засади державної мовної політики» в першому читанні.
2 липня Погоджувальна рада фракцій Верховної Ради формуватиме порядок денний сесії Верховної Ради на тиждень і вирішуватиме, чи вносити до нього законопроект Ківалова-Колесніченка. Тому в цей день ми маємо бути під будинком Комітетів Верховної Ради і сказати головам депутатських фракцій, що законопроекту «Про засади державної мовної політики» не має бути в сесійній залі.
Мешканці інших міст – хто може, їдьте до Києва. Хто не може – виходьте 2 липня на протест у Вашому місті.
Залиште вдома, все що нас роз’єднує – різницю в мові і вірі, партійності чи походженні. Беріть державні прапори і виходьте на захист єдності нашого спільного дому – України. Наш обов’язок – зупинити небезпечну провокацію і відстояти громадянський мир!
Українські та зарубіжні експерти в один голос закликали не приймати законопроект Колесніченка-Ківалова. Проти виступили Національна Академія Наук, Всеукраїнська Рада Церков, Верховний комісар ОБСЄ, профільний комітет парламенту й навіть міністр фінансів нинішнього уряду. Сотні громадських об’єднань, вчених, діячів культури застерігають невігласів з Партії Регіонів схаменутися і не кидати країну у вир громадянського протистояння.
Законопроект Ківалова-Колесніченка:
- це розкол країни на мовні анклави і провокація штучного конфлікту на всій території країни; - це витрати від 12 до 17 мільярдів гривень на рік на зміну табличок, бланків, дублювання документації в сотнях тисяч органах влади та установ. Ці гроші відберуть у хворих дітей і бідних пенсіонерів, у шкіл і лікарень. - це збільшення мінімум удвічі паперової бюрократії і пов’язаних з нею черг та поборів
АКЦІЇ В РЕГІОНАХ!!!
ВІННИЦЯ 2 липня 13:00 ВІННИЦЬКА МІСЬКРАДА (вул. Соборна 59) http://vk.com/event40370379
ДОНЕЦЬК 2 липня о 13:00 Донецька ОДА Пушкина бульвар 34, Донецьк vk.com/mova02_donetsk www.facebook.com/events/391710457543129
ЛЬВІВ 2 липня о 13:00 біля обласної адміністрації (вул. Винниченка) http://vk.com/event40490427
ОДЕСА 2 липня 2012 року о 13:00 біля будівлі ООДА http://vk.com/event40435743 www.facebook.com/events/405608539497596
ХАРКІВ 2 липня 13:00 біля Облдержадміністрації (Майдан Свободи) http://vk.com/event39456695 https://www.facebook.com/events/241105736007054
Також на 13.00 біля ОДА акції відбудуться в таких містах: Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кіровоград, Луганськ, Полтава, Рівне, Суми, Тернопіль, Черкаси, Чернігів
ЗАПРОШУЙТЕ СВОЇХ ДРУЗІВ, ЗНАЙОМИХ І ВСІХ, КОГО ТІЛЬКИ МОЖЕТЕ, НА ЗУСТРІЧІ В СОЦМЕРЕЖАХ!!!
«Беркуту» сначала удалось задержать троих митингующих, выбивавших двери. Тогда манифестанты вырвали из строя троих милиционеров к себе в толпу, предложив обменять их на задержанных. В итоге обмен состоялся, и пока что все участники штурма остаются на свободе.. Возмущенные люди в ответ скандируют «Позор» и «Поменяем плакаты на автоматы!».
Добігла кінця перша половина року роботи українського парламенту і так виглядає, що добігає кінець парламентської коаліції. Політичні фракції і політичні сили, які попри розбіжності особисті і політичні об’єдналися в єдину правлячу команду, все більше віддаляються від спільного знаменника. І все важче стає прийняти необхідні законодавчі зміни, яких від України вимагає європейське правове поле і зобов’язання перед країнами Заходу. А все тому, що надто великою є різниця між тим, чим «годують» парламентарі свій електорат з новин і тим, як насправді дбають про людей через голосування за важливі закони.
«Львівський портал» вже опублікував першу частину статті, в якій на основі офіційних даних дослідив реальну ефективність роботи народних депутатів з Львівщини. Результати вразили читачів: ті нардепи, які найбільше говорять про роботу – показали найменшу результативність. Як висновок, на телевізійні камери «працюють» добре, а своїми прямими обов’язками не займаються.
Ми продовжили відслідковувати діяльність народних депутатів, які увійшли до Міжфракційного депутатського об’єднання «Львівщина» і тим самим задекларували готовність відстоювати інтереси нашого регіону та держави загалом. Майже всі вони є представниками коаліції ( крім Тараса Козака і самовисуванця Володимира Парасюка). Та чим ближче до виборів, тим більше складається враження, що значна частина депутатського корпусу «не доросла» до усвідомлення проблем країни. Результативність роботи окремих «групок» депутатів є дуже проблематичною, значна частина парламентарів налаштована на ухвалення лише популістських законів. Натомість, членам коаліції все важче дійти згоди щодо голосування за важливі пакети законопроектів. Коаліції все важче виконувати обіцянки дані в коаліційній угоді.
Ми проаналізували поіменні голосування львівських нардепів за законодавчі ініціативи президента (всього – 24, без постанов) та законодавчі ініціативи уряду (всього – 25, без постанов) за період 1 сесії 8-го скликання.
Найширшу підтримку серед народних депутатів з Львівщини президентські ініціативи отримали від представників «Народного фронту» – 88,8% підтримки. В той час як львівські представники президента від БПП президентські ініціативи підтримали на 82,4%. Найменшу підтримку ініціативам президента надали члени коаліції – представники від «Самопомочі» – 73,8%.
Зокрема, серед президентський законодавчих ініціатив були важливі зміни до Закону, який дозволить Львівській області відновлювати дороги за кошти від митниці( йдеться про законопроект №2315 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо експерименту в Одеській, Волинській та Львівській областях з фінансування реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення»). Цей закон мав би консолідувати львівських парламентарів, але його не всі підтримали.
До одних із найважливіших можна віднести також пакет антикомуністичних законів (пакет декомунізації), який дозволяє засудити нацистські режими, зупинити радянську пропаганду, очистити мапу країни від радянських назв. І пропри популістські фрази, що Львів – це серце боротьби з «совком», саме львівська «Самопоміч» не змогла бути одностайною в цьому питанні. Як і БПП, де Дмитро Добродомов не проголосував за розсекречування архівів КГБ.
Також попри закладену в коаліційну угоду обіцянки провести місцеві вибори за новим законом, як бачимо саме пропрезидентська частина нардепів зі Львова слова не дотримала.
Не можемо не згадати і про найважливіше – зміни до бюджету України, в яких йшлося про значну підтримку нашого війська. Законодавча норма передбачала перегляд бюджетних видатків в 4-му кварталі на користь фінансування оборонного сектору, а саме: матеріально-технічного забезпечення та харчування солдатів. І знову львівські депутати від БПП не змогли зібратися, щоб армія не голодувала і була технічно забезпеченою.
Щодо голосувань за урядові законодавчі ініціативи, які ухвалювали в контексті проведення реформ, важливі для виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, отримання фінансової допомоги для України від міжнародних фінансових організацій. Відтак ініціативи Уряду найбільше серед нардепів Львівщини підтримали представники «Народного фронту» – 89,3%. Представники «Самопомочі» дали 68,4% підтримки ініціативам уряд. Найменше БПП – 61,3%.
Як бачимо, неконсолідована робота в парламенті навіть невеликої групи львівських нардепів (і всі вони члени коаліції) призводить до того, що для прийняття вкрай важливих законів, які дадуть старт реформам в Україні, збережуть підтримку Європи та убезпечать від фінансової кризи, набрати необхідну кількість голосів – вкрай важко.
Нагадаємо, що у Верховній раді Львівська область представлена 35 народними депутатами (списочники та мажоритарники). Від «Блоку Петра Порошенка»: Антонищак Андрій, Батенко Тарас, Гринів Ігор, Дубневич Богдан, Дубневич Ярослав, Кіт Андрій, Кубів Степан, Лопушанський Андрій, Матківський Богдан, Мацола Роман, Мусій Олег, Юринець Оксана, Добродомов Дмитро (лише нещодавно вийшов з фракції). Від «Народного фронту»: Васюник Ігор, Величкович Микола, Бондар Михайло, Гриневич Лілія, Кадикало Микола, Кацер-Бучковська Наталя, Княжицький Микола, Левус Андрій, Парубій Андрій, Хміль Михайло. Від «Самопомочі»: Березюк Олег, Гопко Ганна, Єднак Остап, Кіраль Сергій, Костенко Павло, Лаврик Олег, Підлісецький Лев, Подоляк Ірина, Сидорович Руслан, Скрипник Олексій. Від «Радикальної партії» – Шухевич Юрій-Богдан. І лише один нардеп від Львівщини Володимир Парасюк, який показав найнижчі показники результативності роботи в парламенті, – позафракційний і не входить в коаліцію.
Нагадаємо, що Львівський портал провів моніторинг діяльності народних депутатів, які увійшли до Міжфракційного депутатського об’єднання «Львівщина». Результати ефективності роботи окремих депутатів можна почитати у першому дослідженні «Хто з львівських нардепів не відпрацьовує своєї зарплати».
После окончания президентских выборов, главным вопросом повестки дня в среде политических экспертов, политиков и просто социально активных граждан Украины стали выборы в местные советы. Обсуждается не только дата предстоящих выборов, но и возможное изменение избирательной системы.
При пропорциональной системе территория государства определяется как единый избирательный округ. Избирателям предлагается выбирать не конкретных лиц, а коллектив кандидатов, собранных в избирательный список партии или блока. При этом только кандидаты из первой части списка становятся известными избирателям (так называемая “система закрытых списков”). Размышляя за кого голосовать, избиратели ориентируются на то, насколько привлекательной выглядит в их глазах партия и ее лидер, вольно или не вольно абстрагируясь от по-настоящему важных для них местных проблем.
При действующей пропорциональной системе право выдвигать кандидатов имеют только политические партии или блоки. Чтобы стать кандидатом в депутаты, человек должен вступить в какую партию, став полностью зависимой от ее руководства.
Кроме того, важно не просто стать кандидатом, но и попасть в проходную часть избирательного списка. Решает этот вопрос исключительно партийное руководство, с которым нужно договариваться. А договариваться – значит, платить, платить, платить…
Если говорить о том, кому выгодна та или иная избирательная система, то пропорциональная система выгодна, прежде всего, партиям и особенно руководителям партий олигархического типа, которые имеют склонность к монополизации власти и управления и стремятся создать сплошную “вертикаль власти”. Они считают, что лучше всех знают и понимают, что и как нужно делать на всех уровнях.
Мажоритарная же система выгодна, в первую очередь, местным территориальным общинам, отдельным избирателям, от которых зависит каждый местный депутат-мажоритарщик. Выгодна эта система и аполитичным, далеким от партий, гражданам, которые хотят от местных властей простого обеспечения нормальных условий жизни.
Но то, по каким правилам Украина будет выбирать следующий созыв депутатов местных советов, сегодня зависит исключительно от… народных депутатов-пропорционщиков.
http://globalist.org.ua/?p=41907