хочу сюда!
 

Марина

43 года, телец, познакомится с парнем в возрасте 40-50 лет

Заметки с меткой «бандера»

Украинцы найдут свою дорогу к храму

Украинцы найдут свою дорогу к храму.Украина через 10 лет будет самодостаточной европейской нормальной страной.Удачи Украинцам!

Враги Украины и всего украинского люто ненавидели и ненавидят Бандеру. Уже только за это Бандера С. А. заслуживает на уважение украинского народа.

Бандеровцы воевали за свободную Украину! Били и гитлеровцев и краснопузых! Слава Украине!Степан Бандера - оболганный герой украинского национально-освободительного движения. Оболган великодержавным русским шовинизмом и их шавками на Западе. Не смотря на коварное и трусливое убийство из-за угла, чисто в гэбистском духе, на репрессии, развязанные сталинистами против украинских патриотов сразу после оккупации Украины и депортации украинского населения, основные цели, за которые С.Бандера боролся, были достигнуты - символы государства, за которые раньше сажали в тюрьму - тризуб и желто-голубой флаг, международное признание мировым сообществом НЕЗАВИСИМОЙ Украины, украинский язык в качестве единственного государственного, осуждение сталинизма и голодомора в Украине... 

Все это не могло не послужить основой качественных изменений, происходящих на наших глазах в Украине - рождение ответственного за свою судьбу и судьбу своей страны гражданского общества..Такие москали, как портянки, конечно враги Украины, но они еще и враги России, которая хочет сбросить иго путинской военно-олигархической хунты.

Когда разговор об НКВДэшних зверствах,портянки глухи и слепы. По вашей логике и солдат красной армии нужно ненавидеть за то, что они убивали фашистов. 

И посткоммунистическое концлагерское общество так зомбировали по самые помидоры,что даже внуки зомбированных до сих пор бредят.

Так Вам и толкуют, товарищ, что ненавидят Бандеру противники независимого государства Украины. Совки конченные как раз к их числу и относятся.

При всём при этом, они воевали на своей земле и против тех подонков, которые "стреляли несчастных по темницам". Слава героям!

Бандера становится символом независимости украинского народа, потому что он боролся с оккупантами на своей земле, не на чужой.

У России свои ценности и герои залившие Украину кровью..Бандеровцы воевали как с советским, так и с немецкими. Сам Бандера погиб в немецком лагере. 

Недавно закончил читать исследование о партизанской войне, так вот, перед рейдом по немецким тылам Ковпак заключил перемирие с бандеровцами, в результате били немцев и наши и ихние, а потери партизанской армии были минимальны. Правда, после рейда ковпаковского комиссара, убедившего его заключить временное перемирие с бандеровцами, ребята из НКВД пристрелили в спину. 

Бандера был патриотом Украины и не хотел ломать шапку ни перед немцами, ни перед русскими, и это по-моему нормально. А то, что повстанцы продержались на Украине до 1953 года, говорит о поддержке их населением. А зверств было с обоих сторон много, но это войнаВ Украине, у украинского народа свои ценности. В России у русских до сих пор в мозгах сидит Сталин, в Германии у многих еще остался Гитлер, а в Украине Бандера. Ничего здесь удивительного нет, каждому свое, у каждого свой герой.
Освободители - замечательные люди.. Особо замечательны они тем - что освободив чужую территорию, они её покидают.. За это освобожденные им платят вечной благодарностью. 

Вы про кого конкретно из освободителей спрашиваете ? 
Про тех кто до 1956 года силами НКВД зачищал и расстреливал недовольных советской властью местных жителей ? Или про украинских солдат - которые в составе Красной Армии помогали сломать хребет фашизму ? 

Так вот НКВД и СМЕРШ убивали всех без разбора.. Вы тоже всех одной линейкой мерить будете ?

Я не пытаюсь оправдать тех кто вытворял то скотство - про которое Вы сказали. Хочу лишь обратить Ваше внимание, что для части Украины Победа не принесла освобождение от фашизма. Сталинизм и фашизм синонимы. По примеру сталинского ГУЛАГа открылись гитлеровские концлагеря.
На Майдане - Братья по духу и по воле к Свободе.. 

Хватит хранить Империю, где слово Федерации - лишь пустое слово ! 

На данный момент русскому народу, как и братьям сербам, болгарам, македонцам, словенцам, полякам, чехам, хорватам, черногорцам, украинцам.. гораздо ближе по менталитету и дальнейшему пути развития - Европейский Союз, нежели Евразийская Империя. 

Русский народ взят в заложники Империей Людоедов и Рабовладельцев и их преемниками под кгбшной путинской "крышей". В этой Империи исторически уже очень давно все преступления прикрывают именем русского народа, ложь - ставят в основы национальной политики, а воровской вертеп требуют называть - Родиной. 
Русский народ проживая в Федерации лишен РАВЕНСТВА с другими народами России. 

Русские даже не имеют - свою конституцию и свое законодательство, государственное устройство, избирательную систему, свою территорию в пределах границ субъекта РФ, свою символику флаг, герб, гимн, а также столицу (центр) субъекта РФ, свой домашний очаг культуры, истории, развития, свою ЗАЩИТУ - свою Русскую Республику,наряду с другими субъектами РФ на равноправных началах с Республикой Татарстан, Республикой Якутия и прочими национальными субъектами РФ.. 

Может пора перестать жить Империей прошлого..? ..выпустить народы из интернациональной тюрьмы и превратить псевдоизвращенную Федерацию.. в реальный Союз свободных народов..
Зачем так далеко - аж в Киеве фашизм пытаетесь найти ? Фашизм гораздо ближе..и прекрасно себе проживает в РФ. 

В РФ существует на данный момент огромная проблема обесценивания значимости Человека и его Прав. Это происходит не по причине конфликтно-не равной конкуренции представителей "титульных национальностей" с "приезжими гостями с Юга".. Это происходит по причине конфликта интересов Граждан и Рабов. Да-да в России третьего тысячелетия появилось - рабовладение. 

Гражданские Права тают под натиском рабского беззакония и размываются границы цивилизованных завоеваний людей. 

Вот эти "многие" и становятся помощниками рабовладельцев-"политических подлецов использующих невежество и темноту люмпена в своих целях" - удержать захваченную власть и превратить Граждан захваченной страны в послушных и управляемых Рабов. Сможет ли общество устоять под натиском рабовладельцев "во власти" - цель которых в превращении цивилизованной "семьи" - в послушное разделенное и рабское стадо..под прожорливой охраной чекистских овчарок ?

Позади только - вождизм, Кремль, воровство, разруха и рабство. ... И крысы убежали на тонущем корабле..
Не понимаю, почему это шествие так возмущает российских националистов и фашистов?

Вы убиваете и избиваете мигрантов, темнокожих студентов и просто людей с не славянской внешностью. 

Так чем вы лучше?

а вы , господа, попробуйте по москве пройтись , ну пусть не так , но со своими лозунгами- не выйдет!! Лимоныча постоянно зверски гоняют с маяковки.А если бы они там постояли 31 числа - что бы случилось?

Вітаю зі Святом!

Вітаю шановне товариство зі Святом - Днем народження Степана Андрійовича Бандери!

З цього приводу публікую добірку його цитат.

"...Подивіться лишень добре,
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми -
Все розберіть..." - Т.Г.Шевченко

Мета життя людини — це наближення до Бога!

Хоч які великі жертви — боротьба необхідна.

Самостійну державу може здобути собі український народ тільки власною боротьбою і трудом.

 …Обов'язком кожного українця є підпорядкувати свої особисті справи і ціле своє життя інтересам і добру нації.
   
Без власної, без визволення, отже і без визвольної боротьби, Україна не може мати ані свободи, ані добробуту, ані якої-небудь тіні демократії.

ОУН цінить вартість життя своїх членів, дуже цінить; але — наша ідея в нашому понятті є така велична, що коли йде про її реалізацію, то не одиниці, не сотні, а мільйони жертв треба посвятити, щоб її таки зреалізувати.
   
Ідея українського націоналізму й героїчні подвиги революційної боротьби розбуджують глибоко приспані, сковані більшовицькими дибами, енергією і найвищі вартості козацьких нащадків.
   
Творення, формування кадрів для визвольної боротьби — це і є найсуттєвіше, головне завдання цілого революційного процесу.
   
Через правдиву й глибоку віру в Бога, Спасителя кожна людина й цілий народ мають змогу безупинно черпати з вічно живого джерела стільки сили, скільки їхня душа спроможна сприйняти.
   
Внутрішньоукраїнська політика ОУН є і завжди мусить бути визвольницькою, а не партійною. Тобто вона — змагає до формування такого внутрішнього українського життя, до створення такого укладу і взаємовідношення українських сил, які в усякій ситуації найкорисніші для Визвольних змагань, а не тільки для скріплення позиції самої ОУН.
   
Кожна тотальна боротьба, а зокрема революційно-визвольна, вимагає єдиного керівництва.
   
Основна частина боротьби революційної організації з ворогом — це і є боротьба за душу людини, за ідейний вплив на цілий нарід за поширення ідеї і концепції визвольної революції серед найширших мас народу, захоплення їх цією ідеєю і через це приєднання їх на бік визвольної боротьби.
   
У нас є один основний принцип, одна головна мета — Суверенна Соборна Українська Держава. До неї йдемо неухильно. А шлях наш — це шлях революційної визвольної боротьби.
   
Чистий незаплямований крутійством і компромісами зі злом український націоналізм вийде переможцем з важкого, але величного змагання…, бо в ньому велика Правда української нації, згідно з Божими законами життя народів і людей у свободі й справедливості.
   
Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний.
   
Завершенням національно-визвольної революції має бути відбудова і закріплення Української Самостійної Соборної Держави. Передумовою до відновлення самостійного державного життя є знищення на українських землях совєтської влади, її органів і силових інструментів, знищення комуністичної партії і системи, усунення з України всіх сил, які захищають російський імперіалізм і протиставляються самостійницьким змаганням.
   
Йдучи непохитно випробуваним шляхом, ОУН та цілий визвольний фронт українського народу мають дійти до великої мети — до визволення України і створення незалежної Української Держави.
   
Наша боротьба — це щось більше, ніж сама національна боротьба, бо наш ідеал свободи — це ідеал всіх вільних людей.
   
Комунізм цілком противний духові української нації.
   
Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовність допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує своєї долі власною боротьбою.
   
Хто будує на невластивих для нашого ґрунту світоглядових підвалинах, той, навіть при добрій волі й найкращих змаганнях, не поставить нічого тривкого, тільки помножить руїни.
   
В усякій боротьбі і в усякій розумній політиці сенс полягає в тому, щоб, жертвуючи малим, частинними позиціями і вартостями, здобути головну мету. В цьому полягає всяка перемога, виграш. А пожертвувані, втрачені вартості — це ціна перемоги. Що більша мета, що тяжче змагання — то більші бувають жертви.
   
Розділені кордоном смерті, але з'єднані зв'язком віри, ідеї і любові — живі та померлі можуть собі взаємно помагати перед Богом І через Бога.
   
З москалями нема спільної мови.
   
Хоч які великі жертви — боротьба конечна.
   
Віра найбільше скріплює сили душі.
   
В кожному ідеологічному чи політичному русі найважливішу ролю відіграють два чинники: ідея і людина. Провідні ідеї і світоглядові засади в ідеологічному русі та керівні програмові постанови в політичному — творять «душу», істоту, внутрішній зміст руху. Люди, які визнають, поширюють і здійснюють ідеї та програму і з тією метою беруть активну участь в русі, — творять його живий, діючий організм.
   
Наша внутрішньо-політична праця скерована на те, щоб дослівно охопити ввесь загал громадянства, щоб дійти до кожного українця, як причетного, так і не причетного до загального громадського життя, однаково — в рамцях того життя, чи поза ними і незалежно від них.
   
Найважливіша справа — здобути безпосередній вплив, включити у нашу боротьбу найбільшу і найвартіснішу їх частину. Тому за об'єкт своєї політичної праці беремо усю народну масу.
   
Коли якась група своє існування і свою роботу на українському відтинку спирає в засада на засоби і на підтримку чужосторонніх чинників, то тим самим вона і її робота стають експозитурою тих чинників в українському житті. Це діється закономірно, без уваги на те, чи це признається, чи приховується і заперечується. Бо ціла робота, її зміст, її напрямок, мусить бути такий, якого собі бажають та на який погоджуються дотичні «спонсори».
   
Всі течії і групи, які в основу визвольних змагань кладуть орієнтацію на допомогу західних держав, і до їхньої політики хотіли б достосовувати українську політику — йдуть безвиглядними манівцями.
   
Ідеологічно-політична робота кожного політичного чинника повинна бути прямою і безпосередньою. В національному житті повинно кожне середовище виконувати свою властиву функцію в таких межах, формах і такими засобами, на які воно може спромогтися власними силами та які відповідають його дійсним впливам в українському суспільстві. Кожне серйозне середовище повинно вести свою діяльність за всяких внутрішніх і зовнішніх умов, незалежно від інших факторів.
   
Наша перемога — це перемога нашої ідеї, повне її здійснення. Наш обов'язок — зробити самим найбільше, скільки стане наших сил, одночасно докласти старань, щоб і інші робили якнайбільше.
   
Нашим природним середовищем стало вже змагання, змістом нашого життя — боротьба.
   
Не можна робити принципів, політичних засад із того, що важливе тільки в одній, означеній ситуації чи є питанням тактики. Принципова політика полягає в тому, що послідовно прямуємо до основної мети найуспішнішими, найпевнішими шляхами в усіх ситуаціях, при всіх змінах, не відступаючи від неї, здійснюючи той самий основний принцип.
   
Революційне змагання — це національна боротьба в площині духовності, культури, боротьба суспільно-політична й мілітарна, за повне знищення існуючого стану, його змісту й за побудову цілком нового, під кожним оглядом кращого стану, який відповідає потребам і бажанням українського народу.

Ливарник зі Севастополя виготовив фігурки воїнів УПА.Фото

Колекційний набір з шести 40- міліметрових фігурок , що зображують бійців Української повстанської армії ( УПА) , виготовили скульптор Костя Ткаченко з Дніпропетровська і ливарник Павло Гарніцин з Севастополя.

Кожен солдатик персоніфікований. У колекції є , зокрема , фігурки генерала Василя Кука , сотника Гамалії і зв'язковиї Калини .

Увіковічнити УПА в мініатюрних фігурках задумав тернопільський колекціонер Олександр Башта. Він і знайшов в Україні  і людей , які могли б зайнятися виготовленням .

" У моїй колекції - близько тисячі солдатиків з самих різних країн . Внутрішній голос якось каже мені - а чому у тебе своїх немає ? Ось я і задумав зробити цю колекцію. Вибрав персоналії воїнів УПА , підшукав їх фотографії. Знайшов скульптора і ливарника які готові були б взятися за роботу " , - розповів Башта.

Центральна фігура збірки - генерал Кук. Він зображений з американським карабіном М -2. Такі час від часу діставалися повстанцям разом з гуманітарною допомогою, яку перекидали групи підтримки із Заходу. Зв'язкова Калина - Галина Лукан , на всіх відомих фотографіях зображена по пояс , тому нижню частину скульптор робив на свій розсуд. Жінка зображена з букетом квітів у руках .

" Фігура жінки- солдата дуже рідкісна в будь-якої колекції . Переважно зображують чоловіків. Але жінки зіграли важливу роль у боротьбі УПА , тому в пам'ять про них маємо в колекції Калину " , - говорить автор ідеї.

Найважчий в колекції - кулеметник , якого відтворили з фотографії невідомого солдата. Фігурка важить 23 грами. Додатковий грам ваги , у порівнянні з іншими , додався саме завдяки кулемета МГ- 42 , який повстанець тримає на плечі.

"Я замовив колекцію солдатиків тиражем в 30 екземплярів . Кілька подарував друзям . Виставив фотографії в Фейсбуці , і відразу ж отримав замовлення від міської ради. Вони заберуть залишок тиражу. Є охочі купити ще , але ми просто не встигнемо виготовити " , - каже Башта.

Колекцію фігурок у спеціально виготовленій коробці автор планує продавати через роздрібних торговців по 300 гривень. Зазначає , що ціна істотно знизиться , якщо вдасться отримати інвестиції на великий тираж .

Олександр Башта - колишній військовий льотчик . Останні 20 років пересувається на інвалідному візку - отримав травму під час аварії на параплані . Заробляє на життя виготовленням меблів зі скла . Колекціонування солдатиків - одне з його численних хобі.

Бандерштат 2013. Як це було.



3-4 серпня у місті Луцьку відгриміли, відзмагались, відіграли та відгуляли два фестивальні дні української культури та опору. Дві музичні і літературна сцени, спортивні змагання, дитяче містечко, зустрічі з ветеранами УПА, політиками і журналістами - далеко не все, чим був багатий цьогорічний Бандерштат. Це і спілкування, спорт, відпочинок, свіже повітря, відмова від тютюнопаління і вживання алкоголю, тверезий і здоровий образ життя, перемоги і поразки, щирі посмішки, справжня історія і патріотичний дух. Єдиним алкогольним напоєм на фестивалі був квас, яким усі охочі рятувалися від спеки. Та і як би я його не любив, але все ж сила волі взяла своє і придбала мені пляшку звичайної води, якої начебто у світі більше, ніж будь-чого іншого, звісно за гроші...




Цьогоріч Бандерштат зібрав кілька тисяч гостей з різних куточків України, і ця цифра не має собі за мету зупинятись. Це вам не примусове таємне нікому не відоме зборище простого народу на мітинг проти фашизму внутрішніми окупантами, і розтрата грошей того ж народу. Це Бандерфест, який єднає, який не нівечить і не паплюжить українську історію, робить опір українською культурою, опір режиму Януковича, опір всяким українофобам при владі і олігархам, пропагує спорт і здоровий спосіб життя. У час, коли влада лише здатна доїти гроші з народу, рекламуючи алкогольні напої цілодобово, організатори закликають відмовлятись від вживання отрути не тільки на час проведення фесту, а назавжди залишити шкідливі звички.

Без всяких забаганок, без детекторів брехні, не на броньованих лексусах можна було потрапити на територію фестивалю, просто показавши вміст своєї сумки охороні, у моїй ще на той час ховалась і чекала на свою місію маленька камера. Ну і без квиточка теж ніяк. 3 серпня його можна було придбати за 100 гривень.



О дев"ятій ранку на території фестивалю ще монтували і налаштовували світло і звук, наметове містечко потрошки збільшувалось, борячись із наслідками нещодавнього потопу, територія готувалась до початку фестивалю.




 В одинадцятій годині спекотного суботнього дня традиційно розпочалась зустріч із ветеранами УПА, і далі все помчалось по програмі: презентація націоналістичної збірки поезії, складання пазлів, турнір з армреслінгу.. Свій час для зустрічі приділили громадський і культурний діяч, український політик Олесь Доній, екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, екс-гендиректор телеканалу ТВI Микола Княжицький. Але не все склалось так, як хотілось, адже на зустріч не зміг приїхати журналіст і телеведучий Юрій Макаров, а гурт "Механічний апельсин" потрапив у аварію, добираючись до Бандерштату. Щоб не робити ями в програмі, з промовою виступив Ігор Гузь, голова оргкомітету фестивалю, а лідер гурту "Механічний апельсин", який прибув раніше на фест - зіграв на акустиці.



На гутірках було багато питань і відповідей, діалогів і монологів. "Я скрізь кажу одне і те саме. Ви можете по різному ставитися до прізвищ Бандери і Шухевича, Петлюри, Махна, інших, але ви маєте зрозуміти, що ці люди жертвували життям заради того, щоб бути людиною, а не рабом.Ви можете говорити що завгодно, але не можна підтримуати незалежність України, не підтримуючи жертовну місію УПА. Для мене є аксіомою. Той хто не визнає місії УПА -  не може вважатись громадянином незалежної України." Так висловився Луценко і закликав усіх готуватись до зміни влади в 2015 році, і голосувати не серцем, а головою, при цьому зазначивши, що ще немає єдиного кандидата, він нікого не підтримує  ні за кого не агітує.





На головній сцені фестивалю виступали гурти "Залізний Хрест" зі Львову,Golev з Луцька, Злам (Київ), Різак (Калуш), Холодне Сонце (Тернопіль), та і хедлайнери Тартак і Скрябін. Неймовірною енергетикою мегатоннами децибел зі сцени заряджали публіку хіти Кузьменка і Положинського .  "Вперше бачу тверезий драйв. Якби знав, що так можна, то півжиття поводив би себе по-іншому", "Я гордий, що живу з вами під одним небом. Я хочу жити в "Бандерштаті" - в основному вів діалог з бандерштатівцями Кузьма, а в перерві виконував свої пісні. Та особливою атмосферою радувала і зігрівала нічна акустична сцена, і нічна ватра. Після завершеня офіційної денної програми, Бандерштат продовжувався показом короткометражних фільмів, та витсупами різних виконавців.







У неділю з неба падала земля, хтось заліз на дерево і потім щиро вибачався за кілька падаючих на глядачів гілочок, а на полі битви українські повстанці воювали проти військ армії "Вермахту". Події тих часів було відторено театралізовано , але враження глядачів були не награні.

Про Бандерштат можна писати багато, оскільки залишилось багато приємних спогадів, але все ж зупинюсь і більш зконцентрую вашу увагу на фото, яких є дуже багато, і найближчим часом будуть усі закинуті у альбом.












Організаторам і всім, хто допомагав створювати цей фестиваль, великий респект і подяка, надіюсь, наступна версія  "Бандерштат-2014" все ж вийде в світ, буде кращою, насиченішою,і численнішою, програма оновиться і виправляться усі баги.

Слава Україні!

Про клоны

Навеяно заметкой моего друга BUJHM 3 - Я ржу))) http://blog.i.ua/community/2399/1251869/

Суть заметки в том, что некий пользователь нарадоваться не может, что его любимое сообщество обогнало всех остальных по рейтингу, а самое главное обогнало другое (другие) сообщества, враждебные по мнению этого самого пользователя.

Но мы то знаем про такую фишку как клоны podmig а этими самыми клонами "некоторые" пользователи ну страсть как любят забавляться.

Временами это даже заходит за рамки разумного lol

К примеру, все мы знаем такого персонажа как виктор ющенко, и все мы знаем что он из себя представляет и самое важное, какая у него поддержка у населения uhmylka на прошлых президентских выборах он сколько там набрал?.. 2-3 процента?.. ну это наверно его ещё центризбирком пожалел, пририсовал...

Короче говоря, предлагаю вашему вниманию голосовалку одного пользователя с вконтакте

ЧТОБЫ ИМЕННО ПОРЖАТЬ lol ПОТОМУ ЧТО ЭТО НИЧЕГО КРОМЕ СМЕХА ВЫЗЫВАТЬ НЕ МОЖЕТ

в голосовалке уже присутствует янукович, значит голосовалка свежая, это чтобы у "некоторых" не возникало никаких сомнений, подозрений и прочих вопросов

как мы видим проголосовало 379 человек, из них за ющенко проголосовала ПОЧТИ ПОЛОВИНА hypnosis hypnosis hypnosis

и вы в это поверите?! lol

то есть какой-то оранжевый ну так любил своего ющенко, так обожал, что понакидал в голосовалку своих же клонов, и в результате получилось то что мы видим

ну хорошо ладно... торчишь ты на этом своём гнилоподобном, твои проблемы, ну какого хрена ты гонишь пургу lol ну ребёнку же ясно что всё это липа чистой воды podmig кого ты пытаешься обмануть?!

у ющенко рейтинг ниже плинтуса, многие вообще уже позабыли кто это такой... и тут вдруг 43 процента (!!!) stena

смех и грех lol

"Бандерівський" вірш Давида Самойлова

За життя автора, совіцького поета Давида Самойлова - (фронтовика, ветерана війни) - цей вірш не друкувався, хоча публічно був прочитаний ним на вечорі в МДУ в 1946-му.

ДАВИД САМОЙЛОВ


БАНДИТКА

Я вел расстреливать бандитку.
Она пощады не просила.
Смотрела гордо и сердито.
Платок от боли закусила.
Потом сказала: «Слушай, хлопец,
Я все равно от пули сгину.
Дай перед тем, как будешь хлопать,
Дай поглядеть на Украину.
На Украине кони скачут
Под стягом с именем Бандеры.
На Украине ружья прячут,
На Украине ищут веры.
Кипит зеленая горилка
В белёных хатах под Березно,
И пьяным москалям с ухмылкой
В затылки тычутся обрезы.
Пора пограбить печенегам!
Пора поплакать русским бабам!
Довольно украинским хлебом
Кормиться москалям и швабам!
Им не жиреть на нашем сале
И нашей водкой не обпиться!
Еще не начисто вписали
Хохлов в Россию летописцы!
Пускай уздечкой, как монистом,
Позвякает бульбаш по полю!
Нехай як хочут коммунисты
В своей Руси будуют волю…
Придуманы колхозы ими
Для ротозея и растяпы.
Нам все равно на Украине,
НКВД или гестапо».

И я сказал: «Пошли, гадюка,
Получишь то, что заслужила.
Не ты ль вчера ножом без звука
Дружка навеки уложила.
Таких, как ты, полно по свету,
Таких, как он, на свете мало.
Так помирать тебе в кювете,
Не ожидая трибунала».
Мы шли. А поле было дико.
В дубраве птица голосила.
Я вел расстреливать бандитку.
Она пощады не просила.


сентябрь 1944-1946

Убийца, разоруженный любовью

Богдан Сташинский, убив Степана Бандеру, потом «выбрал свободу»

Эта история очень интересна с точки зрения морали. Советы годами пытались вытравить из Богдана Сташинского всякие человеческие чувства, воспитывая из него выдрессированного робота-убийцу.

Это чудовище в человеческом образе они вооружили специально разработанным средством, предназначенным исключительно для бесследного уничтожения. И тем не менее любовь к своей жене-немке побудила Сташинского порвать с Советами, хотя, как следует из материалов суда над ним, в значительной степени сыграло роль и отвращение, которое он стал испытывать к своим хозяевам.

После бегства Сташинский сознался в двух преступлениях, прекрасно понимая, что поплатится долгими годами заключения. Летним вечером 1961 года в американский разведывательный центр в Западном Берлине позвонили из полицейского участка по обычному делу: человек, представившийся агентом советской разведки, приехал городской железной дорогой в западный сектор, обратился в полицию и требует связать его с американскими властями. Этим отчаянным поступком Богдан Николаевич Сташинский, которого в следующем месяце немецкий суд приговорил к длительному сроку заключения за убийство, покончил со своей карьерой в качестве советского осведомителя, разведчика и убийцы. Как всегда, он точно рассчитал время. На следующий день, 13 августа, Восточный Берлин был отделен от Западного сплошной стеной...

...Его бегство, которое в то время не вызвало особого интереса, позволило Западу получить подробные сведения об организации и методах действий советской системы шпионажа. Оно также раскрыло захватывающие подробности двух политических убийств, настолько тонких по замыслу, что по сравнению с ними самые таинственные уголовные дела выглядят просто примитивными. Агент Сташинский оказался исполнителем леденящего душу метода, придуманного советской разведкой специально для того, чтобы избавиться от двух политических деятелей, которые на протяжении многих лет сильно раздражали Кремль.

Еще задолго до того, как была назначена дата суда, западные разведчики долго проверяли признания Сташинского, пока не убедились, что он действительно бежал, что он не «подсадная утка» в игре контрразведок. Многочисленные попытки советской стороны высмеять показания Сташинского перечеркивались самой реакцией на его бегство: 17 ответственных работников разведки были сняты с должностей.

Богдан Сташинский с родней

Богдан Сташинский (слева крайний) с родней, мать и отец – справа

Сташинский, естественно, перешел на Запад по личным соображениям. Время и обстоятельства обратились против него. Руководство стало подозрительным и установило за ним слежку. Он сделался безработным шпионом с опасными обязательствами по отношению к государству, которому так преданно служил. Оказалось, что на Западе у него куда больше шансов выжить, хотя он и понимал, что придется отвечать на суде за два совершенных им убийства. Более того, бегство на Запад было единственным способом сохранить брак с немецкой девушкой, любовь к которой он ценил намного выше карьеры.

Хотя Сташинский был «безусловно» предан делу коммунизма, ничто в его подготовке с юности в советской системе шпионажа и в его последующей деятельности не давало оснований усматривать в нем безжалостного убийцу. История взлета и падения его шпионской карьеры не вызывает ни малейших симпатий к нему, но тем не менее это уникальный случай в анналах современной разведки – шпион встречает девушку, влюбляется и отказывается от своего ремесла.

Свою карьеру в советской разведслужбе Сташинский начал с предательства собственной семьи. Сташинские жили в небольшом западно-украинском селе Борщевица и много лет были связаны с националистическим движением. Задержанный милицией за мелочь – ехал без билета в поезде из школы домой – Богдан быстро попал в тенета КГБ. Услышав на допросе скрытые угрозы в адрес своей семьи, Сташинский тут же рассказал все, что знал, об их подпольной деятельности. Через несколько месяцев он уже работал на КГБ под агентурной кличкой и принимал участие в уничтожении остатков украинского национально-освободительного движения.

Молодой Богдан Сташинский полюбил Львов

Летом 1951 года он попал в спецгруппу, отряд особого назначения, прибегавший к своеобразной тактике для выявления украинских подпольщиков. Особенно там любили прием, словно позаимствованный из детективных фильмов. Украинца, подозреваемого в связях с подпольем, арестовывали и везли машиной в другой город. По пути машина вдруг «ломалась» поблизости от крестьянского домика, куда конвоиры и вели арестованного на время «починки». В домике располагалась спецгруппа Сташинского, выдававшая себя за украинских партизан. Поднималась стрельба, конвоиры, пораженные холостыми патронами, падали навзничь в лужи куриной крови. Освобожденного арестанта отводили в схрон, где находились другие лжепартизаны. Здесь ему предлагали написать о своей работе в подполье, чтобы впредь партизаны имели основание защищать его. Получив письменные показания о его деятельности, «освободители» вели пленника в «партизанский отряд». Но увы, попадали в засаду, и их хватали советские солдаты в форме, которым доставался и уличающий документ. Команда Сташинского так удачно разыгрывала эту мелодраму, что многие подпольщики так и попадали на расстрел в полной уверенности, что им просто ужасно не повезло.

К 1952 году молодой Сташинский, красавец двадцати одного года, прошел огонь и воду в тайной полиции и сумел убедить свое руководство в том, что беззаветно предан коммунизму. Его начали готовить к серьезному заданию на Западе. Следующие два года он проходил интенсивное обучение в Киеве, изучая немецкий и польский языки и осваивая основы разведывательного дела. После успешного окончания занятий в его честь был устроен банкет. Затем Богдана отправили в Польшу, чтобы испытать его способности как агента: ему предстояло обернуться в новую личину, которую ловко разработали под его истинное прошлое и будущие нужды в Главном управлении контрразведки в Москве.

В отличие от прежних псевдонимов, которые ему давали, этот – Иозеф Леман – имел полную биографию. С июня по октябрь 1954 года Сташинский усваивал подробности жизни несуществующего персонажа. Он посещал каждую улицу и каждый дом, которые фигурировали в его легенде. Леман даже изучал производственный процесс на сахарном заводе, где якобы работал подростком. После этой кропотливой подготовки Сташинский уже под именем Иозефа Лемана очутился в Восточной Германии. Он работал листорезом, диспетчером в гараже, который обслуживал советское представительство при правительстве ГДР, переводчиком с польского языка в министерстве внутренней и внешней торговли. Но его шпионская работа была сугубо рутинной и никак не вдохновляла бывшего бойца спецгруппы. Он устанавливал контакты и передавал сведения другим агентам. В Западную Германию ездил рядовым курьером. Как-то его послали в Мюнхен записывать номера всех военных машин, какие встретятся. Он исполнял скучные обязанности и понятия не имел о событиях, которые вскоре перевернут его личную и служебную жизнь.

Паспорт Богдана Сташинского

На танцах в Восточном Берлине он встретил девушку по имени Инге Поль. Когда Иозеф Леман вел ее по танцплощадке, его внезапно охватило чувство, не имевшее ничего общего со шпионажем: он влюбился. Инге Поль, парикмахерша двадцати одного года, никак не напоминала фатальных женщин со страниц детективных романов. Внешность у нее была самая что ни на есть обыкновенная, иногда даже неопрятная. За столом она вела себя, словно волк. Интеллектуальными запросами не отличалась. Тем не менее она была искренне предана своему другу, который без памяти влюбился в нее.

Страницы: 1 2 3 4

Как залюбить Бандеру

Как залюбить Бандеру

Зачем делать это так чтоб выглядело как...?

Степан Бандера і Авраам Штерн


           Степан Бандера:"Ми вступили в бій, що розгортається зараз, щоб боротися за незалежну і вільну Україну.Ми боремося за українські ідеї та цілі.Коли цей останній бій почався,я віддав наказ моїм людям здійснити все можливе,щоб взяти участь у боротьбі разом з німецькими військами.я дав розпорядження негайно організовувати в окупованих німецькими військами районах адміністрацію та уряд країни.Я віддав цей наказ до початку війни... " .
      "...віддаючи свої накази я не спирався на жодні німецькі органи влади, й на жодні угоди з німецькою владою, а тільки на мандат, який я мав від українців."

          Авраам Штерн: "Мені абсолютно зрозуміло: європейське єврейство буде знищене, якщо ми не прийдемо до угоди з Німеччиною... . Для мене очевидно, що наш ворог - це Британія. Британія могла врятувати мільйони наших братів! Але так  само очевидно що вона їх не врятує! Навпаки, вона зацікавлена у їх знищенні. Воно потрібно їй для того щоб встановити владу арабів в країні, яка буде слухняним знаряддям в її руках. Користь від нашої допомоги союзним державам буде невелика, а для нас же вона попросту дорівнює нулю. Тому залишається тільки одне: угода з німцями про порятунок європейського єврейства. Німці можуть "очистити" Європу від євреїв, переправивши їх сюди, в Ерец-Ісраель. І Німеччина може погодитися на такий варіант, якщо ми станемо воювати проти англійців."