1783 року населення півострова складалося з 900 тисяч українців та 110
тисяч татарців . Страшна трагедія для українців півострова почалася у
1784 році, коли російська влада , яка панувала у той час на
півострові,почала насильницьку депортацію українців за його межі.
Взагалі
то депортація почалася ще у 1780 році, але це можна було вважати
визволенням бо у той час депортували 120 тисяч українців-бранців з
татарського полону , але разом з українцями і представників інших
народів у колишнє Запоріжжя , а також Передкавказзя. Це були переважно
ремесники,торгівці та купці. Таким чином звільнялося місце для майбутніх
переселенців з Московщини , які мали зайняти їхнє місце.
Влада
імперії добре знала що Крим це українська земля яка належала українцям з
незапам'ятних часів і що українці прагнутимуть створення якщо не
незалежної держави , то хоча б автономії. Це показали події після 1774
року , коли Січ просила включити півострів до складу Землі Війська
Запорізького , бо півострів входив до Запоріжжя повних 100 років (після
вигнання золотординців у 1363 році до колонізації його
малоногайтатарцями в 1464 році ) Адже українські полки , запоріжці та
їхній флот відігравали вирішальну роль у російсько-османській війні за
півострів. Отже , Російська імперія бачила найпростіший вихід у
виселенні всіх українців з півострова і заселення його московитами.
Депортація
почалася у 1784 році , коли військові загони московитів почали
приходити насамперед до українських сіл і вимагати від мешканців
забирати майно і залишати півострів.
Протягом 1784-1785 років
депортували майже всіх українців з сіл.Степи ,передгір'я ,долини гір,
Південнобережжя перетворилися в незаселені степи,заростали бур'яном
необроблені ниви ,запустіли сади і виноградники.У 1786-1788 роках
депортували решту українців з міст,містечок,портів. Всього понад 600 тисяч українців вигнали з рідної землі.
Так зникли з півострова корінні його жителі українці ,які мешкали тут з незапам'ятних часів.

Георгий Жуков -- маршал Перемоги, головний герой Великої Вітчизняної війни.За підрахунками, за час його командування загинула найбільша кількість солдат за всю історію війн.Він увійшов в історію як гениальний командувач та великий стратег. Військова доктрина Жукова полягала в тому, що після артпідготовки в атаку кидали, піхоту, яка мала прорвати оборону, а далі в прорив ішли танки. Тобто шлях танкам прокладали тілами солдатів., що на одного вбитого німця припадало 8-10 вбитих радянських воїнів Жуков погнав через мінні поля пехоту, заощаджуя час на размінуванні. Эйзенхауер: "Мені навіть важко уявити, що могло б статися у нашій армії з генералом, якщоб йому спало на думку віддати подібний наказ" Навесні 1944 року під час Корсунь-Шевченківської операції Жуков наказав кинути на штурм добре підготовленої німецької оборони війська, щойно доукомплектовані чоловіками від, 15 до 55 років, зігнаними з навколишніх українських сіл. Кулями в спину заград-загони гнали цих ненавчених українців в одну атаку за другою. Впродовж 24 днів цього злочинного кровопускання було знищено 770 тис. людей, переважно — українців Генерал-лейтенант М. Павленко про вину Жукова так пише: «В ходе летне-осенней кампании 1941 года потерпели поражение более 300 наших дивизий, насчитывавших в своем составе свыше 5 млн. человек. Около 1/3 этих дивизий потерпели поражение в первые три недели войны», а начальником Генерального штабу, як Ви знаєте, був Жуков На  посаді Міністра оборони, Георгій Жуков прославився тим, що видав наказ провести випробування 4 вересня 1954 року на Тоцькому полігоні під Оренбургом 40 тисяч військових було кинуто в ядерне пекло. Три чверті солдат померло від обпалення та променевої хвороби. Ще десять тисяч на все життя стали каліками. Це приклад типового ставлення Жукова до солдатів як до свого дешевого підручного матеріалу. Невдовзі після тоцького вибуху маршал отримав зірку "героя"

...24-річний хлопака купив за 70.000 рублів віртуальний танк в онлайн-грі World of Tanks, який був у нього викрадений.  Танк віртуальний, гроші цілком реальні)

Джерело

В одній відомій п’єсі описується злочинний шлях громадянина Г.

Розберемо його злочинні дії та бездіяльність згідно із статтями сучасного Кримінального кодексу України за епізодами:

1. Умисне вбивство громадянина П., батька громадянки О. (ст. 115, ч. 1) 2. Завідомо неправдиві показання, зроблені представникові слідчих органів Л. (ст. 384, ч. 2) 3. Умисне вбивство громадянина Л. з метою приховати інше вбивство громадянина П. (див. п.1) (ст. 115, ч. 9) 4. Доведення до самогубства громадянки О. (ст. 120, ч. 1) 5. Організація вбивства громадян Р. та Г. (ст. 115, ч. 11) 6. Вбивство (отруєння) через необережність своєї матері (ст. 119, ч. 1) 7. Насильство щодо державного діяча громадянина К. (ст. 346, ч. 2) та його вбивство (ст. 115, ч. 1) 8. Наруга над могилою громадянки О. (ст. 297) Якщо відомо, що П. – Полоній, О. – Офелія, Л. – Лаерт, Р. – Розенкранц, Г. – Гільденстерн, К. – Клавдій, неважко здогадатися, хто такий цей рецидивіст Г. :)

15 марта 1917 г. (94 года назад)Владимир Ленин отправил Иннесе Арманд письмо с потрясающей новостью — о революции в России



В этот день находившийся в швейцарском городе Цюрихе Владимир Ильич Ленин отправил жившей близ Женевы Иннесе Арманд письмо, в котором поделился с ней потрясающей новостью о том, что в России произошла революция.

О себе и своем окружении в этом послании Ленин писал так: «Мы сегодня в Цюрихе в ажитации: от 15 марта есть телеграмма в «Zurcher Post» и в «Neue Zurcher Zeitung», что в России 14 марта победила революция в Питере... Коли не врут немцы, так правда». Оказалось, что «немцы», которыми Ленин именовал швейцарцев, действительно не соврали.

(1) 14 марта 1917 года в Российской империи произошла революция, итогом которой стало падение монархии и переход власти к Временному правительству.

(2) 15 марта во Пскове в 23 часа 40 минут в штабном вагоне императорского поезда царь Николай II отрёкся от престола за себя и своего сына наследника-цесаревича Алексея в пользу младшего родного брата великого князя Михаила Александровича.

Михаил не рискнул вступить на престол, так как не располагал никакой реальной силой, и (3) 16 марта передал всю власть Временному правительству до созыва Учредительного собрания, которое должно было решить вопрос о форме правления.

(4) 17 марта в газетах было опубликовано два манифеста — Манифест об отречении Николая II и Манифест об отречении Михаила Александровича, а также Политическая программа 1-го Временного правительства.

Таким образом, много десятилетий мы жили под воздействием коммунистического обмана, ибо за что уничтожили царскую семью?

 Командувач аерокосмічних сил КВІР Хаджізаде взяв на себе відповідальність за загибель українського літака

 Розвідка Канади отримала секретні записи розмови іранського міністра про катастрофу літака МАУ Літак МАУ під іранської столицею могли збити навмисне

http://www.serduk.com.ua/index2.html

Каже про «Волинський злочин, який має ознаки геноциду» вчинений українськими націоналістами.

Польський уряд намагався пом’якшити ухвалу, щоб не ставити злочини українських націоналістів понад злочинами тоталітарних анти людських режимів – нацистського і більшовицького. Але українські політики вважають ухвалу втручанням у внутрішні справи України. Поляки як брехали в часи Івана Підкови, Петра Сагайдачного, та Івана Франка, так і сьогодні брешуть. Наприклад в залежності від національності жертв їх кількість перебріхується в рази від 3 до 17, при тому польські жертви збільшуються у 3 рази, а українські зменшуються у 17 разів: Програма "Особливий погляд" про події на Волині http://www.youtube.com/watch?v=7uhPg9wB2oY

 Запорожці не одну тисячу життів своїх легінів поклали прикриваючи поляків від десятків військових загроз, наприклад Кінний полк Чорних запорожців прикривав їх від більшовиків у двадцяті, саме токмачанин Марко Безручко порятував поляків від рейду армії Будьонного, що йшла з Півдня до Варшави. Це він створив 6-ту стрілецьку дивізію, і так організував оборону Замостя, що обломив на роки апетити Червоної Москви, і дав час полякам прийти до тями. Не взираючи на свинське відношення до українців по війні з більшовиками, на політику полонізації, українці захищають Польщу від німців у 1939, зокрема випускник Олександрівського військового училища Павло Шадрук. http://blog.i.ua/user/2858550/601513/

«… сьогоднішні уряди як України, так і Польщі не мають ні юридичного, ні морального права розглядати питання взаємної відповідальности, оскільки на той час Україна не мала своєї державности, а лише виборювала незалежність, тимчасом як Польща була її колонізатором. Це питання має дискутуватися лише в наукових колах, а державні органи України і Польщі мали б забезпечити рівнозначне вшанування пам’яти жертв тих подій. http://www.ukrslovo.org/arkhiv/2013/12-14-3625-3-9-kvitnia-2013-roku/36-zaiava-z-pryvodu-vidznachennia-70-i-richnytsi-volynskoi-trahedii

Українцям треба знати, що сила наших сусідів, особливо москалів і ляхів завжди росла на брехні. Сила українців тримається виключно на правді. Усі намагання українців перебрехати сусідів приводять лише до збільшення штату чиновників, які так звикають брехати, що вже корінне населення за лохів мають. Тому вже час про сусідів правду знати і власну правду затвердити. Збереження радянської дурної системи, коли на одного раба три прораба нам не потрібно. ЧАС вже перестати українцям бути рабами, гвинтиками, а вчасної вимагати зарплати і чинушам, що втратили людське обличчя слід вказувати на їх місце. ЦЕ робити українці зобов’язані за конституцією, особливо, коли бачать, що їх ігнорують, або знущаються, як у Врадіївці.  

Ляхи мені до вподоби тим, що вони мають добре поставлений власний національний гонор. Змусити поляка провести експертизу між двома будь-якими продуктами, один з яких завідомо кращий, а другий польський навіть теоретично неможливо :)

Не завадило б українцям мати хоч крапельку того гонору, лише українського. Тоді, я певен, у Верховній Раді України не сиділо б 148 голів сарани. Хотілося їх свинями назвати, бо на українськи гроши жирують, та українців же і принижують. Але підривати авторитет славної тваринки шкода.