3. пневмонія.коли відлічуєш час не миттєвостямине секундамиа годинами у днілежачи у простирадлах строкатих на топчані -дивишся тупо в вікно крізь гратив якому видніється небо -чекаєш появу птаха в польоті у воліабо ж хоча б почути спів його у вербіяка привітно хитає вітами у вікні... -але то марна справа,птахи у волі така рідкість нині...окупація бо...то прсто лежачи на топчаніслухаєш вітер бурхливий і бунтівний -він то сумний, у задуміа то веселий, усміхненийзлий і грозний (як у грозу)...

Читати далі...

Вітер приніс мені -вітер, якого нема.Вітер сказав, що у тебебез мене - зима.Вітер шепоче: без мененемає сну.Вітер признався:ти згадуєш нашу весну.Вітер говорить: напевно,уже не мине.Вітру я - пошепки:ти вже тримаєш мене.Ні - не в долоняхтримаєш. У серці, мов біль.Вітру я - подумки:так, я належу - тобі.Знаю, так страшно -посеред вагань і зневір...Янгол, тримаючи: буде. Лиш вітру повір.[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Холод, дощ, негода на дворіостаннє листя прямує до землі.Це осінь нам показує стрептизсвої багряні шати скидає в низ. [Приєднана картинка] Але без похоті ця голизна,кому приємна така от новизна.Чорні і непохитні стоять всі крони,каркають на них лиш каркарони. [Приєднана картинка] Стебла самі по собі повсихали,гілячки листя собі поскидали,що захотіли те й...

Читати далі...

Влада Луганську клянеться, що баннер Партії Регіонів * відірвало вітром *. Природа в опозиції ? Заместитель мэра Луганска Александр Ткаченко утверждает, что баннер с надписью "Партия регионов" не убирали по требованию музыканта Святослава Вакарчука – его оторвало ветром. Об этом чиновник заявил на пресс-конференции, передает Луганск.Комментарии. "На День города произошел отрыв баннера ветром. Дабы избежать его дальнейшего падения, были приняты срочные меры, чтобы его...

Читати далі...

Не гуде вже вітер - заспокоївся. Ти не кличеш мене - згомонів Я не мчу - нехай рана загоїться Аби тільки снився ти мені. Все минає - то одвічна істина А весна-то потайки іде: Ще морозно,ще зимова сивина Переможна і весну тим б’є Але весна знає свою силу Притаїлась, значить, мить - і все! Ще я називаю теби милим... Вітер в серце і - нема тебе ніде!

Лютий надимає щоки, Люто дме, шибками грюка, Знахабніло в двері стука... Космос чорний і високий Зоревітром срібним дмуха, ЗореПросо сипле з міху. Оріон потужно диха... Лютий дме. Я небо слуха. 11.02.2011 © Stepans’ka Marina (SMG)

На засніжених алеях...[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Як завжди,сиджу уночі Перед аркушем паперу (обов ` язково, вирваним зі щоденника – така вже традиція) На столі тремтить свічка, У плеєрі грає меланхолійна пісенька, пишу… Кому?... Куди?... А головне: Навіщо?... Та,яка різниця?! Хтось,можливо,і прочитає… А може і ні… Комусь хочеться стати найкращим, Комусь – першим… Хтось бажає віллу і авто, А хтось – спокійну і затишну хатину в селі… А я хочу бути вітром… Він вільний...

Читати далі...

---Ти озирнись на мить довкола...Поглянь у світ із надсуцвіттяІ замість крапки знову кома,І знов спіральне словоліття.---Пробуджена промінням силаЗ весни ввібрала ноти літер.Душа втомитись не посміла,В обіймах зустрічає вітер...---Ти зупинись на мить поволіСпитай питанням без обману,Чого це над тобою зоріЖивильним світлом гоять рану?---Чого птахи співають ніжно,Чого пелюстки мріють світлом?Невже в питаннях сенси світу?А в серці вже... любові вітер

вітер… подув легенький вітер… хитнув гілкою і зірвав з неї пелюсток цвіту… ніжно-білий, може не білий, сніжно-рожевий… підняв в повітря і опустив… а цвіт не падав, а як хмарка в небі, я кораблик посеред океану плив собі… один, нікому не потрібний, самотній… а тоді відчув земне тяжіння і почав повільно опускатись… як сніжинка з неба опускається на землю… пролетіла бджілка… пелюсток закружляв в повітрі, а потім… легко опустився у твої простягнуті долоні… ми дивились на нього, як на дорогоцінний...

Читати далі...