хочу сюди!
 

светлана

41 рік, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «грати»

віршування в окупації

...не люблю чуток - вони більше схожі на плітки, аби беззаперечно їм довіряти - але я тут ними скористався...адже офіційно таке хіба вИзнається у цій лугандонофанатії, де шиза доведена до абсолюта... - в першу чергу я тут маю на увазі моє місто...

35. повішений.

буденщина захована за грати,
мізки стискає штаба
(із дерева що скручена в обруч),
скляною грудкою у грудях серце
стучить
й кидАється об ребра,
немов розбитись хоче у друзки,
свободу кличуть очі
і слово на замку,
на засові думки,
душа трепече квіточкою маку
в обіймах вітру від зими.

спадає сніг,
звалився крізь полуду
небесного шатра -
розкис і кумкає іржавий у болоті під ногами.
місю його,
іду по сигарети
байдужий,
посторонній,
гаріль,
дрібнота поза часом...

у магазині краєм вуха
почув утаємничене і злякане
нізвідки й з відусюди шепотіння
- ...та ні!
померло сорок з голоду,
повісився один... -
вертаюся до хати,
в якій лише дротЯний тремпель
особовий - для ватника! -
і вішалка для мого картузА.
...пуста
холодна
темна шафа - ні! - труна, не хата...

сиджу на кволому хибкому табуреті,
курю смердючу "приму",
пускаю дим крізь грати у дурИсвітні вузли
полатаної клуні сьогодення.
...тож, сорок вмерло?..
лише ОДИН повісився?!..
напевно й там він схоче закурити -
піду хоч "приму" цю
віддам йому в дарунок...

...і захиталось тіло на шнурку
мов маятник
у вічність
дзигаря...




віршування в окупації

3. пневмонія.

коли відлічуєш час не миттєвостями
не секундами
а годинами у дні
лежачи у простирадлах строкатих на топчані -
дивишся тупо в вікно крізь грати
в якому видніється небо -
чекаєш появу птаха в польоті у волі
або ж хоча б почути спів його у вербі
яка привітно хитає вітами у вікні... -
але то марна справа,
птахи у волі така рідкість нині
...окупація бо...
то прсто лежачи на топчані
слухаєш вітер бурхливий і бунтівний -
він то сумний, у задумі
а то веселий, усміхнений
злий і грозний (як у грозу)... -
такий різмаїтий у настрої він!
весь час його бачиш рудоволосим хлопчиськом
зоводіякою
і з обличчям у ластовинках -
бодьоро кличе тебе
вчепився за грати вікна
- виходь!
я знайшов твою люльку
чекаю на тебе у двОрі, віходь
повеселимся на славу!
вип"єм вина
зацілуєм до шалу дівчат
заблукаємо з ними у полі...
досить валятися на топчані!.. -
ледь здіймешся на лікті
з великим зусиллям скинеш ноги
торкнешся ними підлоги
шукаючи ними капці
накинеш піджак
і зійдеш сходами в ніч
у двір...
тихо шепоче листя про щось
про сумне і печальне
місяць то осяє усе
то сховається раптом за хмару -
тернеш сірником (наче блискавка в тишу!)
запалиш
закахикаєшся
й викинеш геть недопал
...тихо навкруг
лише чути звуки віддалених вибухів
і стрілянину
...війна...
вертаєш до хати
під простирадла строкаті
лягаєш на топчані
а вітер... - вітер сміється
мов, як я ткбе піддурив
не вітер
зрадник за гратами у вікні...
кахикнеш
- ...та ну його... -
і заснеш
без надії на завтра...


Лист Надії...





68%, 13 голосів

21%, 4 голоси

11%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

А Ви кажете слова не мають значення... ;)

Луценко: Я сидів [ у палаті ]із Шекспіром, із Бродським, із Кізі, із Фаулзом.