Зробив таке ось опитування у себе на сторінці. Результати передбачувані, але думав Кличко менше набере:Адреса опитування тут - http://vk.com/wall173015048_2330А що думаєте по цьому поводу?

В соответствии с Земельным Кодексом Украины, каждый гражданин имеет право на бесплатную передачу ему земельных участков из земель государственной или коммунальной собственности. До 2 га можно получить на ведение сельского хозяйства, садоводства - до 0,12 га, для строительстваи обслуживания жилого дома в городах до 0,1 га, для строительства индивидуальных гаражей - 0,01 га.

Если бы без квартирные киевляне воспользовались этим правом, можно было бы запросто решить пресловутый квартирный вопрос. Ведь, имея участок, можно получить банковский кредит на строительство, а остальное – дело техники. 

Куда идти, что делать

Закон не препятствует киевлянину в получении бесплатно полагающегося ему  участка земли в любом выбранном им уголке Украины  – при условии, что там есть свободные земельные участки. Единственное ограничение – для любого из предусмотренных законом  видов использования земельный участок бесплатно можно получить только один раз. То есть, как рассказал начальник Главного управления земельных ресурсов КГГА Анатолий Муховиков, на законном основании отказать могут лишь в том случае, если человек уже владеет землей в любом регионе страны (об этом говорит отметка в паспорте).

Первым делом необходимо обратиться в орган местного  самоуправления, в чьем ведении находится выбранный участок земли. Для столичных участков это Киевсовет. Причем, в Киеве получить землю можно только для строительства индивидуального жилья. На другие цели (сооружение магазина, АЗС) участок бесплатно не выделят.Для начала нужно написать заявление о выделении земли с указанием адреса и местоположения участка, заполнить специальную анкету, предоставить оригинал и копию паспорта, копию идентификационного кода. Документы рассмотрят в земельной комиссии (для Киева – в Главном управлении земельных ресурсов). Лишь там могут сказать, свободен ли выбранный участок. Землю не выделят также, если там планируется строительство дорог, объектов соц культ быта и т.д.

Далее, если никаких противопоказаний нет, земельная комиссия должна рекомендовать местному совету вынести этот вопрос на заседание.

Для участка в Киеве обязательно разрабатывается проект его отведения, который согласовывается с коммунальными службами. После чего он должен быть  утвержден в Управлении земельных ресурсов.
Кроме того, решение о выделении участков должно пройти голосование в местном совете.

Землю предоставляют бесплатно, но за оформление документов нужно платить. 17 грн за свидетельство с гербовой печатью о получении земли, до 1 тыс. грн за проектную документацию.Сумма налога за участок (в зависимости от его размера) составит примерно 20-40грн в год. . В договоре предусмотрен обязательный пункт - определение срока, в течение которого земля должна быть освоена по целевому назначению.
Теоретически вся эта процедура может быть завершена за два месяца.

Как это происходит напрактике

Как утверждающийся, вероятность успешно пройти описанную процедуру и получить свой участок земли у простого гражданина прямо пропорциональна удаленности выбранного участка от Киева. Уже за сотню километров от столицы есть шансы получить свою землю практически безболезненно. И чем более глухую местность вы выбрали,  и чем меньшим спросом пользуется там земля – тем эти шансы выше.

Непосредственно же возле Киева, не говоря уже о самой столице, получить причитающийся кусочекз емли, честно идя по приведенной выше законной схеме, практически невозможно.

Время от времени Киевсовет показательно предоставляет земельный участок где-нибудь на Печерске инвалиду, ветерану или студенту. Но сведущие люди утверждают, что за старичком или юношей стоят совсем иные люди и совсем другие деньги.

Предприимчивые товарищи с деньгами и нужными связями обращаются, например, к студентам и предлагают им подзаработать. «Просят написать два заявления, - рассказывает народный депутат Владимир Бондаренко. -  Одно - на выделение земельного участка площадью 10 соток в Киеве по определенному адресу и сразу же второе - отказ от этой земли в пользу некоего гражданина”.

Как это ни прискорбно,но, по мнению экспертов, на практике свое право на землю в одиночку можно отстоять, за редчайшим исключением,  только при наличии неформальных контактов с представителями власти.

Одна из самых распространенных причин отказа – нет свободных участков. Реальной возможности проверить, так ли это, у гражданина нет. Человек «с улицы» не может прийти и выбрать понравившийся участок из списка свободных. Не может и посмотреть генплан Киева, чтобы представлять себе будущую судьбу тех или иных участков.

Сейчас ведется работа по инвентаризации земель, и в перспективе будет создана электронная база данных, в которой каждый гражданин сможет увидеть всю интересующую его информацию. Если, разумеется, к тому времени еще будет на что смотреть. Злые языки утверждают, что доступная народу электронная база данных появится не раньше,чем исчезнет последний свободный участок земли. Кроме того,  не только в отсутствии информации проблема. Решение о выделении участка должно еще пройти горсовет, а там депутаты могут «завалить» его, даже не утруждая себя объяснениями. Теоретически, гражданин может отстаивать свои права в суде, нонам не удалось найти примеров того, чтобы кому-нибудь это удалось.

Андрей Кошиль, президент Земельного союза Украины, утверждает, что в застроенной зоне Киеваесть свободная земля, но получить ее для бесплатной приватизации нереально.Свободные участки есть в районе Троещины, Осокорков, Одесской площади, на острове Жуков, Харьковском массиве, а также внутриквартальные участки между домами в элитных районах  на Печерске, Подоле, Голосеево. Но путь к их получению сегодня лежит почти исключительно через налаживание неформальных контактов с представителями городской администрации.

                                   

Реклама як відомо це засібпрогресу та вільної конкуренції. Після розвалу Союзу та переходу начебтосоціалістичного строю до начебто капіталістичного, кожен з нас відчув діюреклами на собі. І хоч реклама існувала і за советьских часів (яку тозабороняли то дозволяли), все ж їй не зрівнятися з тим розгулом якій ми бачимонині.

Так ось, напередодні виборів,кожен з нас, майже щодня може мати «щастя» бачити, слухати не лише звичайну,таку обридлу і таку буденну рекламу, а й ще рекламу політичну. Про останню я їхотів би висловити свої думки. Накипіло і край.

 Невеличкій вступ до основного.

Останніх два роки я простовідпочивав від телебачення. Бачити рожі цієї влади та слухати різну брехню – небажаю. Проте не маю нічого проти тих, хто так не вважає. Подобається зомбоящик– вперед. Час від часу я робив спроби щось там знайти цікаве – але всілякі«нещасні Фросі», «чесні і непідкупні російські прокурори», «моторні і завзяті російськіж менти» - то не для мене, тим паче, всі ці, скажімо, герої, не моєї країни. Щей актори так собі, провінція. Єдине, що я дивився, то канал «Мега» знауково-популярними передачами. Але у зв’язку із ремонтом мені довелося змінитимісце дислокації і поселитися в залі перед телевізором. Тимчасово. Це обмежилой доступ до мережі, то як підключитися я можу лише в своєї кімнаті, що роблютепер в певний час. От я і почав дивитися цей клятий ящик частіше. Побачив і тукляту рекламу. Ну й бридота.

Голохвастов (-остий)відпочиває.

Перша реакція на побачене –це кинути щось важке у екран телевізора. Сором. Рекламою це назвати можна, алез певними уточненнями та обмовками. Почну про кожну окрему політсилу та їхзагальні гасла.

Отже, комуняки (-істи,сатаністи тощо). Брехуни №1. Це й так всім відомо. Всім, окрім тих відсотків, щоза них голосують. Витягнули із шухляди свої заїжджені гасла про страшнихолігархів і буржуїв, яких вони обов’язково накажуть, але потім, коли прийдутьдо влади. Безкоштовна медицина, освіта та інше бла-бла-бла, без конкретики якимкоштом все це буде зроблено. Головне і центральне гасло – «вернем странународу». Я просто плачу, а якось, ідучи в трамваї і бачачи цей вислів набігборді – розсміявся. Можливо у Швейцарії, там і дійсно країна належитьнароду, а тут і у совку все належало партії. Ну і ладно, хрін з ними,утопістами. Аби не закликали до боротьби з світовою буржуазією. 

Коротше, це реклама,утопічна, 100% брехлива, але вписується в рамки політ реклами. Я навіть з їх центральнимгаслом згоден, за однією умовою. Повернемо країну народу, але без комуністів.Думаю якось без них проживемо.

                     

Діти кукурудзи та Удар.

Першою, хто почав піаритисябула звісно Королевська (-явська). Не буду торкатися матеріальної сторони, боне знаю напевно звідки на це бралися кошти. І не мало. Реклама пристойна, все врамках, хоча там було щось у пресі про вкрадене гасло «Україна вперед», якфутбольне гасло Євро -2012. В принципі, Шевченко в її партії є, так, що можнавідмазатись.

Звісно, що реклама міститьнаївні обіцянки, виглядає не впевнено, особливо з першими обличчями партіїШевченко та Короляв...евсої, та Бог з ними. Мене особисто, вона не цікавість,тому що я не вважаю її політиком. Це випадкова людина у владі, що прийшла припідтримці Тимошенко і їй це сподобалось. Бути при владі і нічого не робити.Проїхали.

Удар. Не знаю, як вам, алевсі ці Фронти, Удари, Батальйони та Камікадзе були б доречніше у 1917 році, ане у 2012, коли марсохід Куріоситі борознить марсіанські ґрунти. Хто не згоден– я зрозумію, висловлюю лише своє відношення. Не нав’язую.

Якось не вбачаю я у Віталі політика, проте все може бути. Реклама звичайна, принаймні нічого кричущого яне побачив і виходячого за рамки теж. Не буду аналізувати.

                           

Аншлаг, аншлаг…

Партія Регіонів (дерібанів іще добра сотня епітетів). Власне із за неї, я і хотів написати про рекламу,тому зачепив інших причепом.

Коли дивишся їх роликивідразу на думці лише один термін – це антиреклама! Я не знаю яких вонинаймають рекламістів чи хто в них там диригує, але сподіваюся, що не нікчемаЧечетов (-откін), бо і таке спадає на думку, дивлячись такий непотріб. Цеяскравий приклад бездарності та взування лохторату. По-перше, ключове слово«попередники». Я не знаю, наскільки треба бути тупим і скільки треба ясногорозуму, щоб змінити мислення, проте регіоналам це не загрожує. Сподіваюся колиАзаров помре, на його могилку принесуть вінок з написом «від попередників».

Всюди вині помаранчеві, вкраїні був хаос, мало не війна, але прийшли «визволителі» і «покращили» все нав круги. Алілуя! Сотні робочих місць, стабільність, Євро-2012, програми захистутам чогось. Ну просто казка.

Є один цікавий термін. Першимйого використав, якщо не помиляюсь Ющенко. Це популізм. І Янукович, теж йоговикористовував. Юлька-популістка. Згадали?

Так ось. На сьогодні, побитівсі рекорди по популізму. Кожний риг (-іонал), від великого до маленького,випереджаючи один одного, б’є себе в груді і кричить на скільки він покращивкраїну, місто, село і т.п. Деякі бовдури навіть лисапеди вписують, як неабиякийакт покращення чи там кількох комп’ютерів для школи. Люди добрі, я сьогодні даводному мужику підкурити, а іншому цілу сигарету, а ще допоміг сусідці донести сумкидо дому! Хіба я не молодець? Ото я такий!!! Слава мені. Тпхьу, коротше. Такіречі повинні говорити вдячні люди, а не депутати, до речі наші слуги.

Окрім цькування попередників, партія проффесіоналів,не гребує цькувати і сучасників: тій ж Удар. Є реклама де чувак каже що Україна– то не боксерський ринг. Згоден. Але вона і не тюремна колонія!!! Розумієтепро кого я?

Брехня –то ще один козирнийтуз від ПР. Замилити людям очі «стабільністю» і впевненими кроками і світлемайбутнє. Наприклад, Янукович, каже, що «покращення» є, але ми такі-сякі їх непомічаємо. Азаров, взагалі молодець. Приїхав до нас у місто і почав нестичергову ахінею про стабільні заробітки. Коли робочий сказав, що він заробляє1.500 замість азаровськіх середніх 3.000 – отримав від Пахла ігнор. Так вамкозлам, що ПР каже то і є. Іншого не буває. Недарма з’явилося стільки карикатур,де «дятли довбають при підтримці ПР, риба йде на нерест при підтримці ПР» тощо.Повний абсурд. Безмежний і повний.

Найцинічніша і аморальна реклама.

                      (з мережі).

Кінцева зупинка.

Так, там ще ОП є. Ну що яможу сказати? Яценюк для мене залишається тим же хлопчиськом серед здоровихдядьок та тіток. Він щось там постійно кричить, але його не всі чують. Чому?Напевно слабуватий він для лідера. Тому оця реклама, де він впевнено викликаєгасла і щось там обіцяє під  шаленівикрики натовпу мене не чіпляє. Головне гасло Батьківщини – «ми їх зупинимо».Зрозуміло кого і це розумно, аніж писати «при помаранчевих» як це роблять риги.Ну для ригів, звісно закон не писаний. Навіть Закон про рекламу. Вони самізакони малюють, як молодь-графітники закарлючки на парканах. 

Так ось, це «ми їх зупинимо»- не викликає в мене оптимізму. Бо я знаю, що не зупините!!! Не зупините, покине об’єднаєтесь з іншими. Ви вже зупиняли, що навіть вислів з’явився – «развеликак котят». Похвально.

Нарешті бачив один ролик відСвободи – Україну українцям, чи щось таке. Лаконічно і зрозуміло. Навітьстрашних бандерівців зі шмайсерами не має, як уявляють їх деякі розумники. Меніособисто не зрозумілий цей жест із пальців – та в кожній партії є своїатрибути.

Коротше кажучи, мене можназвинуватити в упередженості до ПР та КПУ – визнаю, я їх зневажаю. Та комуністимене просто смішать своєю рекламою недосяжного, а ПР порушують всі моральні таетичні норми. То і хай їм грець.

Тут кінець.

==================================================================

Пробиотик © 2012.

                                              
Я знаю что моя статья вызовет море возражений, некоторые даже «смертельно» оскорбятся. Мне не хочется ни кого обижать (кроме генетических потребителей этого дерьма),  многие известные люди шарахались по притонам, но это не отразилось на их творчестве. Но ни кто же из них  не возводил гнусь в эталон «народной популярности».

Русский шансон.  Если сравнивать настоящий шансон с этой блевотой под «музыку» - это как сравнивать произведения  классиков живописи с надписью на заборе или «Квадратом»Малевича (что и есть продолжение темы надписей).

Для справки: Шансон (франц. сhanson) – французская песня – народная, профессиональная полифоническая 15-16 вв., а также современная эстрадная(из репертуара шансонье).

Шансонетка (франц.chansonnete): 1) песенка игривого, часто фривольного содержания; 2) исполнительница таких песенок в кафешантане, ресторане.

Шансонье (франц.chansonnier) – французский эстрадный певец, исполнитель жанровых песен, часто автор их слов и музыки. В числе шансонье – П. Дюпон, Г. Монтегюс, М. Шевалье, Э. Пиаф, Ив Монтан, Ш. Азнавур.

                                      

                                                                                     Э. Пиаф  

                                                    

                              Ш. Азнавур                                               Ив Монтан                        

Они до сих пор являются классиками своего жанра, а их песни – шлягерами. Вспомните «17 мгновений весны» и песню Э. Пиаф   под которую Штирлиц мчался на машине(хотя она её спела после войны).  Их слушают и перепевают во всем мире. Я представляю лица жури на конкурсе для нищих (Евровидение) если бы на сцене скакала «гопота» с «Владимирским централом».

                                  Как блатная песня стала «шансоном».

В начале 1990 годов, по воспоминаниям режиссёра Москонцерта Сергея Годунова никто не называл блатную песню «шансоном», этот термин использовался лишь в отношении французской музыки. В 1990 году впервые был проведен фестиваль блатной музыки в московском театре Эстрады, названный его организаторами «Гоп-стоп шоу». В 1991 году аналогичный фестиваль прошёл в Санкт-Петербурге, который был назван «Русский шансон. Лиговка 91». К этому времени освободился из колонии строгого режима один из самых известных исполнителей в жанре блатной песни и так называемого «городского фольклора» Александр Новиков.

Символы нового русского «шансона» — песни «Владимирский централ» Михаила Круга и «Ушаночка» Геннадия Жарова, авторы которых никогда не сидели в тюрьме. Напомню, Михаила Круга – певца «братвы» и «реальных пацанов» -   убили вовремя ограбления его  дома.  Воистину – режиссер Господь.

                                                         

В начале XXI века по отношению к блатной песне, которая звучит по радио и на телевидении обычно употребляется термин русский шансон. Она стала предметом массовой культуры. Сказать, что слушает человек можно по одежде, даже манере говорить - музыка закладывается в подсознание. Написавший её человек действует на нашу психику, так что делайте выводы. Если вы будете слушать "Чифирок, Чифирок и кубинский сахарок, шарф, ушанка, телогрейка, вот и весь наш гардероб", то потом не удивляйтесь, что говорят: «У нас  страна, где каждый второй сидел, а каждый третий охранял».

О какой жизни они поют? О типа нелегких буднях работников ножа и топора? Типа я ее любил, а ты меня разлюбила то же только в попсе он другую находит, а в шансоне он типа ее вместе с «хахалем на перо садит». Реальные поцаны любят песни о реальных поцанах, в которых описывается интересная доля этого братства, о том, как классно сидеть в тюрьме и резать друг друга, о том, как их любят малолетки.

Я, конечно, понимаю, что какая то  часть населения сидела, но это не повод говорить о том, что блатные песни - это о нашей жизни. Это о жизни преступников. И название "русский шансон" - не более, чем лицемерие. 

Ну за что можно любить русский шансон? Эта мерзкая блатнятина создана для недавно вышедших на волю с мест не столь отдаленных! Хотя не стоило им выходить, сидели бы ТАМ, слушали "шняга-шняга" ("сижу на нарах, шарики катаю...") и сами сочиняли нечто подобное.

Многие (я не могу сказать придурки скорее не далекие) утверждают, что это - песни о жизни. О чьей, простите, жизни?  Если о вашей, тогда понятно. Лично я достаточно далёк от тюремной лирики. Многие другие, думаю, тоже. Вряд ли нормального человека заинтересуют примитивные песни с убогими текстами о том, как плохо жить в тюрьме. И так понятно, что там плохо, но ведь туда никого и не приглашают просто так, а помещают за преступления. Так стоит ли об этом песни то петь? Раньше петь нужно было..

                           С какого «шансона» это «Г» появилось и развивается?

Давайте вспомним  высказывание дедушки А. Даллеса – бывшего директора ЦРУ о его планах в отношении нас:

«  Мы незаметно подменим их ценности на фальшивые… . Литература, театр, кино — всё будет изображать и прославлять самые низменные человеческие чувства. Мы будем всячески поддерживать и поднимать так называемых художников, которые станут насаждать и вдалбливать в сознание культ секса, насилия, садизма, предательства — словом, всякой безнравственности. Мы будем расшатывать таким образом поколение за поколением…Мы будем драться за людей с детских, юношеских лет, будем всегда главную ставку делать на молодежь, станем разлагать, развращать, растлевать её. Мы сделаем из них космополитов».

Вот так все и получилось.  Как по заказу.  Книги о крутых поцанах,  фильмы на подобие «Три гада и еще кокой то пи..р» (фильм заказной и снят на средства урок. Сейчас они дают интервью по ТВ рассказывая подробности) ну и соответственный «музон».

Посмотрите на фото «кумиров» «гопоты» и «сявок»( странно,  что на «сявок» они обижаются, а хотят быть «урками» и блатными хотя на сленге это одно и тоже).

                                          

                                               

                                                                  Конкретные поцаны! 

                                             

                                                           А этот  «элитарный гоп»! 

                                                   

                            Ну, а это Мэтр! Что вдоль, что поперек. Жизнь видел, зону хавал!

                      (обратите внимание как он пытается "прикидом" походить на Токарева)

                                        Ну, а теперь сравните эти рожи с лицами французов.

Единственный кто может назвать себя  шансонье – Вили Токарев. Хотя он тоже довольно специфичен. 

                                           

И не надо трогать Высоцкого и Розенбаума. Они создали некоторые свои песни в «стиле»,а не для …..

Я устал объяснять знакомым девушкам: – "Ели твой парень слушает радио «Шансон» или блатную музыку, это дебил и кроме «траха» ни на что не рассчитывай, но если повезет, то у вас родятся симпатичные дебильчики. "

Почему порно запрещено, а этот гной лезет из всех динамиков, телевизора, маршруток и т. д..

                     С моей точки зрения,  порно на много интересней и поучительней.

P.S. "Поц" - на  идиш - "член". "Поцан" - маленький член. Может вы и правы называя друг друга поцанами)).

 

 

 

 

Статья не носит антисемитский характер.  Наоборот,  преисполнена любовью и уважением.

Автор искренне поддерживает борьбу еврейского народа,  на его исторической родине, с другими семитскими племенами.

                                          

                                                                                ЛЮБОВЬ.
Находясь проездом в Днепропетровске, включил ТВ, а там идет интереснейшая передача «В Наше время» - о жизни и проблемах еврейского общества в Украине. И название передачи типичное, то ли это «в их время», то ли – современность. Я не хочу пересказывать передачу, меня привлекли стоны «типичного» ведущего о усиливающейся не любви к потенциальным зрителям.

Не знаю как вы, а я их обожаю!

Хотя не понимаю,  почему все должны их любить?  Я,  например люблю женщин и собак, а любить всех подряд ни психически ни физически просто не способен – здоровье, знаете ли,  не позволяет.

 Вы можете не переносить негров,  желать гибели эскимосов Аляски, ненавидеть «чурок завоеванных»,  австралийские аборигены могут вызывать у вас кровожадные припадки. И это все нормально. Но попробуйте сказать:  – Я не люблю евреев! Всё! Истерика обеспечена.

Это единственный в мире народ который все обязаны любить.

Вот Шкиль сказал,к примеру: «Розбивайте собачі москальскі голови!Невинних немає! Людина, яка розмовляє на москальскої мові - це свиня. Стрілянина по них справа дозволена».
И все спокойно и нормально.  А если бы он это же сказал по другому поводу? Ему это даже в страшном сне не возможно представить. Потому что любит! 

Великий, богом избранный народ (напрашивается вывод о западенцах) не любить нельзя!

Особенно когда любовь подкреплена законом.

                                                     

                                                                                         ЛЮБОВЬ И ЗАКОН.
Все началось еще с «Персидского рабства». Когда подложив свою дочь (племяницу) Эсфирь(Эстер ), в постель к царю Персии Артаксерксу (мне даже страшно представить что она там вытворяла), его «раб» советник Мордохай, получил  «лицензию» на право вырезать население персидской провинции управляемой Аманом, что «рабы» (бизнесу которых мешал Аман) с радостью сделали, убивая всех подряд в течении нескольких дней. Теперь  этот первый в мире документально описанный погром, является весёлым праздником  ПУРИМ (в 14 день месяца Адара, за месяц до Пасхи). Ну как не обожать народ который, единственный в мире, догадался радостно праздновать «кровавую баню» предков?

И это действительно было спасением евреев! Без наказано вырезать целую провинцию, резать персов у них дома и без всякой войны! И это на глазах персидской армии, которой приказано не вмешиваться! Действительно спаслись))). Тогда революцию 1917 года можно праздновать как Пурим № 2!

25 июля 1918 г. Советом народных комиссаров принят ЗАКОН № 18 «О БОРЬБЕ С АНТИСЕМИТИЗМОМ». Подписан:  В. Лениным, В.Бонч-Бруевичем, Н. Горбуновым. В нём «погромщиков и ведущих погромную агитацию предписывается ставить вне закона» и вне жизни: многие русские люди были расстреляны за антисемитизм. Назови тогда кого нибудь по  «польски» и «вышка» обеспечена. По некоторым сведениям, по этой статье пострадали миллионы граждан. Сколько именно - до сих пор неизвестно, скрывается от общественности.  Закон был отменен только в 50-е годы. Но любовь от этого только усилилась!

 К стати, о Совете "народных" комиссаров.

                                                          

Не хочешь, а полюбишь.

В наше время. Любовь,по настоятельным просьбам, «народа» опять была закреплена.

Верховная Рада Украины приняла закон №2281-1 «О внесении изменений в Уголовный кодекс Украины» (относительно ответственности за преступления по мотивам расовой, национальной или религиозной нетерпимости). За соответствующее решение проголосовали 312 депутатов из 434 зарегистрированных в зале.

Согласно закону, проявления расовой, национальной или религиозной нетерпимости «караются штрафом от двухсот до пятисот не облагаемых минимумов доходов граждан или лишением свободы на срок до пяти лет, с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью сроком до трех лет или без такового.

                                                          

                                                                                         ЛЮБОВЬ И ШКОЛА.         
В конце 90х годов, когда еще не было «народных» школ, наблюдал картину. Пол школы арендовалось под «правильное» обучение, а во второй половине училась все та же «шантропа». На большой перемене в «правильной» половине, детям раздавали сок, пирожные и т.д., а остальные, из другой половины, внимательно за этим наблюдали. Больше им ничего объяснять и доказывать не надо. Запомнят на всю жизнь и пронесут «свою любовь».  Нет,  я понимаю что на всех не хватит, но вы же хотите что бы вас любили? Тогда угостите всех!

Хотя почему?

Раввины в ешивах учат:«Тахлит а-хаим шель гоим – Гей бен Енном» (Цель жизни гоев –геенна огненная).

Или вот цитата для обязательного изучения:

В Вавилонском Талмуде, в трактате Бава Мециа 114b написано:

                                                   

Перевод: «Сказал рабби Шимон бен Йохай: «Их кладбища «акумов» (гоев) не оскверняют, ибо сказано:«вы – овцы Мои, овцы паствы Моей; вы – человеки» (Иезекииль 34), только вы называетесь людьми, но «акумы»(гои) не называются людьми».  (Шимонбар Йохай (еврейский мудрец II-го века, автор каббалистической книги «Зоар»)

Так что любовь бывает и взаимной.

                                                          

                                                                Центральная синагога в Киеве.   Попробуй припаркуйся!? 

Только воистину великий народ может с обратной стороны храма открыть кошерный ресторан.  Вы можете представить Владимирский собор, а сзади вход в пиццерию?      

                                                                                ГЕНОЦИД  - ЭТО НЕ ЛЮБОВЬ.

Уничтожение людей по национальному  признаку  - это самое мерзкое что может быть.  А когда это становится доктриной государства – это ужасная трагедия. Холокост – действительно чудовищно.  Мне не понятно только одно, все уже давно подсчитано (брали кол-во евреев до войны и сравнивали с количеством после, при этом беженцы и эмигранты автоматически становились погибшими), но почему каждый год количество жертв увеличивается?

Впервые цифра 6 миллионов погибших, была заявлена в 1942 году!  Это что «хохма»?  Как можно было посчитать? Да очень просто – это кол- во евреев в оккупированной немцами Европе до начало войны! Так те 3 миллиона евреев которые в 1939 году отошли к СССР вместе с территорией, считаются погибшими, так как их нет в Европе!

Один депутат Бундестага ФРГ заявил: « Мы признались в своём преступлении, пусть теперь евреи признаются в геноциде русских».  Буквально  через несколько дней тоже заявил и депутат парламента Австрии.  И что тут началось! И где теперь эти «обои два» депутата?

Газета «Сельские вести» набралась наглости опубликовать список фамилий организаторов  и руководителей Голодомора на Украине.  Ну и где эта газета?

                                                 

Все потому что после революции геноцида русских не было – уничтожали всех подряд. А это уже не геноцид нации.

                                                 

Лейба Давыдович Троцкий - Бронштейн: "Мы должны превратить Россию в пустыню,населенную белыми неграми, которым мы дадим такую тиранию, какая не снилась никогда самым страшным деспотам Востока. Разница лишь в том, что тирания эта будет не справа, а слева, и не белая, а красная. В буквальном смысле этого слова красная, ибо МЫ ПРОЛЬЕМ ТАКИЕ ПОТОКИ КРОВИ, ПЕРЕД КОТОРЫМИ СОДРОГНУТСЯ И ПОБЛЕДНЕЮТ ВСЕ ЧЕЛОВЕЧЕСКИЕ ПОТЕРИ КАПИТАЛИСТИЧЕСКИХ ВОЙН. Крупнейшие банкиры из-за океана будут работать в теснейшем контакте с нами. Если мы выиграем революцию, раздавим Россию, то на погребальных обломках ее укрепим власть сионизма и станем такой силой, перед которой весь мир опустится на колени. Мы покажем, что такое настоящая власть. Путем террора, кровавых бань мы доведем русскую интеллигенцию до полного отупения, до полного идиотизма, до животного состояния... А пока наши юноши в кожаных куртках - сыновья часовых дел мастеров из Одессы и Орши, Гомеля и Винницы, - о, как великолепно, КАК ВОСХИТИТЕЛЬНО УМЕЮТ ОНИ НЕНАВИДЕТЬ ВСЕ РУССКОЕ!С каким наслаждением они физически уничтожают русскую интеллигенцию - офицеров, инженеров, учителей, священников, генералов, агрономов, академиков, писателей!"

Недаром это период в трудах еврейских историков назван "Золотым еврейским временем"!

Троцкий в ответ на заявление профессора Кузнецова о том, что Москва умирает от голода, заявил:" Это не голод... Вот когда я заставлю ваших матерей есть своих детей, тогда вы можете прийти и сказать: "Мы голодаем".

                                                     

После эмиграции Троцкого, западные страны и в частности США, вдруг резко наложили эмбарго на торговлю с СССР( и это не смотря на "Великую депрессию", когда заказы были  просто необходимы как воздух - интересно почему?), но расчет по долгам требовали не в золоте (хотя была депрессия), а зерном! Что было дальше,все знают. Долги надо отдавать, а какой ценой…. Вот так американские москали устроили Голодомор!  А Троцкий таки выполнил свое обещание профессору Кузнецову.

                                                      8 МАРТА - ПРАЗДНИК ЛЮБВИ КО ВСЕМ ЖЕНЩИНАМ.

Сейчас ни для кого не секрет что большинство пламенных революционерок было еврейками. Даже Фани Каплан, которая так и не научилась метко стрелять... Но я о Кларе Цеткин.  Это была еще та проказница! В движение "Фемен" ее бы оторвали с руками и ногами, даже без экзаменов))).  Дело в том, что 8 марта  у евреев является "Днем блудниц (шлевок)". Вот Клара и предложила "хохму". "А давайте этот день объявим Всемирным Днем женщин!" И объявили таки да!))) Так классная "хохма" превратилась  в прекрасный праздник).

                                                                    

                                                                   ВОЙНА, ЛЮБОВЬ К РОДИНЕ И "ПАРТИЗАНЫ"

Интересна тема еврейского «партизанства» в Белоруссии. С приходом немцев и видя,какую политику они проводят, те,  кто неуспел эмигрировать, потянулись в леса. Было создано несколько еврейских партизанских отрядов. Цель «борьбы» - отсидеться в болотах сохранив людей. Отряды делились на «семейную» и «боевую» части. Другие партизаны их не трогали, ну сидят себе тихо и пусть. 

Самый крутой отряд был у братьев Бельских.   Братья Бельские исходили из принципа «лучше спасти одну старушку-еврейку, чем убить десять немецких солдат». Во время самой крупной антипартизанской операции «Герман», которая началась 15 июля 1943 года, они тоже попали под «раздачу» и отряд перешёл на небольшой остров посреди болота, где немцы не сумели их достать.  Где «героически» отсиживались.

Но самую жестокую атаку отряд выдержал накануне освобождения Белоруссии. 9 июля 1944 года отступавшие немецкие части напали на партизан, десятки людей были ранены,девять человек погибли. На следующий день Красная армия вошла в район Налибокской пущи.  Это собственно и все потери отряда за всю историю«битвы».

 Самое интересное, что с приходом Красной армии, все эти отряды не влились в её состав,как было положено, а само распустились. Нет, я их действительно обожаю! Только они сумели до этого додуматься! А что «герои» Бельские? Ну конечно, как и положено –эмигрировали.

                                                                                       ЛЮБОВЬ В СССР.
Вопрос:  - Если при СССР все было так плохо, всех обижали, унижали, репрессировали, то,  как почти вся экономика очутилась в руках «обиженных»? Фирташи, Рабиновичи, Коломойские, Абрамовичи, Пинчуки, Порошенки, Кернесы…… Откуда и как?

Это наверное потому что «некоторых» не принимали в училища ВМФ, ВВС и Ракетных войск стратегического назначения.  Как видим зря. А то сидели бы под землей на ракетном КП или бороздили океан на ядерном ракетоносце, так и не успев поучаствовать в «приватизации».

                                              

                                                       Справа на фото кажется Сеня Яценюк! Или я ошибаюсь?))))

                                                            ЛЮБОВЬ НЕ ПО СОГЛАСИЮ ИЛИ ЖЕРТВЫ УМАНИ.

Каждый год в Умань съезжается тысячи хасидов помолиться на могиле раби Нахмана  и там же встретить свой  Рош-га-Шана (Новый год)……..

На 30 тыс. жителей города приходится примерно 26 тыс.хасидов. Они съезжают отовсюду - в основном из Израиля, но есть гости и из США,России, Франции и даже Эфиопии. При этом женщин брать не положено.

НО!  На период праздника город превращается в свинарник! Люди боятся выходит на улицу, драки,кучи мусора, наглое поведение паломников, воровство  – все это напоминает не молебен на святом месте, а оккупацию паразитов.  Почему?

Да. Умань маленький городок с присущей всем маленьким городкам проблемами – безработица и безденежье… Люди действительно зарабатывают на «туристах» на год в перед. Но это  их бизнес и у нас капитализм!  Где вы видели, что бы оплата услуг давала  право клиенту вести себя как скотина?  Хасиды так не считают. Они же не виноваты что святыня находится на земле "животных"? Умань для них "свиноферма", где они мучаются среди "скотов". Как все это объяснить в 21 веке?

Все очень просто!  Это Хасидизм. Хасид – в переводе «чистый» т.е.только они истинно верующие, а остальные евреи – поцы)). Большинство евреев их сами не любят))). Хасид не должен работать, он молится, а поцы должны его обслуживать – он святой))).

Смысл приезда в Умань?

1)   Раби Нахман обещал, что «кто помолится на моей могиле в  Рош-га-Шана того я за волосы вытяну из гиены огненной если он туда попадет за грехи».  Хотя если подумать...., волосы это первое что сгорит в гиене огненной! Так что это ? Наврал  или будет тянуть за то за что ухватится? На месте хасидов я бы задумался... Может поэтому женщин и не берут на молебен из за их "физической" обреченности?

2)   А если еще и выкупаться в местном озере где плескался раби, то грехи сразу простятся!

      3)    Выбросить  помои, на прощание на улицу – это окончательное очищение!

Так что можно гадить, сколько душе угодно – все проститься!     Разве это не прелестно!)

Раби был действительно великим евреем! Только он сумел организовать замаливание своих грехов даже после смерти в обмен на сомнительную гарантию. А жители Умани должны поставить ему памятник как гениальному тур оператору!

                                                                                      ЭПИЛОГ.

                                                                          

Однажды к А. Эйнштейну пришла делегация  общины с просьбой подписать протест о привлечении к суду еврея совершившего преступление, мотивируя это антисемитизмом. 

На что дедушка им ответил: - Какая разница какой национальности преступник.  Он должен отвечать по закону.

Матерый был антисемит!

Один честный человек по украинскому ТВ сделал заявление: «К нам плохо относятся,  из за нашего отношения к стране и ее народу».  Что было дальше? Его теперь не пускают в синагогу и всячески гадят,  где могут.

 У дедушки Черчиля спросили:  - Почему в Англии нет антисемитизма? (действительно! там его практически нет!) На  что дедушка Уинстон мудро ответил: - Ни один англичанин не считает себя глупей еврея!

       Закончить мне хочется словами негритянки которая сказала моей маме: "Мне вас так жалко! Вы такие некрасивые!"     

                                                          

                                                    Любите ближних своих ! Ибо они  полюбят Вас и возрадуются!

P

                                                    

Рівно через 20-ть років я перечитав найвідоміший твір Нікколо Макіавеллі "Правитель" і здивувався тому, як змінилось моє сприйняття одного і того тексту: в 30-ть я був сповнений власного егоцентризму, тому наголос ставив виключно на поняттях керівництва, як  "правитель", "повелитель", "володар" тощо, тоді як у свої 50-т в мене наголос змінився виключно на одне: народ, народ  і ще раз - народ!
Звичайно у 1991-му році всі ми мали тоталітарне минуле і відповідні світоглядні принципи, тому вважали головним в керівництві країною просто  в абсолюті персоналії державної влади, тобто конкретних людей. Такою є психічна константа для соціуму в тоталітарному суспільстві: ми були твердо переконанні, що державне і наше особисте благополуччя залежить виключно від тої людини, яка стоїть на чолі державної влади, тоді як ми є звичайні виконавці "великомудрих розпоряджень" і не більше того. Такою була і моя особиста позиція, тому вчитуючись в текст досить невеличкого за об'ємом політичного трактату "Правитель" Нікколо Макіавеллі, я вишукував інформацію про досконалого правителя в ідеалі.
Варто зазначити, що в СРСР цей твір видатного італійського мислителя середньовіччя був заборонений і традиційно піддавався заочній нищівній критиці як підручник щодо політики зверхцинізму та підступності. Перевірити, що все так і є не було можливості, бо книги для ознайомлення простій людині не дістати, а Інтернету тоді не існувало. Заборонене тому і було цікавим, що було забороненим: значить є підстави не давати знати того всім людям. Насправді я був дещо розчарованим від першого прочитання Макіавеллі, тому що не побачив тут чогось надзвичайного подібно до кабалістичних замовляння: проказав - і стаєш володарем царства! А це виявилась  така собі своєрідна технічна інструкція з порадами і прикладами,  скерована на державних управлінців, і яка за своїм цинізмом не більша від навчання студентів-медиків у так званому "анатомічному театрі", де наглядно показують  на людському трупі як правильно розтинати тіло людини і що в ньому де є.
З іншого боку, враховуючи відстань в часі в 400 років, твір дійсно є величезного інтелектуального потугою, який варто обговорити  в порівнянні з сучасними реаліями, що я і маю на меті зробити далі. Просто хотілось зазначити оновлення і свого погляду на цей величний документ епохи, як і оновлення світових реалій. Однозначно можна ствердити, що свідомість більшості людей в Україні, як і загалом в світі,  базується не на авторитарно-тоталітарних системах державного керівництва, а на виборних і колегіальних, тобто - демократичних. Тому я обговорюю далі твір "Правитель" Нікколо Макіавеллі з позицій суто як представника народу, а не претендента в Правителі, як це мені уявлялось раніше.

1.
Одною з головних рис у Нікколо Макіавеллі стосовно його політологічних праць є їх специфічна прагматичність і максимальна об'єктивність у висновках, що і спричинило до звинувачень у цинізмі. В усі часи в основі владних інституцій були як благородні методи і помисли опанування влади, так і підлі, причому домінували власне останні - підлі риси, тому що всяка влада за своєю природною суттю є підлою. Чому? Тому що будь-яка влада незалежно від її форми втілення була, є і буде методом насилля одних над іншими, а будь-яке насилля не може бути благородним. Навіть у найпростішому прикладі, коли батько лупцює неслухняну дитину - це потрібно, щоб вона стала слухняною, але з етичного боку це негарно. Отож воно і є, що влада підла від початку. Чи ж варто дивуватись, що найкраще почуваються при владі люди підлого гатунку, а не благородні. Якщо благородні люди волею долі опиняються при владі, то їм надважко розібратись в правилах підлості і підступності, без яких справжньому Правителю не довго бути в правителях.
Щодо доказу жорстокості влади, як і Макіавеллі, візьму біблійний приклад - особу царя Соломона, щоб розглянути відому притчу про суперечку за дитину двох жінок: ситуація патова, тому що обидві жінки вперлися у своєму домаганні на немовля, а тестів на ДНК тоді не існувало, тому цар Соломон знайшов "мудре" рішення і наказав розрубати дитину навпіл і віддати кожній з жінок рівну частку. Одна з жінок погодилась на це, а інша вжахнулась і відмовилась від дитини на користь суперниці, а по цьому вчинку цар Соломон і визнав справжню матір. Мудро? Надзвичайно. А якщо заглянемо у тектоніку подій: царський суд - найвищий, тому злочинець має бути покараним - це однозначно. Демонстрація безсилля для влади царя виключається. (Свіжий приклад: засудження тинейджерок з Pussy Riot)  Кожна з жінок знала, що за привласнення чужої дитини  її чекає сувора покара, як і знали вони, що якщо цар наказав розітяти дитя - його справді розітнуть навпіл. Якби існував сумнів - сперечались би до безкінечності, але сумнівів не було! Сумнівів не було! Дитина реально могла загинути після такого наказу царя Соломона, тому справжня мати вирішила взяти на себе покару, аби зберегти дитяті життя. Яскравий приклад влади, як "мудрої жорстокості" чи "жорстокої мудрості".
Не берусь стверджувати, що Нікколо Макіавеллі свідомо писав твір "Правитлеь" з метою навчати мистецтву політики починаючих благородних правителів і тим примножувати їх кількість, але стверджую однозначно, що для людей мудрих і порядних політиків конче потрібно вивчати твори цього письменника власне для глибинного розуміння змісту влади як "суто прагматичне дійство життя", граничне з жорстокістю медиків-хірургів, які розтинають тіло людини для її ж спасіння. Знову використовую порівняння з медициною, тому що їх використовує у своєму трактаті сам Макіавеллі, зокрема хочу навести мою улюблену цитату, хоча таких улюблених є ще чимало, але тут я б сказав, що звучить програмна тема всього спрямування як цього твору Нікколо Макіавеллі "Правитель", так за своїм змістом і всього доробку мислителя: вчення, як запобігти лиху, поки воно жевріє з тиху.

Глава 3 "Про перемішані держави": "...Римляни поступали так, як належить чинити всім мудрим правителям, тобто думали не тільки про сьогодення, але також і про день завтрашній, тому намагались усіма силами запобігти можливим бідам, що неважко зробити, якщо вчасно застосувати необхідні дії, бо якщо дочекатись, коли лихо настане, то ніякі вже дії не допоможуть, якщо стан критичний і невиправний.
Тут  стається те саме, що з хворобою на сухоти (туберкульоз - Ред.): лікарі стверджують, що спочатку цю хворобу важко  розпізнати (діагностувати - Ред.), проте легко вилікувати; коли ж хвороба задавнена, то її легко розпізнати, але дуже важко вилікувати. Подібний стан речей і в державі: якщо своєчасно розпізнати започаткування недуги, що дано тільки мудрим правителям, - то позбавитись від неї досить просто, проте якщо вона розповсюдилась настільки, що кожному стає помітна, то вже ніякі засоби не допоможуть."

Прикладів на підтвердження даної тези можна навести безмір, але для нас найактуальним є  як приклад розвал Російської імперії майже водночас з Австро-Угорською, як і зовсім свіжий розвал СРСР так само з того порядку, тоді як Китай завдяки мудрому правителю Ден Сяопіну вчасно запобіг недузі. На жаль, про Україну цього сказати не можу, тому що явно видно вже усім, що наша держава глобально хвора в усіх аспектах завдяки немудрим правителям від початку і до тепер, а те що відбувається зараз включно з поділом держави за мовними критеріями однозначно веде до розколу України і втрати її соборності, тобто знищення унітарного державного управління.

2.
Наступною хочу навести кілька цитат: одну коротку, а другу - значну за розмірами з Глави 6  "Про нові держави, опановані власною силою чи звитягою":

"Обмірковуючи життя і подвиги цих чоловіків (Мойсей, Кир, Тесей), ми переконуємося в тім, що доля послала їм тільки випадок, тобто  постачила матеріалом, якому можна було надати будь-яку форму:  якби не з'явися такий випадок, доблесть їх згасла б, не знайшовши застосування; а не володій вони доблестю, марне з'явився би випадок."
Тут подано точну характеристику феномену лідера: момент і людина взаємопов'язані, що ми і спостерігаємо. В Росії вискочив до гори харизматичний лідер Володимир Путін, тоді як в Україні з цим проблема катастрофічна. Найкращий з можливих випадків був у Віктора Ющенка, але як ми побачили в підсумку - історичний момент не знайшов свого справжнього героя ані героїні... Як і персона теперішнього  президента України Віктора Януковича явно не відповідає моменту сучасності щодо України для глобальних вчинків реформування держави, а не її розвалу, як ведеться дотепер. Чому так? Ось про це наступна цитата з Макіавеллі:
"Той, хто стає правителем доблесним шляхом, на зразок вищезгаданих провідників, тому влада дістається важко, але утримати її легко, а труднощі здобуття влади виникають почасти через нові порядки і правила, що правителі змушені вводити для зміцнення нового устрою і власної безпеки. Варто відзначити, що немає починання, що так само важко задумати, з успіхом провести в життя і безпечно здійснити, як стати на чолі державної перебудови. Вороги реформатора - усі ті, хто розкошував при колишньому режимі; а ті, кому нововведення можуть піти на користь, захищають його досить прохолодно. Ця відсутність підтримки пов'язана почасти зі страхом перед супротивниками, на стороні яких закон, почасти з сумнівів людей, що не вірять у нововведення, поки вони не підкріплені досвідом. Тому всякий раз, як супротивники мають у своєму розпорядженні можливість для нападу, вони її завзято використовують, захисники ж навпаки запопадливості в підтримці не виявляють, так що нові порядки виявляються під загрозою. Бажаючи глибоко вникнути в цей предмет, варто розібрати,  чи є ці реформатори самостійними чи залежать від інших, тобто чи залежні вони для досягнення своїх цілей просити про чиюсь допомогу чи можуть застосувати власні сили. У першому випадку майбутнє їм нічого не обіцяє, і вони нічого не досягнуть, але якщо вони залежать тільки від себе і можуть примушувати інших, тоді в більшості випадків їм нічого не загрожує. От чому всі озброєні пророки перемогли, а всі беззбройні загинули, адже крім усього іншого, народ має мінливу природу, його легко в чому-небудь переконати, але важко утримати в цьому переконанні. Тому потрібно бути готовим силоміць змусити вірити тих, хто утратив віру. Мойсей, Кир, Тезей і Ромул недовго могли б підтримувати дотримання своїх законів, якби  були беззбройними, як доводять події в наш час із братом Джироламо Савонаролой (і Віктором Ющенком - Ред.), що потерпів крах зі своїми новими порядками, як тільки людність перестала йому вірити, і він не міг утримати тих, хто повірив йому раніш, як і змусити повірити тих, що сумніваються. Отже, подібні діячі зіштовхуються з безліччю труднощів, і всі небезпеки, що зустрічаються їм на шляху, вони повинні переборювати своєю доблестю. Але пройшовши через небезпеки і завоювавши повагу, розправившись з тими, хто мають відчувати до них заздрість, вони перебувають у могутності, пошані, безпеці і достатку."

Як бачимо, що в усі часи бути державним реформатором ставало надскладним завданням для особистості правителя, тому мало хто таке подужав. Найяскравішим прикладом вдалого реформаторства для нас є, і що цілком відповідає тезам Макіавеллі, - Йосиф Джугашвілі-Сталін, який зумів реформувати царську Російську імперію з її виродившимся самодержавством та дворянством, як провідною верствою, у ще глобальнішу світову імперію СРСР з абсолютним тоталітарним ладом на обширі від Курил аж до західних кордонів майже всієї Східної Європи і навіть далі по цілому світу. Варто визнати Ульянова-Леніна і його наступника Джугашвілі-Сталіна величезними світовими реформаторами, які і силою переконання, і переконуванням силою - зуміли побудувати новий соціальний лад таким, яким його хотіли бачити. Подальші реформатори, як Микита Хрущов та Михайло Горбачов відповідають категорії  реформаторів-балакунів без сили, тоді як правитель Леонід Брежнєв навпаки був  приклад сили без реформ, тобто консерватором, отже він зберігав існуючи порядки не вдаючись до своєчасних реформ, чим повторив долю царату, де замість дворянства загнивала правляча комуністична номенклатура. При своєчасному реформуванні СРСР можна було врятувати, але на наше щастя - цього не сталось.
Стосовно нашої України, то ми бачимо повну відсутність людей-провідників, які здатні на реформи правдиві, хоч і зі значним ризиком для себе з причин, що їх вказав Макіавеллі. Простий приклад щодо реформування величезної системи різноманітних пільговиків, які є абсолютним соціальним анахронізмом для держави з ринковою економікою, але покажіть мені такого лідера в Україні, який наважиться скасувати і реформувати на справедливий лад цю існуючу злочинну систему пільг - немає такого. Клас пільговиків є найагресивнішим в політикумі України, тоді як прості люди, які фактично оплачують цей прошарок - до дивного байдужі в цьому питанні, щоб підтримати подібного лідера, який забажає справедливості, тобто скасування пільг у тому вигляді, які існують тепер в Україні. Страшно і нецікаво це і для нашого наявного правителя. Краще не зачіпати і якось воно буде, а якщо і завалиться, то вже після нього - так він сподівається.
З іншого боку я часто доводжу своїм опонентам, що там вгорі звичайні люди, звичайні! Таки, як і всі ми! Тому чекати від них чогось надзвичайного тільки тому, що вони опинились на важливих державних посадах - це просто смішно. Хотілось би, звичайно, бачити там мудрих і достойних мужів-державників, але де ж їм взятися? Який народ - така й еліта...
Знову ж таки це абсолютно однозначно має визначення у Макіавеллі, що я спробую довести наступною великою цитатою з глави 9 "Про громадянське єдиновладдя": "Перейдемо тепер до тих випадків, коли чоловік стає правителем своєї держави не шляхом підступу чи беззаконня, але в силу побажання співгромадян - для чого потрібна не так особиста доблесть та вдача, а скоріше сприятлива кон'юнктура і пронирливість. Потрібно зазначити, що такого типу єдиновладдя - його можна назвати громадським - стверджується або на вимогу знаті, або на вимогу народу. Тому що нема міста, де б не відокремились подібні два полюси: знать бажає підчиняти й пригноблювати народ, тоді як народ не бажає знаходитись у приниженні та гнобленні; взаємопоборювання цих сил вирішується трояко: або єдиновладдям, або безвладдям, або свободою.
Єдиновладдя встановлюється або знатю, або народом, в залежності від того, кому першому випаде зручний момент. Знать,  усвідомлюючи, що вона не зможе протистояти народу, звеличує когось з свого прошарку і проголошує його правителем, аби прикриваючись ним задовольняти власні забаганки. Так само і народ, усвідомлюючи, що не може змагатися проти знаті, звеличує когось, щоб під його орудою знайти для себе захист. Отже тому, хто приходить до влади за допомогою знаті, важче втримати владу, чим тому, кого привів до влади народ, тому що коли правитель оточений знатю, яка вважає його рівнею собі, то він не може ні давати розпорядження знаті, ні мати незалежного стилю правління. Тоді як той, кого обрав до влади народ, править самочинно і довколо нього немає нікого чи майже нікого, хто б не бажав йому підкорятись. Поза тим, неможливо чесно, без здирництва щодо інших, задовольняти забаганки знаті, однак  це можливе - за вимогою народу, тому що у народу значно чесніша мета, аніж у знаті: знать бажає пригнічувати народ, а народ не бажає бути гнобленим. Зверх того, з вороже налаштованим народом нічого не можна зробити, оскільки він чисельний, тоді як зі знаттю - можна розправитись, бо вона малочисельна. Народ, в гіршому випадку, просто відсторониться від правителя, тоді як від ворожої знаті можна очікувати не тільки те, що вона відсторониться від правителя, але що вона буде діяти проти нього, оскільки знать розумніша і проникливіша, підступніша, через що вишукує заздалегідь шляхи до порятунку і заграє перед тим, хто сильніший. Також додам, що правитель не вільний обирати народ, але спроможний обирати знать, тому що саме він має право карати і прощати, наближати і піддавати гонінням. (...) Отже якщо правитель прийшов до влади за допомогою народу, то він повинен намагатись втримати його дружбу, що зовсім не важко, тому що народ вимагає тільки одного: щоб його не пригноблювали. Проте якщо правителя привела до влади знать всупереч народу, то найперший його обов'язок - добитися доброзичливості від народу, що не важко зробити, якщо узяти народ під свій захист. Люди завжди готові щиросердечно довіритись тим, від кого очікували всіляке зло, але отримали добро, що особливо пригортає своїми благодіяннями, з чого народ навіть більше симпатизує такому правителю, аніж якби привів його сам до влади.  Домогтись підтримки народу можна різними засобами, які я не стану обговорювати, тому що вони перемінливі від ситуації і їх неможливо підвести під одне правило.  Зауважу тільки в завершення, що правителю належить бути в дружбі з своїм народом, тому що у складний час він буде ним покинутий напризволяще."
Однозначно, що вплив народу на правителя є домінуючим, але для цього народ має впливати! Діяти! І ця спільна дія народу є сумарною величиною конкретних вчинків окремих людей, тобто величина впливу на пряму залежить від масовості народного волевиявлення. І навпаки, чим пасивніший народ - тим впливовішою на правителя стає знать, завдання якої, як вже визначено: гнобити народ, обдирати його, збагачуватись за його рахунок.  Що ми наразі і маємо в Україні.

 (далі буде)

"Правитель" Нікколо Макіавеллі за адресою
http://spavedfront.io.ua/s218079/gosudar_nikkolo_makiavelli

Це, мабуть, перший вірш, котрий я взагалі написав. Музою тут виступила палатка ПР на 95 кварталі в Кривому Розі. Критикуйте, до критики прислуховуюсь :)

important fact that is not all the power that iran has and most of it, is secret to public.

In respond to those who are saying Iran will loose the war against US..., and keep that in mind that Iran never started the war against any country and it will respond strongly to those countries that want to attack Persian territory.

Це з коментів до цього відео

 

Важливо те, що це не всі сили, що Іран має і більшість з них, є таємницею для громадськості.

У відповідь тим, хто говорить Іран програє війну проти США ..., мають мати на увазі, що Іран ніколи не починав війну проти будь-якої країни, і він буде відповідати рішуче тим країнам, які хочуть напасти на перської території.