Мої слова – то голос України,
та не тієї, що «майданами» живе…
Моя – в мені плекає сина,
не зрадить й не віддасть мене…

Колись бо пробудила віру –
й мою свідомість не приспати вже.
Вона – мені дарує силу
й поміж зірок стежинами веде…

Моєї України, що здійснилась,
на мапах не шукайте меж.
Вона – в мені, й лиш пагінцем пробилась
і в кожному із ВАС, до речі, теж…

Куди прийшли? Й чого чекали?

Хіба ж так довго ми цього шукали?

А потім скажем, що не відали й не знали,

Закрили очі нам і просто зомбували.

 

Тиран нам обіцяє шлях широкий,

Куди поведе ця дорога? На Голгофу…

Так і Христа колись у славі зустрічали,

А потім зрадили й бездушно розіп’яли.

 

Нам право вибору завжди згори дається,

Що оберемо собі, те і відгукнеться.

Це не прокляття і не кара це від Бога,

Це в прірву нами вибрана дорога.

 

Сліпці ведуть…Сліпці ідуть за ними,

Захоплюючись ідеалами чужими.

Нам заповів Господь за ворогів молитись,

І просвітління розуму для них просити.

 

Попереду – важка хрЕсна дорога.

Та все ж за НАМИ буде світла перемога.

Ми не дамо її порвати на частини!

Жила і буде жити незалежна Україна!

Дан Берест

Невже нас не турбує майбутнє України!?.. Невже нам байдуже, хто
буде володіти землею наших праотців!?.. Невже нікого не цікавить – чому
поширюється бездуховність і виродження української нації незважаючи на
те, що християнська релігія розгорнула активну діяльність за часи
Незалежності України і досягла небачених успіхів?..
      Будьмо свідомі, що сьогодні на Україні побутує патріотизм вчорашнього дня.
Його сповідують усі громадсько-політичні організації й об'єднання, що
пишно іменуються «патріотичними». Цей учорашній патріотизм
популяризують усі засоби мас-медіа та усі видавництва без виключення, у
тому числі й так звані «патріотичні».
   [ Далі........... ]

Знайшла вірш українського поета Сокульського І.Г.

Замало – бути!

Ще треба статись.

Не досить – статись,

Ще треба – вдатись.

І мало – вдатись,

Ще й – не піддатись!

Замало – бути.

 

На початку лютого виповнюється 91 рік відтоді, як козаки Вороньківської, Бориспільської й Баришівської сотень  прийняли нерівний бій проти більшовицького війська на Трубежі.

                                 Іван Черпак посередині

"Довгий час про цю подію часів національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. згадувати було небезпечно, адже 70 років радянська пропаганда називала всіх повстанців, які боролися проти неї, бандитами. Тому навіть удови й матері загиблих боялися розповідати своїм дітям та онукам правду про подвиг і героїчну смерть їхніх батьків. Але свято берегли про них пам’ять." 

"На початку лютого 1919 року командир Вороньківської сотні Іван Черпак одержав наказ зайняти оборону на лівому березі річки Трубіж, щоб хоч на декілька днів зупинити просування червоних військ до Києва, поки звідти евакуюються на захід українські установи. Про відбиття наступу, тим паче про другі Фермопіли не йшлося. Бо що, крім рушниць, шабель і двох кулеметів могли протиставити козаки кільком десяткам тисяч більшовиків, які мали на озброєнні бронепоїзди й гармати? Перед самою річкою повстанці пошкодили залізницю-познімали рейки з насипу і з мосту з надією, що це залишиться непоміченим для машиніста і перший ворожий потяг, на великій швидкості зійшовши з колії, впаде у воду, а вагони поскочуються в довколишні болота. І в результаті цього буде на декілька днів перекрито шлях на Київ наступним поїздам. Але серед оборонців знайшовся зрадник, який сповістив більшовиків про небезпеку. Тому перший їхній бронепоїзд зупинився перед мостом і почав обстрілювати українців з гармат. Два дні тривав нерівний бій, більшість оборонців загинули або дістали поранення. Скориставшись нічною темрявою, вцілілі козаки відступили, забравши поранених і по можливості загиблих своїх товаришів..... вістку про розгром сотні приніс в Іванків молодий гімназист, мабуть учасник бою, бо під кожушком у нього була закривавлена вишиванка. На запитання дружини одного з повстанців, де її чоловік, юнак відповів: «На дні Трубежа». ... учасники бою на Трубежі повторили подвиг героїв Крут."

Читати повністю >>>

хорошая идея предложена здесь -  http://events.i.ua/user/5990/2064/  - предлагаю наш метод
(по желанию, конечно, кто принимает данный мантрам) читать его сегодня
и завтра, можно даже до объявления результатов.. пусть каждый сам чувствует.
Работать с Пространством, очищая его и наполняя Любовью своих
Сердец!!!



~~~~~~~~~~~~~

так же, думаю, к месту будет и Великий Призыв:

Янукович назвав його "українським, російським поетом".

А хто таки, насправді, Антон Чехов?  

Партія регіонів, починаючи з 7 лютого 2010 року, намагатиметься дестабілізувати ситуацію в країні шляхом захоплення державних установ, в тому числі Кабінету Міністрів України.

Підтвердженням цього є інформація про те, що в санаторіях і готелях Києва та на його околицях розташувалося близько 2 тисяч молодиків приватних охоронних структур із східних регіонів України.

Відомо, що на 7 лютого буде доставлено ще близько 5 тисяч вищезгаданих осіб із Запоріжжя, Дніпропетровська, Черкас, Миколаєва, Харкова та Криму. Доставка молодчиків, їх харчування і перебування оплачуватиметься за рахунок коштів Партії регіонів.

Крім того, відомо, що чинний Президент країни Віктор Ющенко повністю обізнаний з таким розвитком подій і сприяє цій ситуації.

Викликає також питання інформація про те, що 6-7 лютого, які по всій країні є вихідними, для всіх працівників Секретаріату Президента України є робочими днями . Відомо, що саме в ці дні перед працівниками Секретаріату Президента поставлено завдання здати всі документи в архів або їх знищити.

http://www.tymoshenko.ua/uk/article/mxnca7v4

Дважды не-судимый проФФесор сидел в тюрьме. Один раз за... изнасилование. Теперь он - кандидат в Президенты - благодаря ВАЮ.

Девушки, вам нужен такой Президент?

Який шлях країни ви будете обирати 7 лютого 2010 року?