Группа исследователей задавала детям от 4 до 8 лет один и тот же вопрос:

"Что значит любовь?"





*
Когда моя бабушка заболела артритом,
она больше не могла нагибаться и красить ногти на ногах.
И мой дедушка постоянно делал это для нее,
даже тогда, когда у него самого руки заболели артритом.
Это любовь.
Ребекка, 6 лет




*
Любовь - это когда ты идешь куда-то поесть и
отдаешь кому-нибудь большую часть своей жареной картошки,
не заставляя его давать тебе что-то взамен.
Крисси, 6 лет



*
Любовь - это когда моя мама делает кофе папе,
и отхлебывает глоток, перед тем, как отдать ему чашку,
чтобы убедиться, что он вкусный.
Дэнни, 7 лет



*
Любовь - это когда твой щенок лижет тебе лицо,
даже после того как ты оставила его в одиночестве на весь день.
Мэри-Энн, 4 года



*
Любовь - это когда мама видит папу в туалете
и не думает, что это противно.
Марк, 6 лет



Ну, и наконец - автор Лео Баскаглиа однажды объяснил смысл этого опроса.
Целью его было найти самого заботливого ребенка.

Мне так нравится когда ты щуришься, это сводит меня с ума....
Ты мне нужен
Я хочу тебя видеть с искренней улыбкой, а вместо этого в твоих глазах застыла печаль. Я хочу, что б меня бросало в жар от твоих нежных рук, ласковых губ. Хочу, чтобы ты смотрел только в мою сторону, добивался искренне и романтично моей любви, а я бы парила в облаках от счастья.
Мне нравится, когда волосы твои в беспорядке, иногда даже торчком. Я мечтаю о ласковых поцелуях, от которых срывало бы голову. Я хочу засыпать и просыпаться лишь в твоих крепких, но в тоже время нежных и любимых руках. Мое сердце рвется на куски и обливаясь кровью, наполняется необъяснимой мукой, когда по твоему лицу проползает тоска. А как меня заводит твоя чудная, почти детская улыбка. Мне нравится блеск в твоих глазах, он кажется таким таинственным и полным желаний! И мне уже наверно не важно, что это все мечты. Дай, мой сладкий, мне немного помечтать!!! Я хочу понять, о чем твои мысли. Может тебе тоже очень плохо и чего-то не хватает. Так позови меня, разбуди от жестокой реальности. И я одарю тебя одного огромным теплом и любовью!!!
Я не могу без твоих милых, родных глазок!.. Они словно два прудика покрытые мраком, в которых мне так хочется утонуть. Я хочу любя теребить твои волосы, обвивать их своей женской любовью и теплотой. Не хочу и не могу смотреть на кого-то кроме тебя!!! Ты очень нужен мне!!! Мое сердце будет биться в бешеном ритме только рядом с тобой. Я хочу дуть тебе в глазки, и только от этого они будут закрываться, а ты вновь будешь щуриться для меня и подаришь мне свою улыбку, от которой такой мороз по спине. Ты придешь ко мне во сне, будешь долго и чудовищно нежно впиваться в мои губы и говорить, что слишком мало времени уделяешь мне!.. Будешь долго извиняться. Я хочу застынуть в твоих сладких объятиях, чтобы по твоей спине сползали мои обеспокоенные руки, мою шею покрывали твои легкие поцелуи. Чтобы и твои руки съезжали куда-нибудь, а я их поправляла, и за это бы ты тоже извинялся. Я постоянно хочу слышать твой голос и часами смотреть в твои глаза. Я хочу нежно кусать твои милые ушки и что-то в них шептать, чтобы ты от этого сходил с ума и смущенно улыбался. Я хочу, чтобы был счастливым, вместо тебя страдала я, если нужно!!! Поверь, я привыкла к боли, но не секунду не хочу, чтобы мучился ты!!! Я хочу быть твоим ангелочком хранителем или просто любимым малышом. Чтобы, когда мне было плохо, ты что-то напевал мне на ушко, а я обнимала крепко в ответ! Я хочу, чтобы руки наши сплетались в одно целое, сердца дышали в едином порыве страсти; был всегда рядом; не отрываясь сливаться губами (но может лишь отрываться, чтобы вновь раствориться в ласки поцелуя).

Знакомства... Встречи... Секс... А что потом?

Потом... Вы возвращаетесь в свой дом...

Невинное лицо... Пакет с едой.

И мило шепчете "единственной" - Я ТВОЙ!

Она же Вам и ужин, и постель,

И нежное "ждала я целый день",

И тапочки с газетой, и футбол,

И всяко-разно мечет Вам на стол...

Щебечет что-то...

Вдруг звонок простой - Вам СМС пришел.

И Вы, босой, идете на балкон и там в тиши

Читаете о том, как хороши

Сегодня были Вы - прям обалдеть!, -

Как было СУПЕР! Столько "раз" успеть

За малое количество минут....

За время то, пока Вас дома ждут!

И все бы хорошо... Но.... Ё-ма-Ё!!!

В руках то телефон.... не ВАШ!!...........................ЕЁ!

давайте поговорим какие бывают замечательные девушки ! Они любят нас мужчин, и мы становимся такими добрыми! кто не протим ПОГОВОРИМ

Как Вы признавались в любви ?

[ null ]

1. Головною метою українського націоналізму я визнаю зміцнення національного самовизнання українців, розвиток української культури і захист усього українського.
2.Я відкидаю усі силові методи боротьби окрім самозахисту. Невинна кров, пролита задля ідеї плюндрує саму ідею.
3.Я поважаю усі нації. Я не ставлю жодну націю вище за іншу.
4.Головними методами боротьби я визнаю культурні акції.
5.Я готовий стати до боротьби за Українську Державу, якщо це буде потрібно.
6.Я відкидаю культ особистостей. Поважаючи людей, що до нас боролися за Українську Державу, я розумію, що не можна переходити певної межі і створювати культ на основі постатей.
7.Я поважаю право людини на власну думку. Я поважаю інші політичні напрямки.
8.Я вважаю, що український націоналізм повинен керуватися передусім потребою українського народу.
9.За український народ я вважаю усіх мешканців України.
10.Я поважаю національні меньшини в Україні і ніколи не буду чинити перепон у їх культурному розвитку.
11.Я визнаю неможливість повного контролю усіх людей одним центром. Я визнаю шкідливість такої структури, бо людина повинна вчитися діяти за власним розумом. Я відкидаю тоталітаризм.

Взято звідси: http://upu.org.ua/

 Я люблю любить еще на дальних подступах, когда только начинаю раздевать женщину. Медленно расстегивать пуговички, когда кофточка или рубашечка расходится, показывая верхнюю часть груди - то, что обычно и так можно увидеть, но в таком вот контексте все воспринимается совсем по-другому, волнующе, возбуждающе, чарует, настраивает, заставляет сердце забиться сильнее в первый раз за эту встречу. Потом ворот расходится все шире, все больше площадь гладкой кожи, уже виден легкий подьем к грудям, уже меняется немного цвет - и все это я люблю, потому что это немного по-детски возбуждает, завлекает, зовет к дальнейшим действиям. А потом женщина поднимает руки, словно хочет, чтобы на нее надели наручники - это значит, что пора расстегнуть пуговички на рукавах и легким движением сбросить рубашку с плеч. Тогда сразу многое предстает взору: и плечи, и полускрытая бюстгалтером грудь, и животик, и руки. И все это я люблю увидеть разом, чтобы немного задохнуться от обилия впечатлений и нежности к женщине - обладательнице таких сокровищ.

 А еще я люблю с нежным восхищенным шепотом обнять дорогую (обязательно дорогую) за плечи, прижаться к полуобнаженной груди, торжественно расстегнуть бюстгалтер и, возвращаясь на свое место, потянуть за собой бретельки.

(из инета)

Така тема цікава... Всі про це думають. Любов до себе актуальна в будь-якому віці. Але, здається, кожна людина сприймає її по різному, по своєму...

Наприклад, в своєму дитинстві, я усвідомлював мою любов до себе через любов батьків до мене. Тобто, сам себе я любив точно так, як мене любили батькі. Ну, я не знаю, як це точніше пояснити... Одним словом, коли ругали - я себе ненавидів, коли пестили - був щасливим. Але тоді не я вирішував, який настрій у мене буде... Ці рішення я став приймати значно піздніше.

В молодшій школі я усвідомлював свою любов до себе... ніяк. Не було на це часу. Взагалі, мабуть це навіть добре, що я не забивав цим свою голову... Я був найменшим по віку та зрісту, найтовстішим та найогидно-бридкішим (як мені здавалось) з усіх хлопців в класі. І тому, щоб раптом не почати себе ненавидіти - я просто не зважав уваги взагалі ні на що, що стосувалось персонально мене - я жив тоді соціальним життям, налаштовував дружбу, у мене вже тоді було декілька компаній різних знайомих. І тоді я більше мімікрував (підлаштовувався під когось, вдягаючи різні маски), ніж замислювався над тим, чому я це роблю (-: 

Кажуть, діти в молодшому шкільному віці всі такі... не знаю. Я казатиму лише за себе та про себе. Як завжди (-: А там хто хоче, той хай і розбирається, де правда, де істина, що стосується кожного, а що не вписується в межі статистики.. 

В середній школі вже почались зміни... Я трішки підтягнувся, став підлітком більш-менш схожим на чоловічу особу... А ще і гормони в мені раненько заграли.. Чи то через перші малюнки еротичного плану, які в 1991 році стали наполоняти країни піст-радянського простіру... Чи просто час вже було мені відчути, що таке природні інстінкти... Я став дивитись на дівчат. І гадати, чому вони не дивляться на мене. Будь-які трюки від Карнегі не спрацьовували... Або спрацьовували не так. Або не так часто, як би мені хотілось... Власного шарму я не відчував.. Харізма? Ой, не знаю... Короче, із дівчатами складно було... 

Короче, в середній школі я вперше свідомо став себе ненавидіти. Охрестив невдахою і практично всі дії дівчат сприймав на свій рахунок... Бо коли себе ненавидіш, то здається, що весь світ так само тебе ненавидіт... Якщо сміються - то це з тебе злузують, а не просто чомусь радіють.. Якщо на тебе дивляться - то це щоб засмутити, а не через зацікавленість... І таке далі... Ось тоді я себе довго-довго ненавидів... Від моєї ненависті від себе я покрився вугрями, я відокремився від друзів, почав часто сваритись із батьками, коли вони у мене питали про щось, хоч частково пов'язане із дівчатами... 

Компліменти - це ліки... точно. Хай там як завгодно кажуть, але те що приємно чути, те що підіймає настрій, додає яскравих радісних фарб до життя - це все лікує будь-яку депресію або заморочення. Головне - знайти потрібну концентрацію. І моя мати знайшла (-: Десь коли мені було 14... або 15... я нарешті порозумівся із собою і всім світом відразу.

Після школи я довгий час був впевненим в собі щасливим хлопцем. Дівчата мене любили... У мене їх було багато... О! Я справді міг вишуковувати їх в шеренги, ставити перед дверима в черги... Без перебільшень... Але це не моє... Я так і не став бабником. Спробував - результат не сподобався... Чисто психологічно не приємлю полігамію. Але спробував, щоб про це собі дізнатись. Трішки жалкую... Але іноді за життєвий досвід приходиться сплачувати чимось.

Всіх дівчат, із якими я мав щось інтимне, і досі можна перерахувати на пальцях... не розуваючись...(-: Декілька з них і досі мої близькі подруги, не дивлячись на те, що в особистому плані із стосунками нічого не вийшло.

І ще, до періоду "ДО" можна додати, що я так і не навчився любити себе повністю тоді... і за це сплатив великою ціною... як по часу, так і по здоров'ю...

Але про це піздніше. І так вже багато літер вийшло.

А ще хочеться написати про період "ПІСЛЯ".

---

Вперше зі шкільного віку я розродилася на вірш... (якщо це можна так назвати)))

Не для мене даруєш ти квіти,
не про мене твої ніжні сни,
не для мене співаєш сонети
і даруєш серпанки весни...
Зараз я усвідомити мушу
древні істини якось собі,
не дарма ж дарувала я душу,
не зважала, чи вартий, чи ні...
І тому не триматиму злості
я на тебе й твою нову суть,
я бажаю тобі тільки щастя,
знай - кохала, про це не забудь!
Я ж про це шкодувати не буду,
бо кохання - святе почуття,
заховаю 'го глибоко в душу
й пронесу промінець крізь життя.
Він пригріє мене в лиху днину
і згадаю я десь крізь роки,
як любила незтямно Людину
це найкраще, що є у житті.

     Поцелуй длиною в вечность, Строю к тебе мосты, Знаю, ты слышишь, Хочу к тебе ближе, Где ты?! Половины, части света, Так похожи на две части луны, Сложно реально, Давай виртуально, Интернеты! Поцелуй, поцелуй мой к тебе, Летит на край света снегом декабря. Поцелуй, поцелуй мой к тебе, Летит, лови, храни, Не забывай что я, С тобой любовь моя! Поцелуй длиною в вечность, Между осенью и весной, Так между прочим, В три часа ночи, С тобой! Половины, части света, Твои новости мне б, твои сны, Сложно реально, Давай виртуально, Интернеты! Поцелуй, поцелуй мой к тебе, Летит на край света снегом декабря. Поцелуй, поцелуй мой к тебе, Летит, лови, храни, Не забывай что я, С тобой любовь моя! Поцелуй, поцелуй мой к тебе, Летит на край света снегом декабря. Снегом декабря! Поцелуй, поцелуй мой к тебе, Летит, лови, храни, Не забывай что я, С тобой любовь моя! Любовь моя! С тобой любовь моя! Любовь моя! С тобой любовь моя! П.С. Я знаю что Витас мало кому мягко сказать "Нравится")) но дайте шанс этой песне, мне слова понравились.