продовження "Де б мені ще станцювати...Як хто...захоче." http://blog.i.ua/community/2051/412743/

Ой, дівчаточка-дівчата...чорняві та русяві...
А куди ж там подівались кралечки біляві????...
Чи то спали, чи гуляли...часу не барили...
Без варенечків смачненьких голови крутили?
                                                                                   iris777

А білявочки в намисті... Очами стріляли...
Мені голову кружляли... Спати не давали.
А вони такі гарячі... А вуста солодкі...
Вже не можу тут співати... піду ... до молодки.
Може трохи приголубить... буде цінувати.
Я ж її такую милу... буду цілувати.
А якщо дасть пообідать ... та й ще заспіває.
Буду я її кохати -добру душу має
                                                                                 Master

                          Україночка
ОЙ Я ДОБРА ГОСПОДИНЯ, ВМІЮ ВИШИВАТИ.
І ВАРЕНИКИ ВАРИТИ, І БІЛИЗНУ ПРАТИ.
ТА НЕ ТІЛЬКИ Я ДО ДІЛА МАЮ ТАКУ ВДАЧУ!
ЯК ЗАХОЧУ - ЗАСПІВАЮ, А СХОЧУ - ЗАПЛАЧУ!
РІСТ У МЕНЕ НЕВЕЛИЧКИЙ, ЧОРНІ БРОВЕНЯТА,
СИНІ ОЧІ, ЯК ОЗЕРЦЯ, ЩЕ Й НОСИК КИРПАТИЙ!
ТО Ж ПАРУБКИ НАЧУВАЙТЕСЬ, БО НА ВЕЧОРНИЦЯХ,
ЯК ПІДУ З ВАМИ У ТАНЕЦЬ, ТОЙ НЕ ЗУПИНИТЬСЯ!
ГОРЕ БУДЕ НОГАМ ВАШИМ, А МЕНІ - ТО ВТІХА,
БО ДО ТАНЦЮ Я ТАК ЗВИКЛА, ЯК ДО ХАТИ СТРІХА!
ОТ ТАКА Я УКРАЇНКА - ГОРДА ТА ВЕСЕЛА!
І ТАКИХ ДІВЧАТОК МАЮТЬ І МІСТА І СЕЛА!!!
                                                                                вітка  http://blog.i.ua/user/2511145/411886/

Ой, я добру дівчононьку...Ой, колись... зустрів... я.
Була в гарній вона сукні...Та така вже мила.
А мені як посміхнулась...Ото задивився.
Своє серце там зоставив...Та й не забарився.
А зі мною пішла в танок...Вогонь... а не дівка.
Скрипка ... та й не поспівала... Одна лиш ... сопілка.
А чоботями , як стукне...Куди той Руслані...
Цілий вік би танцював там...Такі дівки гарні.
Ой які там всі чарівні ...Чорні та русяві...
Ой які там господині... Які очі мають.
Я вареників поїв би... Та не частували...
Я б горілочки... попив би...Та не наливали.
А прокинувся ...та й думку... Став собі гадати...
Де б ще знову...опинитись... Де б помандрувати.
А сопілка душу крає... А скрипка... регоче.
Де б мені ще станцювати... Як хто ... захоче.
                                                                                  Master

Літературно– музичний вечір відбувся у відомій львівській кавярні "МУЗІ" у неділю 7 лютого 2010 року.
Прихильники співаної поезії та римованого слова не тільки посиділи, але
й постояли в затишному кафе з філіжанкою кави, представляючи власну
творчість, поринаючи в мелодії пісень та слів.[ далі ББ (багато букв) ]

Диптих

Удвох

Коханий, ближче! Так!.. Торкнися!

Мій шал з твоїм вогнем – зіткнися!

Поринь! Все глибше…Твоє тіло

В мені… Тримайся! Шквал! Цунамі!

Химера? Сон? Невже це з нами?!

______________________________

Удвох - Ми - Всесвіт! Полетіли!..

 

Ти

Ледь-ледь з гірчинкою духмяна кава.

Солодкий шоколад - він тане на вустах.

Медовий персик, що стікає соком.

Жар невгасимий - суміш прянощів зі Сходу…

Мої ти насолода й біль, кохана!

17.02.2010

Copyright © Stepans’ka Marina (SMG) All rights reserved

   Третя за рахунком творча зустріч в ГО «Разом» (http://www.together.lviv.ua/) набула вже того рівня душевної щирості та розкутості, відвертого дружнього спілкування, що навіть не спадало на думку про тільки початок справи, а навпаки здавалось природнім це споріднене товариство, це відчуття, наче ми завжди були разом!
   Назва зустрічі «Український лев» символізувала спорідненість міста Лева з темою вечора, яка була присвячена відзначенню 75-річчя дати народження видатного українського поета Василя Симоненка, що так передчасно пішов на злеті своїх творчих можливостей з життя у віці 28 років, але залишив невмирущу пам'ять своїми геніальними творами. Василь Симоненко коротко перебував у Львові, але полишився у ньому навічно, особливо своїм знаменитим віршем «Український лев» про це славне місто. У 70-80 роки у Львові навіть існував своєрідний напівлегальний культ Василя Симонека, бо на відміну від суворо забороненого Василя Стуса, використання поезій Симонека не вважалась криміналом, але їх зміст був дуже і дуже надихаючим для патріотів України в умовах тоталітарного режиму.[ далі ББ ]

поети не мають статі
лише недолугі випуклини слів на тілі,
як вторинні статеві ознаки
багаторічний заріст вражень,
яких ніяк не вдається виповісти
зголити його чи лишити для шарму?
бородатий Гемінгвей упольовує свою смерть —
ліниву левицю у заламаній траєкторії польоту
вона падає на нього стрімко і важко,
як тропічна злива після довгої посухи
скільки ж він мусив чекати її,
спраглий, зачаєний,
годуючи власною кров’ю москітів буденності?!
зрештою, хто кого мусить чекати
в цьому неписаному кодексі екзистенції,
хто кого упольовує?
поети не мають статі
гермафродити самотності
незрозуміло прагнучи щоразу іншого Іншого,
народжують в муках тільки самих себе,
вкотре повторених
повторення повторення
repeatе please
повторення повторення
як вирватися із цих хула-хупів тілесної визначеності?
погоджуючи в собі відмінності
згладжуючи геніталії
все буде гладко, Гемінгвею,
без жодної зачіпки
перейдено останні рубікони самоідентифікації
розрубано гордієві вузли взаємних зобов’язань
відпущено згори сізіфів камінь життя
геніальність не має статі
лише роз’ятрене від крику горло
поміж ногами

Янукович назвав його "українським, російським поетом".

А хто таки, насправді, Антон Чехов?  

Відпусти мене, не муч і не тримай
І не прив"язуй знов мене до себе,
І рештки спогадів і почуттів розмай
На вітрі в полі, хай летять у небо...

Не можеш бути ти навіки мій,
І не твоя я вже давно, хоч і з тобою...
Розбилось дзеркало тих наших мрій,
І небо плаче за вікном холодною грозою.

Дай сил мені забути й діла йти,
І бути знов коханою, п"янкою,
І почуття й довіру знову берегти,
Але вже з іншим, але не з тобою...

Бо хочу бути я щасливою, і знаю я,
Що день такий настане зовсім скоро
Із неба буде литись зливою вода,
А я пірну в п"янке кохання море....

                                                   навеяло http://blog.i.ua/community/53/397408/

Каламбуры в синем море замороченных мозгов

Вы готовы? – Мы готовы, каждый сам себе готов

Поломаем самолёты, танки все разворотим

Капитаны - идиоты, генерал – вообще кретин

Турбомода, крематорий, карапузы, анальгин

Фейерверки, зажигаем, корабли плывут в туман

Под забором - алкоголик, за забором - наркоман

Крокодилы, бегемоты, обезьяны, бугаи

Наш народ – большой, широкий

Много нас здесь на земли

Ржачь стоит за белой стенкой, там ругают колобка

Он, собака, обкурился и сожрал всего быка

Не оставил крокодилу, Гена очень осерчал.

Выбил Чебурашке зубы, и по морде настучал

Шапокляку раздавили – переехали катком

Буратину засверлили и облили кипятком,

А незнайка с Артемоном порно начали снимать

Извратились над Мальвиной и пошли Пъеро долбать

Задолбали черепаху, задолбали знахаря

Набухались и по пьяни завалили глухаря

Папа Карло рассердился и купил бензопилу

Завалил и Артемона и Незнайку поутру

Карлсон выпил самогону и турбину нацепил

Он теперь, бля,  реактивный - тупорылый эмбицил

Мчит по крышам за малышем и кричит - «парам бурум,

Я мохнатый волосатый в меру-упитанный летун,

Что мне снег, что мне зной, что мне дождик проливной!

Я летаю на турбине, и малыш всегда со мной»

А потом догнался ширкой, и на север полетел

Думал просто так стошнило – оказалось залетел J

Мишки гамми прискакали, и решили залудить

Магазин обворовали и пошли витрины бить

Дядя Стёпа рассердился- « чё за хрень в моём районе?»

Проламал медведям башни и закрылся в SPA салоне

Дальше – лучше, карусели, на которых Гримм весели

И писали свои сказки, после пива песни пели

Рисовали натюрморты о неведомых краях

Рядом Моцарт , мисье Гоголь и конечно мистер Бах

Все сидели водку пили, упражнялися в словах

Первым начал дядя Гоголь –« Однажды в студёную зимнюю пору,

Я из лесу вышел» и тут резкий стоп,

Прервал его Моцарт игрой на органе…..

и недопитый напиток «NON STOP»

Пока эти пили, лудили, бухали

Горыныч с ягою в бутылку играли

И доигрались – до секса дошло,

И тут на бабулю прозренье взошло

-«Что ж я Горынычу падле дала?

Что же я из ума выжилА ?

Теперь горынят мне придётся рожать,

вот так залетела в бутылку поиграть»

Короче отлично прошёл Новый Год

Оторвался на славу бессмертный народ.

У всех бодунище, корявые рожи.

А Карлсон всё блюёт…

Никогда не попустит, похоже…

Happy End