Наталка Криничанка
Вважаю, треба частіше звертатися до українських пісень. Їх мільйони, незаслужено забутих, недоспіваних.
Фантазія травневих ночей
Слова і музика Володимир Івасюк
У ночи травневі наснилась мені
Моя добра зірка.
І світ весь засяяв, і стало в душі
Так радісно, так зірно.
Здається , вийшов в мої дні весняні
Бентежний неспокій.
І всюди святково на рідній землі
Дзвенять мої кроки.
Приспів:
Мабуть, в житті призначено
Шукати всім зорю ясну
І нести її в очах і снах
В свою заповітну далину.
Минають роки і зростають в мені
І радість і муки ...
Піднімусь угору і зірку візьму
Схвильовано в руки.
Мов долю жадану її понесу
У дім свій зелений —
Хай щедро осяє всі думи мої
І щастя пісенне.
Приспів:
Мабуть, в житті призначено
Шукати всім зорю ясну
І нести її в очах і снах
В свою заповітну далину.
Пісня
— Ой не світи, місяченьку, та й на мій перелаз, (Тричі)
Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоч раз!
— Ой не світи, місяченьку, та й на мій перелаз,
Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоч раз!
Був я, був я, дівчинонько, у твоєму саду,
Чув я, чув я, ти присягалась другому козаку.
Більш не прийду я до тебе, нехай хтось інший йде,
Є у мене люба дівчина, вона мене жде.
— Ой якби я крила мала ще й солов’я очі,
Я б до тебе прилетіла серед опівночі.
Я б до тебе прилетіла, до серця припала,
Я би тобі, мій миленький, всю правду сказала.
Я б до тебе прилетіла, до серця припала,
Я би тобі, мій миленький, всю правду сказала.
Як з тобою зустрічались, сухі дуби цвіли,
А як стали розлучатись, зелені пов’яли.
— Ой не світи, місяченьку, та й на той перелаз,
Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоч раз!
— Ой не світи, місяченьку, та й на той перелаз,
Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоч раз!
— Ой не світи, місяченьку, та й на той перелаз,
Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоч раз!
(правка: зміна "вороженьків" на "окупантів". Моя. Білотур)
ходою
Йде січове військо
Та співає стиха:
Як поборем окупантів,
Не буде в нас лиха.
Як поборем окупантів,
Не буде в нас лиха.
Йде січове військо
в боротьбу кроваву:
Як поборем окупантів,
Добудемо славу.
Як поборем окупантів,
Добудемо славу.
Йде січове військо,
Пісня степом лине:
Як поборем окупантів,
Слава не загине.
Як поборем окупантів,
Слава не
загине.
https://www.youtube.com/watch?v=dBZViLcf3q0
Україна переможе! Але кожне слово кожного українця, кожна дія кожного українця, кожна думка кожного українця має до того долучитися. Пам'ятаймо! Не про нас, українців мова. Ми мусимо затулити собою і нашими олігархами чорну дірку, яка бажає ковтнути світ! Повторюється рік 1939, коли Сталін організував Другу Світову війну. Гітлер був лише маріонеткою, аби дати Сересерії привід звільнити Світ. Адольф все зрозумів, але пізно, і почав війну з Сересерією не з власної волі. Просто він намагався відтягнути власну смерть, бо не горів бажанням застрелитися у 1941. Можливо, це можуть зрозуміти лише полонені в АТО українські вояки, особливо ті, що вже ніколи не побачать рідних. Бо вони знали на що йшли! Вони наймужніші і наймудріші серед мешканців. Герої не вмирають!
Слава Україні!
Героям слава!