хочу сюда!
 

Лелечка

39 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 39-45 лет

Заметки с меткой «українська»

Розмова про мову

- Те що ти пишеш, це однаково як рисунок на крилах метелика, або як прапор, за яким тебе впізнають СВОЇ.

- Ті помилки у моєму тексті так очевидні були, але я їх не помітила, тому що голова звикла думати під іншою мовою. Але я працюю над собою.

- Хотів би застерегти. Ця "праця над собою" спрацює, якщо людина не ламає (!) себе, а її веде любов, приязнь, а, можливо, й антиподи цих понять. Це все й визначає. А далі людина має волевиявлення, що пустити до себе, чому віддатися.
Помилки будуть та вони не повинні засмучувати Тебе.
А раніше писала вірші українською?

- Так я писала раніше вірші. Тільки усе життя писала російською. Це мої дебюти українською йдуть. Чесно кажучі, я і не знала що в мене вийде. Но я зрозуміла, коли відчуваєш серцем... серцю все одно якою мовою казати. 
Я задоволена. Я і не сподівалася на те, що в мене вийде. Це якась майже магія для мене. 



Sisyphus та alt-code.

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/  для тих хто сумнівається як казати українською.

Василь Сухомлинський про предмет української мови...

...першим до нас приходить слово. З колисковою материнською піснею, тихо казкою, доброю ласкою. Які дивні перші двоскладові слова! А потім назі знання зі словесності поширюються. Дитина, яка зіп'ялася на ноги, пізнає за день десятки нових слів. Співучих і красивих! І з кожним словом світ ширшає, розкриває свої принадні обрії... Світ, мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова..
Збагачені словом, ми приходимо до школи. І за допомогою його пізнаємо таємничість і складність всіх інших наук.. Від того, наскільки ми озброєні словом, залежитьнабуття нами знань з історії, географії, біології, фізики, хімії, математики. Отже, словесність - початок всіх наук.
Слово увійшло в моє серце, в усе моє єство, воно стало моєю душею. Слово полонило мене, я став його поборником, носієм, слугою. І я буду нести його все своє життя, як прапор, як зброю. Так, я словесник. І вважаю: найголовніше завдання учителя мови і літератури в тому, щоб за допомогою слова не тільки відкривати дітям світ краси й радості... Слово стало для мене формою власного виявлення душі, як людини і вчителя. Цьому я хочу присвятити все своє життя.

Хто автор пісні - При долині кущ калини

Ми вважаємо що пісня «При долині кущ калини» має українське походження. Якщо аналізувати цю пісню, то вона дуже подібна до українських пісень. Калина це символ життя, здоров'я, благополуччя. У нас  з калиною поєднують красу дівчини. Кажуть:  розцвіла дівка як калина. Калина це також символ свободи, в гімні Січових Стрільців «Ой у лузі червона калина»  співають:

    Ой у лузі червона калина похилилася,
    Чогось наша славна Україна зажурилася,
    А ми тую червону калину підіймемо.
    А ми нашу славну Україну розвеселимо

Насправді вірш до пісні «При долині кущ калини» написала  росіянка  Матрона Смірнова у 1979  році.

    Над полями ветер бродит.
    Песню теплую поет.
    При долине на свободе,
    Куст калиновый цветет.
    Ветер вьется над долиной.
    В речке плещется вода:
    - Ты скажи, скажи, калина,
    Как попала ты сюда?
    - В рощу прошлого весною
    Бравый парень прискакал.
    Любовался долго мною.
    А потом с собою взял.
    Обещал меня, калину,
    Посадить в своем саду
    - Не довез до дома, кинул.
    Верно, думал - пропаду.
    Я за землю ухватилась,
    Встала на наги сваи,
    Навсегда здесь поселилась,
    Здесь река и, соловьи…
    Ты меня, голубчик-ветер,
    Не считай за сироту.
    Надо мною солнце светит,
    Я по- прежнему цвету.

Анатолій Пащенко, написав музику до вірша пані Матрони, хто перекладав і редектував текст вірша точно не знаю. Завдяки пану Анатолію, пісню на початку дев'яностих років вперше виконав гурт Краяни і вона поширилась в народі. Пісня вразила українців, так як калина це наш український символ  і стала популярною в народі.  Пісня розповідає про дівчину, яка пережила невдале кохання, не дивлячись на розлучення дівчина змогла вижити і як калина розцвісти. 





Три тисячі років йде наша війна - Українська пісня

Текст пісні Три тисячі років йде наша війна. Смерть першими ліпших ховає. Хто вижив в бою, тих чекає тюрма -- Вже більше невинних немає. Приспів: Ми впали в бою, ми були молоді. Моліться за нас, ще живі вороги. Ми зброю свою заповіли тобі -- Ти вражою кров'ю її окропи. На сорок день вип'єм, освятим ножі, Освятим напалм, хай ясніше горить. Хай спалить міста, міністерства, суди -- Ще тисячі років тривати війні. Приспів: Ми впали в бою, ми були молоді. Моліться за нас, ще живі вороги. Ми зброю свою заповіли тобі -- Ти вражою кров'ю її окропи.

Пісня про Олексу Добуша - Гаєм гаєм зелененьким

Олекса Довбуш народився  в селі Печеніжин у 1700 року, народний герой, керівник народних повстанців - опришків у 1738—1745 роках. Постання опришків  відбувалось в  Галичині і оспіване в багатьох піснях і легендах.

 Очолюваний Довбушом загін мав чисельність від 30 до 50 чоловік. Загін займався набігами на поміщиків  і в них відбирав майно і роздавали бідним, тому цей рух був підтриманий місцевим селянством.

Загін Довбуша діяв вісім років - аж до його смерті. Про силу його загону свідчить один промовистий факт: головнокомандувач усієї Польщі Йосиф Потоцький вирушив сам на Гуцульщину на чолі двох із половиною тисяч вояків на придушення повстанського руху. Горами постійно нишпорив загін полковника Пшелуського зі 150 вояками, який роками вистежував Довбуша. Співвідношення військових сил було один до сотні.  Не дивлячись  на таку силу  Довбушу  удавалось уникати прямих сутичок з військами  і з’являвся у найнесподіваніших місцях не тільки Івано Франківщини, Буковині, Закарпатті чи Львівщині, а й навіть Тернопільщині.

Загинув Олекса Довбуш від рук чоловіка своєї коханки.  Олексу Довбуша  24 серпня 1745 року застрелив  Штефан в селі Космачі.  За іншою версією Штефан застрелив  Довбуша коли той  у ночі намагався зайти в його хату.

Пісня «Ой під гаєм зелененьким»  була записана  в 1908 р. від Івана Синютовича з села Зелена, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Надруковано було пісню в етнографічному збірнику «Народні оповідання про опришків».   Збірник  було видано Науковим товариством  імені Шевченка», т. XXVI, Львів, 1910 році, стор. 44—45.




Чуєш мій друже славний юначе

Слова: Олена Теліга Музика: Тарас Компаніченко Виконує: Тарас Компаніченко Текст пісні - Ми сміло в бій підем Чуєш, мій друже, славний юначе, Як Україна стогне і плаче? З півночі чорна постає хмара, Рикає хижо московська навала. Приспів: Ми сміло в бій підем за Русь Святую І як один проллєм кров молодую. Ми сміло в бій підем за Україну І голови складем за Землю Рідну. Ворог лукавий йде на Вкраїну, Щоб обернути Край Наш в руїну. Лава до лави станьмо, як криця, На герць кривавий з ворогом биться. Приспів. Сміло до бою, брате, рушаймо, Землі Святої врагу не даймо. Жереб щасливий за Край вмирати, А не в кайданах вік звікувати.

Приспів.


Рушив поїзд в далеку дорогу




Українська пісня Слова: Володимир Сосюра Виконує : Козаки Рушив поїзд в далеку дорогу Сколихнувся вагон, і помчав Я останній вже раз подивився На все те, що так вірно кохав (ост 2 рядки – 2) Ти сумна на пероні стояла Вітер кучері твої колихав На очах в тебе сльози бриніли Ти ридала, я важко зітхав Прощавай моя люба дівчино Бо я їду в далекі краї І не раз я напевно згадаю, Твоє личко і очі сумні (ост 2 рядки – 2) Сколихнувся той поїзд в останнє, Пригадалися знову мені Звук гітари у місячні ночі Поцілунки гарячі твої (ост 2 рядки – 2) Рушив поїзд в далеку дорогу Сколихнувся вагон, і помчав Я останній вже раз подивився На все те, що так вірно кохав (ост 2 рядки – 2)

Свято Івана Купала - Музика

Гарна музика   boyan Свято Івана Купала - Українська Музика


Страницы:
1
2
3
4
6
предыдущая
следующая