хочу сюди!
 

Анна

37 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 25-55 років

Замітки з міткою «політика»

Трошки статистики


Адептам секти зубожіння присвячується


Через два тижні стане відомо, хто буде наступним президентом України. Восени в країні відбудуться парламентські вибори, після цього зміниться склад Кабінету міністрів. Тому зараз дуже доречно підбивати підсумки останніх п'яти років розвитку України. Сьогодні «Слово і Діло» проаналізувало, як змінилися економічні показники за 2014-2018 роки.

Золотий резерв України (який грає роль антикризового запасу та стабілізації курсу національної валюти) в 2014 році становив лише 7,5 млрд дол., а вже наступного року зріс більш ніж на 76% – до 13,3 млрд дол. У 2016 році ЗВР України становили 15,5 млрд дол., у 2017-му – 18,8 млрд дол., а минулого року – 20,8 млрд дол.

ВВП на душу населення України в 2014 році становив 35,8 тис. грн, у 2015 році зріс до 46,2 тис., у 2016-му – до 55,9 тис., у 2017-му – до 70,2 тис., у 2018-м – до 84,2 тис.

Ситуація з інфляцією в Україні хоча й не ідеальна, але все ж покращилася. У 2014 році в країні інфляція була на рівні 24,9%, в 2015 році її рівень злетів до 43,3%. Відтоді ситуація стабілізувалася, минулого року інфляція склала 9,8%.

Цікава ситуація виходить з надходженням прямих іноземних інвестицій в Україну. Пік надходжень припав на 2015-2016 роки – 4,3 млрд дол. і 4,4 млрд дол. відповідно, але вже в 2017 році надходження впали майже вдвічі – до 2,5 млрд дол. (це рівень 2014 року). Станом на минулий рік цей показник склав 2,9 млрд дол.

З 2014 року в Україні сповільнилася інфляція, зріс ВВП на душу населення, але надходження іноземних інвестицій повернулося до колишніх показників.

Нагадаємо, Світовий банк констатує зниження рівня бідності в Україні, розрахованого за методологією банку.

Слово і діло

Часть 4. Из серии "Почему Порошенко"

Щоб мене не звинувачували в розповсюдженні постів з ФБ (мій пост там не рахується, бо він мій), я зробила отаку невеличку вибірку фоточок з Гугла. А почалося все з новини "Володимир Зеленський поплавав в басейні". І тут мені щось здалося знайомим і я таки набрала запит.
А тепер от що в мене вийшло





Потім ще...



Потім ще ...



Ну я думаю, що можна ще знайти Вови бігають, Вови моляться...

Тепер чекаємо серію фоток "Вова на рибалці з Кошовим" і "Вова цілує дітей"

Ну і поведінку "нашого" Володі на переговорах вже всі зацінили? А вона така, як і в ненашого і називається "Хоч всеруся, та не покорюся" або "Хочу, щоб було по моєму, бо умови диктую я" . Той Вова з реальних пітерських пацанів і наш теж свій в дошку. Зріст порівнювати не буду, це тут ні до чого. Але на екрані вони виглядатимуть на всі сто. 
Люди проковтнули наживку на "простого хлопця", тепер аби не вдавитися.

Але якщо ви думаєте, що наш такий самий крутий як той і наш буде на рівних з тим, то не тіште себе надіями. 

P.S. Пишу про політику, бо мені болить. Пишу сама, інфу шукаю сама, думаю сама.
P.P.S Забула написати, що всіх люблю.

Вибори всіх розсварять

Вибори всіх розсварять. Дуже нагадує нещодавній відбір на пісенний конкурс "Євробачення", який розділив аудиторію на два протиборні табори. Та й було б наївно вважати, що вибори президента будуть менш запеклими, ніж музичнний конкурс.
А оскільки в будь-якому разі будуть переможець і переможений, то все одно будуть незадоволені. Цікавить, як уживатись будете?

Часть 1. Из серии "Почему Порошенко"

Быть вне политики никак не получается. Поэтому вы будете вынуждены либо читать эту серию моих заметок либо разочаруетесь во мне. Выбор тех, кто голосует за Зеленского, я понимаю и никого оскорблять не собираюсь. Я просто пытаюсь обосновать свой выбор. Отвечать на камы не буду, все свои аргументы напишу в заметках.

Навеяло http://blog.i.ua/user/8088198/2277957/#p1
Броварская школа N1 до недавнего времени имела вид довольно неприглядный: туалет на улице, двери и окна покрыты в 48 слоёв разной краской, полы ходили ходуном, были случаи обвала потолков и все в этом духе. Картина плачевная. Именно из-за этого о школе N1 ходили плохие разговоры и учились в ней в основном те, кому все равно где учиться. Я сама когда-то старшего ребенка перевела в другую школу в центре города.
Деньги родители сдавали всегда, то на окна, то на шторы, то на обои, то еще на разную хрень, но особых изменений почему-то не было. Сначала поменялся директор, изменения начались. Молодая директрисса очень старалась, но слепить что-то из говна и палок не очень выходило.
И вот года 3-4 назад случилось чудо. В школе ( ЧИТАТЬ  ВСЁ ) отремонтировали спортзал, актовый зал, поменяли все!!! окна, поменяли все!!! двери, поменяли полы, сделали потолки, укомплектовали компами класс информатики, переоборудовали пару бывших ленинских комнат в классы, сделали шикарные туалеты, поменяли технику на кухне, сделали два!!! стадиона на улице, положили асфальт, заштукатурили и утеплили школу снаружи...ну и пару тыщ мелочей.  Дохрена правда?! Почему этого не делалось раньше? Деньги на школы выделялись наверное, но  не доходили или не выделялись совсем, я не знаю. Но точно знаю, что сейчас на родительских собраниях перед нами отчитываются за каждую копейку. Мы в любую секунду можем узнать любую инфу и никто нам за это в лоб не даст. Изменения меня очень удивляют и радуют. Среднего сына я уже переводить в другую школу не планирую. Ну и, как показатель, теперь в нашей школе учатся в две смены и много детей из центра города. Может кто-то скажет, что это общая тенденция с количеством детей, но я отвечу, что нет. В нашу школу раньше никто отдавать детей не хотел.

Так было:

А так стало:

P.S. Давайте оставаться людьми и не использовать аргументы "сам дурак". В камах прошу сильно не гадить, так как я человек с тонкой душевной организацией.

  

Люди бідкаються


20%, 4 голоси

80%, 16 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Вибрали...

Така істерія про вибори, що треба й собі щось написати. А то все обговорюю у інших. Чесно кажучи, дивує упертість порохоботів. Мовляв, майже всі кандидати — проросійські. Кацапи теж наче в паралельному світі — хоча у них протилежна(!) крайність: теревенять, що на цих президентських виборах не було жодного проросійського кандидата. Думаю, що не праві і ті, і інші. Проте переконувати марно. Тим паче, холівари ні до чого хорошого не приведуть. Давайте краще проаналізуємо, чому так вийшло? А все просто! 1) Виборці голосували не ЗА, а ПРОТИ. Проти невиконаних передвиборчих обіцянок. Проти кумовства і просування своїх людей у владні структури. Проти імітації боротьби з корупцією. Проти олігархату. 2) Поведінка і манера передвиборчої агітації — поливання помиями всіх(!) конкурентів — це, як мінімум, неетично. Причому, безпідставна. А чим сильніша дія — тим сильніша протидія. Так і довибиралися.

Серед оточення було багато за Гриценка. Його політичну програму хвалили на Суспільному радіо/ТБ. Однак у нього не було шансів. І це теж вагомий фактор, який вплинув на саме такий розклад. Вибирали з тих, хто мав велику підтримку. Хоча, порохоботи набігли б і у разі проходження до другого туру Гриценка, Смішка — та кого завгодно.

Хоча, попереду ще другий тур. І є час подумати, що краще, або що гірше — брехлива стабільність, або невизначеність. Як писав раніше — і те, і друге — страшно. Але все одно вибирати когось треба.

Ну і від президента не все залежить (якщо не буде узурпувати владу). Без своєї політсили в парламенті президент буде недієздатним. Тут вже інші ризики. Хоча, парламентські кризи й так періодично відбуваються. Одним словом, я б не драматизував. Й так, хто хотів, або міг, вже давно здристонув закордон.

Перед виборами

Вчора на політичні дебати на Суспільному не прийшов жоден з лідерів передвиборчих перегонів. Двоє віддали перевагу своїм телеканалам. Інший кандидат — концерт. Робіть висновки, панове. Плювать вони на нас хотіли.

Сподівався, що хоч сьогодні не буде політичної реклами! Ну, так мало би бути по логіці. Але... але. Зранку в поштових скриньках було порожньо, а опівдні хтось підкинув листівки на підтримку одного з кандидатів.

Щоб совість на президентських виборах була чистою

Скільки писав роздумів про нинішні президентські вибори! Розмірковував над кандидатами, дивувався кількості претендентів. Тепер найголовніше питання — чим керуватися при виборі? А тут все просто! Щоб совість на президентських виборах була чистою, голосуйте за завідомо непрохідного кандидата (звичайно, окрім антидержавних). Таким чином ви знімаєте з себе відповідальність, бо обраний вами кандидат не пройде до другого туру. Совість не буде гризти за те, що вибирали непрохідного. Та й можна себе втішати (щоб ще більше себе запевнити), що обраний кандидант був/була б достойним президентом, якби переміг.
Шкода, що в другому турі доведеться обирати «найменше з зол». Хоча на другий тур можна і не піти.

Можливо, підхід не надто правильний, проте логічний — треба голосувати ЗА когось, а не ПРОТИ. До речі, Порох свою передвиборчу агітацію проводить не за себе, а проти інших кандидатів.
В 2009му вже вибирали «найменше з зол» і до чого це привело? Нагадаю: голосували проти інфантильного Юща - вибрали Яника. Повторення подібного нам не треба.