Однажды человек пришел к Будде и плюнул ему в лицо. Будда вытер лицо и спросил:
— Это все, или ты хочешь чего-нибудь еще?  Ананда все видел и, естественно, пришел в ярость. Он вскочил и, кипя злостью, воскликнул:
— Учитель, только позволь мне и я покажу ему! Его нужно наказать!
— Ананда, ты стал саньясином, но постоянно забываешь об этом, — ответил Будда. — Этот бедняга итак слишком много страдал. Ты только посмотри на его лицо, на его глаза, налитые кровью! Наверняка он не спал всю ночь и терзался, прежде чем решиться на такой поступок. Плевок в меня — это исход этого безумия. Это может стать освобождением! Будь сострадательным к нему. Ты можешь убить его и стать Таким же безумным, как и он!
Человек слышал весь диалог. Он был смущен и задачей. Реакция Будды была полной неожиданностью для него. Он хотел унизить, оскорбить Будду, но, потерпев неудачу, почувствовал себя униженным. Это было так неожиданно — любовь и сострадание, проявленные Буддой! Будда сказал ему:
—- Пойди домой и отдохни. Ты плохо выглядишь. Ты уже достаточно наказал себя. Забудь об этом происшествии; оно не причинило мне вреда. Это тело состоит из пыли. Рано или поздно оно превратится в пыль и по нему будут ходить люди. Они будут плевать на него; с ним произойдет множество превращений.
Человек заплакал, устало поднялся и ушел.
Вечером он пришел обратно, припал к ногам Будды и сказал:
— Прости меня! Будда произнес:
— Нет вопроса о том, чтобы я прощал тебя, потому что я не был рассержен. Я тебя не осудил. Но я счастлив, безмерно счастлив видеть, что ты пришел в себя и что прекратился тот ад, в котором ты пребывал. Иди с миром и никогда больше не погружайся в такое состояние!

Учитель велел, чтобы каждый ученик принес прозрачный пластиковый мешочек и клубни картофеля. В случае если ученик затаивал обиду на кого-нибудь и отказывался его простить, то он должен был выбрать картофелину, написать на ней свое имя, имя обидчика и дату и вложить картофелину в пластиковый мешочек.

Как вы догадываетесь, некоторые из мешков были довольно тяжелыми.

Ученикам было велено носить мешок с собой повсюду и держать его всегда на виду: на рабочем столе, на сиденье автомобиля, на ночном столике у кровати.

Это должно было напоминать ученикам о том, что у них на душе, ведь об этом легко и удобно забывать.

Разумеется,картофель портился в мешках,прорастая принимал причудливые очертания, покрывался мерзким скользким налетам, гнил и вонял. Ученики должны были наглядно представлять себе застарелые обиды и злость.

И прежде чем разозлиться на кого-нибудь, они думали:

- Нет, мой пакет уже и без того достаточно тяжел.

  Странная история произошла со мной сегодня,с ума сойти можно.Такого у меня еще никогда в жизни не было. . Пригласила меня подружка в гости,на ужин,пришли,готовим ужин.Весело общаемся,естественно говорим о мужчинах.Ее муж,еще на работе.Вдруг в комнату заходит какой-то пьяный мужик с растегнутой ширинкой.Мы рассмеялись,спросили,кого он здесь ищет.Он невнятно что-то ворчал себе под нос.Моя подруга,на правах хозяйки дома,культурно показала ему выход со двора,он направился,шатаясь к выходу,а мы продолжаем свой разговор о мужчинах и попутно  удивляемся,почему этот пьяница забрел к нам.Как вдруг в дом врывается незнакомая женщина,материт нас обоих на чем свет стоит,жестикулируя и угрожающе выкрикиваая  всякую ругань(что мы,мол, увели ее мужа).Мы,ошарашенные с круглыли глазами не  успев понять,что происходит,переглянувшись двигаем плечами.В комнату входит все тот-же пьяный мужик, и начинает оправдываться перед орущей женщиной,что-то в том духе:("Да,ты сегодня нас застукала").Мы с подругой в полном ужасе,не знаем,как этих  орущих  людей выгнать их дома,а они оба уселись и уходить не собираются. Подруга,  не  в силах больше слушать все это,сорвалась"с цепи",отматерила "пришельцев" по полной программе и пригрозив милицией,выперла на улицу.Ужинать,конечно расхотелось.Настроение упало.Вот я и думаю,почему это произошло? Мы,мирно отдыхали,никого не трогали,что за напасть? Испорчен вечер.А днем на работе,подруга рассказала,что ей приснился сон,что на нее упали два огромных паука...Сон в руку?
А так приятно начинался вечер,говорили о любви и сексе,о мужчинах...Вот такая эротика получилась.до сих пор отойти не могу.

   Когда Будда стал просветленным, он воскликнул:

- Это невероятно! Значит я с самого начала был просветленным, а все эти цепи и оковы были лишь сном!

Впоследствии, когда люди спрашивали его: "Что нам делать, чтобы избавиться от пороков?", Будда неизменно отвечал: "Будьте сознающими, внесите в свою жизнь осознанность".

Слушая его, Ананда, один из его учеников, спросил:

- Люди приходят к тебе с разными проблемами, а у тебя на все "недуги" один рецепт. Например, один человек спрашивает: "Как избавиться от гнева?", ты ему отвечаешь: "Будь осознанным!" Другой спрашивает: "Как избавиться от жадности?", ты ему отвечаешь: "Будь осознанным!" Третий спрашивает: "Как избавиться от обжорства?", ему ты тоже советуешь: "Проявляй осознанность". Как это понять?

Будда ответил:

- Их недуги отличаются друг от друга, как отличаются сны, которые снятся разным людям. Но если они все прейдут ко мне и спросят, я скажу им: "Начните осознавать! Пробудитесь!"

З вересня поточного року з експозицією фотовиставки "Українська Повстанська Армія. Історія нескорених", яка є спільним проектом Служби безпеки України та Центру досліджень визвольного руху, за сприяння Українського інституту національної пам’яті, зможуть ознайомитися жителі усіх областей України. В експозиції представлено понад півтисячі фотографій, документи з радянських та німецьких архівних джерел, внутрішні документи Організації Українських Націоналістів та УПА.

Унікальність фотовиставки у тому, що в ній демонструються  фотокартки і документи, які протягом кількох десятиліть приховувались в архівах НКВД-КГБ, і які є переконливим і промовистим джерелом об’єктивної інформації про УПА.

Виставка доступно розповідає про УПА, джерела її створення, історію розвитку, осіб, які її творили, найзрозумілішою мовою – мовою світлин.

До відкриття виставки Службою безпеки  надруковано ілюстрований каталог “Українська Повстанська Армія: історія нескорених” (автори – співробітники Центру досліджень визвольного руху).

Графік проведення виставки
«Українська Повстанська Армія. Історія нескорених» в областях України

1.      Харківська: 15-26 вересня 2008р. Відкриття – 16 вересня 2008р.

2.      Житомирська: 29 вересня – 19 жовтня 2008р. Відкриття – 30 вересня 2008р.

3.      Хмельницька: 1-12 жовтня 2008 р. Відкриття – 1 жовтня 2008р.

4.      Черкаська: 13-24 жовтня 2008 р. Відкриття – 14 жовтня 2008р.

5.      Івано-Франківська: 13-24 жовтня 2008р. Відкриття – 13 жовтня 2008р.

6.      Чернівецька: 14-28 жовтня 2008р. Відкриття – 14 жовтня 2008р.

7.      Дніпропетровська: 28 жовтня – 06 листопада 2008р. Відкриття 29 жовтня 2008р.

8.      Запорізька область: 10-21 листопада 2008р. Відкриття – 11 листопада 2008р.

9.      Полтавська: 17-29 листопада 2008р. Відкриття – 18 листопада 2008р.

10.  Луганська: 24 листопада – 5 грудня 2008р. Відкриття – 25 листопада 2008р.

11.  Сумська: 1-13 грудня 2008р. Відкриття – 2 грудня 2008р.

12.  Миколаївська: 8-19 грудня 2008р. Відкриття – 9 грудня 2008р.

13.  Автономна Республіка Крим: 19-30 січня 2009р. Відкриття – 20 січня 2009р.

14.  Закарпатська: 2-13 лютого 2009р. Відкриття – 3 лютого 2009р.

15.  Вінницька: 16-27 лютого 2009р. Відкриття – 17 лютого 2009р.

16.  Чернігівська: 2-13 березня 2009р. Відкриття – 3 березня 2009р.

17.  Херсонська: 2-13 березня 2009р. Відкриття – 3 березня 2009р.

18.  Кіровоградська: 16-27 березня 2009 р. Відкриття – 17 березня 2009р.

19.  Рівненська: 30 березня – 10 квітня 2009р. Відкриття –  31 березня 2009р.

20.  Тернопільська: 30 березня – 10 квітня 2009р. Відкриття –  31 березня 2009р.

21.  Волинська: 11-22 травня 2009р. Відкриття – 12 травня 2009р.

22.  Одеська: 11-22 травня 2009р. Відкриття – 12 травня 2009р.

23.  Донецька: 11-22 травня 2009р. Відкриття – 12 травня 2009р.

24.  Львівська: 11-22 травня 2009р. Відкриття – 12 травня 2009р.

Під час роботи виставки заплановано проведення “круглих столів” за участю науковців, краєзнавців, представників місцевих громадських і студентських організацій.

Прес-центр СБ України

16 вересня ц.р. у Харкові в приміщенні Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України відкрито фотовиставку «Українська Повстанська Армія. Історія нескорених», яка є спільним проектом Служби безпеки України та Центру досліджень визвольного руху за сприяння Українського інституту національної пам’яті.

Фотовиставку відкрили радник Голови СБУ Володимир В'ятрович, начальник Управління СБ України в Харківській області генерал-майор Олександр Полковниченко, заступник голови Харківської обласної державної адміністрації Ярослав Ющенко, представники органів влади та управління, керівники громадських організацій, студенти.

Виставку розроблено на основі матеріалів Галузевого державного архіву СБУ та архіву Центру досліджень визвольного руху з метою подати цілісну картину зародження та функціонування УПА, її цілей та методів боротьби за українську державність.

Володимир В’ятрович, який провів першу екскурсію для відвідувачів виставки та журналістів, зазначив: «Ми дуже раді, що цього разу виставку презентовано у Харкові, місті, де навчається багато студентства. Адже наша виставка адресована перш за все молоді, яка відкриває для себе невідомі сторінки української історії».

Олександр Полковниченко звернув увагу присутніх на унікальність фотовиставки: в ній демонструються  фотокартки і документи, які протягом кількох десятиліть приховувались в архівах НКВД-КГБ, і які є переконливим джерелом об’єктивної інформації про УПА.

Один з відвідувачів виставки, місцевий мешканець В.Столярков, впізнав на одному із стендів фото своєї матері - Галини Коханської, яка брала участь у повстанському русі на Волині у 40-х роках минулого століття.

Ярослав Ющенко висловив впевненість, що «зазначену експозицію відвідає кожний з харків'ян, хто небайдужий серцем до історії власного народу».

При співпраці з Міністерством освіти України будуть організовані екскурсії для місцевих школярів.


Харків обрано першим з регіонів, де проводиться зазначена фотовиставка, після чого з її експозицією зможуть ознайомитися жителі усіх областей України.

Прес-центр СБ України

Сьогодні розпочинається кінний перехід Батурин–Полтава, присвячений 300-річчю з дня знищення російськими військами гетьманської столиці Батурина (Чернігівщина). Захід проводиться з метою „вшанування пам’яті українських патріотів, полеглих під час визвольної війни гетьмана Івана Мазепи”. У кінному переході візьмуть участь 30 учасників, задіють 10 коней. Як розповів Новинам Полтавщини полтавець, правозахисник Анатолій Банний (співорганізатор дійства), родзинкою заходу стане царська карета. Вона буде запряжена пароконкою, якою керуватиме справжній кучер.

„Карета пофарбована в чорно-білі кольори, оздоблена. Всередині вона оббита шкірою. Хотіли запрягти четвірку, але буде двоє коней, бо четвірки немає й в Україні”, - сказав Анатолій Банний. Проте, хто ж сидітиме в самій кареті організатори ще не визначилися. Жартують – „дух Асадчева”. Справа в тому, що ініціатори кінного переходу прохали голову ОДА Валерія Асадчева профінансувати цю акцію. Проте їм порадили звернутися у відділ туризму ОДА, де необхідно було витратити чимало часу на докладні пояснення суті заходу та кошторису. До того ж виділити там могли, за словами Анатолія Банного,  всього тисячу гривень (при потребі у 13,7 тис. грн).  Тож спонсорами організації та проведення акції  стало підприємство „Полагросервіс” та депутат обласної ради Валерій Капленко. До речі, територією Полтавщини кінний перехід буде здійснюватися з 19 вересня - через Гадяч, Зіньків, Диканьку, - повідомляють "Новини Полтавщини".

Сьогодні розпочинається кінний перехід Батурин–Полтава, присвячений 300-річчю з дня знищення російськими військами гетьманської столиці Батурина (Чернігівщина). Захід проводиться з метою „вшанування пам’яті українських патріотів, полеглих під час визвольної війни гетьмана Івана Мазепи”. У кінному переході візьмуть участь 30 учасників, задіють 10 коней. Як розповів Новинам Полтавщини полтавець, правозахисник Анатолій Банний (співорганізатор дійства), родзинкою заходу стане царська карета. Вона буде запряжена пароконкою, якою керуватиме справжній кучер.

„Карета пофарбована в чорно-білі кольори, оздоблена. Всередині вона оббита шкірою. Хотіли запрягти четвірку, але буде двоє коней, бо четвірки немає й в Україні”, - сказав Анатолій Банний. Проте, хто ж сидітиме в самій кареті організатори ще не визначилися. Жартують – „дух Асадчева”. Справа в тому, що ініціатори кінного переходу прохали голову ОДА Валерія Асадчева профінансувати цю акцію. Проте їм порадили звернутися у відділ туризму ОДА, де необхідно було витратити чимало часу на докладні пояснення суті заходу та кошторису. До того ж виділити там могли, за словами Анатолія Банного,  всього тисячу гривень (при потребі у 13,7 тис. грн).  Тож спонсорами організації та проведення акції  стало підприємство „Полагросервіс” та депутат обласної ради Валерій Капленко. До речі, територією Полтавщини кінний перехід буде здійснюватися з 19 вересня - через Гадяч, Зіньків, Диканьку, - повідомляють "Новини Полтавщини".

 

Он,красавец,всегда пользуется внимание и симпатией самых красивых девушек,они попросту сами вешаются ему на шею,и он к этому привык.Но странным образом случай изменил его отношение к жизни, к женщинам.Она,всего лишь" серая мышка",на которую мужчины особо не обращали внимания.Так что-же заставило его прикипеть к ней душой,этого он и сам не понимал.Курносый нос,веснушки,мальчишечья походка,смешно,ведь он красавец,рядом с которым,как мотыльки порхают длинноногие красотки, а она упорно не обращала на него внимания,больше того,на ее лице было выражение презрения к нему.Это задевало его самолюбие.Друзья шутили,мол,что он в ней нашел?Девченка не воспринимала его всерьез.На его попытки пригласить ее на свидание,он всегда слышал-нет.Больше того,ее издевательские "шпильки","ты не способен любить, для тебя женщина,всего лишь красивый товар в блестящей упаковке", доводила его до бешенства.Как смеет эта"козявка" упрекать,учить его жизни?Его уже не радовали окружающие его женщины,все мысли были заняты ею,запала в душу.Ходил как тень,страдая и мучаясь,мечтал о встрече.Невыносимо хотелось прижать эту "вредину" к себе и вдыхать запах ее рыжих волос.Ее уверенность в себе ,просто обезоруживающе действовали на него.Ему  необходимо было каждый день слышать ее звонкий голосок,пусть даже издевается,лишь бы слышать ,видеть ее, быть рядом,смотреть в ее  грустные,серьезные глаза цвета неба.В очередной раз столкнувшись с ней ,как будто невзначай в парке,где она гуляла со своей   собаченкой,взяв ее за руку сказал:"Ты ошибаешься, я люблю и  это серьезно , я докажу тебе правоту своих слов,поверь мне.Выходи за меня.В ожидании  привычных насмешек и недоверия,приготовился принять от нее очередную"шпильку" или насмешку.Но она молча смотрела ему в глаза,как будто ее подменили.В ее глазах светилось счастье,смешанное с  легким недоверием.Как ребенок смотрит на игрушку своей несбыточной мечты,не веря,что ему ее подарили...В глазах, грустинка и блеск почти незаметной слезинки.И вдруг ,его осенило, он понял,что любовь эта взаимна и желанна. Подхватив ее на руки,закружил ее маленькое тельце.Вместе с ними кружились деревья осеннего парка,роняя на их головы багрово-золотые листья,как будто усыпая их подарками и поздравляя с настоящей,нежной,и такой трепетной любовью."Я люблю тебя,рыжая!!!! Я жить без тебя не могу!!! Я не смогу прожить без твоих"колючек",соглашайся,пока я не умер от счастья!!!!"..Она смеялась и плакала одновременно,а ее такса,чувствуя  их взаимное счастье  громко лаяла,неустанно тыча мордочкой в падающие листья.-"Да, я  люблю тебя,милый,прошептала девченка,смахивая слезинку, мы будем счастливы,я это знаю, я видела это во сне..."

Почитал свои старые заметки. Не думал, что это будет так прикольно и весело .

Вот например, чего только стоила эта картинка и музычка к ней, где я призывал всех зарядиться энергией.

"Это не заметка!" - восклицали мне вслед критики, скорее нажимая заветную кнопочку "-2".

 

Толпы "борцов" сбрасывали весь свой негатив в них. Остальные же пользователи и друзья, пытаясь уцелеть, не решались оставлять свои комментарии - лишь немногие из них показывались там. Но я чувствовал их поддержку. Да, скажу вам, приходилось очень несладко: тяжело и больно было терпеть все это. Наверняка, многие хоть раз испытали подобные чувства на себе.

И все же, что не делается - к лучшему. Администрация портала прилагает максимум усилий, чтобы нам было хорошо. Внедряются новые фишки и сервисы. Да, возможно не все из них приветствуются. Хотя многие недовольства нагнетаются искусственным образом и являются следствием неуступчивости прежде всего самих пользователей по отношению друг к другу.

Но, я чувствую явный прогресс. Портал значительно расширился, возрос приток новых пользователей и усилилась конкуренция между ними. И, самое главное, все больше и больше наблюдается тенденция к взаимоуважению друг друга. Исчезли войны сообществ и "анонимные" минусовщики, накрутки себя любимых усложнены, а хозяев клонов, ранее позволяющих себе оскорблять окружающих или другие неправомерные действия теперь практически можно сосчитать по пальцам.

Я счастлив, что нет пути назад... ЗАРЯЖАЕМСЯ!