Ну що, дорогенькі, вітаю! Магія почалася з того моменту, як ми змінили привітання 

      Це було давно і не правда
      Було нам тоді по 18 років, навчались ми на 2 курсі технікума і звичайно ж були беззаботні, веселі і авантюрні, в хорошому смислі цього слова .
       Прийшла наша класна керівничка і сказала: "Хто хоче поїхати вожатими в дитячий табір, треба дати через урок (45 хвилин) відповідь, завтра швидко отримати заліки і екзамени по 5 предметам, а післязавтра з чумайданами прибути до центрального входу в технікум"
       Ми з подругою, 2 дівчини з нашої  групи і 2 хлопця з інших груп на післязавтра стояли в указану місті і чекали чартерний аХтобус на табір.
Попередні два дні ми звичайно ж не заморочувались куди нас завезуть, хоча попередньо було говорено, що їдемо на край географії (області) в село. І от вже тут, сміючись і спілкуючись між собою ми все таки  зрозуміли, що їдемо ми таки далеченько від домівок.
       По доріжці до технікума під"їхало чудо совєтского автопрома. І з"ясувалось, що це і є наш зафрахтований корабель в ЛЄТО 


       За рульом сидів червонощокий веселий молодий дядєнька. Всю дорогу він чудив, а ми з радості, що вирвались на волю, та ще й з супер бонусом - зданими іспитами, веселились і розглядали у вікно поля і пробігаючі села. Їхали ми більше 2-х годин.
      На другий день по приїзду нас закріпили за отрядами і корпусами і дали  завдання готувати кімнати до приїзду дітей.
А які там у нас в голові діти, як ми ще самі діти  
    Ми з подругою побачили у вікно, що за нашим корпусом є качелі. І гайнули трішки покататись  


      
       Трішки мабуть длилось не так мало, бо нас вже подали в розшук   Вже дехто впорався з підготовкою кімнат і пішов отримувати постільну білизну, а у нас ще ой-ой-ой скільки до білизни було роботи.
Ну ми ж не могли впасти в грязь ліТСом і ускореними темпами ринулись доганяти прокатаний на качелях час.
     На наступний день ми зустрічали майже братьєв по разуму , своїх дітей подопічних на 1 лагерну зміну.
Час проведений у лагері з дітками був чудовий, цікавий, яскравий на емоції, щодня ми придумували якісь конкурси, грали у войнушку з хлопцями, плели коси дівчатам і плели з ними віночки, змагались за звання кращого отряда, ходили у міні походи, брьохались в одній з чистіших річок Європи - Орілі. Чудили між собою зі своїми однолітками.

ЛІТО В ТОМУ РОЦІ БУЛО ТЕПЛЕ,
АЛЕ Я, З РАДІСТЮ, В ТІ ДНІ ПРАЦЮВАЛА  


 

Цього року я вже думала, що пролечу як хванєра над Парижем, але таки встигла отримати насолоду від цьогорічного осіннього грибного сезону. Влітку я теж кайфонула від сбору маслюків, але ця грибалка запам'ятається надовго.

П(перехожий) — Чого ти плачеш друже?

Знайшли величезну добру, розумну собаку просто в кюветі. Люди бачили її та не звертали увагу не повірите, протягом 4-х тижнів. Собаку, судячи з огляду лікарів отримав сильні травми не від удару машини, а УВАГА, його добре били арматурою, всього, скільки було сили. А потім викинули в кювет Висновки медиків. Мабудь лиходії думали, що його вбили. На щастя, помилились.

http://photo.i.ua/user/655618/490136/

Голова Гостомельського притулку, Ася Вільгемівна їхала за кормами в село, та чудом помітили в кюветі собаку. За 4 тижні собака весь висох. Робили всілякі рентгени, МРТ, та інші аналізи, щоб врятувати собаку. Зробили декілька операцій. Зі слів українських та зарубіжних медиків його стан вкрай важкий, частина органів за цей період часу в кюветі, без їжі, від зневоднення відмовились працювати. Та він хоче жти, та вірить,  що йому допоможуть. Та й ми звичайні люди, віримо, що ми зможемо йому допомогти. 2 тижні собака лежав в стаціонарі на Малишка, м..Чернігівська в зооакадемії. 25 тис грн пішло на його реанімацію, результати трошки є. Та потрібно трошки більше, зібрати на коляску для цього мужнього радісного собаки. Та, коляска, яка в нас є в Гостомельському притулку, йому не підходить по розмірах. Нова коляска коштує прибл 250-300 євро, в залежності від комплектації.

Собака грається, жвавий, рухливий, повзає на передніх лапках.. а щоб не було собаці зовсім скучно підселили до нього маленьких цуценят. Йому веселіше, але на душі волонтерам справді, важко.

Оптимізм цього собаки дає надію і кожному з нас, хто хоче та може йому допомогти.

Також для швидшої реабілітації та одужання потрібний масажист – ветеринар, так як у нього проблеми з сечовипусканням. Портібно проводити деякий час з ним.

Спинний мозок цілий, з хребтом є  тимчасові проблеми.

Хто може допомогти, прошу допомогти, хто може провідати, прошу провідати собаку в Гостомельському притулку.

http://animalprotect.org/  Серпінська Ася Вільгельмівна 097 564 5907, 063 582 2240

Ми віримо та собака вірить, що йому допоможуть.

Бережи нас Господь та всю Україну!

 

Прекрасний фоторепортаж зі свята Соборності України в Києві. Роздивляючись ці світлини радості, якось мимоволі згадую 22 січня 2014-го і всі подальші події Революції Гідності аж по надтрагічні дні 18-20 лютого, і тоді стає урочисто піднесено усвідомити, що все було не даремно! Жертви були не марні: ми відстояли свою свободу і гідність! І право вільно святкувати!

О.Райдуга. Полотно, олія

Белых берёз кисея,