хочу сюди!
 

Катерина

42 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 43-49 років

Замітки з міткою «поезія»

Шовкових споришів тендітний дотик

[Приєднана картинка] Шовкових споришів Тендітний дотик. У хатці з комишів Леліє ґнотик – Там сонечко до сну Вмостилось. Тихо… Ліг місяць на сосну, Молочно диха. Хор коників сюрчить - Й руна з твердіні! Замріяно турчить Струмочок. Тіні Вистромлюють носи, Ідуть навшпиньки, І крапельки роси З нічної синьки На шовк із споришів Зсипають рясно… Розкрилення душі - Дитинство...

Читати далі...

Поезія Костенко

В яких лісах іще ви забарложені? Що яничари ще занапастять? І мертві , і живі, і ненароджені Нікого з вас довіку не простять! © Ліна Костенко

Из нового. Ночные стихи

Навчи мене, Творець, Душі торкатись струн, Щоб вміло підбирати слів, не помилятись.Щоб кожне слово було як колун - Крізь оборонний мур допомагало пробиратись.Лише від дотику невмілою рукою..Такі крихкі, розсиплються у прах. Від сліз безжально вкритії іржою....Навчи мене, Отець, як лікувати страх? Чи вистачить потужності кремезних рук,Щоби в обіймах на віки скувати в спокій?Зроби, молю, щоб серце не ховало мук,Щоб не боялось сповнитись любові. Навчи мене, Творець, Душі...

Читати далі...

Запрет на "я тебя люблю"

[Приєднана картинка]Ты простой человекНо к тебе явился мой ангел, одолжил твое тело,И привел ко мне, для большого чувства любви.Высказавшись - пришло время вернуть тело обратно,Ангел вернул тебя где взялСам вновь растворившись в небытие.Очнувшись, мы с тобой так и не смогли постичь умомУдивлены и далеки друг от друга.Самый быстрый настоящий глубокий романПохожий на обрыв струны дерзкого музыкантаЧто прервал музыку визгом на самой высокой ноте."Я тебя люблю" - запрещено сказать здесь...

Читати далі...

Волны жизни, волны...

Волны жизни, волны - времени стихия,Бурь в них отчаянье, сердца глубина - Грозна и священна жизни Литургия* -В ней душа, как птица, петь обречена. В ней душа рыдает, кается и бьётся И сама, как жертва, в партитурах дней... Боже - Вседержитель, дай ей Неба - Солнца, Звёздным ей сияньем крылья отогрей.О, как мал пред миром, о, как мал пред БогомГорький сгусток сердца - капли бытие...Боже - Вседержитель, будь не...

Читати далі...

О зимонько, душі сувора мати...

"Зимова казка". О.Райдуга. Полотно, олія[Приєднана картинка] * * *О зимонько, душі сувора мати,Краси твоєї барви не багаті -Лиш чорна фарба тайни й фарба біла,Що снігу сяйвом світ заполонила. Дерев у небо линуть сиві коси, Зима, а вони, ген, простоволосі, &nbsp...

Читати далі...

Ж и в о п и с ь

Спой Красы нам суть, возрождая жизнь,Возвышая Путь, Дева Живопись.Гаммы тонкий строй... цвета дивный мир...Запоёт с тобой пренебесный клир*.Озари цветов неземным огнём, Открывая Новь - мира сказку в нём!Открывая Свет, что струися в даль,Где судьбы рассвет, где Небес хрусталь... Вознеси мечты, возвышая жизнь - Д е в а К р а с о т ы,Дева Живопись!..*Хор в храме А...

Читати далі...

о. Михайло ПАСТУХ: «Я вчився молитися із Шевченком»

[Приєднана картинка]До 200-ліття з дня народження Великого Кобзаря в обласній філармонії презентували книгу о.Михайла Пастуха «Бог і Шевченко: як розуміти імена Божі та віру поета?»Цю книгу вже встигли назвати літературною сенсацією не лише Тернопілля, а й на теренах усієї України, адже такого грунтовного дослідження релігійного аспекту творчості Кобзаря досі не робив ніхто.У зв’язку з останніми трагічними подіями презентація розпочалася зі спільної молитви за загиблими на сході України. Отець...

Читати далі...

Коли з Висот зриваються акорди

Коли з Висот зриваються акордиІ знов летять у Всесвіту завії -Я в їх фатальнім поклику свободиРидаю вічним словом літургії.Коли іде могутня повінь ВоліІ плаче серця скрипка по-під нею,Що в світі болю самотою бродить -Я плачу в ній розп"ятою душею.Я в ній кричу і крик мій лунко б"єтьсяВ земній юдолі, саваном повитій...Летять акорди в безмір мого серцяПромінням Волі в вічній Духу битві.Я в ній звучу, в цій Музиці Небесній,Щоб в нотнім сяйві стати птахом Волі......Воскресне Віра&nbsp...

Читати далі...

Віршик...

Я Вас люблю.Зітхаю крадькома.Вночі завія проситьсяпід стріху,І б’є об шибугілочка горіха,і білим птахомтулиться зима.Чекайте лиш.Думки пересніжать,Далека Ви,та зможу відшукати.Даремно виють з півночіпасати,Мої вуста від слів оцихтремтять…Снитесь мені…Нехай вітри зухвалі,Розшарпують ялинкам білі шалі,Укутують від холоду траву…Та зустріч нашавже не за горамиІ Ваші руки теплими вустамиЗігрію поцілунком.Наяву.© Михайло Плосковітов.Бажаю усім, хто чекає,обовязково дочекатись.