Коли з Висот зриваються акорди
- 20.01.15, 17:09
Коли з Висот зриваються акорди
І знов летять у Всесвіту завії -
Я в їх фатальнім поклику свободи
Ридаю вічним словом літургії.
Коли іде могутня повінь Волі
І плаче серця скрипка по-під нею,
Що в світі болю самотою бродить -
Я плачу в ній розп"ятою душею.
Я в ній кричу і крик мій лунко б"ється
В земній юдолі, саваном повитій...
Летять акорди в безмір мого серця
Промінням Волі в вічній Духу битві.
Я в ній звучу, в цій Музиці Небесній,
Щоб в нотнім сяйві стати птахом Волі...
...Воскресне Віра
і Любов воскресне...-
Крізь родові, немилосердні болі!
О.Райдуга
5
Коментарі
Мари_НКа
120.01.15, 19:13
krocodilyshka
221.01.15, 07:28
Дякую Вам за чудовий зміст твору!
оРай
321.01.15, 09:40Відповідь на 2 від krocodilyshka
Вірш 1993 року видався мені актуальним зараз
WalKing
421.01.15, 19:15
K-ATRIN
522.01.15, 00:45
Lzarichna
622.01.15, 17:37