Поза увагою пройшла епідемічна ситуація в країні за минулий тиждень. 20-тисячний рубіж виявлених хворих на ковід за день перейдено, хоча минулого року такі показники вважались нереальними. Цікаво, як зміниться тем епідемії? Після впровадження локдауну в деяких регіонах (зокрема, в Києві і на Київщині) статистику можуть зменшити. В усякому разі, є таке припущення. А ви як думаєте?

Я маю владу лише над собою. Більше не треба фальшивих ролей. Я піднімаюсь. Не буде двобою. Я підкорила своїх королей. Геть з пантеону! Без вас тут так чисто! В храмі душі - переспіви надій. Мольфарка дарує натхнення намисто і заклик: "Не бийся, не бійся, а дій!".

[Приєднана картинка]БИТВА ЗА МАЙБУТНЄ – Тату, а ти знаєш, що російський Віні-Пух якийсь дурний, – ошелешила мене рік назад моя шестилітня донька, коли ми зранку прямували в дитсадок. – Чого це, доця? – мені аж стало цікаво. – Він прийшов до Кролика в гості. Зав`язав рот Поросятку. Сам усе з`їв, встав і пішов. Навіть «Дякую!» не сказав! – обуренню дитини просто не було меж. І все це після того, як вона в дитсадку вперше побачила цю класику радянської мультиплікації.Такою реакцією...

Читати далі...

Сьогодні Міжнародний день жінок, або точніше — Міжнародний день боротьби за права жінок, але напередодні свого Дня народження і перебоям з електропостачанням, які почастішали, забув написати про річницю епідемії. Причому, перших хорих виявили якраз на мій День народження (можливо тому й не написав). Отже, рік живемо в умовах офіційної епідемії. Неофіційна розпочалася десь з січня минулого року. Пам'ятаю, як в 2020-му всі казали, що епідемія закінчиться влітку. Потім, що ковід відступить восени. ...

Читати далі...

Фенікс. Політ. Перелік фантазій. Я улітаю без евтаназій. Знову лікарня. Світло. Тунелі. Швидко співають мої менестрелі. Мозок римує. Всього лише вправа. Потяг наліво - потяг направо. Море. І я стою на порозі.Сонце в дорозі. Щастя в дорозі. Скільки я слів уже написала. Буде замало. Сонця замало. Темрява йде. За нами слідкує. Горлум, не треба мені поцілуя. Глечик висить на заборі грузина. Де полонина - там хуртовина. Холод. Смереки. Лякають сніги.Тепло. Будинки. Любов. Пироги. Може не треба в...

Читати далі...

Кінець зими - початок весни — депресивний період. Все-таки порожнеча від погоди за вікном і емоційне спустошення напередодні Дня народження (бо особливих досягнень нема, плюс цього разу не буде традиційної святкової екскурсії). Додає масла у вогонь й відсутність дозвілля. Ну шо ж, мені не звикати.

Скоро День народження, а що хочу в подарунок.Зазвичай дарую собі якусь екскурсію, але ж епідемія. Потрібен новий смартфон, але той, що подобається випустять лише через півроку — і то не факт що до країні дійде. Одяг? Ну а куди вдягати?! Футболок, толстовок й так купа. Що ще? Продукти? А якщо банальні продукти, а не якась екзотика, то тим паче. Банально — з'їси і нічого не залишиться. Поки що вирішив, що можу собі подарувати спокій — на днюху вимкнути телефон, а робота і родичі нехай наступного...

Читати далі...

Одні дівчата (причому з мого міста — оце так прославили Боярку) вирішили перевірити пораду з ТікТоку. Інші почули новину — і теж вирішили наковтатися таблеток. А потім "пішло поїхало". Цікаво, що у підлітків у башці?! В мої шкільні роки ніхто не перевіряв на собі передозування ліками. А нинішнім жертвам ТікТоку просто нічим зайнятись.Поки нема відповідей, цікаво що ви думаєте.

Міністр МОЗу Степанов обіцяв, що вакцинування від ковіду розпочнеться 15 лютого — і де воно? Ще не розпочалося і невідомо коли почнеться. Навіщо було розкидуватись обіцянками? Тепер вже не називає конкретної дати. І не треба казати, що це винне антикорупційне бюро. Навіщо було створювати "прокладку" держпідприємство "Медичні закупівлі"?! Чого не захотіли купляти ліки через міжнародні організації?! В новинах нагуглив, що МОЗ і "Медичні закупівлі" звинувачують одне...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Кохання? А що це? Таке почуття?Не знаю. Не бачила. Може існує.Якщо я не люблю себе - то не я? То доля підступна? Це не хвилює.Всередині порожньо. Пастки надій.Розставлені марно. Я так обережна.Я так не потрібна собі. Вбивця мрій. Самотність мене поглинає. Безмежна.Як втратила десь я повагу до себе?Хіба це доречно - кохати нездару? Так хочу нарешті зробити як треба.Любити себе і знайти собі пару.