Сьогодні листаючи свій старенький блокнотик натрапив на свої переклади та варіації своїх же віршів. Трішки замислившись вирішив їх всіх виложити для Вас. Читайте й не судіть строго. Серце. Серце в тебе, Як троянди квіти. Що кохання в світі є, Йому не зрозуміти. 7 грудня 1997 рік. P.S. Російска версія цього вірша звучить так: http://blog.i.ua/user/730468/113482/ Щиро Ваш Дмитро Дідківський.

[Приєднана картинка]Ти сказала колись: не люблю я уживані речі, В них назавжди лишається частка чиєїсь душі. І от саме в ту мить, коли спогади ляжуть на плечі, Люди часто жалкують про те, що ці речі чужі. І я, раптом, подумав: а що ж нам робити з серцями? Бо серця пам‘ятають усіх, хто заходив до них. Хтось грязюки наніс, мов на килим брудними ногами. Ну а хтось з теплотою в тім серці навічно застиг. Ми пускаємо в серце людей, почуття і тривоги. Відчиняємо двері усім, хто постукав...

Читати далі...

Клип группы "Лама"

Стриманий погляд зелених очей тримаю, як тебе бачу, Але коли поруч тебе нема, я гіркими сльозами плачу. Я журюся, тужу і крається серце, та рветься душа мов струна, Із сумом страждаю коли ми не разом, коли я буваю сама. Собі я співаю про тебе пісні ніжні, сумні й печальні. Про наше кохання, про безмежну любов, про наші дні останні. А в грудях немов пекельний вогонь безмежно горить і палає, Та серце тремтливе й тендітне моє, безжально від жару стискає. &nbsp...

Читати далі...

Серце блакитного кита така величезне, що через його артерії може проплисти людина.[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]

Я страшенно вибачаюсь і прошу пробачення, Та мені уже набридло наше телебачення. Вже набридли ці розмови про наших політиків, Депутатів, олігархів, юних аналітиків. Про проблеми в Україні і хто в цьому винен. І про те, хто ці проблеми вирішить повинен. Ющенко видав указ, Тимошенко заявила, Янукович не підтримав. Як все надоїло!!! Надоїло жить в країні, де брехня гуляє, Де корупція не менша, а лиш процвітає. Вже дістала ота криза і проблеми з газом. Всі ці лозунги дістали: «Вийдем з...

Читати далі...

...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Я новий день будую на руїнах, Мого колишньго життя, З завалів вилізла душа, Порепана,глуха,німа, Безлика,змучена,слабка. Її в погоди шати зодягла: Від Сонця стала золота, Квітуча усмішка-весна, З листочків ніжне покривало, Царівна осінь віддала, Лише зима сумна була, Й серце крижане дала.

Сніг ,сніжно як на душі-так зимно коли Самотність крає Душу У серці - лиш сама Зима..[Приєднана картинка]