хочу сюди!
 

Маша

50 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 37-65 років

Замітки з міткою «поезія»

придумаю тебе.12


я придумаю тебе різним. 
якогось трохи дивного, з дурними снами. 
із зеленими очима, у білій футболці 
і сильними руками. 

ти будеш жахливим художником 
час від часу писатимеш абстрактну прозу французькою. 
поміж тим 
я знатиму що ти любиш 
холодний чай з молоком 
півтори ложки цукру 
два шматочки лимону. 

видкидатимеш у смітник мою косметику 
постараюсь не злитись на це  

я придумаю тебе різним 
поміж тим 
ти приходь, який є.

що нового вдома (брату).22

стеля має ті ж тріщини 
що й декілька років тому 
мама посадила нові квіти 
тим самим втамувала давню втому. 

Собака схуд, у нього постаріли очі 
і тільки вишні не змінили свого цвіту 
наповняються соком потрохи 
І так майже кожного літа. 

Книги припадають пилом як завжди 
пора було б їх перечитати 

щоразу, як заходиш на подвір*я 
щоразу, як тебе обійме мати.

Жовтень


Холодний вітер наганяє хмари,

Шумить і стогне прохололий ліс,

Долами осінь розстила тумани,

Цю дивну пору жовтень намприніс. 

І з кожним днем стає все холодніше,

Зриває вітер листя із гілок,

І сонечко встає щодня пізніше,

І довше хмари дивляться в ставок. 

Вже на деревах листя пожовтіло,

У вирій полетіли журавлі,

І небо зажурилось, посивіло-

Це верховодить осінь на землі.


25.09.2012             Олександр Чалий


Асоль. Постфактум


Не читайте. Я вже не читаю.
Пощо тих затруєних вітрил?
Грей – по бардаках.Асоль бухає.
Алий шовк пішов на прапори.

Вірність вже нічого не вартує.
Ніжність – крам без попиту, на жаль.
Ці казки – вони таки отруйні.
Краще-бо вже зашморг чи кинджал.

Тільки… Боса і простоволоса,
У хмільному чорному чаду –
Чому я на березі ще й досі
І ніяк додому не піду?..

Свідомість зґвалтувавши …

 

Почнімо ранок з пляшечки міцного,

 Свідомість зґвалтувавши надбрутально.

 Свій дух, тіла фізичне та ментальне –

 В нокаут! Вузликом язик і ноги

 Зв'язавши, подаруймо привітальний 

Плювок нечистий - слово вбоге...

 

 06.09.2012

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: сатирические стихи

Свидетельство о публикации № 14198


На шальках терезів

 

Розкіш врівноважте зубожінням

На мільйон убогих – мільйонера з-пів;

Рабським упокоренням й терпінням

Зрівноважте власника рабів,

 

 

Боягузством мовчазним – сваволю,

Ницість вчинків і нахабство слів.

Врівноважте власну вбогу долю

Мудрістю глибокою ослів.

 

 

 

05.09.2012

 

 

 

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: лирика гражданская

Свидетельство о публикации № 14180

 

В ритмі вальсу осіннього, в ирій…

 

"Раз - два – три!" – 

Парубки-чорнобривці до айстр 

Нахиляються: "Будьте ласкаві, 

Панни Пишні, осінній цей вальс 

Бурштиново-терпкий, затанцюймо! 

 

Закружляймо у вихорі нот "Раз – два – три!" 

Під каштанове "Боммм!" басовите, 

В золотавих арпеджіо сонячних арф, 

В схлипах струнних дощів екстатичних… 

 

"Раз – два – три!" Як багато багать - 

На жоржинах жабо пломеніють! 

Тисячами вітрильників листя пливе – 

В ритмі вальсу осіннього, в ирій… 

  

03.09.2012 

© Copyright: Марина Степанська

Свидетельство о публикации № 14057

 

 

Двiйковий код мегаполiсу

З понеділка аж до смерті,
Автозомбі й пішоходи,
Ми - банальні двійкоКоди
В грі химерній, дивній, впертій.

В цій програмі божевільній,
Мегеполісній гонитві,
В параноїдальній битві -
ДвійкоКодів лави щільні...


23.08.3012


© Copyright: Марина Степанская, 2012
Свидетельство о публикации №11208240569

Йде неспішно

 

Белькочуть хмари щось – дебелі сірі рибки,

Шепоче дощ, спроквола шкрябає у шибку.

Під парасолем  по калюжах йде неспішно

Вагітне чарівливе Літо пишне.

 

 

20.08.2012

 

 

 

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: лирика пейзажная

Свидетельство о публикации № 13635

 

 

Медом ароматять спаси

МЕДОМ АРОМАТЯТЬ СПАСИ
Медом ароматять Спаси,
Скоро вже до школи йти,
Дітей чекають класи,
І не відкриті ще  світи 

Лиш отави нескошені зостались,
Уже комбайни стихли на полях,
До літа з грозами сховались
Веселки в хмарах, на горбах 

Тільки ще снують полями,
Невтомні коні – трактори,
Креслять по землі плугами. 
Холодні вже  ранки й вечори

 Вже вода холодна в ріках
І риба йде на дно,
Хліба сховалися в засіках,
А з винограду цідиться вино

 Линуть ключі вже пташині,
За горами тане їхній клин,
І на високі полонини
Забралось літо із долин