ТурЫстом в родной город
- 23.09.15, 13:00
Тільку ві Львові.
Бо де ще зубачиш таку красоту,
Тільку ві Львові (с)
У повідомленні наголошується: «При детальнішому огляді можна помітити, що зрізи робилися ручною пилкою з використанням змазки, що свідчить про те, що злочин здійснений сплановано та професійно.
І це при тому, що Палац в цей час пильнували три різні підрозділи – власне охорона Палацу, охорона фестивалю «Мадяр Фест» та виставки «Дзеркало моди».
Членами Спілки факт зникнення ланцюгів був виявлений близько 12 години дня, про що відразу повідомлено охорону Палацу. Ті, в свою чергу, надали інформацію директору Палацу Юрію Гнатковському. До сьогоднішнього дня нічого не відомо про хід та результати розслідування».
Історична довідка від архітектора споруди Палацу Василя Каменщика
Ланцюги мають історичну та культурну цінність. Вони з кінця ХІХ ст. прикрашали огорожу пам’ятника Фредру на Академічній (пр. Шевченка), що стояв на площі де зараз пам’ятник Грушевському.
Ланцюги ковані, ручної роботи та значної мистецької вартості.
Записки россиянина из бандеровского логова.
Итак, про Львов. Я жив и даже накормлен. Это первое.
Второе - мой паспорт с двумя головами орлов и большой надписью "Россия", не вызвал за два дня ни одной эмоции как у персонала отеля, так и у работников банка.
Третье - начиная общаться с местными, они все поголовно сначала говорят на местном украинском, который отличается от, например, киевского, очень сильно. Тем не менее, услышав русскую речь, люди охотно переходят на нее, без всяких проблем.
Четвертое - вчера мы ужинали в еврейском ресторане, где нет цен в меню и в итоге нужно торговаться с официантом. Это открытка тем, кто рассказывает о тутошних фашистах.
Пятое - на стенах вековых домов Львова, я ни разу не видел реакционных лозунгов и тем более свастик и их интерпритаций.
Шестое - во всех учреждениях надписи дублируются на польском, английском, украинском и русском.
Седьмое - тут очень не любят Путина и это выражается в основном в сувенирной продукции, которую активно раскупают гости из стран Евросоюза.
Восьмое - во Львове очень много туристов. На каждом шагу слышна английская, немецкая и польская речь.
Девятое - театры и музеи Львова забиты посетителями. Как туристами, так и местными жителями.
Десятое - цены во Львове процентов на 30 меньше чем в Киеве.
Одиннадцатое - единственный момент, когда мне угрожала опасность, это подьем на башню местной мэрии. Десять минут поднимался и реально чуть не умер.
Двенадцатое - Ратуша открыта для всех желающих, а мэр Львова спокойно гуляет по улицам и общается с жителями.
Тринадцатое - во Львове, наверное, введена казнь за точечную застройку и саботирование реставрации памятников архитектуры. По другому объяснить внешний вид жилых домов я не могу.
И последнее - Львов прекрасен, по нему хочется гулять без отдыха, кушать местную еду без перерыва, пить местные наливки без остановки и заедать их местным шоколадом без всяких ограничений.
И да, телевизор в очередной раз, стал для меня ящиком, который необходимо выбросить из окна. Советую именно так и сделать, предварительно взяв билеты во Львов.
Спасибо за внимание;)
Львів належить до числа тих міст, які, побувавши там один раз, не забудеш ніколи – і полюбиш уже назавжди.
Що вже казати про львів’ян – їхня любов до свого міста загальновідома, і з неї постійно народжується щось нове, талановите, натхненне, прекрасне, творче.
Отже, до Вашої уваги розповідь про Львів вустами його дітей, які прославилися на всю країну, а то і на весь світ.
У фільмі "Львів – колиска великих" про свій Львів розповідають С.Вакарчук, Руслана, Ю.Башмет, В.Вірастюк, Р.Віктюк, Г.Явлінський, І.Моляр, Б.Ступка.