хочу сюди!
 

Дария

36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Я вот подумал

  • 05.03.22, 13:22
А не кажется ли вам что российская армия вспахивает Украину гусеницами своих танков чтобы Китай смог посеять здесь свои инвестиции?
Ведь не зря Путин встречался с Си Цзиньпином

Гаранти безпеки

За те, що Україна позбулася ядерної зброї, нам гарантували безпеку дві наддержави... ("над-" чи "під-"...)
Тепер один з гарантів розв'язав війну з Україною, цілить ракетами по дитячих садках, школах, лікарнях, житлових будинках, атомних електростанціях...
А другий з гарантів соплі жує й боїться втрутитися...

Хроніки російської окупації-1

Ніколи б не подумав, що доведеться жити під час справжньої повномасштабної війни, але "братушки" з Ресурсної псевдофедерації 24 лютого вторглися до України. В принципі, цього можна було очікувати, адже з давніх часів русня намагалася підім'яти під себе нашу країну. Будь-яка імперія існує доти, доки збільшує свою територію і кількість підданих. Рашка – не виключення.

Про напад Росії на Україну писали і розповідали багато блогерів, тож і я вирішив про це написати. Нажаль, фотозвіту поки що не буде – по-перше, у воєнний час фоткати ризиковано; а по-друге, від'єднав комп (цей допис пишу зі смартфону). Так що повертаюсь до формату онлайн-щоденника.

Тривожні валізи були зібрані ще до початку вторгнення, тому лише докладали деякі речі. Я підключив вінчестер зі старого компа і переписав найважливіші частини архіву. Зробив це без інструкцій.

Потім пів дня облаштовували сховище. Виявилось, що батько назбирав цілий підвал мотлоху. Правда, дещо я сам не захотів викидати при попередніх прибираннях – наприклад, старий дитячий вєлік і дитячі телефони. Тепер же ці раритети довелося викинути на смітник. Шкода, але у даний момент найголовніше – виживання.

В сховищі спати неможливо. Хоча тихіше, ніж в квартирі. Перші декілька днів бігали між помешканням і сховищем, але ні те, ні інше не можна вважати безпечним місцем.

Була можливість евакуюватись до родичів у тиху місцину, однак батьки не захотіли. А з початком російського вторгнення тікати пізно.

Добрі люди подарували коробку лавашу. Після вмовлянь батько розніс частину лавашів сусідам.

Не обійшлося без сварок. То суперечки через вибір місця для укриття. То через те, що відкрив нову пачку лавашу, не помітивши вже відкриту. То щось заховають і фіг знайдеш. Коли закінчиться війна, мабуть, треба думати про роз'їзд.

В перші дні вторгнення лапотників ночами не спав. Від безсоння були дивні відчуття: наче йдеш по металевому містку, який вібрує від кроків; сни 2D, як заставки до телепрограм. Зараз більш-менш вдається поспати.

Відписався від російських відеоблогерів і понаставляв їм дізи. Деякі русняві сайти чомусь не відкриваються. Напевно, заблокували доступ з українських IP. А ще чув, що ЖЖ можуть заборонити у нас.

Лаптєстан викинули зі світового спорту, скасувавши фінал Ліги чемпіонів, етап Формули-1 в Сочі. Русню дискваліфікували на "Євробаченні". Автомобільні корпорації вийшли з російського ринку. А скрєпоносцям байдуже. Правда, деякі вже почали скиглити через підвищення цін. Може хоч через холодильник дійде, що рашисти будуть в світовій ізоляції.

А ще це один з найгірших Днів народження. Святкувати за нинішніх умов неможливо і не хочеться. Про подарунки взагалі не йшла мова. Тут хоч би вижити.

Роботу довелося відкласти.

Може і добре, що Мері не дожила до таких часів.

Київ це Україна...оновлено

Щоб запобігти вой провокаторів запостю новини від КМДА

Друзі! Столиця, і в умовах військового стану та російського вторгнення, продовжує дбати про стан і належний вигляд найбільшого, головного прапору України. Це дуже важливо - бо державний прапор- символ нашої незалежності та свободи.

Міські служби здійснили планові роботи із заміни полотнища Головного прапора на нове. Прапор майорить над столицею!

Слава Україні!



Споруда флагштока на сьогодні є найбільшою в Україні, висота флагштока – майже 90 метрів, вага – 32 тонни. Розмір полотнища прапора – 16 на 24 метри.

Слава Україні!! 

_R

_R

Русский фашист

  • 05.03.22, 11:01
Киев бомбили — нам объявили,
Что началася война.©

Русский фашист людей убивает,
Бомбит дома и больницы.
Русский фашист пощады не знает,
Русский фашист - убийца.

Русский фашист взорвал детский сад -
Детки кровью стекают.
Русский фашист сделал жизнь словно ад,
Слезы его возбуждают.

Плачет за дочкой в садике мать -
Русский фашист ликует.
Русский фашист пришел убивать,
Школы, АЭС атакует.

В бомбоубежище мама с детьми,
Бабушка, дедушка старый,
Принять бы лекарства, детей покормить...
Бомбежка... Без дома остались.

Русский фашист, ты пришел умереть -
Пощады тебе не будет,
Ответишь за боль, ответишь за смерть -
Тебе не простят, не забудут!

Мовчання Ягнят...



(чому мовчить народ,

колись називавший себе «братнім»)…

сьогодні



9 днів 4 години 2 хвилини. Україна захищає світ.

Десятий день опору російським терористам. Десятий день мужності Збройних Сил, гвардійців, прикордонників, рятувальників, бійців інших силових структур, всіх Українців, які героїчно тримають оборону. Завдяки всьому нашому народу плани кремля за дві доби підкорити українців, захопити великі міста, змістити керівництво держави та приєднати Україну до Росії провалилися. 

Так, ворог просунувся на окремих напрямах, але контролює лише невелику територію. І наші захисники і захисниці дають потужну відсіч і витісняють окупантів.

З огляду на зниження темпів наступу та спротив Українців, Росія змінює тактику.

На сьогоднішній день найбільш уразливим є українське небо. Агресор комплексно і активно застосовує свій повітряний та ракетний потенціал. Авіацією всіх видів здійснюються бомбардування міст, селищ та цивільної інфраструктури, у тому числі критично важливої та небезпечної як атомні та гідро електростанції. 

«Вєлікая» армія показала справжнє нутро -  терориста-боягуза, який здатен нападати лише на цивільне населення - на дітей, на жінок, на неозброєне мирне населення. Прицільні обстріли, бомбардування й ракетні залпи по житловим кварталам, школам, садочкам й лікарням, ворог знищує храми і церкви, обстрілює вокзали із тисячами жінок і дітей, що евакуюються, - це тактика переляканих шакалів. Але я впевнено кажу - за кожне життя, за кожну сльозу ворог відповість. 

Я захоплююся силою українців у Маріуполі, Волновасі, Харкові, Чернігові, Миколаїві, Херсоні і всіх інших міст, де наразі найважче.
Мужність наших людей вражаюча! Навіть ті, хто без зброї, бабусі, виходять на захист своїх хат. Прокльони на голови окупантів сипляться як українською, так і російською мовами. У нас не було і не має мовних розбіжностей. Всіма мовами окупанту вказують напрямок російського військового корабля. Люди всіх 100 національностей, для яких Україна є рідним домом. 

Ми працюємо над запровадженням режиму тиші і відкриттям гуманітарних коридорів. Ворог не знає, що таке цінність людського життя, але ми зробимо усе  для допомоги нашим громадянам. Ми маємо надію, що гуманітарний коридор запрацює і ми зможемо вивезти мирних мешканців.

Що стосується поточної ситуації по напрямках. Збройні сили контролюють ситуацію, тримають рубежі і переходять в контрнаступ, відтіснюючи ворога.

Основні зусилля окупантів зосереджувались на оточенні Києва та послабленні спротиву в блокованих ним населених пунктах. Захисники міста Києва продовжують відбиття наступу ворога, наносять ураження його наступальним угрупуванням.
 
На Волинському напрямку положення наших військ без суттєвих змін.

На Сіверському напрямку Чернігів здійснює героїчну оборону. Українські війська утримують позиції на зайнятих рубежах.

В районі населеного пункту Михайло-Коцюбинське Чернігівської області перед водною перешкодою стоїть колона до 200 одиниць техніки та живої сили. Міст через річку зруйнований.
 
На Слобожанському напрямку українські військові продовжують ведення оборонних боїв, успішно здійснюють вогневе ураження противника.

Об’єднані сили ведуть оборонну операцію як і раніше, силами двох оперативно-тактичних угруповань. 

На Приморському напрямку наші захисники здійснюють прикриття морського узбережжя та виконує завдання з недопущення оточення міста Миколаїв.

Повітряні Сили Збройних Сил України здійснюють відбиття повітряних ударів противника. Продовжують ведення систематичних бойових дій, завдяки чому російські загарбники вже втратили 39 літаків та 40 вертольотів.

Втрати осоьового складу ворога зростають. Говорити про вмотивованість - зайве. Її не було і не має. Моральний і бойовий стан окупантських військ - нижче нульового. 

Військові ресурси ворога в Україні закінчуються, далі буде логістичний колапс.

Розуміючи це, тенденція здачі ворога в полон зростає. І не поодиноких солдат, а цілими взводами. Вони вже розуміють, що тіла тисяч їх товаришів по «навчанням», які на екзамені отримали 200 балів, лишилися у чужій землі. Адже Москва не визнає їх смертей, для Путіна вони гарматне м’ясо, видатковий матеріал у спробі досягнути своєї імперської мрії. Багато з них вже зрозуміли - їх зрадили. 
Тож, повторю, єдиний спосіб для окупанта уберегти своє життя - здатися в полон. 

Боротьба триває. Але Українці в усіх містах чітко дають зрозуміти - росію тут ніколи не чекали! 
Ми на своїй землі і окупантам тут не раді!

Тримаємо стрій і разом до перемоги!

Знайомтеся, це бешкетник...)))

Знайомтесь, це – Корнеліус фон Грубер. Він заліз в магазин в Портленді (Орегон), десь знайшов там банку полуничного джему, а потім просто заснув на підлозі. Геть щасливий. rofl



[ Читати далі ]