Впаде на плечі прохолода,Стихає вечора прибій.І завмирає вся природа,Даючи простори для мрій.Піано сутінків торкнетьсяТвоїх очей і моїх рук,І серце тихо відгукнетьсяНа цей солодкий, ночі звук.І ніч розстеле чорний атлас,Запалить зорі, як свічки.Таємний світ, що є між нами,Сховає нас від суєти.Крізь туманУ густі завіси,Де час сповільнює свій біг,Ми переступимо за риси,Яких ніхто пройти не зміг.Там, за межею, тиша дише,І місяць світить крізь туман.Твоє крило мене колише,Загоює минулий шрам.Нехай...
Читати далі...