хочу сюди!
 

Елена

42 роки, діва, познайомиться з хлопцем у віці 35-60 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Таланти як у Сальвадора Далі, графіки-грати, танцюємо

  • 09.09.22, 16:38
Все літо я протанцювала як та дзига. Бо виявилось, що це класний спосіб дати вихід поганим емоціям, страхам, розачаруванням та ненависті.

Допомагає дригання під рокову музику, а ще, коли є роздратування на роботі - проспівати щось ну дуже душевно, з надривом. Можна навіть слегонця з фальшою у нотах.

А ще раніше після 24.02 виявилося, що я малюю. Але не буду робити з цього таланту, бо на все не вистачить відведенного часу. Треба обирати - наш ресурс обмежений. Але я точно хочу - різномаїття у своєму житті, і щоб кожен день був особливий. Чого і вам бажаю ))


"Я не вживаю наркотики, я і є наркотик"

Adagio (Johann Sebastian Bach)

По случаю кончины Елизаветы //  

*****

То ли новостей перебрал,
То ли вина в обед,
Только ночью к Сергею пришёл его воевавший дед.
Сел на икеевскую табуретку, спиной заслоняя двор
За окном. У меня, говорит, к тебе,
Серёженька, разговор.

Не мог бы ты, дорогой мой, любимый внук,
Никогда, ничего не писать обо мне в фейсбук?
Ни в каком контексте, ни с буквой зэт, ни без буквы зэт,
Просто возьми и не делай этого, просит дед.
Никаких побед моим именем,
Вообще никаких побед.

Так же, он продолжает, я был бы рад,
Если бы ты не носил меня на парад,
Я прошу тебя очень, (и делает так рукой),
Мне не нужен полк,
Ни бессмертный, ни смертный, Серёженька, никакой.
Отпусти меня на покой, Серёжа,
Я заслужил покой.

Да, я знаю, что ты трудяга, умница, либерал,
Ты все это не выбирал,
Но ведь я-то тоже не выбирал!
Мы прожили жизнь,
Тяжёлую и одну.
Можно мы больше не будем
Иллюстрировать вам войну?
Мы уже всё, ребята,
Нас забрала земля.
Можно вы как-то сами.
Как-то уже с нуля.
Не нужна нам ни ваша гордость,
Ни ваш потаённый стыд.
Я прошу тебя, сделай так,
Чтоб я был наконец забыт.

Но ведь я забуду, как в Русском музее
Мы искали девятый вал,
Как я проснулся мокрый,
А ты меня одевал,
Как читали Пришвина,
Как искали в атласе полюса,
Как ты мне объяснял, почему на небе
Такая белая полоса
За любым самолётом,
Как подарил мне
Увеличительное стекло…

Ничего, отвечает дед,
Исчезая.
Тебе ведь и это не помогло... (с)

Українська музика 1932







33%, 1 голос

33%, 1 голос

33%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

488 Лисичанськ, ми вже близько! Ждуни - готуйте капці! Білі.

  • 09.09.22, 00:50




94%, 16 голосів

6%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Померла королева Великобританії

  • 08.09.22, 22:28
А мені 40... і не жінки, не дітей нема... нема..(..

Важко повірити, що все це існує...

Сходи Якова на віддаленому атлантичному острові Святої Єлени — одні з найдовших прямих сходів у світі, заввишки 183 метри



[ Читати далі ]

Черник. In the middle of nowhere

  • 08.09.22, 19:08


Здавна життя в Карпатах тяжіло до річкових долин. Ближче до води, що породжує життя, під захистом від пронизливих вітрів, що не дають знаходитися довго на високогір’ї. Долинами пролягали дороги, що обростали людським житлом. Досі типово, що все село – одна-дві вулиці понад річкою, зате протягнуті на кілометри, а то й десятки.

2. Деякими з цих долин можна піднятися майже у верхів’я річок, а далі на перевали, по інший бік яких чекає геть інший світ. А деякі так і залишилися тупиковими. Здається, втекти в один з таких тупиків – непоганий варіант для нашого часу. Навіть якщо хоча б на тиждень.
[ Читати і дивитись далі ]