Вимкнення світла звісно не дуже комфортно в 21 столітті, а тим більше коли в домі все на електриці.
Ну то таке... По-троху прилаштовуємось до графіків і до не графіків, коли позапланово мордор швиряє ракети... В проміжках між відімкненнями швиденько робимо що потрібно, а коли світло вимикають і спати рано або не хочеться, сидимо розмовляємо за чаюванням.
Згадуємо своїх бабусь і дідусів, які під час другої світової війни взагалі були без світла, без інтернетів, зв"язку. Ми малими дуже любили розповіді бабусь і дідусів про ті давні часи. Можливо нам менше розповідали сумного, але скоріш за все люди намагались замістити погане гумором, переключитись на щось.
Ми ще наче не старі
ну у крайньому разі за віком молодші, ніж були бабусі, коли розповідали нам про життя-буття, але ж коли не має світла сама атмосфера навіює спогади.
Вчора якось прийшли спогади вже нашого дитинства, звісно радянського. Пам"ятаю як наприкінці 70-х років вимикали світло, якихось пару років дуже часто це було, бо я терпіти не могла темінь і морок, ні, я не боялась темноти, а саме не любила сидіти в темноті. Ще спливли спогади як в якомусь році під Новий рік, підряд кілька днів вимикали світло і навіть 31 грудня вдень якийсь час не було світла, а потім, коли ми чекали гостей на зустріч Нового року, мама готувала смаколики, в хаті пахло смачною випічкою і добре пам"ятаю різала олів"є при керосиновій лампі
Вже мали показувати "Голубой огоньок", а світла все не було. Вже і гості прийшли, я відволіклась від спостереження за мамою і ми пішли гратись з гостеням, який прийшов. Всі мали надію, що все ж таки хоч під куранти світло увімкнеться, але чуда не трапилось і зустрічали ми той рік з парафіновими свічками і під запах керосинової лампи. Не знаю скільки святкували батьки, а нас вклали спати і вже на ранок світло було і на радість нам йшла передача "В гостях у сказкі" з традиційною новорічною казкою "Новорічні пригоди Маші і Віті"....
Вчора всі прийшли з роботи, розігріли вечерю і клац, кіна не буде...
Син говорить: ну як оце? що робити? спати рано, щось робити темно і без електрики й не зробиш...
Кажу йому: ну а що ти думав? не дарма ж по інтернету розганяли про те як харашо жилось в Савецкам саюзє... І оці картинки з бочкою квасу, з самой вкусной в мірє докторской колбасой, з самим вкусним плАмбірАм (я знаю, що правильно плОмбір
) і т.д....
От сусіди і вирішили нас повернути в "хароший" Савецкій Саюз... От так без війни, але з віяловими відімкненнями електроенергії, з дифіцитами і чергами за елементарними продуктами і речами але харашо в странє савецкай було жити... Так от, Ви, які народились вже в країні Україна, дивіться, порівнюйте і знайте що таке СРСР. Вважайте, що прокатнулись на машині часу
Так що знову мінус в карму хворого сусіда
ну у крайньому разі за віком молодші, ніж були бабусі, коли розповідали нам про життя-буття, але ж коли не має світла сама атмосфера навіює спогади. 
Вже мали показувати "Голубой огоньок", а світла все не було. Вже і гості прийшли, я відволіклась від спостереження за мамою і ми пішли гратись з гостеням, який прийшов. Всі мали надію, що все ж таки хоч під куранти світло увімкнеться, але чуда не трапилось і зустрічали ми той рік з парафіновими свічками і під запах керосинової лампи. Не знаю скільки святкували батьки, а нас вклали спати і вже на ранок світло було і на радість нам йшла передача "В гостях у сказкі" з традиційною новорічною казкою "Новорічні пригоди Маші і Віті"....
) і т.д.... 
