хочу сюди!
 

Юлия

43 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 30-57 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Про роль священиків у підтримці рашистської політики в Україні

Як зазначали світові ЗМІ, Вселенський патріарх назвав рпц відповідальною за війну рф проти УкраїниУ даній публікації розповідається про групу людей, яка відкрито підтримує російську загарбницьку політику в Україні, зокрема священнослужителів, і порівнює дві різні долі архієпископа Тараса Петранюка та митрофорного протоієрея Андрія Ткачова, які підтримують російську агресію. Іншими словами, підтримка російської загарбницької політики є зрадою нації та злочином проти України та її народу, і може створювати загрозу для національної безпеки України.

Російська агресія проти України триває вже більше восьми років. У цей час сформувалася група людей, які відкрито підтримують російську загарбницьку політику в Україні. Ця група включає не тільки політиків, але і релігійних діячів, зокрема священнослужителів.

Два приклади цих священнослужителів з різних релігійних конфесій – архієпископ Тарас Петранюк керуючий Тернопільсько-Бучацькою єпархією УПЦ/ПЦУ та митрофорний протоієрей Андрій Ткачов служитель московського храму – обидва родом із західної України – Ткачов зі Львова, а Петранюк з Коломиї, що на Франківщині – але мають різні долі.

Тарас Петранюк починав священнослужителем УПЦ Київського патріархату, де за рік після архієрейської хіротонії був заборонений у священослужінні за дії несумісні з поведінкою архієрея. Андрій Ткачов, впродовж 12 років служив як священик в Свято-Георгіївському храмі УПЦ (МП) на вул. Тараса Бобанича (колишня Короленка) пізніше, як ревний симпатик «руського міра» у 2014 році перебрався в росію звідки зараз навчає своїх прихожан, як правильно вбивати українців, а Тарас Петранюк будучи обвинуваченим в кримінальному провадженні за ст.190 ч.2 КК України – з приходом на Луганщину окупаційних військ рф у 2014 році підписує власноруч розписку, про співпрацю з «МВД ЛДНР» в інтересах «родіни» і отримує паспорт громадянина ДНР.

Доля Тараса Петранюка склалась гірше – російськи війська не захопили всю територію України, а тому цей «святий ждун» поки причаївся в Тернополі на Руській 22 в структурі УПЦ/ПЦУ.

Андрій Ткачов, перебуваючи в безпеці на території росії, навчає своїх прихожан, як правильно вбивати українців.

Підтримка російської загарбницької політики в Україні є зрадою нації та злочином проти України і її народу. Такі дії надзвичайно небезпечні і створюють загрозу для національної безпеки України. Священнослужителі, які підтримують російську агресію в Україні, злочинні та заслуговують на засудження.

Потрібно визнати, що українські священнослужителі мають велике значення для національної єдності та відстоювання національних інтересів. Вони можуть вплинути на громадську думку та переконання вірян і мають можливість відкрито виступати проти російської агресії та підтримувати національну безпеку України, але, як бути з тими кротами в українських рясах, такими як брати Петранюки – Назар, що служить в УПЦ МП і Тарас, що служить в УПЦ/ПЦУ?

Таким чином, потрібно взяти на озброєння проблему підтримки російської агресії в Україні священнослужителями та здійснювати заходи, які забезпечать національну безпеку України та захистять її територіальну цілісність.

А тим часом священик РПЦ Андрій Ткачов продовжує навчати своїх прихожан, як правильно вбивати українців, а Тарас Петранюк чекати… На думку отця Андрія, це треба робити з молитвою «господи помилуй». Відео з його повчаннями було поширено в соціальних мережах.

В уривку своєї проповіді, яка набула поширення в соцмережах, Ткачов зокрема говорить: «Є таке слово покаяння. Молитва повинна бути Богу. Як Суворов писав, без молитви шашку не оголювати, рушницю не заряджати. Наука перемагати з цього складається. Без молитви пакет градів не заряджати. Кожну цю сигару засовуєш ніби, господи помилуй, господи помилуй, господи помилуй. І так далі, і так далі, і так далі. І потім ух (хреститься), пшіуууу (зображає вибух). Не, тому що хочеться… але треба. Взагалі ми робимо в житті не те що хочеться, а те що треба. Є таке слово «треба».

Святослав Огренчук«Моє звернення до Патріарха Московського і всієї Русі Кирила та протоієрея Андрія Ткачова. Згадайте, отці, що відповів Христос Спаситель сатані, коли він запропонував йому весь світ у володіння, якщо Христос занепало вклониться йому: «Відійди від Мене, сатано, бо написано: «Господу Богу твоєму поклоняйся, і йому одному служи». Таку відповідь і ви мали дати володимиру путлеру, коли він просив у вас благословення та схвалення на геноцид українського народу».


Українська музика 2132







100%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Іістота з найстарішим мозком...

Канадські вчені виявили істоту з найстарішим мозком і трьома очима, що жила півмільярда років тому...


  


[ Читати далі ]

Коли вчені не перебільшують...

Погодьтеся, що наше життя і так сповнене всіляких складнощів та неприємностей. З одного боку, це певною мірою нормально. Як дорослі люди, ми знаходимо відповіді на важкі запитання та не опускаємо руки. Але з іншого боку, хочеться і легкості! А тому багато хто з нас воліє дивитися в інтернеті на красиві та приємні погляду речі.

Але правда життя все одно виходить на поверхню! Деколи ми на неї натрапляємо зовсім випадково. Наприклад, коли просто займаємось інтернет-серфінгом. Чи це так погано? Можливо не дуже приємно. Але про деякі речі не завадило б задуматися!

Коли вчені попереджають, що пластик населив всю планету, вони не перебільшують

Приємно було б поплавати у такій воді? До речі, у повітрі теж є дрібні суспензії пластику!

[ Читати далі ]

Маленьке ліниве щастя.


  Не перша молодість і тривале самотнє життя залишили відбиток на її уподобаннях і звичках. Її довгі вечори в порожньому домі не додавали радості та оптимізму. Але це був її звичний світ, яким вона дорожила. Можливість втратити його дуже часто ставала причиною відмови від посланої долею можливості змінити життя.

  Вона хотіла кохання, але боялася, що це почуття  зруйнує її тихий затишок, що доведеться себе змінювати і перебудовувати, що доведеться йти на компроміси і щось втрачати. Вона розуміла, що кохання, це не тільки щастя і радість, а й робота над собою.

 Життя навчило її бути прагматичною і не кидатися з головою у вир кохання. Адже часто це почуття змінювало звичний спосіб життя, інколи приносило біль і розчарування.

                                            **********************

  Він давно звик жити неодруженим. Його житло не відрізнялося затишком та чистотою. Розкидані інструменти могли лежати тижнями по різних кутках, а робочий стіл мав лише маленький вільний простір. Такий спосіб життя його цілком влаштовував. Якщо він приходив додому стомленим, то не змушував себе готувати вечерю, обмежуючись вмістом холодильника.

  Його життя було розміреним, але в ньому не вистачало того вогника, який був би частиною  щастя. Йому давно хотілося змінити свій спосіб життя, але думка про те, що доведеться змінити свої звички, багато від чого відмовитися, змушувала його відкладати зміни на  потім.

                                          **********************

  Життя їх зіштовхнуло випадково. Якось розговорившись, вони у своїх поглядах на життя знайшли багато спільного. Взаємна симпатія вселяла оптимізм, але їх внутрішні голоси нахабно переконували не піддаватися спокусі.

  Як не дивно, але компроміс було знайдено. Все було просто. Вони домовилися поважати світ один одного і не руйнувати його претензіями. І оселилося в їхньому новому спільному житті маленьке ліниве щастя.

  Вони поважали думку один одного і не намагалися її змінити. Не намагалися змінювати один одного під себе, бо розуміли руйнівну силу цих спроб. А коли доводилося приймати спірне рішення, вони по-дитячому тягнули жереб і так само по-дитячому з гумором сприймали вибір випадку.

  У їхньому житті мало що змінилося, але в ньому оселилася радість і впевненість, а оптимізм став нормою життя. Тепер у куточку душі кожного з них пухнастим кошеням дрімало ліниве щастя і зовсім не збиралося їх полишати.

_R

_R

Шлях

  • 28.03.23, 08:36
У кожного дорога має свій початок
І кожен свій життя проходить шлях,
Який хто хоче, може залишає відпечаток
І щастя відчуває кожен у своїх місцях.

В свій пункт призначення хтось поспішає,
А що навколо є не хоче помічати,
Хтось на шляху хвилини радості складає
Та час від часу мить хотів би зупиняти.

Хтось подорожніх багато зустрічає,
Заводить дружбу, веселіше щоб іти,
Хтось серед натовпу самотньо шлях долає,
Будує хтось, хтось спалює мости.

Хтось по шосе широкому й прямому мчати хоче,
В місцях важкопрохідних ще хтось стежкою виляє,
Хтось недалеко йде, а хтось десь світ за очі,
Шлях будь-який долати легше, коли Бог допомагає.

Ригів та ЗЕгнид - на палю

  • 27.03.23, 19:57
На зображенні може бути: 1 особа


Недавно на шпигунстві виявили цілу мережу, головою (чи, може, головою частини) якої був помічник депутана від зажопинців. Цей депутан ще в 2014 році уславив себе тим, що допомогав у проведенні т.зв. "реіерендума"
У мене питання - чому підори з керованих москвою "партій" досі не те що на волі, а навіть у парламенеті?
Це питання не до ЗЄлюпи - з нею все зрозуміло. Це питання до Пороха. І вже давнішнє.
На фото - посвідчення помічника депутана. І не кажіть, що депутан не знав рід занять свого "помічника".
Взагалі, зажопинці в нашому парламенті виглядають приблизно, як могли би виглядати офіційно зареєстровані та належним чином оформлені члени нацистської партії у Великої Британії під час Битви за Британію в 1940 році.
А тепер ще й "слуги"...

88%, 15 голосів

6%, 1 голос

6%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Викинути чи хай валяється?

Питання зі старою цифромильницею так і не зрушило з місця, хоч бери і влаштовуй опитування, оскільки родина з цього приводу мовчить (там взагалі суцільний ігнор).

31%, 4 голоси

38%, 5 голосів

31%, 4 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Одна з найдавніших і найзагадковіших країн світу.





Індія одна з найдавніших і найзагадковіших країн світу. Багато хто прагне відвідати її, тому що крім незабутнього відпочинку й контрастних відчуттів, пов’язаних із багатством і водночас із чорною бідністю, ця держава так само є однією з найдешевших країн, де наші земляки не тільки відпочивають, а й непогано живуть на постійній основі. 

 

[ Читати далі ]