Стіх і я...

 Я, як і кожен із вас, можу ліпить вірші. Так, це займе уйму часу і зусиль. На відміну від тих у кого талант або багато років практики - а в ідеалі і талант і багато років практики...
 Тому я поступаю мудро і хитро - я пишу вірші прозою. Так, дуже важко часом здогадатися що це насправді вірші, навіть неможливо...

 Якщо б мене взяли на змагання поетів, де потрібно створити шедевр за обмежений час, моя б ефективність була б 10% в порівнянні зі справжнім поетом. Це б виразилось в тому, що поки я вимучив чотири рядки, поет уже б створив сорок.

 В добі 24 години для кожної людини. Кількість енергії досяжна за 24 години кожній людині теж однакова. З чого слідує логічний висновок - не слід мене призначати на посаду штатного поета. Я там буду баластом, займатиму не своє місце і програватиму конкурентну боротьбу навіть посереднім поетам.

 Якби не було війни, то країна зі скрипом, але змогла б витримати баласт при владі до наступних виборів... Але в часи війни баластна влада це смерть країни і сотень тисяч громадян...

 Але сама гірка і фатальна іронія в тому, що якби влада була не баластною, то війна б і не трапилась взагалі...