Конкурсная работа будет выглядеть в форме повествования, никаких тебе «дефлопе» и «крутонов» с мозгами живой мартышки. Всё будет намного проще…

В начале 80х детство на улице было увлекательным,  познавательным и в некоторой степени суровым. Мы ездили по двору на деревянных самодельных картингах с подшипниками вместо колёс (приветствовались различные модернизации), гоняли наперегонки на великах, ходили на пруды отстойники кататься на плотах – связанных и сколоченных из деревянного хлама. Как вдохновляло представить себя моряком потерпевшего крушение судна, оказавшимся без воды и провианта на утлом плоту под солнцем, посреди океана…

В целом, было чем себя занять, благо единомышленников и сподвижников движухи хватало (мы жили в пятиэтажке из 6 парадных, в подъезде 20 квартир - по 4 на площадке - в каждой квартире дети, почти все  ровесники).

А ещё мы любили стрелять во все, что можно было попасть. У каждого уважающего себя мальчика была рогатка – мощное пристрелянное оружие, из которого вполне себе можно подстрелить голубя, сидящего на высоковольтной опоре (некоторые голубятники так и делали, если получалось его выходить после выстрела - оставляли себе).

Верно, изготовить рогатку - целая наука, передаваемая от старших к младшим. Сам «рогачик» – исключительно из кладбищенской  сирени (сама структура веток позволяет выбрать оптимальный вариант). Если разветвление с прямыми ветками - то между рогами должно помещаться 2 пальца, если это «рюмочка» - то 3 (считалось большой удачей найти такой «рогачик» - некоторые утверждали, что такая форма хороша для стрельбы на дальние расстояния). Длина ручки - на ширину ладони - из практических соображений обмотана чёрной тряпичной изолентой. Сам резиновый жгут - из аптеки кровоостанавливающий эластичный бинт. Если его распустить вдоль на две полосы около 35 см длиной, (слишком короткая резина теряла в точности и дальности, слишком длинная - могла травмировать пальцы, поэтому в ходе пристрелки длина менялась по необходимости) получалась заготовка для метательного девайса.  К противоположным концам резины крепился кожаный овал с прорезями для крепления камня-снаряда. Сама сборка функциональной рогатки - творческий процесс, требующий определённых знаний и навыков (я когда-то давно сделал своему ребёнку рогатку на два пальца, по всем параметрам и правилам изготовления).

Пристрелка велась по различным предметам в больничной лесопосадке. Для стрельбы годились любые камни – годные с точки зрения баллистики. Для охоты на воробьёв и голубей хороша была обогащённая руда – неровные тяжёлые шарики бурого цвета. Мои карманы страдали в первую очередь – они рвались и протирались, а мама постоянно ругала за отношение к вещам. Но ведь на охоте  нужна только практичная одежда – как ей было это понять?

Ходили за птицей на элеватор, стреляли в основном голубя, но не брезговали и воробьём… в конце дня уютно устраивались на траве за домом - ощипывали добычу, разводили «кастрик» из стыреных деревянных ящиков. Охотно делились впечатлениями за день, шли в ход «рыбацкие байки», между разговорами и смехом обмазывали ощипанные тушки глиной или нанизывали их на шампур. Летние сумерки, контрастные лица, подсвеченные пламенем, картошка и дичь в глине, закопанная в угли… мы себя воображали «последними из могикан» на тропе войны или партизанским отрядом во время Великой отечественной. Я был счастлив от сознания, что я есть и сижу у костра с более старшими пацанами, и они держат меня за свою ровню. Я был счастлив в предвкушении полевого ужина – горячая рассыпчатая печёная картошка в чёрной угольной оболочке, та, что оставляет следы на лице и руках. Дымящееся - местами сырое, а местами угольное  мясо - тощего воробья или голубя…

Я совсем недавно понял, что более изысканного и вкусного блюда уже  никогда в жизни не будет. 

Первым в утробе матери  зарождается сердце ребеночка, а мозг формируется на последних стадиях беременности.

Даремно втрачені люди,
Даремно втрачені кошти...
В державі, де правлять Юди,
Для чого ти тут і хто ж ти?

Ти тут, щоб тебе оббрехали,
Ти тут, щоб тебе вбили,
Серебряників тридцять мало
Для тих, котрі душі згубили.

Ти просто для них жертва,
Якою мож поживитись.
Тут важко жити та вмерти
І горе тут народитись.

Фонд соціального страхування (ФСС) інформує, що на час відсторонення працівників від роботи за ухилення від вакцинації, лікарняні таким працівникам виплачуватися не будуть.

Цікаве рішення ФСС. Я за всю свою трудову діяльність ні одного разу не був на лікарняному і тепер, після минуло тижневого контакту з вакцинованою людиною, в якої виявили ковід, я залишуся без коштів.

Тепер іти в поліклініку нема сенсу, оскільки навіть при виявленні в мене ковіду, в мене не буде коштів на лікування. Лікування ж, як запевняє ФСС дуже дорого обходиться.

Чим я гірнший за вакцинованого, що захворів на ковід ?
Я контактував з хворим на ковід і поки не поспішаю на роботу, щоб не наражати на небезпеку людей, з якими довелося б там контактувати. Нехай це буде за мій рахунок, я змирився. Роботу на роботі замість мене, як правило ніхто не робить і мені після виходу потрібно буде виконувати більший об'єм роботи. І це після ймовірного захворювання на ковід, який погано впливає на здоров'я і при якому не можна вакцинуватися.

Для чого мені ФСС? Для чого я щомісяця плачу цим трутням?

Беручи до уваги те, що МОЗ заявило, що жодного пов'язаного з вакцинацією летального випадку не було зареєстровано, а такі були і навіть в ЗМІ неодноразово була така інформація, то для чого я плачу на утримання ДБР і НАБУ?

Одна фраза представника МОЗ і заява ФСС розкрили суть цих структур, а ще суть МВС, ДБР і НАБУ.

Держава перетворилась на пункт вакцинації, МОЗ перетворився на конвеєр смерті, оскільки смертність серед невакцинованих вища, ніж в інших державах, а смерті вакцинованих взагалі ніхто не рахує... А чи випадково це? Органи НАБУ і ДБР просто проїдають гроші. А чи випадково це?

Я зрозумів, що даремно плачу податки і мої кошти просто даремно втрачені.

Ця історія сталася на львівщині. А плачу од неї я тут на Літинщині!

Викрадення дочки.
Резонансна подія. Розкадровка.
Чувак в червоній кофті, дає по пиздаку чуваку на дівані. Каже шо обідчік Гнида йобана! Жіночка кричить Гвалт. Охрана нюхає хмари. Я на креслі ахуєваю. При Авакові такого свавілля не було.

Перемотка.

Мати дочки. Каже шо вона нормальна. В 17 год вона була два рази замужом. Здібна дівка. Ніц не скажеш.

Дочка матері. Тоже каже, шо вона вроді так нічо.

Ухажор дочки. Каже шо вона йобнута.

Мати ухажора дочки. Каже та шоб та короста, курва, сука прастітутка, в пеклі згоріла і її біс побрав.

Сестра ухажора дочки. Каже то саме шо і мати сестри ухажора. Но каже шо ше тій, за ким ухажує її брат рот пірве.

Сожитіль дочки, тої в якої є ухажор. Каже нормальна баба можна з неї жити.

Участковий. По очах бачу, якби в його ПМ були патрони він би то кодло вже б давно в росход пустив.

Дочка, дочки, яку викрав ухажор. Ніц не каже, бо дитині 2 роки. Вона коби вміла говорити, давно б їм хуїв втиснула, зібрала свої пелюшки і пішла б в невідомому напрямку!

Есперти. Шось кажуть.

Моя мати каже. Це піздец, а не передача.

Дочка, матері яка говорила на початках. Каже шо вона вже так не може.

Я. Тоже кажу шо і я вже от того не можу.

Андрій Данілевіч. Ми голосимо результати ДНК, послі реклами.

Реклама! Гостина – кохання з першого кусь.

Студія.
Моїй матері звонить Ларіска. Вона лишає мене за старшого і наказує взнать хто батько.

Я. Підриваюсь з кресла. Стаю струнко. Прикладую руку до голови. Кажу до бою готовий!

Дивлюсь цю єрісь ше минут 20.

Тітка в халаті з конвертом. Сожитіль батьківство – 0 відсотків. Ухажор батьківство – 99 відсотків.

Я іду на доповідь. Доповідаю голосом через рот. Олег батько. Доповідь закінчив.

Мати констатує. – Це піздец.

А я і досі жду коли мене насилу возьмуть в ту передачу…
Коли блять?!

Пи.Си. Ті грамотні які розказали що вона опять біреміна, весь сюжет і всю інтрігу по пизді пустили
Саша Морозов