хочу сюди!
 

Dina

37 років, діва, познайомиться з хлопцем у віці 18-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Сказки осеннего рассвета. Перемены(ч15).


   Утром следующего дня друзья проснулись в обычное для себя время. Восходящее солнце играло радугой в росинках на траве двора и любопытно заглядывало в окна дома. Всё было, как обычно, но всё же в воздухе уже ощущался неуловимый шепот перемен.

  Первая, явно проявившаяся перемена была в том, что на обеденном столе не было обычно приготовленного завтрака.

– Смотри, Риа, наш дом сегодня проспал и не приготовил нам завтрак.

– От же ж негодник, придется самим поколдовать на кухне.

  От этого диалога друзья весело рассмеялись и пошли на кухню греметь посудой.  Но ситуация с завтраком повторилась и на следующий день. И на следующий. Потом исчез приготовленный обед и ужин. Теперь Рианне и Энтони приходилось самим заниматься готовкой.

  Позже аналогичная ситуация произошла и с уборкой в доме, а также с уходом за газоном.

– Эн, как ты думаешь, этот дом нас пытается выдворить, или хочет научить жить?

– Я и сам бы хотел это узнать.

  С течением некоторого времени друзья привыкли, что уже приходиться всё делать самим. Как ни странно, в этой ситуации ушла куда-то скука, а делать общее дело било на удивление приятно. Это ещё больше укрепило дружбу Энтони и Рианны.

  Но перемены в доме этим не закончились. Как-то незаметно прекратилось пополнение продуктов, а холодильник оказался на грани полного опустошения.

– Что будем делать, Эн?

– Думаю, нам пора посетить магазин.

– Но ведь у нас нет источника доходов, и денег надолго не хватит.

– Посмотрим, что нам скажут в магазине.

  Продавец магазина хитро улыбалась друзьям, явно зная их проблему. И не дожидаясь объяснения, первой начала беседу.

– Я совсем забыла выдать вам карты Visa. Всё необходимое вы можете покупать у нас.

– Но как мы сможем пополнять счета?

– У нас здесь всё просто. Любое доброе или полезное дело оплачивается.  А содержание дома и домашняя работа в нем тем более. У вас на счетах уже приличные суммы.

  Друзья шли домой с полными сумками продуктов и чём-то приятно беседовали. Им всегда было о чём поговорить.  

Цинічний матан

  • 22.11.21, 14:41
Постараюся без емоцій, якщо зможу, підвести проміжні підсумки політики Зеленського щодо закінчення війни.

Отже, заради “всеосяжного перемир'я" з Путлером зелена влада:

1. ... віддала по обміну цінного свідка по справі MH-17 Цемаха та беркутівців, по справам яких вже очікувався вирок суду. На обмін виміняла моряків, яких Росія мала віддати без умов та негайно за вироком трибуналу.
2. ...відвела війська з укріплених та облаштованих позицій на фронті
3. ...впровадила у своїх військах заборону на вогонь у відповідь, знизивши бойовий дух армії.
4... сильно обмежила застосування оборонно-захисного інструментарію (дрони, РЕБ, контрснайперські заходи тощо)
5. ...демонстративно принесла в жертву офіцера Ярослава Журавля.
6. ...злила спецоперацію з затримання вагнерівців.
7. ...вигнала кількох фахових розвідників, щоб приховати злив спецоперації.
8. ...зруйнувала підготовку спецоперації зі штурму «Ізоляції», тюрми в ДНР.
9. ...розсекретила та підставила під удар спеців з ССО, які ту підготовку проводили
10. ...відмовилась від енергонезалежності від країни-агресора
11. ...дозволила ворогу сконцентрувати значні військові потужності на кордонах.
12. ...ослабила міжнародну підтримку та воєнну допомогу західних партнерів.

Це найочевидніше з того, що бачу та знаю я, обивателька. Доповнюйте в коментах, буду додавати.

Що ми отримали натомість? Зниження військових втрат?

Давайте переконаємось.

Базуючись на Книзі пам'яті загиблих у війні, втрати з 2016 року (взятий 2016й як перший повний рік після підписання Мінських угод):
2016 - 565
Наступного року – зменшення бойових втрат на 37% ->
2017 - 354 (-36%)
2018 - 227 (-25%)
2019 - 170 (-40%)
2020 - 108

А от тут цікаво:
2021 - 81 особа станом на 15 липня 2021 року.

Це остання дата, якою було додано інформацію про загиблого. До речі, чому? Люди гинуть майже кожен день, а Книга пам'яті не доповнюється. Хто її супроводжує і чому припинив?

Таким чином, ми бачимо, що з року в рік кількість загиблих зменшувалася на дуже значний відсоток. Думаю, не тому, що падала інтенсивність обстрілів. Скоріш за все, зростала військова майстерність бійців та модернізувалися заходи з убезпечення людей та з захисту і протидії.

А цього року втрати знову почали рости. Вже очевидно, що за 2021 кількість загиблих буде не меншою, ніж в 2019, до "всеосяжного перемир'я". А може, й більше.

Тобто, все виявилося дарма. Все, що було віддано, пожертвувано, втрачено і злито, не дало жодного результату.
І мені дуже хочеться спитати виборців Зеленського, хоча вони мене і не читають. То як вам підсумки операції "проста пєрєстать стрєлять", поторочі полорогі? Скінчили вже війну, як тільки на ній начебто "перестала наживатися влада мародерів"?

Ну що, "смєтуни", вам досі норм ваш "народний президент"?

То знайте: зима близько, і сніг для вас цього року буде жовтим, бо цистерни сечі вам в очі вже підготовили. Жеріть.Те
... І дай боже, щоб той сніг не став червоним...

Анна Оскомина

Горянська ротонда – архітектурне диво Європи

        Одне з семи архітектурних чудес Закарпаття, історичний пам’ятник XII ст. – Горянська ротонда, або церква Святої Анни. Це найдавніший храм цього краю і зразок архітектури романо-візантійського періоду. А ще – одна з найбільш таємничих і найстаріших святинь України, занесена в реєстр спадщини ЮНЕСКО.



Храм розмістився в околицях Ужгорода в мікрорайоні «Горяни», відомому своїми важливими археологічними відкриттями. Саме тут виявили стоянки кам’яного віку, неоліту, епохи бронзи, а також давньослов’янські і давньоруські поселення. До сих пір точно не відомо, коли саме почалося будівництво самої ротонди. Деякі вчені вважають, що будувати церкву почали в XIII ст. Інші говорять про більш раннє «народження» храму – в кінці Х – початку XI ст. Саме це дозволяє дослідникам стверджувати, що Горянська ротонда є третьою найстарішою церквою в Україні, поступаючись Софії Київській та Кирилівській церквам.




Горянська ротонда ( «rotunda» з італійської мови – кругла будова) має абсолютно типову для епохи романизму, але дуже рідкісну форму будівлі – це закруглений шестикутник з міцними стінами завтовшки до 2,5 метрів і вузькими вікнами. Таких храмів в світі – одиниці. Саме ці архітектурні особливості дозволяють деяким вченим припускати, що церква служила каплицею замку і виконувала оборонні функції. Нова частина пам’ятника – готичний прямокутний неф церкви Святого Миколая – був прибудований в XIV в.


Усередині Горянської ротонди збереглися унікальні і дивовижні фрески, створені італійськими художниками школи Джотто більше 700 років тому, яких запросила сім’я Другетів. Розпис не притаманна традиційному іконопису, адже лики святих висловлюють емоції. На стінах в основному зображені сюжети з Нового Завіту. Це найважливіші епізоди з земної життя Ісуса Христа: «Дари волхвів», «Втеча в Єгипет», «Різдво Христове», «Благовіщення», «Воскресіння» і т.д. На східній же стіні нефа можна побачити розписи XV ст., виконані в техніці «саль секко» в манері, властивої тірольської і чеської школам живопису. Цікавий сам архітектурний стиль ротонди, який на протязі її «життя» змінювався від пізньоантичної, так званої візантійської будівельної традиції до романтизму і готики. На жаль, під час нашої подорожі храм був зачинений і нам не вдалось на власні очі побачити саме цікаве. Тому фото фресок не мої, а взяті з інтернету.




Сотні років ротонда стояла забутою, і в 1879 році храм випадково виявили під час ремонту: під старою шпаклівкою побачили неймовірні кольорові італійські фрески. Вже незабаром маленька непримітна церква в Ужгороді стала відомою у всій Європі. Аналіз фресок показав, що їх виконали в дуже складній і вже неіснуючої сьогодні технології: мокра і ще свіжа поверхню стін при розпису вбирала в себе 10-сантиметровий шар фарби.
Сьогодні в церкві Святої Анни щодня моляться парафіяни греко-католицької єпархії та розповідають про дивовижну ауру.
У червні 2012 року ротонда урочисто проголошена малою базилікою, спорідненою з Папською базилікою Santa Maria Maggiore.

З пагорбу від ротонди відкривається гарний вид на Ужгород.


Поряд з ротондою місце тихе і лагідне, в сусідньому дворі ростуть смачні сливи, яблука і виноградик smile


 
Чудова наша Україна!


Оце так пожартували...))

“Відвезла сина до дядька Джо”

  
[ Читати далі ]

Фотопрогулка. Лебеди

И снова у меня совсем небольшая фотопрогулка.


[ Читать дальше ]

Українська музика 1677









50%, 2 голоси

0%, 0 голосів

25%, 1 голос

0%, 0 голосів

25%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Погані умови для царів...

Якось до нас у школу привели діда - "учасника Великої Жовтневої Соціалістичної революції і штурму Зімнього дворця"...
Дід нам встиг розповісти, що "Аврора" не стріляла, Зімній дворець ніхто не штурмував, про більшовиків нікому нічого не було відомо, а прості люди хотіли спасти царя... - "Ми тоді вобще ше не знали, шо ми робим і нашо" - резюмував дід...
Зрештою, крамольного діда ледве випхали зі школи, від скандалу подалі...
В 2004-му і в 2013-му на наших Революціях кожен знав, чого він там, за що і нащо...
А царі в нас якось не прижилися. Видно, условія тут для них погані... І не приживуться, сподіваюся...
З гідністю й свободою причетних! То було не дарма...

Віталій Чепинога.

З листів священика Московського Патріярхату.



"...Священник Георгий Сухобокий пишет архиепископу Власию Тишкову, что хочет покончить жизнь самоубийством. Вот письмо вкратце (под катом текст полностью):
"Власий! Я реально, не выдерживаю, бл. Колдун Мамаев порчу с меня не снял. Руки и ноги зябнут, температура 38. За мной следят. Хотел покаяться - послали в джопу. Хотел вздёрнуться - попытки оказались неудачными. Если вздёрнусь, то виноваты в этом: колдун Мамаев и підор Исаев".

Текст письма полностью:
"Власий! Я реально, не выдерживаю, бл Это не шутки. Диодор устроил мне настоящую травлю через духовенство и алтарников. Прихожане плюют мне в лицо. Вчера пытался забрать свои вещи в заалтарной, побежала баба с щенком и приказала ему: "Плюнь ему в его поганую жд рожу! Это антихрист!". 

Под окнами постоянно чужие подозрительные люди. За мной следуют по пятам. Извини, что блоконул тебя тогда, я был не прав. Ты верно сказал об этом демоне. Этот Адриан подонок и работает на Диодорку. Видно тот ему хорошо заплатил, чтобы он меня подставил. Как я жалею, что с ним связался! Порчу исаевскую он мне не снял. 

Со здоровьем ещё хуже. Давление вчера под 180 было. Руки, ноги зябнут, не могу согреться. Температура стоит 38,8. Я конечно пытаюсь делать вид, что ничего не происходит (вчера выпустил на Тик Токе ролик о прививке), но это только для того, чтобы показать, что я их не боюсь. А я БОЮСЬ! Боюсь их всех! И Диодора, и его холуев, и его братков. И ФСБ. Я чувствую, что меня убьют или сгноят в тюрьме как Навального. Зря я связался с этим жидом. 

Он себе помочь не в силах, мне и подавно никто не поможет. Я уже хотел покаяться публично и отречься от этой падали, в Америку всё равно, как я понял, не вариант свалить бы было. Но секретарь Диодора послал меня, дескать твои раскаяния никому не нужны, засунь их себе в джопу. Так и сказал, ублюдок. Семья от меня отвернулась. Власий, я реально боюсь. У меня уже было две попытки вздёрнуться. Третья, если они меня продолжат преследовать будет удачная. 

Они хотят моей смерти. Им нужно чтобы я был Иудой до конца. А Иуда не был подлецом. Он был самым Святым и самым несчастным из апостолов. Папа Франциск как-то сказал, что Иуда из Кириафа coredemptor. Соискупитель.

 Я так не считаю. Это он, и никто больше искупил человечество. Иешуа пострадал на кресте три часа, а Великий Апостол страдает уже от человеческого скотства и тупости, от желания плюнуть в Него, преодолевая свой невроз, свой комплекс неполноценности, комплекс вины, за счёт этого человека. 

Ну да ладно. Ты меня понял, Власий. Если на днях я вздёрнусь, виноваты они: підор Исаев и колдун Мамаев. Зря, очень зря, мой друг, я тебя тогда не послушал и связался с этой нелюдью. Тогда Исаев ещё мне предлагал пути к отступлению. Сейчас их уже нет. Мамаев методично тащит меня в петлю.
P. S.
Телефон и аккаунты я разблокировал. Прости меня, что не послушал и повёл себя как ребёнок. Прости...!"