Чому одні люди, захворівши якимось навіть незначним захворюванням, не можуть вилікуватися і вмирають? А деякі хворі з так званими «невиліковними» хворобами знаходять в собі сили і одужують? Чому одні люди швидко і легко реалізують свої наміри, а у інших на втілення бажань йдуть роки? Відомо, що людина сама створює собі всі хвороби і проблеми. Ми навіть знаємо, де шукати причини своїх недуг і як працювати над собою. Але на вчинення будь-якої роботи (в тому числі і по зміні свого характеру) потрібна Сила. Одного бажання мало. Причому мова йде не про фізичну силу, з якою ми звикли мати справу, а про Особисту Силу людини, його життєву енергію. Наші пращури називали її Матінкою Живою, Богинею Живою або просто Живою. Жива - це енергія Життя, здатність людини жити в цьому світі. У неї є ще кілька назв в різних традиціях: Жи, Прана, Ци, Кі, Чи. Вона приходить в наше тіло з диханням і не тільки, і спонукає наше тіло до життя. Вона проявляється в тілі будь-якого живої істоти, завдяки їй ми живемо, і вона залишає наше тіло після смерті. Якщо в людині багато Живи, то вона дуже добре виглядає. У нього чиста і пружна шкіра. Вона енергійна і може зробити багато справ.
Кожен продукт наповнений в тій чи іншій мірі життєвою енергією. Якщо в продукті багато Живи, то нам хочеться його з'їсти. Якщо смак продукту або його запах нам подобається, то характер цього продукту нам підходить.
Будь-який продукт через певний проміжок часу розкладається. Жива покидає його, переходячи в інші форми життя (наприклад, грибки, бактерії). Звичайно, шляхом сушки, заморожування або консервування можна уповільнити цей процес. Але в кінцевому підсумку він неминучий, так як всьому є свій час і місце.
Вчора я садив дерева і чагарники на своїй ділянці. Посадив яблуні і груші, сливу і багато інших рослин. Через кілька років вони порадують мене і всю мою сім'ю смачними і соковитими плодами. Ці плоди дадуть мені свою Живу. Крім того, у кожної рослини є свій характер, і це визначає їх різний смак.
Якщо плід відірвати від дерева, то він поступово втрачає свою Живу. Так як втрачає зв'язок з рослиною, яка живила його енергією. Так і людина, відірвана від свого Роду, яка забула предків, мову і традиції, поступово втрачає здатність до життя. Саме Родове Древо наділяє людину необхідною енергією для свого зростання і розвитку.
Рід дає людині стільки енергії, скільки потрібно для виконання свого призначення, своєї місії в житті. Це енергія Божественної Любові. Вона зосереджена в серці людини і витрачається в процесі життя. Це НЗ людини. Його недоторканний запас Любові. Звідси стає зрозуміло, чому деякі люди швидкоплинно йдуть з життя. З одного боку, їх запас життєвої енергії невеликий, що пов'язано з силою благочестя, накопиченої родом і їх минулими втіленнями, а з іншого боку, вони здійснюють дії, несумісні з життям. Їх серце, душа переповнюються агресією до самих себе, до людей і до світу. І навпаки, людина, що не допускає руйнівні почуття і емоції в свою душу, що зберігає у своєму серці Любов до Бога, до людей, до всього, що є в цьому світі, завжди буде здоровою і повною сил.
З цього приводу в Слов'яно-Арійських Ведах є чудові слова волхва Велимудра: «Не пускайте гнів неправедний в благодатне серце ваше, бо гнів погубить будь-яку доброту і зіпсує чисте серце ваше».
Є ще один різновид життєвої енергії. Вона сконцентрована в насінні рослини, тварини і людини. І дає початок нового життя. Ця енергія може поповнюватися. Чим дбайливіше ми ставимося до цієї енергії, тим повільніше витрачається недоторканний запас, тим більше у нас життєвих сил.
Є такі фактори в нашому житті, які прискорюють витрату життєвої енергії, а є такі, які зберігають її, заповнюють або навіть збільшують. Тому до витрачання своєї життєвої сили потрібно ставитися дуже серйозно.
Щоб здійснити перехід від старої моделі свідомості до нової, необхідна енергія. Проте у деяких людей не вистачає особистої сили для змін свого характеру, своїх думок. А у деяких навіть немає сил для того, щоб слухати і чути, не кажучи вже про серйозні зміни в житті. Скепсис і недовіру, і навіть крайнє неприйняття насправді викликані дефіцитом Живи.
Для нашого життя дуже важливо, як ми живемо, для чого ми живемо. В яких ми відносинах з людьми, з Природою, з Космосом. Неминуче навколишній світ робить на нас свій вплив, а ми на нього. У Всесвіті безліч різних енергій і дуже важливо, як ми з ними співпрацюємо.Немає поганих або хороших енергій. Є просто різні енергії і у кожної з них свої характеристики. Також немає поганих або хороших людей. Є люди різні. І у кожного свій характер. Потрібно навчитися правильно взаємодіяти як з людьми, так і з силами Природи. Як говорили наші предки - жити по Праві, тобто по Правді. Тоді ми перестанемо втрачати енергію даремно. Життя наше налагодиться, і ми станемо здорові і повні сил.
Сила залежить від знання, яким ти володієш. Володієш - значить використовуєш у своєму житті. Тобто це знання повинно бути практичним.
Особиста сила приходить коли людина веде дисципліноване життя і відмовляється від почуття власної важливості, від гордині. Тільки тоді вона може володіти силою Життя в повній мірі. Сила Життя управляє нами, але і ми можемо впливати на неї своїми думками і намірами. І якщо людина нерозбірлива в бажаннях, веде безцільне життя, відчуває себе нещасною жертвою обставин, то тоді вона просто стає баластом в цьому світі. Звертатися з життєвою енергією потрібно дуже обережно, дбайливо і акуратно, так як вона може нашкодити, а може і зробити чудовий подарунок.
Жива не може належати нікому. Коли ми говоримо про особисту силу, то говоримо про особливу здатність людини зберігати і накопичувати її, перерозподіляти і направляти на ті чи інші справи.
А накопичувати свою особисту силу потрібно поступово, крок за кроком. І допомагає зробити це взяття на себе відповідальності за свій світ, за своє життя. Тільки почуття відповідальності може зробити людину сильною. У якийсь момент людина зможе відчути, що вже володіє достатньою кількістю Живи, і тоді направити її на те, що потрібно. На досягнення своїх цілей. Але навіть досягнення цілей, якщо дієш відповідально і цілеспрямовано, з повним усвідомленням, теж дає силу.
Коли ми хочемо бути здоровими, або досягати в житті інших цілей, ми повинні володіти певною кількістю особистої сили. По суті, наша особиста сила і допомагає нам досягти того, чого ми хочемо, тобто виконує наші бажання. Якщо у нас багато особистої сили, то наші бажання реалізуються без проблем, легко і без зволікання. Але якщо ми вели недолуге життя, розкидалися енергією направо і наліво, то в потрібний момент ми стаємо безсильними.
Якщо людині особистої сили для зцілення не вистачає, вона хоче запозичити її у вас. Вона чекає, коли ви дасте свої гарантії, тобто візьмете на себе відповідальність за її зцілення.
Якщо ми накопичуємо особисту силу, то наше тіло стає здатним на неймовірні дії. А якщо розсіюємо її даремно, то швидко стаємо схожими на стару-руїну. Люди відновлюють видалені органи, відрізані пальці, ростять третю зміну зубів. Все це стає можливим саме при наявності особистої сили.
Для того щоб мати силу потрібно вести бездоганне життя, наповнене силою. Наші дії повинні бути усвідомленими і в той же час відчуженими і наповненими вірою. Але відчуженість не від життя, а від того способу життя, який ми вели до сих пір і який привів нас до страждань.
Першого травня, ще опівночі починається весняне свято — Живін день. Жива (іноді її називають Ярилиця) - дочка Лади, богиня весни та життя у всіх її проявах, подателька життєвої сили роду, богиня весняних вируючих вод, перших зелених пагонів, покровителька юних дівчат та молодих дружин. Жива сходить до людей як життєдайне світло Роду.
Вона є у всьому, що живе, але не тільки в тому, що дихає. Пташиний символ Живи-Живиці - зозуля. Зозуля кукує людині роки життя, тобто вимірює його час життя в Яві.
тю бля.звіняйте укароче такий питання аграрії у сад 
