Жорстка вертикаль Офісу президента без відповідальності

Дивіться яка херня, малята.

З початку повномасштабного вторгнення ми дивились, як держава по шматках здає сама себе. Спочатку це виглядало нормально: треба швидко, треба жорстко, треба одна вертикаль. Ок, прийняли. Але далі цю вертикаль ніхто не відпустив.

Верховна Рада просто зникла як гравець. Вона є, вона голосує, але вона нічого не вирішує. Чотири роки  і нуль спроб повернути собі роль. При тому, що формально ми парламентсько-президентська країна.

Кабмін живе в режимі “сказали — зробили”. Ніякої політики, ніякої позиції. Просто виконання.

Комітети? Їх просто немає. Не тому що слабкі, а тому що вони нікому не потрібні в цій конструкції.

Правоохоронка повністю під контролем. Вся. Генпрокуратура, ДБР, СБУ, поліція - це одна кнопка.

Суди, як пощастить. Кому як треба, так і буде.

І от тут момент, який всі обходять. Коли вся країна фактично в руках 5–6 людей,  це означає, що вони відповідають за все. Без варіантів. За провали, за бардак, за будь-яку ситуацію, яка виходить з-під контролю. І за історії з автоматами посеред міста теж. Бо якщо ти все забрав під себе, значить це вже твоє.

І тепер ще одна штука, яку всі люблять розмивати.

Президент воюючої країни - це в першу чергу Верховний головнокомандувач. Не блогер, не кризовий комунікатор, не людина, яка всім має подобатись. Верховний головнокомандувач.

А це означає зовсім іншу логіку рішень і зовсім інший рівень відповідальності. І паралельно в нас росте ще одна проблема, яку вже не приховаєш.

Є люди, які п’ятий рік в полях. Вони вже інші.
І є люди, які досі живуть так, ніби війна десь окремо. Типу життя йде, іноді сирена, та обстріли і все.

Так не буде. Ці дві реальності роз’їжджаються все сильніше. І поки це ігнорують, воно тільки росте.
Тому правоохоронка має їхати в поля. Всі. Без виключень. Бо інакше ця різниця стане проблемою вже всередині країни.

І фінал простий. Коли ти намагаєшся подобатись усім ти втрачаєш контроль над всім. А це вже геть зовсім інша історія.

автор: Дана Ярова, громадський діяч, волонтер, голова ГО "Мрія дітей України"; сторінка авторки у Фейсбук

Асортимент сухпайків, які можна придбати на вітчизняних торговельних інтернет-майданчиках доволі обмежений. А якщо ще й на одному з сайтів (OLX) неможливо нічого замовити, то взагалі печально. Хіба що, як варіант, купити сухпай, який раніше вже куштував. Але спробувати інше меню.

Отож, я вирішив вдруге продегустувати сухпай армії Швеції. Це буде перший повторний огляд MRE у моєму блозі. На тринадцятій дегустації. І його не планував пробувати ще раз (через високу ціну), оскільки у першому фотозвіті не вказав номер меню. Хоча кількість меню шведського сухпаю просто величезна і дає заділ не для одного огляду.

1. Сухпай армії Швеції (меню №25) є посиленим добовим пайком, адже його калорійність — аж 4700 ккал (при стандарті 2800-3600). А вага — 1,668 кг. Обійшовся він дешевше, ніж торік — у 950 грн. (проти 1200). Щодо кількості продуктів, то їх аж 17! Ну а основні страви — вівсяна каша з манго та кокосом, курка Роган Джош з рисом і вершкова куряча паста (макарони) з грибами.

Минулого разу (рік тому) пробував меню №4, стандартної калорійності. Тож буде цікаво порівняти з цим меню.