хочу сюди!
 

Татьяна

46 років, діва, познайомиться з хлопцем у віці 37-52 років

Замітки з міткою «музей»

Просили Куйбіду не приватизувати ці помешкання

Львівська мерія викупила квартиру над музеєм Крушельницької для потреб установи
09.08.2021
317
 

















Львівська міська рада викупила квартиру, розташовану над музично-меморіальним музеєм Соломії Крушельницької. У цьому приміщенні постійно були потопи, які затоплювали мистецький заклад і завдавали шкоди експонатам. Мерія домовилася з власниками житла та придбала його для потреб музею. Про це повідомляє.

«Придбання помешкання №8 у будинку №23 на вулиці Соломії Крушельницької унеможливить подальше пошкодження музею та музейних предметів через систематичні затоплення, а також створить умови для розширення усіх видів музейної діяльності та збільшення кількості відвідувачів», – повідомили у Львівській міській раді.
Торік міський виконком погодив купівлю квартири №8 площею 59,4 м2 за понад 1,8 млн грн. У новопридбану квартиру планують перенести кабінети адміністрації. Також це допоможе розвантажити фонди, у яких є понад 25 тис. експонатів і які зберігаються у невеличкій кімнаті.

Музично-меморіальний музей розташований на вул. Соломії Крушельницької, 23 у будинку, який свого часу придбала відома артистка. Вона виступала на найпрестижніших сценах: у міланському театрі «Ла Скала», у Парижі, Римі, Нью-Йорку, Мадриді, Лісабоні, а також у Латинській Америці. У 1939 році вона приїхала до родичів у Львів. А коли почалася війна, кордони закрили і Соломію уже не випустили з Радянського Союзу. Її кам’яницю націоналізували, залишивши співачці чотирикімнатну квартиру на другому поверсі. Тут вона прожила до смерті. Інші покої перетворили на приватні квартири, в яких донині живуть люди. Музей займає лише другий поверх і частинку першого. У решті – приватне житло. Оскільки будинок і його комунікації старі, мешканці верхніх квартир регулярно затоплюють експозиційні зали і фонди музею. У 2017 році сталося наймасштабніше затоплення. Тоді вода знищила щойно відреставрований розпис на стелі, паркет часів співачки, а також автографи, фотографії і особисті речі Соломії. За цим фактом тривають суди.

Наступного року відзначатимуть 150-річний ювілей оперної співачки Соломії Крушельницької. У міській раді мають надію, що у майбутньому вдасться викупити усю кам’яницю для розвитку музею.

 Коментар Богдана Гордасевича: Ще на початках приватизації дирекція музею дуже просила тогочасного голову Львова - Василя Куйбіду не давати дозволу на приватизацію квартир з дому Соломії Крушельницької, що були її власністю і були заселені москалями після війни. Великий український поет, патріот і рухівець Куйбіда не зміг бути людиною і дав дозвіл приватизувати і ось після величезних проблем і шкоди мусимо своє у тих паскуд-загарбників викуповувати.

Фотопрогулки. Камяная могила под звуки ханга + (видео)

Пока карантин и домашняя самоизоляция приглашаю гулять виртуально...
Сегодняшняя прогулка на осеннюю Каменную могилу, природный заповедник в Запорожской области.
Как обычно будет и история этого места и красивые виды
Вперед


[ Читать дальше ]


И небольшой ролик с мелодиями

В миниатюре

Уже много раз меня заносило в Гидропарк, и даже к музею подходила, но... вообще-то когда-то я там уже была и покупать в общем-то не дешевые, как для пенсионера билеты, чтоб посмотреть, что там изменилось за 13 лет, как-то не хотелось, тем более, что по понедельникам для пенсионеров вход бесплатный... 




Но странно - за более, чем полгода, я ни разу не попала в Гидропарк в понедельник!
И вот сегодня, идя по набережной пляжа Венеция, и глянув на противоположный берег, где среди деревьев просматриваеются экспонаты музея, я вдруг осознала, что сегодня как раз ПОНЕДЕЛЬНИК!!!



До 17 часов оставалось всего полтора часа и я поспешила в музей.




Идя к музею по сторонам не смотрим, там не экспонаты!







Где-то тут меня встретил(а) экскурсовод



Которая провела меня ко входу и сопровождала по всему музею



Музей разросся и постарел... В музее постоянно работает реставратор и хотя и видно, что многие экспонаты уже солидного возраста, однако выглядят вполне бодрыми и здоровыми.

Вот Крещатик на фото, сделанном в августе 2007 года и на сегодняшнем





Вот Майдан Незалежності тогда и сейчас





Раньше музей назывался "Киев в миниатюре", теперь в экспозиции добавились объекты удаленные от Киева и музей стал называться "Україна в мініатюрі", парк "Україна в мініатюрі".







Экскурсовод не оставляла меня без внимания









Примечательно, что здесь есть экспонаты с ... острова Бали... Ну а чё podmig ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!!!



Ясно ведь написано - БРАТАН! Раз написано, значит БРАТАН, во всяком случае они более достойны быть братьями, чем некоторые восточные соседи





Ну вот, вкратце... Больше здесь http://photo.i.ua/user/886749/534838/

Как итог - думаю, стОит посетить это место, но, пожалуй, лучше ближе к весне, лету - пара-тройка объектов еще на реставрации, да и когда зелень вокруг - смотрится значительно эффектней.

ЗЫ: Фото таблички с часами работы и стоимостью билетов я сделала еще осенью, сегодня таблички не было, сказали, что ее временно сняли, что-то исправить... Я сейчас заглянула на официальный сайт музея, адрес которого указан на табличке и поняла, что там исправляют... Стоимость билетов - вовсе не подешевело... Ну что ж, как все, как везде.

Михаил Грушевский о "братском народе"

Председатель Центральної Ради предупреждал.
«Тепер ми, самим очевидним чином, маємо боротьбу народів — великоруського і українського. Один наступає, другий обороняється. Історія цих двох «братніх народів» вступила в стадію, про яку оповідає біблійна історія перших братів: і запитав Бог, Каїне, де твій брат Авель?» 
(Михайло Грушевський, «Очищення вогнем»,1918 р.).
Через 14 лет мышебратья устроили нам Голодомор с миллионами жертв. 
 
Еще через два года в российском Кисловодске умер и сам историк. Умер от заражения крови после неудачной операции, которую провел местный врач, непрофессиональный хирург. Он же не позволил опытному хирургу оперировать Грушевского. 

Где родился Шопен?

Вот здесь, в родовом поместье в Желязова Воля, в 40 км от Варшавы. Нине в восстановленном отчем доме Шопена расположен музей композитора, а вокруг - прекрасный ландшафтный парк.

Ліонський музей



http://www.mba-lyon.fr//static/visites-panoramiques/salon_fleurs/index.html

(панорамне зображення зали Ліонського музею,
 управляється комп. мишкою)

Наталя Гузак. Яка величезна сила відчувається в цій жінці!

Впадає в очі одна деталь: в своєму музеї пам’яті батька вона проводить екскурсії босоніж – Олег Володарський

 

 Поетична сюїта з Верховини. І ч.(а.1)

Мій Боже, а світ увесь краса:

Захована чи під відкритим небом,

Комусь щоденна, декому потреба

Лише у мить спустошення життя.

А я щаслива, що в красі живу

І дихаю незмірним земним раєм,

Де Черемош бурхливий протікає

І довкруж аромат ялиці ллють,

І полонини пахощами наповняють

Цей край, що Верховиною зовуть.

І байдуже, залітнена чи весняна пора,

Зима морозяна чи златобарвна осінь,

Що сипле зрілістю в посріблене волосся,

Карпати дихають вулканами життя.

А я щаслива, що цей світ ловлю,

Огорнутий туманами й росою,

Де груди розпинаються красою,

І де з джерел хмарини воду пють,

А вишиванками вкривають свою долю,

Розпяті горами, гуцулами їх звуть.

Мій Господи, живу я ще, в красі німа,

Хоч проростає думка в перестиглу мрію,

Під протягом карпатськоі надіі,

Піднятися, де стиглість й висота,

І стати космосом для тих, що у підгірї,

Вкладають працю й досвід у літа

І не бояться перевалів і зневіри,

Але жертовні, мають світлі почуття...

Зізнаюся, життя у горах нелегке без міри,

Але печать гуцулів з світла і тепла.

Верховина Львів, 3.02.2019 р

 

Джерело сили кожного з нас там, звідки ми родом. Ми так часто забуваємо про це, сподіваючись, що впораємося із усім самотужки і питання резервної акумуляції ніколи не стане перед нами.

Господь мудрий. Він дає нам змогу усвідомити своє призначення і зазирнути в себе, даруючи нам для того як труднощі, так і щасливі випадковості. Доторкнутися до свого призначення – це можливість усвідомити свій шлях, не захлинувшись в метушливій бездуховності матеріалістичного світу. Знаходячись в усвідомленні мудрості Божої, ми дорослішаємо – вчимося смиренно приймати подарунки долі та дякувати за випробування; починаємо по іншому відчувати звуки, природу, життя… Це зовсім не просто – зуміти заспокоїти розум, котрий вимагає фактів, доказів, постійно спонукає нас кудись бігти, щось робити, і повірити, полинути до Господа всією душею, всім серцем.

 

Вже знято не один десяток програм, мені випало щастя доторкнутися в діалозі до такої величезної кількості душ. Чому саме ця героїня «Сповіді» надихнула мене на такі роздуми?

Наталя Гузак. Стрижень. Духовний. Сильний. Щиро люблячий свою Батьківщину.

Пишу ці рядки, а в мене перед очима вечірня Верховина, ми з Наталією стоїмо на вулиці, біля її будинку і розмовляємо…

Війна. Принципи. Людські долі. Бог. В той вечір у нас не було легких тем. І раптом вона говорить, що її останнім часом вкрай сильно тягне до Господа. Молитви. Псалми. «Я не перестаю молитися. Ранком, ввечері, вдень посеред ночі...»

Так буває. Я відчував це на собі. Коли ти починаєш задихатися без молитви. Тобі, наче повітря, не вистачає цієї розмови з Богом. І лише Святе Писання заспокоює душу та дає їй так необхідні тишу та спокій. Тебе кудись кличуть, запрошують, ти кудись біжиш, поспішаєш, запізнюєшся, не встигаєш…

І лише свічка під іконами дає тобі можливість відчути себе маленькою дитиною, котру оберігає хтось великий та мудрий. Відчути марність всієї цієї безкінечної метушні та відчути себе в надійних батьківських обіймах. Тобі не вистачає самого себе, і лише в єдності з Господом ти стаєш самим собою.

 

Ось так і Наталя… Любить світ через батька, котрого з нами вже немає. МузИку. Гуцула. Величезну батьківську українську душу. Впадає в очі одна деталь – в своєму музеї пам’яті батька Наталя проводить екскурсії босоніж. А з якою любов’ю вона грає на музичних інструментах, більшості з яких торкалася ще рука її батька!.. З такою радістю, віддаючи своїй справі всю себе.

 

Та з дитинства вона відчула своє покликання – лікувати людей. І стала лікарем. Хорошим лікарем. Та їй судилося усвідомити медицину, як частинку свого минулого і заново відбудовувати своє майбутнє, повернувшись туди, звідки вийшла – в батьківську хату.

В пошуках правди та спокою. З Молитвою. Ця людина віднайде себе, усвідомить те, до чого прагне. Я ані на мить в цьому не сумніваюся.

 

А яким теплом віє від цієї жінки… Яка величезна сила в ній відчувається! Молодий місяць, гуцульське подвір’я, морозне гірське повітря і надзвичайна енергетика Матері-українки, котра ні за яких обставин не залишить свою Батьківщину без свого людського тепла.

 

Після розмови з Наталією я йшов вечірньою Верховиною, згадуючи початок свого спілкування з Богом. Нічні молитви зі свічкою в руках, внутрішній розбрат, що роз’їдав ослаблену болем душу… І вбережи нас від лукавого… Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки віків. Амінь.

 

Є таке усвідомлення – Національна Пам’ять. Є такий тонкий світ – соціальна доля. Багато хто з нас не хоче це бачити. Ми цураємося чужої долі та чужого болю. І це все наближує нас до нечистого. Саме тому для нас надважливі люди, котрі усвідомлюють, важливість молитви за усіх нас. Ці люди – наш шанс жити в країні любові та щасливої тиші. Наша країна багата на яскраві барви та добрі душі. Величні душі, що вміють любити світ.

А сильна жінка, з величезною душею і добрим серцем, – Наталя Гузак любить нашу з вами Україну. І молиться. За усіх нас.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми Наталя Гузак

https://youtu.be/CvwKMcGrETY


Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
15
попередня
наступна