Задумалась...
- 09.08.26, 21:55




Стосовно комунікацій влади з громадянами.
Про форму: пусті однотипні відосики вже відверто набридли.
Звіти про конференції, зустрічі, наради вже дратують.
Обіцянки, що не здійснюються – підривають довіру.
Про сутність: треба не публічні зведення, скільки балістичних ракет прилетіло. І так чуємо. Потрібні максимальні непублічні зусилля, щоб була можливість знищувати ракетні спроможності ворога.
Не треба лякати голодом і відсутністю продуктів на зиму. Можуть бути тимчасові проблеми з логістикою, але цього – не повинно бути.
Не треба розповідей, що більше трьох днів без каналізації в великому місті не протримаєшся – потрібні рішення, щоб такого не сталося!
Не треба лякати про отруйну дію після витоку аміаку. Потрібно оперативно інформувати, як реагувати на небезпечне забруднення повітря, в якому напрямі дме.
Потрібно не закликати виїхати взимку з Києва (хто хотів та міг виїхати – вже давно мають таку можливість, включно із закордоном), а розуміти, що люди, в більшості своїй просто не мають ресурсів (грошей, авто, "запасних аеродромів") для того, щоб виїхати. І так, можливо, треба бути готовим до часткової евакуації (принаймні дітей, хворих, старших людей, інших незахищених верств суспільства).
Не треба перекладати відповідальність на громадян! За все відповідає влада і ті, хто пішов на посади в такі важкі часи.
Справляєшся, даєш реальний результат – щиро побажаємо успіху.
Даєш лише щоденні наради, порожню інформацію, ще й рясно пересипану відвертою брехнею, про "величезні успіхи" – йди геть з посади!
Країна зростаючої брехні має повернутися до реальності!
Створений інформаційними негідниками, фейкометами, безвідповідальними ботами паралельний світ має загнутися або бути зруйнований!
Реальність неодмінно внесе свої корективи.
Валерій Чалий, колишній посол України в США; сторінка автора у фейсбук
Ви коли-небудь замислювалися, як один непомітний крок може перевернути все ваше життя? Запізнилися на автобус, випадково зустріли стару знайому, відповіли на неочікуваний лист — і ось ви вже живете зовсім іншим сценарієм.
У своєму блозі я часто ділюся думками, але сьогодні хочу поговорити про дещо глобальніше. Тема, яка не дає мені спокою останнім часом: як від найменших деталей, від одного випадкового подиху вітру, залежать глобальні рішення та навіть світові катастрофи.
Науковці називають це теорією хаосу, але не лякайтеся — я не буду вантажити вас складними формулами. Якщо пояснювати просто, то теорія хаосу вивчає системи, які дуже чутливі до початкових умов.
Саме з неї народився славнозвісний «ефект метелика». Цей термін вигадав метеоролог Едвард Лоренц у 1960-х роках. Він робив комп'ютерний прогноз погоди і вирішив зекономити час, округливши одне число з шести знаків після коми до трьох (замість 0.506127 ввів 0.506). Здавалося б, мізерна деталь! Але комп'ютер видав абсолютно інший сценарій погоди на місяць вперед.
Тоді Лоренц виголосив фразу, яка стала легендарною: «Помах крил метелика в Бразилії може викликати торнадо в штаті Техас».
Тобто в нашому світі немає нічого неважливого. Усі ми пов'язані невидимими нитками, де один мікроскопічний рух здатен викликати цунамі наслідків.
Як один поворот керма змінив карту світуЩоб не бути голослівним, давайте згадаємо реальний епізод з історії. Ви, напевно, знаєте, що Перша світова війна почалася з вбивства ерцгерцога Франца Фердинанда в Сараєво у 1914 році. Але чи знаєте ви справжню причину того, чому це вбивство взагалі стало можливим?
Це сталося через... неправильний поворот. Водій ерцгерцога, Леопольд Лойка, погано знав маршрут і випадково звернув не на ту вулицю. Зрозумівши помилку, він зупинив авто, щоб здати назад. І саме в цю секунду, абсолютно випадково, біля цієї ж машини опинився Гаврило Принцип, який і здійснив фатальні постріли.
Якби водій просто поїхав прямо, хід історії міг би бути зовсім іншим. Мільйони життів, розпад імперій, зміна світового порядку — усе це стало наслідком одного помилкового повороту керма. Це і є ефект метелика в дії.
Той самий фільм: «Ефект метелика» (2004)Коли ми говоримо про цю концепцію, неможливо не згадати культовий психологічний трилер з Ештоном Кутчером.
Головний герой, Еван, має здатність повертатися у власне минуле через свої дитячі щоденники. Він намагається виправити помилки та врятувати своїх друзів від травм. Але щоразу, змінюючи одну маленьку деталь у минулому, він повертається в абсолютно нове, часто ще більш жахливе сьогодення.
Кілька цікавих фактів про фільм:
Ештон Кутчер настільки серйозно підійшов до ролі, що перед зйомками годинами вивчав психологію, теорію хаосу та читав праці про травми пам'яті.
У фільму є чотири різні кінцівки. Найбільш шокуюча — режисерська (Director's Cut), де головний герой повертається в утробу матері і душить себе пуповиною, щоб взагалі не народжуватися і не руйнувати життя коханим людям.
Я глибоко переконаний, що від найменших деталей залежать не лише історичні катастрофи, а й наші особисті глобальні рішення. Кинуте ненароком слово, випадковий погляд, секундне вагання — усе це приховує в собі величезні глибини. Світ дійсно відчуває наші приховані наміри, і навіть коли здається, що навколо тиша — десь урагани вже здіймають метелики.
Ці роздуми настільки захопили мене, що я трансформував їх у музику Ефект метелика.
Трек вже зовсім скоро буде доступний на всіх платформах!