Не збирався цьогоріч робити дегустацію ще одного сухпаю. Тим паче, українського. Але побачив на маркетплейсі вигідну пропозицію нового індивідуального раціону харчування для ЗСУ, від якої важко відмовитись — адже коштувала всього лиш 289 грн., при тому, що у іншого продавця такий сухпай коштує аж 670 грн. "В чому подвох?" — запитаєте ви. Все діло в терміні придатності, який спливає до кінця року.

Цікаво ось що. Як живеться тим людям які продають горілку військовим. Ці люди чекають на руській мір і сприяють провалу української армії. Так виходить? Ті люди що розпространняють наркоту серед військових. За кого вони в болівають. Теж мабуть за руській мір. Міліція яка має зробити так щоб цього не було. Вона за кого. Бабульки які варять самогонку і продають військовим. Ви можете уявити маштаби які сприяють щоб українська армія зазнала пораску?
Я б назвав це масштабною катастрофою яка вийшла на рівень цілої країни.

Многие думают, что Богу приятно, что человек не ест сардельки в пост или куриную ножку. А когда он ест сухари с кашей или орехи с черносливом - он как бы радует Бога.

Оказывается, Господа распяли на кресте, чтобы мы не ели сметану или куриные ножки, а только в определенные дни ели арахис и гречку с капустой.

Но для Бога это вообще не имеет значения. Бог хочет, чтобы мы воздержались от гнева, осуждения, зависти, клеветы, недисциплины, не обесчестили ближних, черных называли черными, белых белыми, оставались людьми, не теряли человеческий облик, особенно в эти трудные дни.

Вот что нужно.
Все остальное - чисто гастрономия!

В посте главное не есть друг друга!