12 МАРТА 2010 г., пятница, с 12-00 до 14-00 у здания Харьковского
горсовета, площадь Конституции 7, Харьковская областная общественная
организация «Лига помощи животным» проводит пикет «Нет террору против
животных в Харькове!»

Цель пикета: остановить реализацию решения №2 городской комиссии по
чрезвычайным ситуациям (КЧС) путем публичного разъяснения при помощи
агитационно-пропагандистских материалов нецивилизованности и
негуманности данного решения.

Уважаемые граждане! Дорогие харьковчане!
Городской КЧС 26. 02. 2010 г. было принято решение №2, связанное с
проблемой большого количества бездомных животных в нашем городе. Меры,
предусмотренные вышеуказанным решением, предполагают массово уничтожать
бездомных животных и возложить за это моральную ответственность на
жителей города.

[ Читать дальше ]

щодо захоплення фінансової документації державної установи працівниками прокуратури, УБЕЗу та «Беркуту» у Полтаві

4 березня 2010 року, близько 11.00 години, до приміщення Полтавського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі увірвалися працівники прокуратури Октябрського району м. Полтави, Управління по боротьбі з економічною злочинністю та спецпідрозділу «Беркут».

Нашвидкуруч зачитавши постанову про обшук, вони виставили за межі приміщень усіх працівників цієї держустанови, а це – два чоловіка та шість жінок.

На протязі обшуку, який тривав майже два робочі дні працівники правоохоронних структур вилучили близько 600 кредитних справ та системний блок головного бухгалтера Фонду. При цьому у кримінальній справі, яка була порушена ще 23 червня 2009 року по факту (нібито) нецільового використання бюджетних коштів зазначається спірними всього 8 (вісім) кредитних справ. Обвинувачення конкретним особам й досі не висунуто, що є порушенням вимог Кримінально-процесуального кодексу з боку працівників прокуратури. Спір по цій справі розглядається у Харківському апеляційному суді. Наступне засідання суду має відбутися 30 березня цього року.

Як пояснили працівники прокуратури, ці дії відбуваються в рамках порушеної кримінальної справи проти посадових осіб Фонду прокуратурою Октябрського району м. Полтави на підстави акту перевірки Контрольно-ревізійного управління у Полтавській області.

Слідство по цій кримінальній справі прокуратурою Полтавської області передавалося з однієї в іншу прокуратуру – з прокуратури Октябрського району до прокуратури Київського району м. Полтави. Протягом проведення слідства прокуратурою Київського району також не було висунуто жодних звинувачень конкретним посадовим особам Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.

Кримінальну справу було повернуто до прокуратури Октябрського району м. Полтави. І, як зазначили працівники прокуратури, які проводили обшук у Фонді, прокурор і слідчий Київського району м. Полтави звільнені з посад прокурором Полтавської області за невиконання доручення заступника прокурора області по вищезгаданій кримінальній справі.

Є зрозумілим той факт, що працівники обласного КРУ і прокуратури не можуть довести своєї правоти. І тому намагаються тиском зірвати судовий процес у Харкові.

Враховуючи вищевикладене, я приходжу до висновку, що прокурор Полтавської області Віктор Войцишен та ряд інших чиновників виконують замовлення сторонніх осіб, наближених до одного з колишніх кандидатів у Президенти України, який використовував обласний підрозділ ГоловКРУ та інших силових структур задля своєї перемоги на теренах Полтавщини, що підтверджують результати виборів у нашій області – перше місце.

Звертаюся до Президента України Віктора Януковича, Генерального прокурора України Олександра Медведька та народних депутатів України з проханням припинити незаконні дії силових структур по відношенню до одного з кращих фондів України.

Архів новин на цю тему:
http://maidan.org.ua/static/centernews/1267695497.html
http://maidan.org.ua/static/centernews/1267698962.html
http://maidan.org.ua/static/centernews/1267707303.html
http://maidan.org.ua/static/centernews/1267728135.html
http://maidan.org.ua/static/centernews/1267774949.html
http://maidan.org.ua/static/centernews/1267781028.html

Короткі новини з місця події публікуються тут: http://twitter.com/tarastokar

"Майдан".

Громадська організація "Разом" закликає всіх свідомих українців вшанувати 9 березня 196-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка покладанням квітів до його пам’ятника, або просто коло портретів нашого національного Пророка. Вшануйте кожен, як велить того своя душевна потреба, а 10 березня запаліть ввечері свічу пам’яті на вшанування 149-ї річниці смерті Тараса Шевченка.

При всій значній кількості різноманітних друкованих матеріалів про видатного українця Тараса Григоровича Шевченка, його особистість і до цього часу полишається непізнаною в усій своїй повноті. Загадка феномену Шевченка залишається нерозгаданою! [ далі ]

Сьогодні, 9 березня, прогресивна спільнота святкує День народження Тараса Шевченка.
Т.Г. Шевченко не тільки геніальний поет й маляр України, він глашатай українського народу.
Ідеї Тараса Шевченка ще й сьогодні живуть і зворушують серця багатьох людей.

Хочу поділитися із загалом приємною звісткою, що у Тернопільському видавництві «Навчальна книга – Богдан» саме цими днями вийшов друком «Кобзар»



Дизайнер палітурки Світлана Бялас

Новий «Кобзар» містить всі поетичні твори видатного поета й доповнені коментарі до творів.

Так вже повелося, що націям потрібен провідник, виразник національної ідеї, втілення її культурних цінностей. Українці таким собі обрали Шевченка. Його "Кобзар" став не просто книгою, а символом непоборності українства, антологією боротьби за Незалежність. А з приходом цієї самої Незалежності саме з Тараса Григоровича так гарно писалась ікона: біографія з необхідними акцентами, місця поклоніння, тиждень вшанування, майже рік вивчення його творів у школах.  

Хоча ікона - це вже презумпція непогрішності, знак святості. А чи був Шевченко святим? Він був людиною. Про це не варто забувати.

Я глибоко поважаю геній Шевченка і визнаю його непересічну роль у творінні українського духовного стержня, але не приймаю ідолопоклонництва, схематизації його життєвого і творчого шляху, прочитання творів лише у "потрібному" контексті, піднесення над сонмом інших видатних українців.

А як Ви вважаєте? Потрібно ідеологізувати постать Кобзара?

     

 

Мыли шановни. Дорогие и прекрасные. Поздравляем ВАС с прекрасной порой. С ВЕСНОЙ ВАС. ЛЮБВИ. Счастья. Благополучия. ИСПОЛНЕНИЯ САМЫХ СОКРОВЕННЫХ ЖЕЛАНИЙ.

ПАМ’ЯТАЙ

Коли Україна за право життя З катами боролась, жила і вмирала, І ждала, хотіла лише співчуття, Європа мовчала. Коли Україна криваві жнива Зібравши для ката, сама умирала І з голоду навіть згубила слова, Європа мовчала. Коли Україна життя прокляла І ціла могилою стала, Як сльози котились і в демона зла, Європа мовчала.

Олександр Олесь, 22.08.1931 рік

Сумно, але  правда, і здається...мало що змінилося...нажаль

Задумався я якось про шляхи, якими можна рухати Україну(наївно думати, що вона здатна без нашої допомоги рухатися, - без образ) Потрібні ідея, стратегія, план. І ось про одну з цих ідей я хочу розповісти, а ще на додаток оцінити(дуже поверхово) інші.
Цю ідею я називаю культурною революцією(з Китаєм тільки аналогії не проводьте, я не це маю на увазі).
Тепер, навіть ще до самої суті розглянемо важливий момент: ця революція може бути згори, а може бути знизу.
Не знаю щодо тих, хто буде читати цю нотатку, але я особисто не відчуваю себе "згори". Спеціально, для тих у кого це словосполучення викликає якісь аналогії, пояснюю: якщо людині щось дуже не подобається, а вона ніяк не може на це вплинути, то це майже теж саме, що бути імпотентом, тільки громадянським, політичним.
Ось я визначився зі своїм положенням(ну і з вашим - ви ж не "суддя" і не "слуга народний", сподіваюся?), тепер давайте подумаємо над тим, які перепони та перешкоди ми зустрінемо на шляху до нашої перемоги. Почнемо з малого і візьмемо як піддослідну групу студентів(еліта ж нації, її майбутнє)
Мале - розмови в бібліотеці Могилянської академії(типу вільна, українська, тралі-валі, бла-бла)
Чи є тут якийсь тиск згори? Ні! Вороги у вигляді злої адміністрації? Ні! Що ж ми маємо? В бібліотеці неможливо навчатися. ВЗАГАЛІ.
Ось так я і починаю розуміти, що без мене особисто ніх..я(вибачте) не зміниться. Ось всі ті знання та гонор, що мають студенти не дають їм вирішити цю проблеми, чи хіба її усвідомити. Ось тут і захована проблема: українці в багатьох речах не бачать нічого поганого. Твердження типу: у нас все погано - це просто аксіома та одна з старих українських звичок жалітися. Це просто звична модель спілкування, яка не вимагає якоїсь дії.

Так як культурну революцію потрібно робити згори?(бібліотекар забере читацький)
Знизу?(почати агітацію проти явища, та засуджувати подібні дії - роздати, наприклад, агітки)
Чи просто підходити і давати по мармизі, якій ти вже зробив три рази зауваження?(це ніби знизу - піднятися, взяти владу та застосувати санкції)

Як ви вважаєте, краще?

                           



© Mike911

Написано вскоре после "оранжевой" революции. Мне почему-то кажется, что второй раз будет уже не так.

Душно стало всем народам
От предчувствия дождя.
По небес высоким сводам
Гром да молния идя,
 
Принесли смятенье в души,
В мысли, в разумы людей.
А без ветра паром душит,
Ждут все бурь, все ждут дождей!

Кто боится их и прячет
В погреба свое добро,
Кто смеется, кто-то плачет,
Кто за меч, кто за перо...

Смотрим в небо с ожиданьем,
Все готово для борьбы,
Воспаленное сознанье
Рубит сосны на гробы.

Но проходят мимо тучи,
Ветер мачты древ не гнет,
Это, люди, вас научит:
Знайте, время не идет!

                           



© Mike911

Я знаю, що 8 березня - день народження Клари Цеткін, котра так дотепно зробила його Всесвітнім жіночим днем.

Та попри те, вітаю всіх вас, дівчата, з цим святом весни!

Зичу здоров’я, щастя, радості, багатства, ну, і таких любих і вкрай потрібних нам, дівчатам, марничок, як пахучих парфумів, різнокольорових помад та розмаїтих косметичних засобів...

ну, й всього іншого, що собі кожна з нас забажає!!!