Про співтовариство

Творчество во всех его проявлениях!!!
Принимаются авторы с собственными произведениями, идеями и пр.
Вид:
короткий
повний

Творческая Masterская

Судьба всем маски примеряет

  • 11.12.10, 00:24
[Приєднана картинка]

свое

В детстве мне часто снились архитектурные сны. Улицы, дома с высоты птичьего полета и подъезды. Будто я бегу по лестнице словно боясь опоздать домой а лестница вдруг кончается а следующая ступенька где то очень далеко и высоко и я в детском сне даже не отталкивалась а просто зная что мне непременно нужно успеть попасть домой до определенного часа отрываюсь от земли и лечу и слава богу успеваю – мама открывает дверь.. Сны про опоздание домой сняться мне до сих пор, только вот...

Читати далі...

Янголята, наші діти

Присвята нашим діточкам Заклик до свідомості та мудрості дорослих Небожителі чудові, Ніжні вісники любові Променяться щирим світлом, Миротворці – наші діти. Дав їм Бог могутні крила, Нездоланні волю й силу Йти на Землю з Небосвіту – Щоб ЛЮБОВ на ній розквітла. Нам на щастя, просто в руки Сходять з Неба, терплять муки – Світлоносці не в пошані, Не на часі – злет високий; Крила...

Читати далі...

Халявных душ святая простота

  • 05.12.10, 21:25
[Приєднана картинка]

Спосіб жити

Марнославство – спосіб жити, Що вдягнути, з ким дружити, Змарнувати час престижно… Марнотратство – «Після мене Хоч потоп!..» Тим часом – нене!!!- Вже й життя минуло грішне. 02.12.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)

Викиликс сливает мелочёвку

  • 02.12.10, 00:01
[Приєднана картинка]

* * * * *

В обьятиях общественного мнения,К стене припёрта требованьем масс, Рыдаю, задыхаясь от сомнения, (не видно это в профиль и анфас).Лицо с дежурной вежливой улыбкойСпокойно излучает свет во тьму...И, совершив последнюю ошибку, Я с этою улыбкой и умру. **************************************Боль в сердце, как будто звезды рожденье...Ком в горле, горечь, и слёзы градом... Боль переплавится в стихотворенье - За все мученья моя награда...

Слить готова дура-пресса

  • 01.12.10, 00:22
[Приєднана картинка]

Жила собі дівчинка...

Сонечко Історія, навіяна побаченим на автобусній зупинці Жила собі на світі дівчинка. Звичайна дівчинка п’яти рочків, яка полюбляла бавитися, співати, стрибати, малювати, слухати цікаві історії, про які розповідалося в книжечках, що їх мама читала доні увечері надобраніч. Ім’я в дівчинки було незвичайне – Сонечко. Сонечко була жвавою, запальною – як вогник. І дуже впертою та норовливою. Через це вона інколи засмучувала маму та бабусю, не слухаючись їх. Звісно, потім Сонечко просила...

Читати далі...

Перший сніг

Перший сніг ***** привітання першому снігові :) ***** ******* Перший сніг… Упав на вії, Привітався з малюками. Перший сніг – зими надія, Не рипить під чобітками – Тане… Будуть сніговії, Заметілі, завірюхи… Дітлашня мала ...

Читати далі...