Ніжин

Був у Ніжині.

ДУЖЕ КОРОТКО: можна принаймні раз поїхати, до того ж це не дуже далеко від Києва.

КОРОТКО: Ніжин -- районний центр Чернігівської області, населення -- понад 70 тис., відомий майже 1000 років і має цікавий історичний центр. Великий залізничний вузол.

Любителі подорожей і старовинної архітектури тут знайдуть чим зайнятися протягом половини дня. Зручно їхати залізницею -- 2-3 години з Київ-Пас електричкою (є швидкі комфортні експреси). Тут є пару світлин від аффтара: http://photo.i.ua/user/985057/266251/ (будуть іще).

РОЗЛОГО:

Місто є помірно депресивним, оскільки не всі заводи працюють, як раніше. Але рятує близькість до Києва та залізниці -- дуже багато людей "роблять" у столиці чи на УЗ вахтовим методом "сутки на двоє/троє". Обізнані люди кажуть, що за останніх років 5-10  усе стало помітно краще. З’являються різні супермаркети, відновлюється інфраструктура тощо. Військовий аеродром на півночі міста раніше обслуговував стратегічні бомбардувальники, а зараз виживає завдяки МНС. Відтік людей на ПМЖ до Києва ще з радянських часів компенсується рухом із сіл у радіусі 50 км до Ніжина. Багато хто з них тут зупиняється й обживається. Гопніки в місті присутні -- сам бачив. :) Але в центрі все більш-менш пристойно. Молодь переважно російськомовна, люди старші все-таки більше спілкуються українською.

На відміну, скажімо, від Броварів, тут є великий історичний центр, а спальні 5...9-поверхові мікрорайони розкидано острівцями серед моря приватного сектору. Їздять маршрутки (переважно ГАЗелі з високим дахом), але маршрутів небагато й чи не половину з них створено за схемою "вокзал -- центр -- базар -- а далі ще кудись". Популярні місця для приїжджих людей -- базар, районна поліклініка та різні установи. Туристів із Києва небагато, але є.

Залізнична станція -- вузлова (4 напрямки), транзитна. Тому вокзал багатолюдний -- електрички, дізеля, пасажирські поїзди постійно прибувають і кудись відбувають. Із самого початку дивує дивна Т-подібна естакада біля вокзалу, де над землею дороги зустрічаються під прямим кутом. Живописна масивна водокачка з синім дерев’яним верхом комусь, можливо, теж "доставить". :)



Кажуть, що коли архітектор майбутнього вокзалу приїхав до міста, його погано зустріли. "Ну й покажу я вам вокзал!" -- приблизно так ніби-то спересердя сказав автор -- і побудував вокзал із протилежного від міста боку. :) Відтоді ніжинці вимушені були ходити через колії, поки в радянські часи не збудували пішохідний місток.

Одразу за мостом праворуч можна угледіти пам’ятник "гурку".


Далі вулицею Шевченка маршрутка повезе в центр (близько 2-3 км від вокзалу), де праворуч можна побачити спочатку танчік:



 а за ним -- пам’ятник вождю світового цього самого. Центральна площа чомусь досі зветься його ім’ям.







Можна вийти тут, а можна вздовж річки Остер доїхати до базару (ще зупинки дві). Останній знаходиться на місці колишньої фортеці й займає чималу площу (десь як третина Троєщинського). Ціни -- такі ж, як у Києві, місцями на десятку менші. Головна відмінність від більшості київських базарів -- тут продають пташенят. :) Яскраво виражених іноземних торгівців бачив тільки двох, та й то під базаром у лавці. Прямо посеред базару височіє дзвіниця церкви. Дуже незвично чути голосні дзвони, споглядаючи при цьому ряди з різним барахлом.



У північно-східній частині базару є цікава замкоподібна споруда, де ніби-то був річковий причал, потім -- електростанція, а зараз -- дитяча спортивна школа.



Біля базару є ще одна велика церква (на південному сході, там не був), а також магазинчики (на півночі) в дуже старих одноповерхових будинках і щось типу гігамаркету (два магазини відомих мереж електроніки + продмаг). За базаром і Остром по вулиці Московській можна знайти давню церкву (близько 250 років), реставрацію якої так і не закінчили поки що. Я до неї не дійшов, а тільки здалеку зафотав. :)



На захід від базару через малолюдний історичний центр іде старовинна (пішохідна!) вулиця Гоголя, в 300-метровому околі якої є більшість древніх пам’яток. Основні об’єкти туризму -- старовинні церкви, яких у Ніжині більше 10 й куполи яких можна легко побачити здаля серед 1...2-поверхової забудови. Є навіть Миколаївський храм 350-літньої давнини (свідок сумнозвісної "Чорної Ради").



Біля нього (на півночі) -- 3 церкви, з них 2 побудовано греками.









Південніше від найстарішого Миколаївського храму знаходяться будинок культури (колишня церква 1842 р.), руїни кінотеатру, а також старовинна поштова станція з музеєм.





У глибині невеликого парку по вулиці Гоголя (не проґавте!) є першій у Галактиці пам’ятник Миколі Васильовичу, подивившись на який праворуч, можна вгледіти профіль чоловіка. Кажуть, це скульптор побавився. :)





Ближче до центральної площі є дві церкви, які знаходяться в поганому стані. Одну почав відновлювати чоловічий монастир, але грошей не вистачає. Є надія, що до 300-ліття храму (2016) його таки відреставрують. 



За іншу (зовсім біля центральної площі) ніяк не візьмуться. Кажуть, там є архів старих документів, розбирати які нікому не хочеться. А між іншим, із балкону церкви колись давно ніби промовляв Св. Іоанн Кронштадтський.



Центральна площа є типовим зразком соцреалізму й місцем для зібрань із різних урочистих нагод. Якщо піти на захід, то можна десь віднайти жіночий монастир, але я знову ж таки туди не дійшов. Зате побував біля Універу, якому вже 200 років і де навчався Гоголь. Сайт Універу вбиває наповал своїм гаслом ("Ми навчили Гоголя - навчимо і вас!..") і похабною флеш-анімацією, тому навіть не знаю, чи варто туди заглядати. :)



Універ знаходиться за Остром на північ від центру. Туди або можна пройти пішки (біля Графського парку), або проїхати одну зупинку й перейти через річку іншим мостом -- там буде старовинний білий головний корпус, побудований на кошти "прем’єр-міністра Росії" князя Безбородька. 



Поряд є симпатичний сквер із погаслим вічним вогнем, а захід від Універу є Графський парк із озером, театром і оригінальною церквою (там теж не побував).

Річка Остер на території міста нагадує Русанівський канал (теж затиснена бетонними плитами), але набагато вужча. Водна поверхня суцільно поросла симпатичною зеленою флорою з жовтими квітками. А колись тут НІБИ-ТО ходили пароходи!.. :)



Серед особливостей архітектури також варто відмітити велику кількість старих будинків-хат, у яких вікна -- зі ставнями. Ця деталь сильно кидається в вічі. Окрім охоронної функції, ставні мали й інші. Раніше зими були суворішими (з морозами -40 і снігопадами), а ставні зберігають тепло та захищають вікна від двометрового шару снігу, який може банально видавити шибку всередину. :)



Скрутніше економічне становище порівняно з Києвом спричиняє два фактори, що впливають на архітектуру. Через брак коштів у бюджеті є чимало не доглянутих як слід старовинних споруд. Але оскільки земля відносно дешева, то навмисна руйнація цих будівель (аби на їх місці звести чергову "стекляшку") й надбудова-перебудова відбуваються ПОВІЛЬНІШЕ, ніж у столиці. Але відбуваються (вичитав у інеті). Зокрема, при побудові біля центральної площі нового корпусу Агротехнічного інституту (там, де танчік).

Якщо коротко підсумувати, то сюди варто приїхати. Причому достатньо виїхати з Києва о 9:00-10:00, а вже о 18:00 можна сміло сідати, наприклад, у чернігівську комфортну електричку й майже без зупинок, сидячи на своєму заброньованому пронумерованому місці, дивитися, як за вікном пропливають ліси, села й поля, приємно згадуючи Ніжин і чекаючи, поки на обрії з’являться Броварі (а там уже недовго їхати :)).

P. S. Дуже багато інформації про Ніжин -- тут. Багато фотографій на нашому порталі -- в колеги Ustimenko: http://photo.i.ua/user/3538300/263950/. Мапа міста з фотографіями (від Panoramio) та номерами будинків -- Meta.ua. Серед фото можна знайти знімки з висоти пташиного польоту -- за ними легко зорієнтуватися.

Портал I.UA обмежує доступ користувачів мобільного інтернету

Із прикрістю дізнався, що віднедавна з Opera Mini на мобільному телефоні я не зможу відповісти на коментар, додати фото або іншу інформацію. Портал почав боротьбу з так званими "анонімайзерами". До числа цих серверів потрапили й сервіси opera.com. Таким чином, із Opera Mini, а також із Opera Mobile та Opera за умови підключення функції Opera Turbo стало неможливим повноцінно користуватися порталом. Такі кроки адміністрації зачеплять тих, хто користується повільним і дорогим мобільним інтернетом і хоче при цьому заощадити свій час та гроші. :(

З Новим Роком!

Шановні друзі!

Якщо ви ще чітко розумієте, що зображено на фотографії, то можете продовжити святкування. :)


elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka



elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka


Вітаю всіх! Бажаю всім душевного й фізичного тепла, а також стати в Новому Році духовно й матеріально багатшими, зміцнити, покращити та розбудувати... smile Давайте вірити, що Новий Рік стане кращим за попередній, і будемо для цього щось робити.

З НОВИМ РОКОМ!


elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka elka

36%, 4 голоси

9%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

27%, 3 голоси

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

27%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Докази

  • 26.11.10, 23:15

Постановление ЦК ВКП(б) и СНК СССР «О хлебозаготовках на Украине, Северном Кавказе и в Западной области» 14 декабря 1932 г. 46/18. Проект резолюции по докладам Западного обкома, ЦК КП(б)У, Днепропетровского обкома и Северо-Кавказского крайкома. (Политбюро от 16 декабря 1932 г., пр. № 125, п.6) Утвердить решения комиссии Политбюро (см. приложение). Приложение к п. 46/18 Секретно. Не для печати. О хлебозаготовках на Украине, Северном Кавказе и в Западной области (Постановление ЦК ВКП(б) и СНК Союза ССР от 14 декабря 1932 г.) Заслушав доклады секретаря обкома Западной обл. т. Румянцева, секретаря ЦК КП(б)У т. Косиора, секретаря Днепропетровского обкома т. Строганова, секретаря Северо-Кавказского крайкома т. Шеболдаева, ЦК ВКП(б) и СНК постановляют: ***

6. ЦК и СНК отмечают, что вместо правильного большевистского проведения национальной политики в ряде районов Украины, украинизация проводилась механически, без учета конкретных особенностей каждого района, без тщательного подбора большевистских украинских кадров, что облегчило буржуазно-националистическим элементам, петлюровцам и проч. создание своих легальных прикрытий, своих контрреволюционных ячеек и организаций. В особенности ЦК и СНК указывают Северо-Кавказскому крайкому и крайисполкому, что легкомысленная, не вытекающая из культурных интересов населения, не большевистская «украинизация» почти половины районов Северного Кавказа при полном отсутствии контроля за украинизацией школы и печати со стороны краевых органов, дала легальную форму врагам Советской власти для организации сопротивления мероприятиям и заданиям Советской власти со стороны кулаков, офицерства, реэмигрантов-казаков, участников Кубанской Рады и т.д. В целях разгрома сопротивления хлебозаготовкам кулацких элементов и их «партийных» и беспартийных прислужников, ЦК и СНК Советского Союза постановляют:

а) Выселить в кратчайший срок в северные области СССР из ст. Полтавской (Северный Кавказ), как наиболее контрреволюционной, всех жителей за исключением действительно преданных Советской власти и не замешанных в саботаже хлебозаготовок колхозников и единоличников и заселить эту станицу добросовестными колхозниками-красноармейцами, работающими в условиях малоземелья и на неудобных землях в других краях, передав им все земли и озимые посевы, строения, инвентарь и скот выселяемых. Ответственность за проведение этого решения (пункт «а») возложить на т. Ягода, Гамарника (с заменой т. Булиным), Шеболдаева и Евдокимова.  ***

г) Предложить ЦК КП(б)У и СНК Украины обратить серьезное внимание на правильное проведение украинизации, устранить механическое проведение ее, изгнать петлюровские и другие буржуазно-националистические элементы из партийных и советских организаций, тщательно подбирать и воспитывать украинские большевистские кадры, обеспечить систематическое партийное руководство и контроль за проведением украинизации. д) Немедленно перевести на Северном Кавказе делопроизводство советских и кооперативных органов «украинизированных» районов, а также все издающиеся газеты и журналы с украинского языка на русский язык, как более понятный для кубанцев, а также подготовить и к осени перевести преподавание в школах на русский язык. ЦК и СНК обязывают крайком и крайисполком срочно проверить и улучшить состав работников школ в «украинизированных» районах. е) В отмену старого решения разрешить завоз товаров для украинской деревни и предоставить т. Косиору и Чубарю право приостановить снабжение товарами особо отстающих районов впредь до окончания ими хлебозаготовительного плана. Председатель СНК СССР В.Молотов (Скрябин) Секретарь ЦК ВКП(б) И. Сталин РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 3. Д. 2025. Л. 42—42 об. Подлинник. Подписной экземпляр. _________________________ 1* Из протокола № 126 заседания Политбюро ЦК ВКП(б) от 16 декабря 1932 г.


22 января 1933 г. Ростов-Дон, Харьков, Воронеж, Смоленск, Минск, Сталинград, Самара N. 65/ш До ЦКВК и СНК дошли сведения, что на Кубани и Украине начался массовый выезд крестьян «за хлебом» в ЦЧО, на Волгу, Московскую обл., Западную обл., Белоруссию. ЦК ВКП и Совнарком СССР не сомневаются, что этот выезд крестьян, как и выезд из Украины в прошлом году, организован врагами Советской власти, эсерами и агентами Польши с целью агитации «через крестьян» в северных районах СССР против колхозов и вообще против Советской власти. В прошлом году партийные, советские и чекистские органы Украины прозевали эту контрреволюционную затею врагов Советской власти. В этом году не может быть допущено повторение прошлогодней ошибки. Первое. ЦК ВКП и Совнарком СССР предписывают крайкому, крайисполкому и ПП ОГПУ Северного Кавказа не допускать массовый выезд крестьян из Северного Кавказа в другие края и въезд в пределы края из Украины. Второе. ЦК ВКП и Совнарком предписывают ЦК КП(б)У, Балицкому и Реденсу не допускать массовый выезд крестьян из Украины в другие края и въезд на Украину из Северного Кавказа. Третье. ЦК ВКП и Совнарком предписывают ПП ОГПУ Московской обл., ЦЧО, Западной обл., Белоруссии, Нижней Волги и Средней Волги арестовывать пробравшихся на север «крестьян» Украины и Северного Кавказа и после того, как будут отобраны контрреволюционные элементы, водворять остальных в места их жительства. *** Предсовнарком СССР В. М. Молотов Секретарь ЦК ВКП(б) И. Сталин (РГАСПИ. Ф. 558.Оп. 11. Д. 45. Л. 109-109об.) Директива ЦК ВКП(б) и СНК СССР в связи с массовым выездом крестьян за пределы Украины 23 января 1933 г. 1. Послать всем обкомам и облисполкомам следующую директиву (см. приложение). 2. Предложить уполнаркомпути (т. Лаврищеву) и ЮЖОКТО ГПУ немедленно дать указания всем железнодорожным станциям о прекращении продажи билетов за пределы Украины крестьянам, не имеющим удостоверения РИКов о праве выезда или промышленных и строительных государственных организаций о том, что они завербованы на те или другие работы за пределами Украины. Секретарь ЦК КП(б)У М.Хатаевич Приложение Обкомам, облисполкомам Из некоторых районов Украины начались по примеру прошлого года массовые выезды крестьян в Московскую, Западную обл. ЦЧО, Белоруссию 'за хлебом'. Имеют место случаи, когда цела покидаются почти всеми единоличниками и частью колхозников. Нет никаких сомнений, что подобные массовые выезды организуются врагами Советской власти, эсерами и агентами Польши с целью агитации 'через крестьян' в северных районах СССР против колхозов, против Советской власти. В прошлом году партийные, советские и чекистские органы Украины прозевали эту контрреволюционную затею врагов Советской власти. В этом году повторения этой ошибки не должно быть допущено. ЦК КП(б)У и СНК УССР предлагают: ***

3. Развернуть широкую разъяснительную работу среди колхозников и единоличников проти самовольных выездов с оставлением хозяйства и предостречь их, что в случае выезда в другие районы, они буйдут там арестоваться. 4. Примите меры к прекращению продажи билетов за пределы Украины крестьянам, не имеющим удостоверений РИКов о праве выезда или промышленных и строительных государственных организаций о том, что они завербованы на те или иные работы за пределы Украины. Соответствующие указания даны по линии ИпНКПС и трансортного ГПУ. *** Секретарь ЦК КП(б)У Хатаевич Председатель СНК УССР В. Чубарь РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 42. Д. 80. Л. 9-11.


Виділення зроблено автором замітки.

У першому документі цікавить прямий зв’язок між хлібозаготівлями та згортанням українізації.

Знайдено в російській Вікіпедії. Погугліть -- знайдете і в інших місцях.

Шоколадка

  • 18.07.10, 14:12
Їм шоколадку. smile Пластмасовою ложкою. smile

Добре, що температура плавлення для пластмаси вища, ніж для шоколаду. Бо як би я оце їв шоколадку... uhmylka

Тут ось мужик пише правильні речі про сотонізьм

Почем сатанизм для народа? Засилье гадания, гороскопов, нумерологии и кашпировских на телевидении повергает в шок не только практикующих христиан, но и всех остальных людей с признаками здравого смысла.

http://blogs.pravda.com.ua/authors/kukharchuk/4c1763ea90344/

Підписуюсь під кожним словом.

Про Карасика і Щучку

Якось підпливає так близенько до молодого Карасика ядрьона Щучка та й каже:

-- Давай, Карасику, об’єднаємо зусилля й інтегруємося в одне ціле. Так нам буде легше протистояти викликам сьогоднення. Я тебе захищу від ворогів, а ти мені за це пісень співатимеш і розважатимеш. І тобі добре, й мені.

-- Ого, прикольно! -- зрадів Карасик. -- Як ти гарно мовиш! Ну давай!

-- То злиття?! -- зраділа Щучка.

-- Злиття!

Підпливла до нього Щучка -- та й заковтнула Карасика разом із його пісеньками та думками про майбутнє.

-- Тепер я повноправно представляю інтереси Карасика у зовнішніх зносинах! -- звернулася, коротко гикнувши, вдоволена щучка до випадкових свідків.

-- То було не злиття, а поглинання, -- зазначили пізніше в "Морській правді" соми-експерти.

Психолого-філософський боян, версія 0.96 :)

Тут я трохи поміркував (хвилини півтори) -- і мені стукнула в голову думка, яку я намагатимусь викласти коротко. smile

1. Фактично ти є тим, ким ти є. Але, крім цього, ти маєш певні уявлення, ким би ти в ідеалі хотів стати й бути. Наприклад, стати здоровим, супермільйонером чи духовно розвиненим тощо. Зазвичай є фактично недосяжні ідеали, а є більш чіткий та наближений до дійсності образ того, ким ти можеш стати, якщо багато працюватимеш над собою.

2. Ти також маєш певне уявлення про те, ким же ти є насправді. Щоправда, думка про себе не завжди співпадає з реальним станом речей.

3. Часто ти бажаєш, аби оточуючі думали про тебе краще (інколи -- гірше), ніж думаєш ти про себе. При цьому на людях  граєш роль цієї вдаваної особи. Якщо ти великий правдолюб, то цей образ співпадає з описаним у пункті 2.

4. Так само кожен із нас приблизно знає, ким би він точно не хотів стати. Причому не тільки теоретично (тираном, терористом), а й суто практично -- не дійти до стану, якого у принципі кожному по силах досягти (стати алкоголіком, бідняком, бомжем тощо). У залежності від того, які свої риси характеру ти вважаєш поганими, ти їх гіпотетично посилюєш і вимальовуєш в уяві якусь "погану людину", до рівня якої ти можеш "опуститися".

Таким чином, ти у своїй уяві маєш принаймні 4 віртуальні особистості: позитивну, гадану, удавану й негативну. Часом ти думаєш: як би повівся в якійсь із ситуацій один із цих персонажів. Зокрема, це стосується удаваної особистості. Тобто ти на деякий час уживаєшся в цей образ і проживаєш його життям.

Ці 4 віртуальні особи з часом міняються в залежності від особи справжньої, яка є. Причому цей зв’язок є і зворотним: наприклад, змінивши самому чи під впливом інших позитивну особистість, можна змінити й інші, в тому числі й свою справжню. smile

Далі постараюся розвинути або стерти цю замітку.


100%, 8 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Цікава арихметика...

2004-2   Я 49.46 : 46.61 Ю

2010-2   Я 48.53 : 45.88 Ю