На днях вперше побачив дренажно-штольневу систему (дренажку).

Виглядає незвично.

Лазив по знаменитій Нижній підпірній стінці (нажаль, Верхня зараз перегороджена власниками Зеленого театру).

Прикольно. Нікого не зустрів.

Заброшка занадто маленька. Проте незвична.

Ну, звісно ж, хто ще може заспівати про вуса, як не Зібров?! Вуса — це його бренд.

P.S.: А я з власними вусами воюю.

Після нещодавніх подій і проблем захотів десь прогулятись. Ось тільки не розрахував, що погода несприятлива для дослідження. В результаті місія не виконана. Та й автобуси фіг пофоткаєш за такого освітлення (не кажучи, що громадський транспорт брудний). Лише даремно поїхав.

Правда, притомився і сон, сподіваюсь, нагуляв.

Печерськ у тумані.

Оскільки написали, що все-таки можна публікувати лонгріди, ось з півтора десятка фоток.

Початок листопада не радує. Від відсутності подорожей і вилазок не спиться. Новий знайомий вкотре морочить голову (треба було його забанити - шкода, не додумався), а лазити одному стрьомно. Робота така... складна. Виходить зробити дуже мало. І це ще більше відбиває бажання працювати. А цієї ночі майже не спав. Вночі так прикрутило дихалку. Став шукати ліки — старі скінчились, а нові невідомо де. Вже думав, що старі ліки — це і є остання упаковка. Але знайшов. Тільки несу в свою кімнату — головокружіння і відчуваю, як кров вдаряє у голову. Мабуть, щось із кровопостачанням. На фоні цього ускладене дихання відійшло на другий план. Потім вдихнув препарат від астми — попустило. Відчинив вікно — стало ще краще. Добре, що на вулиці тепло.

Турбує, що буває важко дихати навіть вдень.

Надодачу до своїх проблем, погано стало і мамі. Там взагалі незрозуміло в чому причина, бо болячок у неї купа.

Радує лише те, що кіт одужує.

Нещодавно писав про нашого нового кота. Так ось, все-таки наважилися звернутись до ветклініки. Дізнався, що без огляду кота встановити діагноз і призначити лікування неможливо (а хто б сумнівався, крім батьків? Хоча, можна зрозуміти — треба було дізнатися про можливі витрати). Потім дзвонив. Аж два рази) Перший, щоб дізнатись графік. А другий, щоб викликати лікаря. Тому що довезти кота до клініки — дуже складна справа. Батько не придумав нічого кращого, ніж віднести на руках. Кіт шипів, нявчав, виривався. Я б його точно невтримав. Тому був на підхваті лише для того, щоб потримати, якщо батьку потрібно буде звільнити руки. А батько втомився довго і повільно нести. По дорозі обдумували як полегшити шлях. Таксі. Це якщо таксист захоче везти кота без кошика або переноски. Так ось, поки йшли і думали, кіт вирвався і давай впристрибку тікати. Коли зрозумів, що не втекти, побіг під машину. Ледве дістали. Вмовив батька не мучити кота, а викликати лікаря на дім. Так, це дорожче — але інакше ніяк не вийде.

А кіт після того був злий! Бурчав (він вміє видавати такі звуки), коли до нього хтось наближався або гучно балакали.

Після візиту лікаря повеселішав. Вже ночував не вдома.Сьогодні вже бігає. Правда, ще на трьох лапах. І апетит покращився.

Вуличний кіт ночував надворі (ну або не ночував). Інколи просився погуляти після обіду. Іноді затримувався до пізнього вечора. І ось, декілька днів тому прийшов кульгавим і подряпаним. Мабуть, десь бився. Тепер вже другу ніч ночує вдома. Майже третю добу не виходить на вулицю. Як бачив у Києві кота, що стрибає на трьох лапах - так і наш так само.

Не знаємо, що робити. До ветеринарки нема в чому нести. Сумку для котів він порве. В кошик, який залишився від Рижика, він не влізе. На руках нести через пів міста ризиковано. Таксі викликати дорого. Є підозри в переломі. Мати каже, що треба накласти шину. Але ж ми не лікарі.

Дуже давно побачив на М1 відеокліп із маленькими індіанцями, які танцюють в салуні під інструментальну композицію. Мелодія запам'яталась. Але не міг згадати назву треку. По-моєму, навіть тут запитував у відповідях — але марно. І от, нарешті, на радіо написали назву! Тепер  і ви будете знати цей трек.

До речі, ви його чули раніше?