Толку від того карантину?

Батькові пофіг на епідемію. Сам напрошується ходити по магазинам (навіть тод, коли нічого купляти не треба). Ще й мотається весь день. Ще й руки не любить мити. Відмовки, мовляв, у нашому місці ще нема хворих. Ну так а звідки він знає, що нема?! Он, місцева дитяча лікарня — опорний пункт для хворих дітей з підозрою на коронавірус.

Як так можна?! Мабуть доведеться зачиняти двері в кімнати, а його ізольовувати.

Нагуглив в ЖЖ панічну історію як чолов'яга під дією коронавірусної паніки взяв відгул, щоб запити стрес. І напився до білої гарячки — бігав з мухобійкою за коронавірусами. А потім сам добровільно поїхав на швидкій, де його і прийняли санітари.

Так шо без паніки! І не запивайте стрес алкоголем!

Пісня класна, хоч панк не приваблює. Але це "Brutto" — колишні "Ляпіс Трубецкой" Текст подобається. "Слугам народу" варто було б почути.

Сиджу дома. Надіслали SMS-розсилку: не виходити на вулицю без нагальної потреби. Та й закордонні селебріті теж на самоізоляції. Правда, батько бігає про магазинам. Але він міцний. Аби лише до хати не приніс бацилу.

На вулицях на початку карантину народу повно.Телеграфують, що в Києві людей поменшало. У нас це непомітно.

Працюю. Хоча працювати ніхт не хочеться, бо немає подорожей і вилазок. І як назло, погода шикарна. Ну нічого, нагуляємо апетит.

Кіт десь загуляв. Вже три дні немає. Загуляв, чи що? Останнім часом він став далеко відходити від дому.

Цікаво, що буде з економікою? Турбізнес, пасажирські перевезення, заклади харчування недоотримають прибутки. Єдині, кому добре — аптеки. Ось вони на епідемії зароблять гроші.

Положинський вже не співає. Несподівана новина.

Але раніше він про це співав:

"Можливо, закину писати,

Стану таким, що не пише.

А ви розтягніть на цитати

Все, що написав я раніше."

Як вам така новина?

А ще ж і "Время и Стекло" припинили свою діяльність.

Був період у блогерстві, коли публікував фотозвіти майже через день. Потім зрозумів, що це відбирає багато часу і що знайти цікаву тему з кожним роком стає все важче — і збавив темп. Проте все одно переживав, якщо не вдавалось опублікувати або не було про шо постити. А зараз якось стало пофігістично. По-перше, опубліковано багато звітів. Можна почивати на лаврах. По-друге, блоги менше читають і коментують. Навіть Livejournal. Тут, завичайно, все добре, але замітки — це не фотозвіти: сказати майже завжди є що, а от показати. Ну і по-третє, нова пандемія. Тим паче, сам у групі ризику. Так що доводиться робити вимушену паузу.

Щось знову незрозуміло коїться компом. По-перше, кудись зникли 11 ГБ з системного диску. Може через те, що наярював відеоредактор (забув, що він в обмеженій версії і не записує всі формати). По-друге, чогось став цокотіти системник. Ну, знаєте, як цокотять годинники? Приблизно так. Виявив, що це вібрує корпус.Метал все-таки тонкий. Тільки чому раніше він не цокотів? Може, вентилятор гірше працює, чи розбовталося кріплення?

Вібрації легко погасити, якщо покласти щось важке на корпус системника. Але не впевнений, що це безпечно.

Хтось з таким стикався? Мене цей цокіт реально нервує!

відео з екскурсії.

Фотохостинг io, нажаль, знову в відключці. Тому першими знімки покажу вам. Екскурсія була насчиченою: дві поїздки на трьох різних моделях трамваїв, екскурсія по музею громадського транспорту і по трамвайному депо. Було круто! Єдине що, втомливо.

В поїздці.

Зміксував новий танцювальний сет україномовної музики. Довго з ним возився, тому зацініть. В компіляції лише 3 новинки, проте серед старих треків є незаїжджені композиції і нові поєднання треків.