Колись, дуже давно трапився один невеликий уривок, в "Пост-Поступі" знаменитому, чи ще десь, не менш знаменитої "Антології..." але, чи то такий уривок вибрали, чи то я сам виявився неготовим до подібного тексту, що, звісно, є більш імовірним, але спротивив си її на багато літ, віддаючи при тім належну шану іншим, не менш гідним та вартим уваги українським сучасним письменникам, що також само по собі не може бути фактом докору, але однак те упередження вилізло мені боком, не скажу яким, та про що зараз вже можна констатувати однозначно, розуміючи все ж, що то не є остаточним вироком і навіть навпаки, можливо це подарунок долі, що саме  в нинішню хвилину я відкриваю її для себе, читаючи по декілька сторінок за декілька днів, маючи сподіваня, що може згодом піде швидше, хто зна, але наразі смакую як цінитель-гурман старе вишукане вино, про яке якось забулось, бо воно лежало десь в самім куточку старого підвалу і ось потрапило на очі цілком випадково, хоч ми вже запідозрили злегка, що не все у світі пояснюється випадковістю, і навіть навпаки, пояснюється невипадковістю, бо і вино мало вистоятись і виноман мав налаштуватись, щоби бути готовим сприйняти й дати оцінку не так для когось, як для себе самого, але трохи й для когось, як у цьому конркретному випадку, щоби Ви, мої любі друзі (не плутати, просьба, і не брати до уваги заяложеність того вислову) могли також насолодитись від спілкування з цією унікальною жінкою 

Жили си, були си дід та баба.

А наступним кроком має стати приватизация "Укрзалізниці" (сам чув), ну і як наслідок - віялове зупинення руху поїздів.  Коли ніхто не знає, яку вказівку щодо напрямку і кінцевої станція отримає машиніст у зв'язку з ... Ну, причину знайти і оприлюднити завше простіше простого.

Квадрат гіпотенузи равєн....

Потрапив до рук вчорашній "Експрес"

- Винеси той стіл!,- приснилась покійна бабуся. Вона на мене не сварилась, але звучало наполегливо.

 "Господи, прийми і упокій душу раба Твого, Зеновія..."

Вибори будуть     

Епіграф:

Напала депресія