Прощай

Бо він не хотів бути нічиїм рабом.

І не був.

Він любив свободу.

Його любили всі, хто його знав.

Коли з ним прощались, небо було чисте-чисте, сухе-яскраве, а земля - волога. Від сліз.

І я прощаюсь із ним.

Місто зробило вільну дорогу від церкви біля твого дому до гарнізонного храму в центрі, а потім - на Личаків

Бо то була остання дорога твоя, Солдате.

І мер великого міста вклонився тобі, і всі присутні, бо ти заслужив на повагу. Бо ти - Герой

Тоді, в лютому, посічений осколками, ти відмовлявся покидати барикади, а потім, в травні відгукнувся на перший поклик Батьківщини і пішов захищати свій народ, свою Вітчизну і свого новообраного президента. Я сподіваюсь, твій Президент не зрадить твоєї пам'яті...

Твоя душа мала б мати втіху від глибини скорботи і рівня пошани в той час, як ворогів твоїх - путлерівців-рашистів запарпують, як кіт лайно, як собак безіменних.

Ти їх переміг духом. Ти загинув непереможеним. І ми переможемо.

Тепер твій брат-близнюк має жити за двох. і кожен з нас має жити для перемоги. Або померти. Як Бог дасть. 

Таким був твій обов'язок і ти його виконав.

Таким є й наш обов'язок.

Спи спокійно, Солдате

Вічна пам'ять

Вічна слава