Колеги, можете починати витягувати з-за пазух каміння...
От вже, воістину, що людям трагедія, то журналістам можливість попідтягувати рейтинги. Теракт, страшне ДТП, звіряче згвалтування, розгін демонстрації... Вони як стерв"ятники тут як тут.
Звичайно, суспільство має знати, що відбувається, і журналісти зобов"язані поінформувати громадськість. Але що моторошніша новина, що кривавіший фото і відео матеріал, то краще для його величності рейтингу, і не жаліючи ні пальців, ні клавіатури, ми з колегами поспішаємо випередити конкурентів. Накопати подробиць і розмазати людську трагедію тонким шаром на якомога більшу площу.
Співчуттся до людського болю приходить потім. Поки не оприлюднений матеріал часу на співчуття нема.
Ні, не подумайте, що нам не жаль, що ми бездушні. Вже потім співчуття вибухає тротиловим еквівалентом. Сльози і соплі розтікаються на шпальтах газет і сторінках інтернет-видань, рясним дощем виливаються на телеглядачів і радіослухачів. І це щиро, справді щиро, але і тут з думкою про рейтинг.
Чому я це пишу?
Відколи розігнали Майдан, кількість переглядів новин вражає. Здається, що навіть вночі люди перестали спати і переселилися в інформаційний простір.
Вчора під час збору ілюстраційних матеріалів до подій в центрі Києва, коли перебирала криваве відео, згадала повість улюбленого фантаста Айзека Азімова "Сердобольные стервятники". Стало гидко...
(С) Я
02.12.2013