Його оберіг

  • 23.04.18, 22:26

Його оберіг

Маленький, і вже трішки пом’ятий від тривалих подорожей, та пекельних обстрілів шматочок картону розміром 9 на 13 сантиметрів – це кольорова світлина, яку Микола проніс з собою крізь всі випробовування. З затертого глянцу усміхається син, якого цілує найкраща в світі жінка. Коли стає дуже важко він дістає з таємного карману свого наплічника цей оберіг, і навіть в темному бліндажі стає світліше і затишніше. Бо він відчуває – родина чекає на нього. Пишається ним. І вирить, що їх тато і чоловік звільнить рідну землю від російської навали та повернеться до дому переможцем.

Бойові побратими Миколая не можуть пригадати подію яка б змусила усмішку зникнути з його обличчя. До війська він пішов можна сказати добровільно. Не чекаючи повістки сам прийшов до військкомату з вимогою взяти на службу.

-         Мені відразу запропонували йти в цей батальйон, - каже Миколай. – Мовляв тут самі кращі хлопці з Дніпра. І знаєте, мене не обманули. Так і є. Тут служать кращі з кращих.

Разом зі своїми братами по зброї Микола пройшов крізь десятки запеклих боїв. Звільняв українські міста і села. І всюди навіть там де було най гаряче він завжди брав з собою свій самий надійний оберіг, світлину родини. На цю ротацію дружина подарувала Миколі натільну ікону святого Миколая - патрона цього воїна. Але все рівно рідний погляд і усмішка, мов ковточок чистого щастя завжди додає сил і наснаги. Головне знати, що тебе чекають дома з перемогою.

Тарас Грень.

Музей «братерства і дружби»

  • 23.04.18, 17:53

Музей «братерства і дружби»

Організували військовослужбовці підрозділу, що обороняє Талаківку. Само собою, назва «братерства і дружби» несе в собі велику долю сарказму. Адже всі експонати цього музею зібрані нашими захисниками у власних окопах та бліндажах. На відкритому майданчику можна побачити рештки всіх «подарунків», які російсько-окупаційні війська щедро надсилають нам мало не щодня.

-                    Це далеко не повна експозиція всіх надбань, - розповів наш гід військовослужбовець Крило. – Тут зібрані «подарунки», які наші колишні брати вистріляли по нас починаючи з так званого «Пасхального перемир’я». Тут можна побачити і рештки «градів», залишки від протитанкових керованих ракет, уламки від великокаліберних снарядів тощо. Окремо експонуються кулі всіх калібрів, що є на озброєнні у наших, так би мовити, опонентів.

За словами бійців, російсько-терористичні війська стали хитріші у застосуванні боєприпасів. Наприклад, такі речі як вистріли до гранатомету, вони використовують ще радянського виготовлення. Це ж стосується і великокаліберних снарядів. Хоча маркування деяких видів ракет вже російського виробництва, і само собою до нашої держави такі боєприпаси не поступали.

-                    Складається враження, що вони просто утилізують на Українській землі свої застарілі боєприпаси, - продовжив наш гід. – Але ми сподіваємось, що все це свого часу з експонатів нашого символічного музею перетвориться на речові докази військових злочинів Російської Федерації проти України та нашого народу.

Експозиції музею відкриті для огляду 24 години на добу, за винятком часу, коли терористи продовжують поповнювати його черговими експонатами, відкриваючи обстріли по нашим позиціям. Учасникам бойових дій вхід безкоштовний.

Тарас Грень.

Гарячі ночі і неспокійні дні захисників Талаківки

  • 23.04.18, 16:37

Гарячі ночі і неспокійні дні захисників Талаківки

Російсько-окупаційні війська продовжують порушувати всі взяті на себе домовленості. Обстріли наших позицій, та вогневі провокації тривають постійно. Само собою головну активність ворог проявляє з настанням темної пори доби. Бо як справжні злодії, вони намагаються приховати свої злочини темрявою.

-         Протягом дня ворог активно намагається укріпити свої позиції, - розповів один з військовослужбовців Юрій. -  А з приходом ночі починаються обстріли наших позицій. По нас застосовують озброєння БМП-1 та БМП-2, СПГ, ПТУР, великокаліберні кулемети. Вогонь у відповідь ми відкриваємо лише з дозволу та відома вищого керівництва. Як правило, після наших пострілів ворожий вогонь швидко стихає.

З приходом весни, та пробудженням природи почастішали випадки застосування ворогом диверсійних груп. Проте, наші бійці ведуть постійне спостереження. Хлопці відслідковують всі зміні ландшафту перед своїми позиціями, вираховують можливі шляхи проходження ворожих російських диверсантів. І само собою готують загарбникам «палкий» армійський прийом.

Також, за словами наших бійців ворог дещо змінив свою тактику. Тепер окупаційні підрозділи діють в тісній співпраці з снайперами. Виглядає все це наступним чином: після заняття спостережних позицій ворожими корегувальниками, підрозділ російсько-окупаційних військ починає хаотичний обстріл наших позицій. Мета обстрілу – спровокувати вогонь у відповідь, щоб викрити наші приховані вогневі точки. Після цього, снайперам дається корегування і з настанням темряви вони ведуть вогонь вже по отриманим координатам.  Цю тактику швидко зрозуміли наші воїни, та доклали зусиль щоб звести її ефективність нанівець. Також, у розпорядженні наших бійців є засоби як спостереження, так і вогневого ураження, що дозволяють ефективно виявляти та знищувати снайперські та диверсійні групи. 

Та попри всі обстріли та провокації дух наших бійців залишається незламним.

-         Настрій у всіх наших бійців бойовий, - продовжив Юрій. – Всі готові і мають сильне бажання звільнити Україну від всієї наволочі, що прийшла на нашу землю. 

Тарас Грень.

 

Оборона Маріуполя непохитна і міцна

  • 22.04.18, 23:12

Посилені обстріли позицій українських бійців, які останнім часом застосовують російсько-терористичні війська на напрямках Павлопіль, Піщевик, Гнутове, Лебединське. Не підірвали бойового духу захисників України. Навпаки, бійці з сусідніх підрозділів просять переказати свою підтримку, та готовність в будь-який момент прийти на допомогу у разі ескалації конфлікту з боку російсько-терористичних військ.

-         На нашому напрямку менш-більш спокійно, - розповів . – Активних бойових дій ми не спостерігаємо. Однак, останнім часом значно посилилась дія ворожих ДРГ. Проте, щоночі ми чуємо, як ворог обстрілює позиції наших побратимів неподалік. По вибухам стає зрозуміло, що по нашим ведеться вогонь з забороненого важкого озброєння. Тому хочемо сказати нашим браттям по зброї – у разі чого можете на нас сподіватись. Ми завжди прийдемо на допомогу. І якщо ворог продовжить свої провокації, то разом ми швидко відовчимо його порушувати домовленості!

Тарас Грень.

Головне не бути байдужим

  • 22.04.18, 23:04

Головне не бути байдужим

Музика буває різною. Електронною і танцювальною, яка звучить в нічних клубах. Може бути філармонічною та живою такою, що виконують у акустичних залах філармоній. А буває так, що музика іде від душі, наповнює собою тебе в середині, і ти стаєш музикою, а вона стає тобою.

Лише на секунду уявіть собі – велетенський пагорб. Десь внизу тече розлив річки Кальміус. Навколо поля, що не були орані вже чотири роки. І мовчазні свідки боїв – згорівші від ворожого вогню акації. По прямій до російсько-окупаційних військ тут всього метрів сто-двісті. Наші позиції знаходяться на висотці. І тому дзвінкий мелодійний голос української співачки та автора пісень Христини Панасюк звучить далеко, аж до ворожих позицій. І нічого, що зі всього акомпанементу в неї лише гітара, та оплески піхотинців. А замість підсилювача лише свіжий український степовий вітер. Музика і спів, який виконує Христина здається починає вібрувати в середині з кожним ударом  твого серця.

-                    Тут, на «лінії нуль» завжди дуже тепло, - ділиться Христина. – Більшість моїх пісень написані власне для захисників України. І тому, де як не тут співати їх.

Христина зізнається, що на початку російської агресії вона більше писала та виконувала сумних пісень. Однак, з часом її репертуар змінився. Тепер в ньому переважають пісні, що надихають мужності та самоствердження. Саме такими зараз стали наші бійці. І саме так, на переконання співачки загартувались їх душі. Адже солдати тепер знають, що їх чекають дома, ними пишаються не лише рідні і близькі, але й вся прогресивна Україна.

-                    Їхати чи не їхати на передову це справа вибору і рішення будь-якого артиста, - каже Христина Панасюк. – Але хлопцям тут на передовій потрібна моральна підтримка. І це відчутно, коли співаєш для них і бачиш їх очі.

Кількість подібних виступів на передовій у Христини вже просто не піддається лічбі. Бо вперше вона потрапила на лінію оборони України ще у 2015 році, в Мар'янці. Тоді, відразу після її концерту почався бій.

-                    Я не можу взяти до рук автомат чи іншу зброю, - каже співачка. – Але мені не все рівно, що буде з нашою державою. І я не байдужа до долі та почуттів кожного нашого захисника. Тому, я беру свою гітару, та власну пісню, і намагаюсь цією своєю працею приблизити нашу спільну перемогу.

Тарас Грень.  

 

Самообстріли, провокаційний вогонь та психологічний тиск

  • 22.04.18, 14:02

Самообстріли, провокаційний вогонь та психологічний тиск

Палітра провокацій та порушень з боку російсько-окупаційних військ далі залишається багатою і різнобарвною

Російсько-окупаційні війська активно продовжують здійснювати провокації проти Збройних Сил України. Зокрема на ділянці нашої оборони між населеними пунктами Чермалик та Новоселівка, вони розіграли цілу бойову виставу з нібито обстрілом їх позицій зі сторони Збройних Сил України. Для виконання цієї «драми з елементами комедії» терористи задіяли стрілецьке озброєння міномети і навіть танк.

-                    Приблизно о 4 годині 30 хвилин  ворог розпочав сам обстрілювати свої позиції, - розповів військовослужбовець Євген Чернявський. – Ми зафіксували звідки і куди вівся обстріл. Відповідно відразу поставили до відома вище командування. Після припинення цього самообстрілу прямо перед нами виїхав і зайняв бойову позицію танк ворога. Ми прекрасно розуміємо, що все це робиться аби спровокувати нас на порушення домовленостей. Однак, на відміну від терористів, ми дотримуємось даного нами слова.

Крім цього, на ділянці оборони неподалік Чермалика ворог протягом тижня застосовував обстріли наших позицій з різноманітних видів стрілецького озброєння. Було також зафіксовано спробу задіяти снайперські групи.

-                    Наша розвідка завжди вчасно викриває спроби ворога застосувати снайперів, - зазначив прапорщик Микола Бурхан. – Ми оперативно приймаємо міри по виявленню та знешкодженню цих груп. Терористам не вдасться нас ні залякати ні знищити.

Користуючись нагодою спілкування з представниками засобів масової інформації, наші бійці попросили передати всім Українцям щоб вони були спокійні, адже їх охороняють високо підготовленні професіонали. А ворогам, що читають повідомлення української преси – щоб вони тремтіли, адже розплата за їх діяння буде адекватною тому злу, що вони принесли на Українську землю.

Тарас Грень.

Легендарна «двадцятка»

  • 22.04.18, 11:43

Легендарна «двадцятка»

Свій четвертий «день народження» воїни 20 окремого мотопіхотного батальйону святкують на передових позиціях оборони України

20 окремий мотопіхотний батальйон створювався у важкий для України час. Чотири роки тому, як і сьогодні по всій нашій Батьківщині квітли яблуневі та вишневі сади, розпускались тюльпани, земля оживала після зимового сну. Та настрій у українців був не радісним. Адже на сході нашої держави розпочалась повномасштабна, хоч і прихована агресія російських окупаційних військ. Потрібно було захищати рідну неньку від ворожої навали. Саме тоді на допомогу Збройним Силам України почали створюватись батальйони територіальної оборони. Одним з таких і став 20 батальйон територіальної оборони «Дніпро». За свої чотири бойові роки цей підрозділ пройшов суворий гарт війни. Маріуполь, Піски, Карлівка, Червоний Партизан, Желанне, Авдіївка, Красногорівка, Мар'їнка… Бійці батальйону завжди були на найважчих та найважливіших ділянках фронту. Керівництво антитерористичної операції знало, що доручивши справу «Дніпровцям» може бути спокійним за результат. Ворог буде переможений, і поставлене завдання виконано. А чого було варто знищення російської диверсійної групи до складу якої входи російські кадрові військові зокрема Віктор Агєєв, захоплений в полон саме бійцями «двадцятки».

-                    Бойовий шлях батальйону вкритий звитягою, подвигом і мужністю, - зазначив у вітальному слові командир бригади Владислав Клочков. -  Ми всі цінуємо кожного бійця цього славетного підрозділу. Я, як командир бригади пишаюсь тим, що в мене є такий бойовий батальйон.

Привітати бійців приїхали також і численні гості та волонтери, які протягом всього часу існування підрозділу підтримували наших хлопців.

-                    Чотири роки… здається, що це маленький термін для життя військової частини, - сказала Галина Гончаренко. – Але за цей час на вашу долю випало стільки випробовувань! Ви звільняли села і міста. Ви тримали оборону там, де здавалось що ситуація безнадійна. Ви наші герої! Всі ви!

Те, що батальйон є однією родиною для всіх своїх воїнів свідчить той факт, що чимала кількість бійців залишилась в його лавах, або повернулась сюди назад після звільнення у запас. Не забувають ту і про своїх поранених та загиблих побратимів. Разом з ветеранами підрозділу вони завжди у строю. От і цього разу нагороди за своїх синів, що віддали життя за Україну отримали їх матері Лисенко Тамара Олексіївна та Решетняк Тетяна Олексіївна.

-                    Наш батальйон хоч і має пекельне бойове минуле, але у майбутнє дивиться дуже впевнено, - зазначив командир батальйону підполковник Вадим Римаренко. – Ми знаємо, що звільнимо нашу державу від загарбників, відбудуємо свої міста і села.

Підтримують свого командира і бійці батальйону. За їх словами вони готові в будь-який момент перейти з адекватної оборони до активного наступу. І в жодного з них немає сумнівів в перемозі.

Завершились урочистості нагородженням кращих військовослужбовців. Та оскільки цей підрозділ складається саме з таких, то нагороди отримали усі. Щоправда, багатьом бійцям вони були вручені безпосередньо на передових позиціях, саме там де вони зараз несуть свою службу, і захищають Україну від російської терористичної навали.

Тарас Грень.

Центр надання адміністративних послуг учасникам АТО вже в Марі

  • 20.04.18, 16:47

Центр надання адміністративних послуг учасникам  АТО  вже в Маріуполі

Сьогодні, відповідно до розпорядження міського голови Маріуполя, розпочав свою роботу центр надання адміністративних послуг учасникам  АТО. За словами керівника центру Надії Астаніної  потреба в створенні такого центру назріла вже давно, адже багато маріупольців захищали і захищають рідну землю від ворожої навали.

За задумом організаторів цей центр працюватиме за правилами і принципами схожими на подібні організації в інших містах України.

-                    Ми плануємо організовувати свою роботу за принципом багатовекторності, - зазначила керівник центру Надія Астаніна. – з одного боку наш центр буде своєрідним єдиним вікном для отримання різноманітної інформації учасниками АТО, надання психологічної підтримки тощо. З іншого боку ми плануємо розгорнути роботу з членами сімей військовослужбовців, їх дітьми. Роботи багато і вона цікава тому запрошуємо до співпраці всіх небайдужих. І спеціалістів, і підприємців.

Зараз в центрі можна отримати консультацію з питань соціального захисту, управління земельних ресурсів, департаменту міського майна міської ради, юридичного департаменту, управління охорони здоров’я, центру соціальних служб. Крім цього центр надає консультаційні послуги стосовно юридичних питань, які виникають у учасників АТО, санаторно-курортного лікування, скерувань на психологічну реабілітацію, протезування важкопоранених, питань надання землі та житла.

Працює центр за адресою: місто Маріуполь, вулиця Богдана Хмельницького 24/а.  З 8 години ранку до 17 години з понеділка по четвер. У п’ятницю двері центру відчинені з 8 години ранку до 16 години. Також попередню консультацію можна отримати зателефонувавши за номером (0629) 530 333. Більш детальну інформацію про роботу центру можна дізнатись за посиланням на офіційній сторінці міськвиконкому Маріуполя в мережі Інтернет. 

Тарас Грень.   

Джура – означає товариш

  • 20.04.18, 11:20

Джура – означає товариш

Військовослужбовці оперативно-тактичного угрупування «Донецьк» активно долучаються до військово-патріотичного виховання молоді Донбасу. Зокрема, завдяки роботі офіцерів військово-цивільного співробітництва на чолі з підполковником  Владиславом Назаровим,  команда учнів Вугледарського міського навчально-виховного комплексу «Мрія», які прийматимуть участь у всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура») отримали справжнє військове обмундирування.  

Нагадаємо - всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура») це важливий елемент виховання підростаючого покоління. Метою проведення змагань і конкурсів на різних етапах гри «Джура» є перевірка рівня знань, умінь і навичок, набутих учнями в процесі занять за програмами гуртків «Джура» та інших гуртків козацько-лицарського виховання. Самі змагання різноманітні та різнопланові. Тут є і вправи на фізичну підготовку –такі як перетягування линви, долання туристичної смуги перешкод, надання першої медичної допомоги, та евакуація постраждалих. Змагання на вправність наприклад стройовий вишкіл та стрілецькі змагання. Та головне місце займають інтелектуальні конкурси зокрема  «Інтелектуальна гра-вікторина «Відун», творчо-мистецький звіт «Ватра». Одним з обов’язкових конкурсів є також конкурс звітів «Добре діло» (про виконання завдань відповідно ідейним принципам лицарства). Одним словом ця гра вчить українських юнаків бути не лише сильними і мужніми, а ще й уважними і освіченими. Тобто володіти тими рисами характеру, які завжди були притаманні українським козакам.

-           Дух нашого навчального закладу відомий і в місті і в усьому регіоні, - розповіла заступник директора Вугледарського міського навчально-виховного комплексу «Мрія» Людмила Кучерук . – Ми завжди вирізнялись своїм патріотичним вихованням. Тому участь наших учнів в цій грі була закономірна. І от вже два роки поспіль готуватись до змагань нам допомагають військовослужбовці Збройних Сил України. всі ми щиро вдячні за ці однострої, що були подаровані нашому навчальному закладу. Обіцяємо ставитись до них дуже уважно і обережно.

Підбір учнів на змагання було не випадковим. Хлопці та дівчата, які потрапили до «шкільного рою» займаються спортом та є відмінниками з багатьох навчальних дисциплін. Прагнення перемогти вони яскраво висловили  у назві свого «рою» - «Чорні вершники».

-           У нас дуже гарна команда, - розповіла учасниця змагань Софія Шкуратова . – Ми всі дуже дружні і мужні! Переконана, що перемога на всіх рівнях конкурсів буде за нами. Адже ми доклали чимало зусиль щоб підготуватись. Та й наставники в нас були найкращі - військовослужбовці Збройних Сил України.

Загалом співпраця між учнями цього навчального закладу, та військовослужбовцями має багаторічну історію. Так, лише протягом минулого року учні подарували бійцям виготовлений власноруч тенісний стіл. Крім цього, Вугледарські школярі стали організаторами патріотичного флешмобу «дякуємо за службу», який був націлений на підтримку бійців з інших регіонів України, що прийшли захистити їх від російської агресії. Крім цього діти школи постійно малюють малюнки, та пишуть листи для солдат, що знаходяться на передових лініях оборони.

-            Дуже радий тим, що в нас склалась така міцна і тісна співпраця, - наголосив підполковник  Владислав Назаров. – Ми дійсно разом провели дуже багато заходів. Сподіваюсь, що ці військові однострої, які ми передали вам сьогодні,  додадуть не лише зовнішнього лоску вашій команді, але й надихнуть у ваші серця віру в перемогу, прагнення її досягнення. Бо саме в таких одностроях воїни Збройних Сил України сьогодні захищають нашу державу від ворожої навали. І знаючи характер Вугледарців переконаний, що незабаром ми вболіватимемо за вас на всеукраїнському конкурсі.

В свою чергу, учні навчально-виховного комплексу «Мрія» подарували військовослужбовцям коровай хліба, як символ єдності та прагнення миру і достатку.

Тарас Грень.

Українські військові міжнародні стосунки продовжують поглиблюват

  • 30.03.18, 12:11

Українські військові міжнародні стосунки продовжують поглиблюватись

Сьогодні у Львові відбулась перша міжнародна зустріч військових юристів Міністерства оборони України з керівництвом Міжнародного товариства військового права та права війни. З українського боку військову групу очолив директор Юридичного департаменту Міністерства оборони України полковник юстиції Валерій Коваль. З боку гостей робочу групу очолив президент товариства Ян Петер Спійк.

Метою зустрічі було встановлення партнерських стосунків між організаціями з подальшим імплементуванням міжнародного гуманітарного права в структурах Збройних Сил України.

Тарас Грень.