Коли гладиш кицю і вона муркоче, вигинає спинку й хвостиком лоскоче – пам’ятай: із нею не одне ти ціле й на твоєму місці інший бути може… Киця бо залежна від своїх вподобань й за тобою стежить – ти допоки добрий… Як не будеш з нею бардзо чемний, друже, віднайде ж напевно інші добрі руки… Не приймай до серця лестощі котячі. Скажу бо відверто: киці всі невдячні…

Коли мене Ти не цілуєш й’бажання щирі ігноруєш мо-ї беруть мене в облогу тіні й’спасіння не знай-Ти в сумлінні то-ді я плачу весь я весь страждаю в ні’мій пустелі засинаю неВдячний Зверхно-с-Ти Тво-Їй…

Мої слова – то голос України, та не тієї, що «майданами» живе… Моя – в мені кохає сина, не зрадить й не віддасть мене… Колись бо пробудила віру – й мою свідомість не приспати вже. Вона – мені дарує силу й поміж зірок стежинами веде… Моєї України, що здійснилась, на мапах не шукайте меж. Вона – в мені, й лиш пагінцем пробилась і в кожному із ВАС, до речі, теж… 28 листопада 2009

Віра – це те, що не можна проВірити… Але можна ЗНАТИ… Не піЗнаючи… Бо пізнання – це рух по колу… А VіRа – це рух за межі можливого і виклик н’Можливому… VіRа – рух вверх, до Сонця РА… VіRа – перемога Сонця, Victoria RA… В цю перемогу можна повірити, але не можна провірити… Бо тоді потрібно стати Богом… З Богом – одним цілим… Одним цілим з RA… Одним цілим зі свіТЛОМ… Одним цілим зі цілим світом… Колись Ти станеш ВСІМ… ТЛОМ всього сущого і всіх світів… ВсесвіТлом… І будеш нести...

Читати далі...

у чім трагедія людей?... напевне, й в тім, що ваблять їх до себе Чудеса... коли вели, щоб стратити, Христа, хто бачив в нім звеличеного Бога?... ані апостоли, ані одна душа без Воскресіння не повірили б...

Читати далі...

Кохання завжди неземне Воно ні добре, а ні зле… Воно з Тобою, бо йому без Тебе сумно одному… Коли кохаєш – знай, Тобі відкрито всі шляхи земні… І спрагни, спрагни кожну мить ЙоГо у ближньому любить…

Любовь - Огоньеё беречься надо...или ЕЁ беречьот страсти водопада?... теплом ладонь во мне пожар зажги и напои его рекой из уст своих... 15.11.2000

Слова мои на капельки дождя похожи, роняю их я словно с горя слёзы и не жалею вымокшей земли я не умею лгать Тебе, прости...27.01.2000

хтось стукав в двері… Відкрила їх – нема нікого… лише, чомусь,                     схвильована Берізка вплела багряну бинду в коси, і віти прихилила до Землі, вклонившись Небесам, в які губили         крики                 Журавлі… ...а квіти й трави вже в холодних росах... Хтось стука в двері… відкрила Я, а на порозі Осінь… 11 червня 2006 Старе Місце, MyGAK

Щастя поруч - всього лиш за крок..хто ж той крок допоможе зробити?хто підкаже, яка із думокв Тобі зіркою буде горіти?..Хто оцінить Твої почуттяй не захоче Тебе відпускати?..Якби було те вчасне знаття –хто тоді б став від щастя тікати.Листопад, Старе Довге Місце, 2009